Височин Ольга Миколаївна
Урок з української мови на тему:
«Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина»
(5 клас)
Мета:
а) навчальна: ознайомити учнів із другорядними членами речення; навчати розпізнавати їх у реченні; формувати вміння ставити запитання до другорядних членів речення; підкреслювати їх у тексті відповідно до синтаксичної ролі;
б) розвивальна: розвивати логічне мислення, творчу уяву, мовленнєві навички школярів, а також уміння працювати колективно та самостійно;
в) виховна: виховувати любов до природи, почуття прекрасного.
Внутрішньопредметні зв'язки: морфологія, лексикологія.
Міжпредметні зв'язки: мова, література, природознавство.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник з української мови для 5 класу, роздатковий матеріал, дитячі малюнки.
Епіграф: Ходить осінь золотиста,
Жовтокоса, багряниста…
Т. Корольова
Хід уроку
Організаційний етап
Формування позитивної настанови.
Учитель. Добрий день! В добрий час! Рада бачити всіх вас!
Учениця – Осінь (читає поезію напам`ять)
Нині осінь нас чарує
Неповторна, чарівна,
Різні барви нам дарує
І дивує нас вона.
Виглядає так казково
Восени і парк, і гай,
Розмаїттям кольоровим
Прикрашає осінь край!
Б. Чалий
Учитель. Саме вона, ця справжня чарівниця, допоможе нам зробити спілкування на уроці яскравішим, поетичнішим, цікавішим. Тому епіграфом будуть такі рядки Т. Корольової:
Ходить осінь золотиста,
Жовтокоса, багряниста…
(запис дати, виду роботи та епіграфа).
Актуалізація та корекція опорних знань , умінь, навичок
Настав час пригадати вивчене під час попередніх уроків.
Лінгвістична гра «Голосую» (на запитання вчителя учні відповідають сигнальними картками: зелена – так, червона – ні).
- Синтаксис – це розділ мовознавства, який вивчає словосполучення й речення. (Так).
- Словосполучення – щонайменше два слова: самостійне і службове. (Ні).
- У словосполученні є головне й залежне слово. (Так).
- Підмет і присудок не є словосполученням. (Так).
- Речення виражає незакінчену думку. (Ні).
- За метою висловлювання речення бувають розповідні, питальні і спонукальні. (Так).
- Підмет і присудок – це граматична основа речення. (Так).
- Тире між підметом і присудком уживається, коли вони виражені іменниками у формі називного відмінка. (Так).
Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку
Спостереження над мовним матеріалом
Прочитайте текст №1.
Осінь мчить! Панує жовтень. Відкурликали журавлі. Лист упаде , повіє і завітає зима…
Пропоную прочитати текст №2.
Осінь мчить уперед на золотому коні. Навколо панує жовтень. Давно відкурликали в небі журавлі. Скоро лист останній упаде з дерев, повіє справжнім холодом і до нашого краю завітає білосніжна зима…
- Чим він відрізняється від першого? Зверніть особливу увагу на будову речень. Чого немає в реченнях першого і наявне у другому тексті? ( можна запропонувати учням визначити головні члени речення).
Отже, у реченнях другого тексту є другорядні члени речення.
Яку ж роль вони відіграють, на вашу думку; як змінився текст, доповнений ними?
- Оголошення теми й мети уроку
Таким чином, ми з`ясували наступне:
Другорядні – теж важливі члени речення,
Бо ж вони – не для прикраси, всі доречнії!
Думку можуть ( зрозуміли, безумовно, ви )
Пояснити, уточнити і доповнити!
Поділяються, напевно, неспроста вони
На означення, додатки і обставини.
Д. Білоус
Отже, тема уроку: «Другорядні члени речення».
Наша мета – з`ясувати, які особливості має кожен другорядний член речення: на які питання відповідає, якими частинами мови найчастіше виражається, як підкреслюється, для чого існує в реченні (учні записують у зошити тему уроку).
Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу
- Опрацювання схеми «Другорядні члени речення».
- Робота з пам`яткою «Як визначити члени речення».
Увага! Щоб правильно визначити другорядні члени речення, питання до них слід ставити спочатку від головних членів, а потім – від відомих другорядних!
Осінь тихо крокує нашим містом.
(Що?) Осінь (що робить?) крокує.
Крокує (як?) тихо.
Крокує (чим?) містом.
Містом (чиїм?) нашим.
Підкресліть усі члени речення в рядках епіграфа
Узагальнення й систематизація знань
1.»Упізнай член речення!»
Фізкультхвилинка
Добре те, що сонце світить,
Добре те, що квітнуть квіти,
Добре те, що в нашій річці
Чиста, не брудна вода
І матуся наша рідна
Після школи зустріча.
Добре гратися надворі,
Добре вчитися у школі,
Добре плавати в ставку,
Добре те, що я живу!
2. Вибірково-пошукова робота
I варіант. Із поданих речень випишіть 3 додатки, підкресліть їх, визначте, якою частиною мови вони виражені.
Осінь мчить уперед на золотому коні. Навколо панує жовтень. Давно відкурликали в небі журавлі. Скоро лист останній упаде з дерев, повіє справжнім холодом і завітає до нашого краю білосніжна зима…
II варіант. У поданих реченнях знайдіть 3 обставини, випишіть їх і відповідно підкресліть, укажіть частину мови, якою вони виражені.
3.Дослідження-відновлення «Я – поет»
Відновіть і впишіть означення, пропущені в даній поезії, підкресліть їх, визначте, якими частинами мови вони виражені.
Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки (які?) … в (в якій?) … тишині.
По садах (яких?) … їде гордовито
осінь (яка?) … на (на якім?) … коні.
Учні читають вірші, доповнені означеннями.
Учитель. Автором цих рядків є Володимир Сосюра. Що ви знаєте про нього?
- Повідомлення учня про В. Сосюру (індивідуальне завдання).
- Перевірка «Хто ж був найближчий до оригіналу?»
Звірте «свої» поезії з рядками В. Сосюри.
Осінь
Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні. (Висновки учнів і вчителя).
- Лексична хвилинка
Поясніть лексичне значення слів «баский», «пустинний» (на екран – статтю із тлумачного словника).
Який словник допоміг нам у цьому?
- Словесне малювання
Яку картину ви уявили, слухаючи рядки поезії?
Звірте уявлене з ілюстрацією до вірша В. Сосюри.
- Творча лабораторія
Поширте речення другорядними членами, підкресліть усі члени речення.
Осінь позолотила.
Сумує Жовтень.
Листя злітає.
Контрольно-рефлексивний етап.
Клоуз-тест (усно доповніть речення).
1.Другорядні члени речення – це… .
2. Додаток відповідає на питання… і підкреслюється… .
3. Означення відповідає на питання …, а підкреслюємо… .
4. Обставина … .
5. Другорядні члени речення потрібні для того, щоб … .
Етап самооцінювання
Оцініть свою роботу на уроці, обравши одну із запропонованих словесних характеристик і записавши її в кінці класної роботи :
- «Молодець!»;
- «Дуже добре!»;
- «Добре!»;
- «Треба краще…»;
- «Старайся!»;
- «Погано… Виправляй ситуацію!».
Учитель, подякувавши учням за роботу на уроці, збирає їхні зошити на перевірку.
Підсумки уроку
Я вже знаю
Кількість та назви другорядних членів речення.
Способи їх вираження.
Синтаксичну роль другорядних членів речення.
Функції другорядних членів речення.
Відмінність другорядних членів від головних.
Зразки опорних схем:
Додаток
Другорядний член речення
Означає предмет, на який спрямована
дія
питання непрямих відмінків
іменник
Означення
( різновид -
прикладка)
Другорядний член речення
Вказує на ознаку предмета
Який? Чий? Котрий?
Прикметник
Обставина
Другорядний член речення
Вказує на місце, час, причину,
мету, умову, спосіб дії.
Як? Де? Коли? Чому?
Домашнє завдання та інструктаж до нього
- Вивчити ознаки другорядних членів (за схемою у зошиті).
- Дібрати з художніх творів 3 речення про улюблену пору року, записати їх, підкреслити в реченнях усі члени речення.
- За бажанням – скласти казку про другорядні члени речення, доповнити її ілюстраціями.
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку