ВИСТУП до науково-дослідницької роботи "АНОРМАТИВИ В ПЕРІОДИЦІ (НА ПРИКЛАДІ ГАЗЕТИ «УКРАЇНА МОЛОДА»)"

ВИСТУП

Поважні члени журі конкурсу-захисту наукових робіт, шановні учні, вчителі, усі присутні. Дозвольте запропонувати вашій увазі основні результати

наукового дослідження на тему: «АНОРМАТИВИ В ПЕРІОДИЦІ (НА ПРИКЛАДІ ГАЗЕТИ «УКРАЇНА МОЛОДА»)

Культура писемного мовлення журналістів – одна з найважливіших передумов для якісної репрезентації друкованих ЗМІ. Мовне оформлення багатьох текстів сучасної преси часто не відповідає чинним лінгвістичним нормам. У зв’язку з цим потреба вдосконалення процесу редагування, підвищення мовної культури в сучасній періодиці набуває особливої актуальності. 

Дослідження помилконебезпечних зон на різних мовних рівнях у вітчизняних ЗМІ здійснили у своїх роботах Тетяна Григорівна Бондаренко, Анатолій Олексійович Капелюшний, Ірина Олегівна Мариненко, Любов Василівна Боярська та ін. Проте специфіка мовних анормативів у текстах друкованих ЗМІ на сьогодні недостатньо досліджена. 

Актуальність дослідження зумовлюється відсутністю комплексного аналізу мовних помилок на матеріалі текстів ЗМІ, браком конструктивної класифікації анормативів. Є потреба уточнити й уніфікувати термінологічний апарат на позначення окресленого явища, оскільки різноманітність мовних помилок нерідко спотворює розуміння тексту повідомлень. 

Метою пропонованого дослідження є систематизація різнотипних мовних помилок, що трапляються на сторінках всеукраїнської газети «Україна молода», та окреслення частотності помилок кожного типу під час редагування журналістських повідомлень.

Для досягнення поставленої в роботі мети необхідно вирішити ряд завдань:

1)            описати й проаналізувати аспекти вивчення феномена помилки в різних галузях наукового знання;

2)            опрацювати термінологічний апарат, з’ясувати лінгвістичну суть таких понять, як помилка, девіація, анорматив, норма, мовна норма тощо;

4)                      встановити частотність різнотипних помилок;

5)                      систематизувати й узагальнити негативний мовний матеріал, вилучений з газет.

Об’єкт дослідження: мовні одиниці, що засвідчують порушення норм сучасної української літературної мови. Вибір об’єкта дослідження мотивується необхідністю вдосконалення процесу редагування, підвищення рівня мовної грамотності друкованих ЗМІ.

Предмет вивчення становлять типові помилки, що зафіксовано у медіаматеріалах.

Джерельна база дослідження. Для вирішення поставлених у роботі завдань добирався фактичний матеріал шляхом вибіркового лінгвообстеження всеукраїнської газети «Україна молода». Вибір джерела дослідження мотивується кількісним переважанням цього типу видання над місцевими та обласними газетами, а також більшою ймовірністю об’єктивного відображення в них рівня грамотності сучасних друкованих ЗМІ.

Наукова новизна роботи полягає насамперед у тому, що в ній уперше здійснено спробу системного аналізу феномена помилки газети «Україна молода» за період з серпня по листопад 2017 року.

Помилка – це анорматив, тобто таке ненормативне лінгвоутворення, що виникає в результаті невмотивованого порушення літературної норми і є наслідком неправильних мисленнєвих операцій [6]. Інакше кажучи, помилка – це об'єктивне відхилення, яке перетворює правильний компонент повідомлення на неправильний (помилковий).

Будь-яку сферу людської діяльності регулюють норми. Мовна норма – це система обов'язкових реалізацій, прийнятих у мовленнєвій практиці суспільства на даному етапі його історичного (культурного) розвитку. Порушення норм має різну оцінку у сферах людської діяльності. Причиною виникнення мовних помилок є порушення норм сучасної літературної мови.

Аналізований фактаж дібрано із всеукраїнської газети «Україна молода». Усі мовні помилки об'єднано в групи за таким принципом: «Орфографічні анормативи», «Лексичні анормативи», «Анормативи в простому реченні», «Анормативи в складному реченні», «Помилки при наборі (опечатки)».

Дані банку помилок, вилучених із газетних публікацій «України молодої», з достатньою виразністю свідчать, що порушення норм орфографії найчастіше співвідноситься з написанням частки не разом і окремо з різними частинами мови, уживанням сполучників і/й та прийменників у/в.

Лексичні анормативи є наслідком порушення норм слововживання. До розглянутого типу помилок відносимо ненормативне вживання слів. Так іноді журналісти послуговуються лексемами «даний» замість «цей», «називання» замість «називати», вживають зайві слова у реченнях. До списку негативних рис належать тавтологія й повтори, що серед лексичних помилок кількісно домінують. З-поміж них виокремлюються й росіянізми: «лживо», «виключно», «точка зору» натомість  потрібно «брехливо», «винятково», «погляд» тощо.

Мовний матеріал, вилучений із газети, відбиває велику частотність різнотипних синтаксичних помилок у структурі простого речення. Вражає кількість пунктуаційних помилок, деякі з них для «України молодої», на жаль, є типовими. Це і випадки ненормативного узгодження присудка з підметом: «змусило відсутність діалогу», «надихнула поліпшення позиції» замість «змусила відсутність», «надихнуло поліпшення». Трапляються й випадки, коли тире між підметом і присудком пропущено всупереч нормі: Бо мама у нас, це щось святе… Найчастішими є помилки в уживанні розділових знаків при однорідних членах речення, що з’єднані сполучником і. Зрідка відсутнє виділення дієприслівників і дієприслівникових зворотів. Виявлено випадок ненормативного вживання тире при прикладці: Керує цим фондом українка –

Людмила Козловська…

У газетних текстах простежуємо численні конструкції, що засвідчують неправильну побудову складнопідрядних речень із підрядними означальними. Згідно з нормою, у таких реченнях підрядна частина мала б бути розміщена безпосередньо після опорного слова. Як приклад порушення цієї норми наведемо конструкцію: 6 січня 2017 року Апеляційний суд Києва визнав законним довічний вирок Пукачу за вбивство журналіста Гонгадзе, який виніс 9 січня 2013 року Печерський райсуд Києва. Незрозуміло, до якого слова відноситься підрядне означальне речення – до слова «вирок» чи до слова «Гонгадзе». Треба було б написати так: 6 січня 2017 року Апеляційний суд Києва за вбивство Пукачем журналіста Гонгадзе визнав законним для нього довічний вирок, який виніс 9 січня 2013 року Печерський райсуд Києва. На сторінках газети досить часто можна побачити й випадки розірваного складнопідрядного речення або  порушення його структури.

Отже, фіксація та комплексний аналіз мовних особливостей газети «Україна молода» засвідчує наявність різноманітних відступів від нормативноправописної бази. Високий ступінь ризику характерний для лексичних, синтаксичних, пунктуаційних помилок, середній ступінь помилконебезпечності мають орфографічні анормативи. Основні причини появи анормативних одиниць – це незнання норм сучасної української літературної мови, мовленнєва недбалість, потужний вплив російської мови та місцевої говірки. 

Типові анормативи, що зафіксовані у медіа-матеріалах, достатньо простудійовані, та, наголошуючи на них, ми тим самим хотіли зробити їх предметом подальших наукових досліджень, а також привернути увагу до того, що газети не мають права на помилки. «Будь-яка помилка – орфографічна, стилістична, фактична – підриває довір’я до газети, бо свідчить про недбалість у збиранні та повідомленні інформації» [13].

Проведене дослідження дозволяє підсумувати, що рівень мовної грамотності сучасної інформаційної продукції не відповідає ідеальній моделі мовної поведінки ЗМІ. Лінгвістичний аналіз газети «Україна молода», узятий за серпень-листопад 2017 року, засвідчив, що в журналістських матеріалах, на жаль, допускаються порушення літературних норм української мови.

Отже, хотілося б зазначити, що науково-дослідницька робота може бути в практиці редагування журналістських матеріалів, під час укладання словників і порадників для працівників засобів масової інформації та підготовки підручників і посібників із культури української мови.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!