Виступ на батьківські збори " Особистість підлітка формується з його оточення"

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Млинівська гуманітарна гімназія

Виступ на засідання університету батьківських знань:

«Особистість підлітка формується з його оточення»

Підготувала

практичний психолог

Прокоп`юк Ганна Миколаївна

Вступ

Підлітковий вік - період розвитку дітей від 10-12 до 14-15 років. Фактично вступ в цей період може відрізнятися від зазначених цифр на рік або навіть більше в ту або іншу сторону.              Підлітковий вік часто називають перехідним, тому що саме в цей період відбуваються суттєві зміни і в фізіології, і в психіці дітей, результатом яких є перехід від дитячого стану до дорослого. 

Підлітковий період вважається важким, критичним, і цьому є об'єктивні причини. 

Перша причина обумовлена ​​значними відмінностями між вимогами, що висуваються суспільством до дітей і дорослих, відмінності в їх обов'язки і права. Доросле життя незрівнянно складніше і підліткові доводиться у відносно короткий термін освоювати це життя у всій її складності.

Друга причина труднощів підліткового віку - виключно швидкий темп фізичних і психічних змін підлітка. За короткий період підліток дуже сильно змінюється фізично, зовні, а так само психологічно. Підлітки особливо схильні до самоаналізу, не можуть зразу прийняти себе в новій якостей, соромляться свого нового вигляду. Для них часто виявляється незрозумілим сенс, а головне - необхідність змін. 

Третя причина складнощів підліткового віку - накопичення до цього віку дефектів виховання. Раніше ці недоліки виразно не проявлялися в силу недостатньої самостійності дитини і неширокої сфери її діяльності та спілкування. 

Четверта причина пов'язана з психологічними зрушеннями в ході статевого дозрівання, що виражається, перш за все, в зміні самосприйняття. Причому самосприйняття міняється як у зв'язку з інтенсивним розвитком і формуванням нового вигляду, так і в силу змінилася оцінки з боку оточуючих.

П'ята причина складнощів підліткового віку пов'язана з поступовим усвідомленням підлітками відмінностей їх положення в сім'ї. У кожній сім'ї свій уклад, і раніше діти цих відмінностей не помічали. У підлітковому віці починають усвідомлювати переваги та недоліки їх становища в різних сім'ях. Вчителі, батькі можуть в значній мірі знизити гостроту перехідного віку, якщо будуть добре розуміти сутність розвитку та змін, що відбуваються у підлітків.

Отже, беручи до уваги всі вищевикладені причини складнощів підліткового віку, можна зробити висновок про те, що формування особистості підлітка відбувається при безпосередньому впливі середовища, яке виховує, так і формує.

Далі розглянемо спілкування з батьками і його вплив на становлення ідентичності підлітка, спілкування з однолітками, а також вплив шкільного навчання і спілкування з педагогом на розвиток особистості підлітка.

2. Спілкування з батьками і його вплив на становлення особистості підлітка 
Підлітковий вік - період емансипації дитини від батьків, досягнення певного рівня автономії, незалежності від них. Цей процес є складним та багатовимірним і включає, як мінімум, три аспекти: емоційний, поведінковий і нормативний. 

• Емоційна емансипація 

Емоційна емансипація - перебудова всієї системи емоційних відносин підлітка, позбавлення від дитячої емоційної залежності від батьків, поява значимих емоційних відносин з іншими людьми. У перехідному віці емоційна залежність від батьків починає обтяжувати підлітка. Дозріває необхідність побудови нової, власної складної системи емоційних відносин, заснованих на взаєморозумінні, прихильності і повазі і вільних від залежності, такого середовища, центром якої є сам підліток, а не його батьки. Відносини з батьками продовжують займати в цій системі значне місце, але в неї включаються тепер і емоційні відносини до інших людей - дружба, любов. Ступінь драматичності переходу до емоційної автономії багато в чому залежить від поведінки батьків. Якщо батьки не розуміють закономірного характеру емоційної емансипації, вони часто відчувають образу, звинувачують дітей у черствості і невдячності, можуть заохочувати надмірну залежність дітей або самі звертаються за емоційною підтримкою до дітей. У такому випадку перехідний вік може надовго затягнутися.

• Нормативна емансипація. 

Нормативна емансипація - формування у молодих людей своєї системи цінностей, нерідко відрізняються від тих, яких дотримуються його батьки. Ціннісна система особистості починає складатися в підлітковому віці, так як до цього часу дитина вже накопичує певну суму знань, набуває здатності до логічних міркувань, абстрагування, у нього виникає потреба до усвідомлення своєї особистості, свого місця серед інших людей. 

• Поведінкові емансипація. 

Поведінкова емансипація - прагнення звільнитися від контролю з боку батьків, відстоювання права на прийняття власного рішення без зовнішнього керівництва. Прагнення до поведінкової автономії у підлітків різко зростає, і вони наполегливо домагаються незалежності в ухваленні самостійних рішень. У старших класах підліток вже сам вирішує досить широке коло питань: розподіляє собі час, вибирає друзів, способи дозвілля, стиль одягу і т.п. Разом з тим ступінь поведінкової емансипації від батьків у підлітків може значно відрізнятися в різних сферах: в більш серйозних питаннях, наприклад виборі стратегії освіти, вони підпорядковуються батькам.  Підлітки потребують того, щоб свобода давалася їм поступово, у міру того, як вони навчаться нею користуватися. 

Поведінкова емансипація підлітка в найбільшою мірою лякає і хвилює батьків і часто стає причиною конфліктів у родині.

Перебуваючи в новому для нього поле дорослого життя, підліток шукає людей, які могли б виступити для нього в якості зразків для наслідування, своєрідних орієнтирів для побудови власної ідентичності. Цей етап можна недооцінювати дорослими, так як зникає зовнішнє буйство і вразливість підлітка. Може здаватися, що він вже подорослішав і не вимагає підтримки. Однак вона необхідна, але тільки в іншій формі. Для успішного придбання підлітком его-ідентичності дуже важливо, щоб він мав зразки позитивної інтеграції серед значущих дорослих. Це означає, що для підтримки підлітків батькам самим потрібно перебувати в інтегрованому стані. Якщо ж таких зразків не буде, сам підліток, найімовірніше, не досягне інтегрованого стану, буде відчувати невпевненість в своїх силах і можливостях, страх перед майбутнім.                            

Спілкування з однолітками і субкультура 

Говорячи про вплив середовища на формування особистості підлітка, слід особливо зупинитися на специфіці спілкування з однолітками.

По-перше, спілкування з однолітками - це дуже важливий специфічний канал інформації; по ньому підлітки та юнаки дізнаються багато необхідних речей, які з тих чи інших причин не повідомляють дорослі.

По-друге, це специфічний вид міжособистісних відносин. Групова гра та інші види спільної діяльності виробляють необхідні навички соціальної взаємодії, вміння підкоряться колективові та в той же час відстоювати свої права, співвідносити особисті інтереси з суспільними.

По-третє, спілкування з однолітками - це специфічний вид емоційного контакту. Створення групової приналежності, солідарності, товариської взаємодопомоги не тільки полегшує підлітку автономізацію від дорослих, але і дає йому надзвичайно важливе почуття емоційного благополуччя і стійкості. Чи зумів він заслужити повагу і любов рідних, товаришів, має для підлітка вирішальне значення . Необхідно відзначити, що спілкування може сприяти реальному або ілюзійному посиленню «Я» підлітка через можливість самоствердження серед однолітків, досягнення і підтримки високого суспільного статусу. Реальне посилення «Я» можливо у випадку, якщо у підлітка дійсно є досягнення в якій-небудь області - спорті, музиці і т.п., - які значимі в підлітковому середовищі. Іноді деяке посилення «Я» здійснюється не за рахунок реальних успіхів, а через відчуття належності до групи, що дозволяє підлітку відчути сильне «МИ».

Тому підлітки настільки гостро сприймають критику дорослих на адресу своєї компанії - це означає ослаблення їх власного «Я». Вони відчувають тривогу за можливу втрату друзів, переживають, якщо дорослі при них надають ті чи інші виховні впливи. Однак насправді група однолітків для підлітка дає лише ілюзію сили.

Відносини батьків до навчання в школі і ситуації всередині сім'ї підлітка.

Байдуже ставлення батьків до успіхів дитини до школи знижує цінність освіти в очах підлітка. Напружені відносини між батьками та педагогічним колективом сприяють залучення до конфліктної ситуації не тільки дорослих, але і підлітка, який змушений зайняти чиюсь сторону. Складне протиборство відволікає школяра від вчення, його увага концентрується не на навчальних досягненнях, а на оцінюванні поведінки дорослих. Подібна ситуація складається, якщо конфлікт зачіпає сімейні стосунки. Проблеми в сім'ї виявляється потужним фактором, здатним позначитися на успішності дитини. Перераховані фактори необхідно розглядати як фактори ризику, здатні за певних умов стати причинами шкільної неуспішності у підлітковому віці. 

Розглянемо питання про труднощі встановлення взаєморозуміння між педагогами і підлітками.. Педагоги нерідко помічають і активно засуджують якості, властиві їм самим. Наприклад, педагог, запізнюється на уроки, може бути непримиренний до запізнень хлопців.

Крім того, слід враховувати, що у підлітків присутній загострене почуття справедливості, тому вони з підвищеною емоційністю реагують на ситуації, коли. На їхню думку, справедливість порушена. Проте спілкування може бути утруднене і через вплив на нього процесу віддалення підлітка від сім'ї, розглянутого раніше. У такому випадку підліток переносить на педагогів своє ставлення до батьків і всіма силами, не завжди адекватно ситуації, доводить їм факт власного дорослішання.

Можливий також перенесення на педагога почуття гніву, не вираженого по відношенню до батьків. Тому перед педагогом постає досить важке завдання - зрозуміти, що цей гнів спрямований не на нього особисто, і спокійною і доброзичливо встановити контакт із підлітком.

 Враховуючи особливості підліткового періоду, хочеться ще раз наголосити на правах і обов’язках учнів саме нашого навчального закладу (витяг із статуту Млинівської гуманітарної гімназії).

Учні мають право:

•          на вибір форми   навчання,   факультативів,  спецкурсів, позашкільних та позакласних занять;
•          на користування  навчально-виробничою, науковою, матеріально-технічною,  культурно-спортивною, корекційно-відновною та лікувально-оздоровчою базою навчального закладу;
•          на доступ до інформації з усіх галузей знань;  брати участь у різних видах науково-практичної діяльності,   конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах тощо;
•          брати участь  у  роботі  органів  громадського самоврядування навчального закладу;
•          брати участь  в  обговоренні і вносити власні пропозиції щодо організації   навчально-виховного    процесу,    дозвілля    учнів;
•          брати участь у добровільних самодіяльних об'єднаннях, творчих студіях, клубах, гуртках, групах за інтересами тощо;
•          на захист  від  будь-яких  форм  експлуатації,  психічного  і фізичного  насилля,  що  порушують  права або принижують їх честь, гідність;  на безпечні і нешкідливі умови навчання, виховання та праці.

 Учні зобов'язані:

•          оволодівати знаннями,   вміннями,   практичними    навичками, підвищувати загальнокультурний рівень;
•          дотримуватися вимог статуту, правил внутрішнього розпорядку;
•          бережливо ставитись до державного,  громадського і особистого майна;
•          дотримуватися законодавства, моральних, етичних норм;
•          брати посильну участь у різних видах трудової діяльності,  що не заборонені чинним законодавством;
•          дотримуватися правил особистої гігієни.

Отже, шановні батьки, будьте чуйними до своїх дітей, підтримуйте їх у всіх їхніх починаннях, даруйте їм власну увагу та любов. І тоді ваші стосунки стануть ще ближчими.

Дякую за увагу.