Вірші " Скарбничка для дошкільнят"

Осінь

Осінь мила, осінь люба,

Ти грибочки принесла,

А листочки віднесла.

Журавлики відлетіли,

Землю дощики накрили.

Хлюпочеться каченя,

На печі спить кошеня.

Зима

Зима – це біла скатертина,

Яка поля усі накрила.

До нас на гірці припливе,

І всіх за носик   ущипне.

Чи знаєш ти?

Чи знаєш ти, як боляче березі,

Коли просвердлиш стовбур навесні?

Не сік то зовсім капотить додолу-

То ллються сльози чисті та рясні.

Чи знаєш ти, як боляче пташині,

Летіть в гніздо зруйноване тобою?

І ті пісні, що линуть з душ пташиних

Наповнені печаллю і журбою.

Чи знаєш ти, як боляче троянді,

Втрачати запах та красу квітневу?

І, що рука твоя поставить швидко в воду,

Їй не замінить ніжність кореневу.

Чи знаєш ти, як боляче людині,

Коли з життя ідуть найближчі, рідні?

Тоді у неба просим порятунку,

Тоді стаєм усі душевно- бідні.

Так чом же ми не чуємо благання

Тієї гілочки, цвіточка чи пташини?

Чому ж не розуміємо природи?

Ставаймо добрими, привітними й не злими!

Бабуся

Хто нас балує й жаліє?

Терпить наші забаганки?

Від кутка скоріш врятує, мамі всипе прочуханки.

Хто ж це наш такий добродій?

Відповім я ним горджуся.

Це найкраща, найрідніша, золота моя бабуся!