МЕТА: поглибити знання про правила вживання апострофа в укра-
їнській мові; формувати вміння писати слова з апострофом
відповідно до орфографічних норм, визначати вивчені орфо-
грами у словах; удосконалювати вміння вимовляти слова з
апострофом відповідно до орфоепічних норм; розвивати ор-
фографічну грамотність, вміння чітко відповідати на
запитання; виховувати любов до рідної мови, краю, землі.
ОБЛАДНАННЯ: комп`ютер, мультимедійна дошка, підручник.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів:
Випишіть слова, у яких на місці пропусків слід писати знак м`якшення.
Підкресліть у них другі літери, з них має утворитися слово (слайд 1).
Тон..ший, Марин..ці, згин..те, тр..ох, рибал..ка, Хар..ків, Марусен..ці, африканс..кий, навчаєш..ся, різ..бяр, літ..нє, скрин..ка, мен..ший, калинон..ці.
Ключ. Графіка.
Що вивчає графіка?
Назвіть відомі вам знаки письма.
ІV. Мотивація навчальної діяльності.
Діти, пропоную вам зараз відгадати загадки-акровірші (слайд 2, 3).
V. Повідомлення теми і мети уроку (слайди 4 - 7).
VI. Опрацювання нового матеріалу:
VII. Закріплення знань, формування умінь і навичок:
-Вирішив якось Апостроф помандрувати, щоб краще пізнати світ.
То в Гайок речень забіжить, то на Галявині слів затримається. Весело було йому.
Та ось… на його шляху зустрівся дрімучий і густий Текст. Заблукав Апостроф у ньому : майже кожне Слово кликало хлопчика до себе, манило. А він , розгублений, ніяк не міг зрозуміти, до якого Слова йому пристати. Сів на пеньочку і гірко заплакав…
Назвати по черзі слово з „діркою” і пояснити , керуючись правилом, чи потрібно ставити апостроф (усно).
Біжить, петляє в..юнка стежка. Ось і зарості терну. Здал..я бачу, що верхівки чагарників аж сині від р..ясних дощів. Саме пора збирати їх. Післ..я морозу вони пом..якшали, стали приємні на смак. Знизу плодів обмаль, найбільше їх на верхівках. Трапл..яються прив..ялі, так самі і прос..яться, щоб їх хтось з..їв.
[бйуть’], [арфйарка], [р’із’б’ар], [подв’ірйа], [п’івйаблука], [в’ідйізд], [звйазати], [кавйарн’а], [моркв’аний];
зав’язь, обов’язок, буряк, свято, черв`як.
VIII. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу:
Мікродиктант «Ерудит». Напишіть цей диктант без помилок і отримаєте звання ерудита й 12 балів.
Зі старого торф’яного болота в’ється стежечка до самого озера. Медвяний дух м’яти, зів’ялої осоки приємно лоскоче груди. Розм’якла земля, в’їдливі реп’яхи, що цвяшками впивалися в одяг, не пускали до озера. Загублене качине пір’я на тьмяному плесі озера та густа ряска надавали йому таємничості (За І. Муквичем).
ІХ. Підсумок уроку:
1.«Відкритий мікрофон»:
Продовжіть думку: «Сьогодні на уроці я дізнався, навчився…»
2. Виставлення оцінок.
Х. Домашнє завдання:
Параграф 30 вивчити правила, вправа 417 перепишіть, вставляючи, де потрібно, апостроф (слайд 14).
Вирішив якось Апостроф помандрувати, щоб краще пізнати світ.
То в Гайок речень забіжить, то на Галявині слів затримається. Весело було йому.
Та ось… на його шляху зустрівся дрімучий і густий Текст. Заблукав Апостроф у ньому : майже кожне Слово кликало хлопчика до себе, манило. А він , розгублений, ніяк не міг зрозуміти, до якого Слова йому пристати. Сів на пеньочку і гірко заплакав…
[бйуть’], [арфйарка], [р’із’б’ар], [подв’ірйа], [п’івйаблука], [в’ідйізд], [звйазати], [кавйарн’а], [моркв’аний];
зав’язь, обов’язок, буряк, свято, черв`як.
Тон..ший, Марин..ці, згин..те, тр..ох, рибал..ка, Хар..ків, Марусен..ці, африканс..кий, навчаєш..ся, різ..бяр, літ..нє, скрин..ка, мен..ший, калинон..ці
Тон..ший, Марин..ці, згин..те, тр..ох, рибал..ка, Хар..ків, Марусен..ці, африканс..кий, навчаєш..ся, різ..бяр, літ..нє, скрин..ка, мен..ший, калинон..ці
Тон..ший, Марин..ці, згин..те, тр..ох, рибал..ка, Хар..ків, Марусен..ці, африканс..кий, навчаєш..ся, різ..бяр, літ..нє, скрин..ка, мен..ший, калинон..ці
Тон..ший, Марин..ці, згин..те, тр..ох, рибал..ка, Хар..ків, Марусен..ці, африканс..кий, навчаєш..ся, різ..бяр, літ..нє, скрин..ка, мен..ший, калинон..ці
Тон..ший, Марин..ці, згин..те, тр..ох, рибал..ка, Хар..ків, Марусен..ці, африканс..кий, навчаєш..ся, різ..бяр, літ..нє, скрин..ка, мен..ший, калинон..ці
[бйуть’], [арфйарка], [р’із’б’ар], [подв’ірйа], [п’івйаблука], [в’ідйізд], [звйазати], [кавйарн’а], [моркв’аний];
[бйуть’], [арфйарка], [р’із’б’ар], [подв’ірйа], [п’івйаблука], [в’ідйізд], [звйазати], [кавйарн’а], [моркв’аний];
[бйуть’], [арфйарка], [р’із’б’ар], [подв’ірйа], [п’івйаблука], [в’ідйізд], [звйазати], [кавйарн’а], [моркв’аний];
[бйуть’], [арфйарка], [р’із’б’ар], [подв’ірйа], [п’івйаблука], [в’ідйізд], [звйазати], [кавйарн’а], [моркв’аний];
[бйуть’], [арфйарка], [р’із’б’ар], [подв’ірйа], [п’івйаблука], [в’ідйізд], [звйазати], [кавйарн’а], [моркв’аний];
зав’язь, обов’язок, буряк, свято, черв`як.
зав’язь, обов’язок, буряк, свято, черв`як.
зав’язь, обов’язок, буряк, свято, черв`як.
зав’язь, обов’язок, буряк, свято, черв`як.
зав’язь, обов’язок, буряк, свято, черв`як.
зав’язь, обов’язок, буряк, свято, черв`як.
Біжить, петляє в..юнка стежка. Ось і зарості терну. Здал..я бачу, що верхівки чагарників аж сині від р..ясних дощів. Саме пора збирати їх. Післ..я морозу вони пом..якшали, стали приємні на смак. Знизу плодів обмаль, найбільше їх на верхівках. Трапл..яються прив..ялі, так самі і прос..яться, щоб їх хтось з..їв.
Біжить, петляє в..юнка стежка. Ось і зарості терну. Здал..я бачу, що верхівки чагарників аж сині від р..ясних дощів. Саме пора збирати їх. Післ..я морозу вони пом..якшали, стали приємні на смак. Знизу плодів обмаль, найбільше їх на верхівках. Трапл..яються прив..ялі, так самі і прос..яться, щоб їх хтось з..їв.
Біжить, петляє в..юнка стежка. Ось і зарості терну. Здал..я бачу, що верхівки чагарників аж сині від р..ясних дощів. Саме пора збирати їх. Післ..я морозу вони пом..якшали, стали приємні на смак. Знизу плодів обмаль, найбільше їх на верхівках. Трапл..яються прив..ялі, так самі і прос..яться, щоб їх хтось з..їв.
Біжить, петляє в..юнка стежка. Ось і зарості терну. Здал..я бачу, що верхівки чагарників аж сині від р..ясних дощів. Саме пора збирати їх. Післ..я морозу вони пом..якшали, стали приємні на смак. Знизу плодів обмаль, найбільше їх на верхівках. Трапл..яються прив..ялі, так самі і прос..яться, щоб їх хтось з..їв.