Виступ: «Дебати як форма пізнання сенсу економічних явищ»

Виступ: «Дабати як форма пізнання сенсу економічних явищ»

                                                                   Ваша думка мені глибоко ворожа,

                                                                   але  за  ваше  право  її  висловити я

                                                                   ладен пожертвувати своїм життям

 Вольтер.

Сучасні інноваційні технології навчання учнів, безсумнівно, отримали серйозний методичний інструмент у вигляді використання дебатів у освітньому процесі.

З чим у вас асоціюється слово «дебати»? З передвиборними теледебатами або дискусіями в дружній компанії друзів?  Як би там не було, але для багатьох людей це слово пов'язано з цікавою та пізнавальною грою, в яку грають школярі та студенти більш, ніж в 60 країнах світу.

Популярність дебатів у сучасному світі була викликана великою мірою і першими телевізійними теледебатами між Дж. Кеннеді та  Р. Ніксоном у ході передвиборчої президентської кампанії в США в 1960 році. Можна сказати, що після цього дебати міцно ввійшли в політичне життя як на американському континенті, так і в Європі. Недаремно в Україні перші теледебати викликали таку велику зацікавленість.

У ситуаціях ділового світу все частіше оголошуються конкурси для виконання певних робіт чи замовлень, так звані «тендери». Якщо організація чи підприємство зможе переконати, що саме вона найкраще виконає цю роботу - вона виграє тендер. Відкриті захисти проектів різними творчими групами в рамках одного замовлення також мають ознаки дебатів.

У науковій діяльності також відбуваються дебати – між тим, хто захищає її і тими, хто йому опонують.

Дебати(фр.debat) – чітко структурований і спеціально організований публічний обмін думками між двома сторонами з актуальної теми.

Люди, які займаються бiзнесом, освiтою, полiтикою, у багатьох випадках використовують технiку дебатiв аби переконати опонентiв та захистити свої рiшення. I всі ми, не усвiдомлюючи того, майже весь час, мимоволi дебатуємо: з близькими в сiм’ї, з колегами по роботі, з друзями в компанiї.

Молодь, яка грає у дебати, навчається логiчно та критично мислити, помiчати протирiччя здавалося б в найдосконаліших твердженнях, переконливо доводити свої думки та погляди іншим особам або широкiй аудиторiї.

Саме дебати вiдкривають новi можливостi для подальшого особистого розвитку.

 Технологія «Дебати» - це інтелектуальна гра, яка дозволяє значно підвищити рівень розвитку дітей, набути навичок ораторського мистецтва, критичного мислення, навчитися вільно спілкуватися і  підвищити інтерес до отримання нових знань.

Основною особливістю офіційних дебатів є правила. Вони регулюють процес гри двох дебатуючих сторін.

1. У дебатах беруть участь дві і більше команд.

2. Кожна команда відстоює ту позицію, яку вона обирає через жеребкування.

3. Обрана командою позиція відстоюється членами команди, нежалежно від їхніх особистих переконань.

4. Команди аргументують свою позицію доти, доки не вичерпаються всі докази; після цього слово переходить до  другої команди.

5. Забороняється повторювати аргументи, переходити на особистості і порушувати норми спілкування.

 (Дотримуватись доброзичливого тону, уникати надмірного підвищення голосу. Звертатися до людини по імені та по батькові або, наприклад, «Шановний опоненте», «Мій дорогий колего»).

6. Право ведення дебатів надається «рефері», обов’язки якого покладаються  на учителя.

7. «Рефері» підводить підсумки дебатів і за поданням журі (за наявності остатнього) оголошує переможців.

Головне завдання команд – переконати в своїй правоті  суддів гри.

Як видно з поданих правил, дебати принципово відрізняються від дискусії тим, що остання передбачає індивідуальну участь, тоді як перші – індивідуально-колективну, коли члени команд працюють і на себе, і на команду.          Також відмінністю дебатів є те, що учасники захищають не власну точку зору, а ту позицію, яка їм пропонується за результатами жеребкування.

         Дебати  - шлях до утвердження людини, як промовця.

Дебати - це знаряддя до розвитку навичок критичного мислення та висловлювання.

Але це одночасно і шлях до активної позиції в житті. Вміння довести свою думку публічно, критично мислити, обрати свій шлях вирішення поставленої проблеми і довести його доцільність - ця навичка потрібна в сучасному житті для тих, хто небайдужий, ким би він чи вона не були: дорослим чи дитиною.

В умовах державотворення та  інтеграції України в європейський і світовий простір як конкурентноспроможної     держави   завданням школи є виховання  громадянина,   високоосвіченої   людини,   орієнтованої   на     загальнолюдські цінності,  здатної  навчатися  впродовж життя,  створювати і розвивати  цінності    громадянського суспільства. Тому від самого початку навчання в школі необхідно намагатися розвивати в учнів мотиваційну сферу (інтерес, усвідомлення вибору професії). До того ж, виховуючи важливі для економіста риси, формуючи професійні уміння на основі набутих на практиці знань і досвіду, учитель ­допомагає майбутньому фахівцю адаптуватися у відповідному економічному середовищі.

Закінчуючи школу, випускник повинен бути готовим увійти в доросле життя. Психологічна готовність потребує наяв­ності потреб і здібностей, які дають змогу максимально реалізувати себе:

1. Потреба в спілкуванні та володінні техніками результативного спілкування.

2. Теоретичне мислення й уміння орієнтуватися в різних формах теоретичної свідомості (нау­кової, художньої, етичної, правової), що існує у вигляді основ наукового та громадянського світогляду, а також розвинутої рефлексії, що гарантує свідоме й критичне ставлення до себе.

3. Потреба в роботі та здатність працювати, володіння трудовими навичками, що дають змогу долучатися до виробничої діяльності і виконувати її на творчих засадах.

І саме тому  «Дебати» потрібно використовувати при вивченні тієї чи іншої теми,  з метою узагальнення, систематизації знань, закріплення навчального матеріалу,  як форму тематичного оцінювання учнів та в позаурочній роботі, під час проведення годин  спілкування.

І я вважаю, що проведення дебатів забезпечує формування компетентності саморозвитку особистості майбутнього економіста і надає можливість збагатити знаннєвий ресурс учнів, їхній досвід та інтелектуально-пізнавальну мотивацію щодо особистісного і професійного саморозвитку, самовдосконалення та самоствердження.