Тема уроку: Віртуальна екскурсія до Національного музею історії України
Мета уроку: познайомити учнів з історією створення та експонатами музею та його цінністю;
Тип уроку: комбінований урок
Наочність: презентація
Обладнання: комп’ютер, проектор, екран, ґаджети з виходом до мережі Інтернет, зошити;
Міжпредметні зв’язки: художня культура, українська література;
Структура уроку
І. Організаційний момент 1 хв.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь 7 хв.
ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності 4 хв.
IV. Повідомлення теми та завдань уроку 3 хв.
V.Вивчення нового матеріалу 10 хв.
VI.Закріплення нових знань 5 хв.
VII.Творче завдання 10 хв.
IX.Заключна частина 5 хв.
Хід і зміст уроку
І. Організаційний момент
1. Привітання;
2. Перевірка присутності учнів за журналом;
3. Ознайомлення учнів з планом уроку;
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
Актуалізація проводиться у формі беіди:
ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності
На сьогоднішньому уроці ми матимемо змогу поринути віртуально до Національного музею історії України та ознайомитися з експонатами музею, не виходячи з нашого класу.
IV. Повідомлення теми та завдань уроку
Тема: Віртуальна екскурсія до Національного музею історії України
Завдання уроку: познайомитися з історією створення та експозиціями Національного музею історії України.
V. Вивчення нового матеріалу
Музей розпочав свою діяльність як Музей старожитностей і мистецтву серпні 1899 р. із відкриття археологічної виставки у приміщенні на вул. Олександрівській (нині – вул. Грушевського, 6).
Першим музейним відділом став археологічний, його очолив першовідкривач трипільської та черняхівської культур, видатний український археолог Вікентій Хвойка. Важливу роль у формуванні колекції музею відіграв перший його директор Микола Біляшівський. Значно поповнилися музейні фонди завдяки діяльності завідувача історичного та етнографічного відділів Данила Щербаківського. Музей підтримували родини меценатів Терещенків та Ханенків. Вони фінансували археологічні експедиції, сприяли формуванню історичних та етнографічних колекцій.
Ідеологічно-просвітницька роль установи зросла в часи українських національно-визвольних змагань і відродження української державності. Навесні 1917 р. М. Біляшівський розробив проект Національного українського музею.
Після захоплення України більшовиками розпочався процес націоналізації культурних цінностей. М. Біляшівському та Д. Щербаківському вдалося врятували величезну кількість цінних пам’яток, що надійшли до музейних фондів із приватних колекцій, церков, монастирів і розграбованих маєтків.
23 червня 1919 р. музей було перейменовано на Перший державний музей. Наприкінці 1923 р. М. Біляшівського усунули з посади директора, на його місце призначили колишнього чекіста А. Вінницького, який розпочав свою діяльність з наміру звільнити установу від усього «зайвого». Через нестерпну атмосферу в музеї в червні 1927 р. наклав на себе руки Д. Щербаківський.
Внаслідок Другої світової війни музейна колекція зазнала докорінних змін – значна кількість унікальних пам’яток була втрачена. Згодом відбулося поповнення колекції за рахунок збірок інших закладів – Львівського історичного музею, Львівського музею українського мистецтва, Одеського археологічного музею, Музею українського мистецтва, Софії Київської, Києво-Печерської Лаври, Чернігівського історичного музею. Після вступу до Києва радянських військ музей відновив роботу, спочатку в приміщенні Будинку вчителя, а згодом – у приміщенні колишньої художньої школи на вул. Володимирській, 2, збудованої в 1937 – 1939 рр. за проектом архітектора Й. Каракіса. Тут у 1948 р. музей було відкрито для відвідувачів, де він знаходиться і нині.
Після відновлення незалежності України 15 жовтня 1991 р. на базі Державного історичного музею УРСР було створено Національний музей історії України.
Нині за кількістю і значенням колекцій він є одним із провідних музеїв України. Фондові зібрання НМІУ налічують понад 800 тис. од. зб. Вони представляють історію України від найдавніших часів до сьогодення.
Філією закладу є Музей історичних коштовностей України, де зібрані унікальні речі з дорогоцінних металів і коштовного каміння, зокрема всесвітньовідома скіфська пектораль.
Відділом НМІУ є Музей Української революції 1917 – 1921 рр., що знаходиться в Київському міському будинку вчителя.
26 лютого 2015 року генеральним директор НМІУ була призначена Тетяна Сосновська. Міністр культури В'ячеслав Кириленко написав з цього приводу у Twitter: «Впевнений, музей тепер запрацює по-новому». Під час зустрічі з колективом музею міністр пояснив це призначення тим, що Тетяна Сосновська є одним з найкращих фахівців в музейній галузі України, в питанні популяризації музею, є новатором, яка з невеликого меморіального музею зробила установу, що в інформаційному просторі дає фору багатьом іншим музеям, і яка вперше в історії України вивела державний музей в фінал європейського конкурсу «Кращий музей Європи — 2014». Також він наголосив, що настав час для підходів і експериментів, аби вдихнути життя в головний музей країни.
Активна діяльність музею та модерназаційні процеси стали помітними українській і міжнародній музейній спільноті і отримали швидке визнання. Сучасний менеджмент і маркетингові прийоми, велика кількість нових програм і проектів – освітніх, виставкових, дидячих, наукових - принесли відчутний успіх. Зараз в музеї працює 26 осіб з науковими знаннями. Співробітники музею часто проходять стажування та ознайомчі візити до закордонних музеїв. Активна діяльність музею привабила багато відвідувачів, що дозволило за час роботи нового генерального директора Сосновської Тетяни збільшити дохід музею в понад 5 разів.
Восени 2018 року, музей став майданчиком для поширення сучасних профільних знань серед українських музейників в межах освітнього проекту "Школа музейних лідерів.
За кількістю і значенням колекцій НМІУ є одним із провідних музеїв України. Фонди музею нараховують понад 800 тис. унікальних пам'яток історії та культури з найдавніших часів до сьогодення.
За кількістю і значенням колекцій НМІУ є одним із провідних музеїв України. Фонди музею нараховують понад 800 тис. унікальних пам'яток історії та культури з найдавніших часів до сьогодення.
Музей має цінні археологічні, нумізматичні колекції, колекції холодної та вогнепальної зброї, етнографії, виробів зі скла, порцеляни. Близько 10 тис. одиниць зберігання нараховує колекція живопису, графіки та скульптури. Також є колекція документів XV—XXI століть, козацьких клейнодів, універсалів, грамот, листів гетьманів та козацької старшини.
VI.Закріплення нових знань 5 хв.
Закріплення нових знань у формі бесіди:
VII.Творче завдання 10 хв.
Завдання для учнів: описати свій улюблений музей в Україні чи за її межами (учні можуть користуватися мережею Інтернет)
IX.Заключна частина 5 хв.