Віршована казка для читання : "Чому терен колючий?"

Чому терен колючий?

                                                              Автор : Савченко Марина

Колись був терен ніжний –

Мав цвіт він білосніжний,

Не було в нього колючок,

Не був гострим, як їжачок.

Птахів і сонце, землю й воду –

Любив усю живу природу.

Насіння кожному дарив,

Хто в його тіні відпочив.

Щоб скрізь й усюди проростав -

Тваринам в шерсті залишав,

Щоб переносили насіння

І дивувалися цвітінню.

Та доля занесла далеко –

У дзьобі принесла лелека

У теплії краї, у вирій,

Де майже не буває зливи,

Де сонце світить й парко дуже.

Не знав тоді це терен, друже.

І пожовтіло листя швидко,

Вже цвіту гарного не видко.

Вріс в землю глибоко корінням

Й усе він загубив насіння.

Щоб від спекоти врятуватись,

Він на колючки поміняти

Рішив все листя, все, що мав –

Отак колючим терен став.