ІМЕННИК

Все навколо нас чудове:

Люди, речі, квіти, поле,

Небо, сонце і собака,

Що мені подала лапу.

Зірки, хмари і земля,

Школа, друзі і сім’я.

Хоч куди ти подивись -

Бачиш ти предмет якийсь.

ПРИКМЕТНИК

Я – особлива частина мови.

Я означаю ознаку будь-кого.

Живу я з іменником

Дуже дружно.

Зміню в собі все,

Що захоче мій друже.

Якщо не знаєш ознаку предмета,

Швидше звернись до сусіда прикметника.

ЗАЙМЕННИК

Він – загадка, чарівник.

Він – кросворд чи лабіринт.

Відгадай про кого каже,

І чиє ім’я не скаже.

У нього тільки слова:

Він, вона, воно, твоя,

Мій чи твій, ніхто, ніщо

І багато ще чого.

Швидше, друже, відгадай

Хто не знає імена?

ДІЄСЛОВО

Дуже цікава частина мови,

Всім розповість хто і що зараз робить.

Знає, хто пише, читає, малює.

Бачить, хто робить,

А хто час марнує.

Довго не думай,

Питання шукай.

Ти «що робити?» скоріше питай.

ВСТАВНІ СЛОВА

Словом, з погляду, на думку,

Дійсно, уявіть собі,

Безумовно, безперечно,

В комах я завжди пишу.

Зокрема, мабуть, по-перше,

Навпаки, мовляв, на жаль.

Треба, друзі, пам’ятати,

Що це все  –  вставні слова.