Вірші про весну для дітей. Оспівуємо красу природи.

Весна – найчарівніша пора року. Символ відродження, нового життя і сподівань. Давайте подивимся, як висловлювали свої почуття до неї українські поети і поетеси. В цій добірці ви знайдете вірші про весну і для найменших поціновувачів цієї пори року, і вже для більш дорослих.

1. Вже весна

Вовк ведмедя розбудив:

— Вже весна, гуляти йди!

Виліз велетень з барлогу —

Вовк втікає в ліс від нього.

Олексій Кононенко

 

2. Телеграма-блискавка

Вночі за вовчими ярами

зайці давали телеграми.

І прочитала так сосна:

"Чекайте квітами Весна".

Ліна Костенко

3. Надійшла Весна

Надійшла весна прекрасна,

многоцвітна, тепла, ясна,

наче дівчина в вінку.

Зацвіли луги, діброви,

повно гомону, розмови

і пісень в чагарнику.

Іван Франко

\

4. Веснянка

Ішла весна-красна

у синій хустинці.

Несла весна-красна

у скриньці гостинці.

Ягнятам – травицю,

гусятам – водицю,

каченятам – ряску,

а малятам – казку.

Тамара Коломієць

5. Встала весна

Встала весна, чорну землю

Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила;

І на полі жайворонок,

Соловейко в гаї

Землю, убрану весною,

Вранці зустрічає.

Тарас Шевченко

 

6. Пісня весняних хвилин

Що не днина,

По хвилині

Довша день,

Коротша ніч.

Потихеньку,

Помаленьку

Проганяєм зиму

Пріч!

Валентин Берестов

 

7. Весна, весна! Радійте, дітки!

Ховайте швидше саночки!

Немов пташки, летіть із клітки, –

З кімнати, з хати у садки.

А там, в садочках, – сонце, співи.

В траві фіалки зацвіли…

Джмелі і бджілки загули,

І скрізь метелики щасливі.

Олександр Олесь

 

8. Чекання

Навесні, коли бузок

Хоче зацвітати,

Виглядає ластівок

Наша біла хата.

Ми подвір'я підмели,

Висіяли квіти,

А весні допомогли

Яблуні білити.

І розчистили струмок,

Що тече з діброви...

До прильоту ластівок

Все у нас готово.

Анатолій Качан

9. Кіт, зима і весна

Іде кіт через лід

Чорнолапо на обід.

Коли чує він — зима

Його біла підзива:

Ти чого йдеш через лід

І лишаєш чорний слід?

Бо я чорний,— каже кіт,—

Я лишаю чорний слід,

Коли ж біла ти сама,

То білій тут дотемна! —

І пішов кіт через лід

Чорнолапо на обід.

Стала зимонька сумна:

За котом ішла весна!

Микола Вінграновський

10. А ми шпаківні будували

А ми шпаківні будували...

Як розпускалися садки,

До нас весною завітали

Веселі наші співаки.

І ціле літо, ціле літо

Вони співали нам пісні.

Повиростали їхні діти,

Такі ж співучо-голосні.

Грицько Бойко

 

11. Весняний дощ

Дощик теплий, дощик синій

Цілий день співав в долині.

І під цей весняний спів

У долині луг зацвів.

В лузі повно квіточок

І маленьких діточок.

Михайло Стельмах

12. Зима і весна

— Насуплю я брови, — говорить зима,

— І вітер з морозом повіє:

Усе скрізь загине — рятунку нема!

Під снігом замре, заніміє.

— А я засміюся, — весна відмовля,

— І сонце пекуче засяє:

Прокинуться луки, ліси і поля,

Усе зацвіте, заспіває.

Спиридон Черкасенко

 

 

13. Весна

– Що з весною настає?

– Сніг у полі розтає.

– А чому то так буває?

– Сонце його пригріває.

– Що ж синіє на землі?

– Ніжні проліски малі.

– А що пнеться з-під листа?

– То травичка вироста.

– А над полем що бринить?

– Любий жайворон дзвенить.

Катерина  Перелісна

14. Квітень

Квітень на хмаринку сів,

До нас в гості прилетів.

А за ним, як діточки,

Поспішають квіточки.

Ось конвалії й в’юнки,

Барвінкові килимки,

А кульбабки і дзвіночки —

Малюкам плести віночки.

Олена Коваленко

15. Конвалії

Із зеленої сорочки,

Що зіткав весною гай,

Білі дивляться дзвіночки.

Як зовуть їх — угадай.

Це конвалії у гаї

На галявині цвітуть.

І ніде, ніде немає

Кращих квіточок, мабуть.

В них так пахощів багато,

Цвіту свіжого, роси.

Хай ростуть, не буду рвати, —

Шкода їхньої краси!

Марія Познанська

16. Вербові стежки

Біля яру, біля стежки

одягла верба сережки.

Головою хилитала,

потихесеньку питала:

– Де ота біленька хатка,

що гарнесенькі дівчатка?

Хай би вибігли до стежки,

подарую їм сережки.

Ліна Костенко

7. Де поділася весна?

Диво дивне, дивина —

Де поділася весна?

Ми гуртом її шукали

І до сонечка гукали:

«Подивись-но з висоти,

Де нам весноньку знайти?»

Каже сонце: «Ось вона!

Спить у пролісках весна.

По снігах вона блукала,

От у лісі й задрімала.

А тепер я залюбки

До весни зроблю стежки!»

Враз з’явилися струмочки,

Задзвеніли як дзвіночки

По долинах, по ярах

І весні вказали шлях.

Людмила Цілик

18. Весна

Грає сонце промінцями,

Білий сніг стає струмками,

І, співаючи, струмки

Шлях знаходять до ріки.

Річка ширшою стає,

В річці сонце устає,

Біля сонця риболов

Тягне срібний свій улов.

Михайло Стельмах

20. Весняні квіти

Весна-чарівниця, неначе цариця,

наказ свій послала, щоб краса встала,

і проліски, і травка, й зелена муравка,

і кульбаба рясна, і фіалочка ясна –

всі квіти весняні, веселі, кохані,

з-під листя виходять, голівки підводять

од сну зимового до сонця ясного!

Олена Пчілка

 

21. А в природі вже пахне весною

А в природі вже пахне весною,

Аромат той приємний для всіх.

Білий сніг не лежить вже горою,

А джерельцем співочим побіг.

Щоб очистити землю й омити,

Та прокласти шляхи для весни.

Хоч зима й завертає сердито,

Та весна вже приходить у сни.

Йде весна-королева по світу

І співає на всі голоси,

Та заквітчує землю прогріту,

Творить дивні картини краси.

Надія Красоткіна

22. Весна

Я дивлюся у віконце,

А мене лоскоче сонце:

«Мамо, глянь, іде сніжок,

Де мій теплий кожушок?»

 

«Так, мій любий, не буває,

Сніг у травні не літає,

То вишневий білий цвіт

Облітає тихо з віт.

Бачиш, сонце землю гріє,

Все довкола зеленіє.

Чуєш, пташечки співають

І веснянку викликають».

Ой який чудовий ранок!

Вийду з мамою на ґанок,

У струмочку біля хати

Буду човники пускати.

Олена Роговенко

23. Сонце сипле квіти

Уже в дітей порожевіли личка,

Уже дощем надихалась рілля.

І скрізь трава,

Травиченька,

Травичка!

І сонце сипле квіти,

як з бриля!

Ліна Костенко

 

24. Весна

Біжать, біжать хмариночки

По небу в далечінь

І кидають від сонечка

Свою легеньку тінь.

А сонечко всміхаються

Цілує гай і сад,

І в листя одягається

Зелений виноград.

Цвітуть грушки, і вишеньки,

І яблунька рясна, -

Прийшла з теплом і сонечком

Сподівана весна.

Олена Журлива

25. Весняні дарунки

Весна дарує кожному,

що треба і що хочеться.

Полям — сніги поталі,

лісам — траву і листя,

птахам, які вертають,

дарує рідні гнізда.

По жмені ластовиння

весна дарує дітям,

а мамам — ранки сині

та перші ніжні квіти.

Річкам дарує воду,

зернинам — теплу землю,

а сіячам — роботу,

почесну і веселу.

Анатолій Костецький

26. Травень

По травах шовкових,

Лісах та дібровах

Травень блукає,

На сопілці грає,

І де він проходить –

То там жито сходить,

У садочках пишно

Розцвітають вишні.

В малих козенят,

Веселих ягнят

Прорізались трішки

Молоденькі ріжки.

Олена Коваленко

27. Весна

Ось іде весна ланами,

Перелогами, лісами.

Де не ступить — з-під землі

Лізуть паростки малі.

Як опустить вниз правицю —

Зеленіє скрізь травиця.

Як лівицю підведе —

Всюди листя молоде.

На берізку гляне зблизька —

У сережках вся берізка,

До верби підійде — ба! —

В білих котиках верба.

А як здійме руку вгору

До блакитного простору —

З кожним помахом руки

Линуть з вирію пташки.

Розквітають в луках квіти,

Зеленіють в лісі віти.

Все зелене, молоде…

За весною літо йде!

Наталя Забіла

28. Так починається весна

Знов починається весна!…

Знов починаються дива…

То серед двору із-під снігу

Раптово визирне трава,

То раптом лагідні веснянки

Засіють щоки та носи,

Чи розщебечуться —

Ще зранку! —

Птахи на різні голоси!

А вчора…Вчора…

Що й казати!

Всі веселилися

До сліз:

Славко —

Дражнило й задирака —

Наталці проліски приніс!…

І зовсім це не дивина:

Так починається весна!

Анатолій Костецький

29. Весняні квіти

Хмара дощиком скотилась,

Землю стала напувать,

І малятам захотілось

В полі квітів назбирать.

Сміючись, веселі діти

Свій таночок завели,

Запашні яскраві квіти

У віночки заплели.

Ой ти, веснонько чудова,

Бавить сонце небокрай.

Пісню слухає діброва

І чарує зелен-гай.

Олена Роговенко

30. Пісня про весну

Крап-крап-крап! —дрібні краплинки

Дзвінко падають з дахів.

Крап-крап-крап! — скляні перлинки

Нам дарують ніжний спів:

«Це весна, весна, весна.

Радість всім несе вона!

Ніжна, добра, чарівна,

Свято нам несе весна!»

Я почула спів краплинок —

Мелодійний передзвін.

Я спитала у перлинок,

Що за свято прийде в дім?!

«Це весна, весна, весна.

Радість всім несе вона!

Ніжна, добра, чарівна,

Свято нам несе весна!»

Всім жінкам весна дарує

Свято квітів і тепла,

Радо всім вона готує        

Море радості й добра.        

Т. Корольова

31. Весна

Я дивлюся у віконце,

А мене лоскоче сонце:

«Мамо, глянь, іде сніжок,

Де мій теплий кожушок?»

«Так, мій любий, не буває,

Сніг у травні не літає,

То вишневий білий цвіт

Облітає тихо з віт.

Бачиш, сонце землю гріє,

Все довкола зеленіє.

Чуєш, пташечки співають

І веснянку викликають».

Ой який чудовий ранок!

Вийду з мамою на ґанок,

У струмочку біля хати

Буду човники пускати.

Олена Роговенко

32. Все навколо зеленіє

Все навколо зеленіє,

Річка ллється і шумить.

Тихо, тихо вітер віє

І з травою гомонить.

Як тут всидіти у хаті,

Коли все живе, цвіте,

Скрізь дзвенять пташки крилаті,

Сяє сонце золоте...

«Швидше, мамо, черевички!

Глянь, як весело в саду!

Ти не бійся — до кринички

Я і сам не підійду».

Олександр Олесь

33. Так починається весна

Знов починається весна!...

Знов починаються дива...

То серед двору із-під снігу

Раптово визирне трава,

То раптом лагідні веснянки

Засіють щоки та носи,

Чи розщебечуться —

Ще зранку! —

Птахи на різні голоси!

А вчора...

Вчора...

Що й казати!

Всі веселилися

До сліз:

Славко —

Дражнило й задирака —

Наталці проліски приніс!...

І зовсім це не дивина:

Так починається весна!

Анатолій Костецький