Вистава Сорочинський ярмарок

СОРОЧИНСЬКИЙ  ЯРМАРОК

 

 

(Декорація ярмарку. Музика гурту «Сусіди»)

Грицько- Славна дівчина! Я б віддав усе своє багатство, щоб поці-

               лувати її. О! А ось спереді ідьявол сидить.

Хівря-   Щоб ти подавився проклятий! Щоб твого батька горщиком

              В голову стукнуло! Щоб він послизнувся на льоду, анцих-

             рист проклятий! Щоб йому на тому світі чорт бороду підпа-

             лив.

Грицько- Бач, як лається. І язик у неї, у столітньої відьми не забо-

                лить вимовляти такі слова.

Хівря-   Що! Столітньої! Нечестивець. Піди вмийся спершу,зірвиго-

             лова нещасний! Я не бачила твоєї матері, але знаю, що

                дрянь, і тітка дрянь, і дядько дрянь, і всі дряні…

    (виходять)

                          «2 дія»

Солопій-   Пшениця, пшениця, продається пшениця! ( до Грицька)

                  Як ти думаєш, земляче, чи погано піде наша пшениця?

Грицько- Та і думать тут нічого. Я готовий накинути на себе петлю

                  І поколихатися он на тому дереві, як ковбаса перед

                  Різдвом , коли ти продаси хоч одну мірку.

Солопій – Кого ти ,земляче, морочиш? Коли привозу, крім нашого

                 немає нічийого.

Грицько-   Тото і є, що тут замішана чортівщина!

Солопій- Яка чортівщина?

 Грицько- А хіба ти не чув,що шепчуться в народі?

Солопій-  Ну….

Грицько- Ну то й ну ! Засідатель наш,щоб йому не довелося обти-

                рати після панської слив’янки, відвів для ярмарка

                 Прокляте місце, на якому,хоч трісни,але не спустиш ні

                 Зернини.

Солопій- Ой горечко! То що ж нам тепер робити?

Грицько- А ти віддай за мене свою Параску, я тобі підкажу…

 Солопій- Еге-ге-ге,земляк, та ти майстер, як я бачу…

Грицько- Ти мабуть, добрий чоловіче,не знаєш мене, а я тебе зразу

                   впізнав.

Солопій- може і впізнав.

Грицько- Якщо хочеш і ім’я і прізвище і всяку всячину розповім. 

                Тебе звати Солопій Черевик.

 Солопій- Так. Солопій Черевик…

Грицько- А придивись до мене гарненько, не впізнаєш мене?

Солопій – Ні , не впізнаю,бо на віку скільки пик різних довелося

                  бачити, що чорт їх усіх запам’ятає

Грицько- Жаль ,що не пригадуєш Голопупенкового сина…

Солопій- Так ти Охрімів син?

Грицько- А хто ж. Хіба тільки один дідько лисий,якщо не він.

Солопій- Ого-го! Оце козак! Оце молодець! Ну новообраний зятю

                 давай могоричу!

3. дія )

Солопій- Агов ,жінко,а я знайшов жениха для дочки!

Хівря-  Оце якраз і ярмарок для того, шукати женихів для дочки.

              Дурень і є дурень, тобі мабуть на роду написано бути та-

                ким. Де ж ти таке бачив, де ж ти таке чув, щоб добрий чо-

                Ловік бігав тепер за женихами? Ти б подумав, як краще

                 Пшеницю збути. А твій жених мабуть голодранець

                 якийсь.

Солопій- Е , якби не так! Побачила б ти ,що це за парубок! Одна

                 Свитка коштує більше, ніж твоя плахта і червоні чоботи.

Хівря -  Ах ти ж безмозга базіка. Ти ж хіба не бачиш, що це той ви-

               родок, що наніс твоїй жінці  тілесні ушкодження.

Солопій – Все одно, хлопець що треба, тільки що розмазав твою

                 фізіономію грязюкою.

Хівря – Ой лишенько! Та ти і слова не даси мені сказати. Коли це

                 Таке було? Видно уже випив зранку не продавши ще ні-

                   чого. Не буде цього сватання!

Солопій – От так завжди! Нащо на нас чоловіків напасть така. Ітак

                  багато всякої нечисті на світі. А ти ще й жінок наплодив.

 

4. дія)

 Циганка -  Про що задумався ,Грицько? Може віддаси воли за  20!

Грицько – Тобі все воли та воли… Вашому плем’ю все для вигоди ,

                   для користі, тільки б збрехати та одурити людину.

Циганка – Тьху ,диявол,та тебе  не на шутку взяло…Чи не з досади

                  злишся, що сам собі нав’язав наречену?

Грицько – Ні , це не по моєму. Я як даю слово, то держу його, не те

                 що  цей старий хрич Черевик…Немає совісті й на копій-

                ку. Сказав ,та й назад забрав.

Циганка -  А спустиш воли за 20 , якщо ми заставимо Черевика

                 віддати нам Параску?

Грицько – Не те .що за 20, за 15 віддам!

Циганка – за 15…? Добре дивись, за 15…

 

5. дія )

 

Хівря – Сюди,Афанасій Іванович! Ось тут ліса по нижче, підні-

             майте ногу та не бійтеся, дурень мій відправмвся на всю

               ніч з кумом під вози, щоб москалі не вкрали чого…

            Ой боже ж не забилися, не зламали ви ,борони боже шиї?

Піп – Тс-с-с! Нічого, нічого, любезнейшая Хавронья Нікіфоровна!

                Виключая только уязвлєнія со сторони кропиви,сего змеє-

                подобного злака, по вираженію покійного отца Протопи-

                  па…

Хівря -  Пішли ж тепер у хату,там нікого нема. А я думала А. І ., що

            до вас болячка чи соняшниця пристали: нема та й нема! Як

             же ж ви поживаєте? Я чула ,що батюшці перепало тепер

              всякої всячини…

Піп – Сущая безделица! Х .Н. Батюшка Вего получил за весь пост

             Мешков 15 ярового, проса мешка 4 , книшем с сотню ,яйца

               же большею частью протухлие . Но воістину сладосние

                приношенія, сказать примерно ,единственно от вас полу-

              чить хочу Х. Н.

Хівря -  Ось вам  і пріношенія А. І . Варенички ,галушечки шени-

               шні, пампушечки ,товченики…

Піп – Бьюсь об заклад ,если ето Делано не хітрейшимі руками  із

                вего Євиного рода… Однако ж Х. Н . серце мое жаждет

                от вас кушанья послаще всех пампушок і галушок.

Хівря -  Ой уже й не знаю ,якого вам іще кушанья хочеться А. І.?

Піп – Да разумеется любві вашей, несравненная Х. Н.

Хівря – Бог знає ,що ви думаєте А. І . Чого доброго ще й цілуватися

                почнете?

Піп – Нащьот етого я вам скажу ,хоть би і про себя… в битность

           мою, примерно сказать , еще в бурсе ,вот как сей час помню.

 

                    (6 дія)

 

 Циган – Лови , лови , його!

Циганка – В’язать його! Це ж той негідник ,щот вкрав у хорошої

                   людини кобилу.

Солопій – Господь з вами! За що ви мене в’яжете?

Циганка – Він ще питає ?  А за що ти вкрав кобилу у приїжджого

                  чоловіка Черевика, га ?

Солопій – З ума зійшли чи що ?Де ж це видно, щоб чоловік сам у

                  себе вкрав що-небудь?

Циганка – Старі штучки!Чого тоді тікав з усього духу ,ніби сама са-

                  тана за тобою по п’ятах гналася?

Солопій – Поневолі побіжиш ,коли сатанинська одежа..

Циганка – Е ,голубчик ! Дури інших цим.  Буде ще тобі від засі-

               дата теля за те ,щоб не лякав чортівнею людей.(пішли)

Солопій – За що ж мені напасть така ? За що мені нещасному та-

               кий наклеп ,будто я у самого себе кобилу вкрав. Ой горе

              мені сиротині.

Грицько – Що з тобою ,Солопій ?

Солопій – А ,Голопупенко, Голопупенко! От як бачиш  видно пока-

                рав мене бог за те ,що провинився перед тобою. Прости

                мене ,добра людино ,їй богу радий би був зробити для

                 тебе все ,так в баби моєї в душі диявол сидить.

Грицько -  Я не злопам’ятний, Солопій. Якщо хочеш я звільню тебе.

                 Але за це і ти нам зроби весілля. Та й погуляємо, щоб ці-

               лий день ноги боліли од гопака.

Солопій – Добре ,от добре!!! Та мені тепер стало так весело, ніби

               мою бабу москалі вкрали. Та що там думати- сьогодні ве-

               сілля гуляємо _ і кінці в воду.

Грицько – Дивись же Солопій, Через годину я буду в тебе. А тепер

                  іди додому ,там тебе ждуть купці твоєї кобили і пшениці.

Солопій – Як ?Хіба кобила знайшлася?

Грицько – Та знайшлася…

Циганка –Ну що ,Грицько ,як ми зробили свою справу? Воли тепер

               мої?

Грицько – Та твої, твої…

 

(7дія)

Параска – А що якщо не здійсниться те, що він говорив? А якщо

                 мене не видадуть? Якшо… Ні, ні цього не буде..Мачуха

                  робить все, що Їй заманеться. Чому я не можу робити, що

                Мені захочеться. Впертості у мене вистачить. А який же

                він хороший,як гарно горять його очі! Як любо він гово-

                 рить « Парасю.голубко!» Як йому гарно у білій свиті ,у

               червоному поясі!

 

    (8дія)

Солопій – Ну,доню,ходім швидше! Хівря з радощів. Що я продав

                   кобилу, побігла купляти собі плахт. Спідниць всяких.

                   Так що треба до її повернення все скінчити.

   (заходять всі)

Солопій – Боже благослови! Хай вік живуть, як вінки в’ють!

Хівря – Яшвидше трісну, чим допущу до цього!

Солопій – Не бісись, жінко,не бісись! Що зроблено то зроблено.

               я змінювати не люблю!

Хівря – Ні! Ні! Цього не буде!(всі її оточують .грає музика танець)