Виступ на батьківських зборах "Період адаптації першокласників"

 

Період адаптації

 Проблема адаптації – це проблема, з якою стикаються щороку вчителі та психологи школи.

 Адаптація дітей, які прийшли в перший клас - це найскладніший період для найменших школярів. Зі вступом дитини до школи перебудовується весь хід її життя: безтурботний час дозвілля змінюється обов’язковими справами, які вимагають відповідальності, дитина починає ходити до школи, виконувати вимоги програми, робити на уроці те, чого вимагає вчитель, неухильно дотримуватись шкільного режиму.

  Психолог працюючи з такими дітьми звертає увагу на їхню готовність до навчання. Під готовністю до шкільного навчання ми розуміємо досягнення такого рівня розвитку дитини, на якому вона вже здатна взяти участь у процесі шкільного навчання. Щоб визначити їх готовність та рівень адаптації я працювала з дітьми та їх батьками.  Насамперед батькам пропонувалося заповнити індивідуальні картки супроводу молодших школярів, де можна дізнатися багато цікавого та корисного для психологічної роботи, особливо, це фізичний розвиток з народження, їх поведінка вдома, що батьки бачать в своїй дитині позитивне, а що негативне.  

   Для того, щоб дитині було легше адаптуватися в колективі та даному середовищі психолог проводить різноманітну діагностичну та корекційно - розвивальну роботу. Першим кроком до роботи з дитиною проводиться індивідуальна, первинна бесіда для знайомства. В основному для цього використовуються швидкісні тести, а також бесіда.

  Першою традиційною методикою використовується методика Керна – Йієрасика, яка визначає індивідуальні риси особистості, встановлює орієнтовний рівень розумового та психічного розвитку дитини. Вона складається з трьох завдань:

1. Малюнок фігури людини.
2. Наслідування прописаних літер.
3. Змальовування групи крапок.

  З цим завдання діти справилися. За балами цієї методики діти пройшли по середньому та високому. Низького рівня не визначено.

  За допомогою комплексних стандартних завдань визначається ступінь психологічної підготовки до шкільного навчання. Цей комплекс складається із чотирьох тестів:

• фонематичного слуху;
• словника;
• копіювання безглуздих складів;
• короткочасної пам’яті та міркувань.

  Комплекс цих вправ проводився індивідуально. Діти охоче та впевнено виконували це завдання, в результаті чого були заповнені індивідуальні картки психологічного супроводу першокласника.

 Також доцільно використовувати малюнок сім’ї, де по малюнку ми можемо бачити хто для дитини яку відіграє роль, та сам статус першокласника у сім’ї. Ізольованих дітей у не виявлено так як всі діти малювали себе як члена сім’ї. Відвідувалися батьківські збори де надавалися рекомендації щодо навчання та виховання їх дітей.

  В класі навчається 21 дитина, з них 17 хлопців та 4 дівчинки.  По проведеній діагностичній роботі можна сказати, що дезадаптованих дітей не виявлено: всі діти  розуміють навчальний процес, вміють читати. Тільки в трьох дітей погано розвинуте мовлення. Тут потрібна наполеглива робота дома з батьками.

 За результатами цих методик були проведені батьківські збори (26 листопада 2017р.). Вони були ознайомлені з роботами своїх дітей в індивідуальному порядку. Проводилась бесіда щодо подолання дезадаптації дітей. Також було запропоновано пройти тест для визначення стосунків батьків та дітей, як вони їх розуміють, наскільки близькі між собою.

Тест  Які ви батьки?

 

 1. Чи вважаєте ви, що у вашій сім’ї є взаєморозуміння з дітьми?

 

 2. Чи ведуть ваші діти з вами задушевні бесіди, чи радяться з особистих питань?

 

 3. Чи цікавляться діти вашою роботою?

 

 4. Чи знаєте ви друзів своїх дітей?

 

 5. Чи бувають друзі вашої дитини у вас вдома?

 

 6. Чи беруть ваші діти разом з вами участь у господарських справах?

 

 7. Чи є у вас із дітьми спільні справи, захоплення?

 

 8. Чи беруть діти участь у підготовці сімейних свят?

 

 9. Чи бажають діти, щоб під час дитячих свят ви були разом із ними?

 

 10. Чи обговорюєте ви з дітьми телепередачі, прочитані книги?

 

 11. Чи берете разом із дітьми участь в екскурсіях, походах, прогулянках?

 

 12. Чи віддаєте ви перевагу відпочинку (проведенню вільного часу) з дітьми?

 

 Ключ до тесту

 

 Виставте собі по два бали за кожну позитивну відповідь; по одному балу – за відповідь “іноді”; нуль балів – за негативну відповідь.

 

 Підрахуйте бали. Якщо ви набрали більше, ніж 20 балів, то у стосунках з дітьми у вас все гаразд. Якщо ви набрали від 10 до 20 балів, то стосунки з дітьми у вас задовільні, проте недостатні, однобічні. Поміркуйте, що можна й потрібно змінити. У випадку, коли результат становить лише 10 балів, можна стверджувати, що контакт із дітьми у вас неналагоджений.

 

А також надавались поради та рекомендації.

Десять кроків, щоб стати кращими батьками

 

1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

 

2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

 

3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

 

4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.

 

5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.

 

6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.

 

7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

 

8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

 

9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.

 

10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

Практичний психолог __________ Н. Кулак

 

Про покарання

                                                                                                                                                                       

Караючи, подумай: "А навіщо?"

 

Покарання не повинно шкодити здоров'ю - ні фізичному, ні психічному;

 

Покарання повинно бути корисним;

 

Якщо є сумніви: карати чи не карати - не карайте;

 

За один раз - одне. Навіть, якщо поганих вчинків скоєно багато, покарання може бути суворим, але тільки одне, за все відразу, а не по одному - за кожний вчинок. Салат із покарань - це блюдо не для дитячої душі!

 

Покарання - не за рахунок любові, щоб не сталося, не залишайте дитину без нагороди й любові, на яку вона заслуговує;

 

Краще зовсім не карати, ніж карати з запізненням;

 

Покараний - пробачений. Інцидент вичерпаний;

 

Без приниження. Щоб не сталося, яка б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як велич вашої сили над її слабкістю, як приниження;

 

Дитина не повинна боятися покарання. Не покарання дитина повинна боятися, не гніву вашого, а засмучення.

 

При спілкуванні з дітьми батьки повинні:

• постійно підкреслювати свою увагу до індивідуальності сина чи дочки, до їх прагнення до самоствердження;
• проявляти увагу, інтерес і повагу до всіх дітей у сім'ї;
• проявляти постійну готовність і вміння вислухати дитину, дати їй можливість говорити (виговоритися), відстоювати свої погляди, переконання;
• перед тим, як показати дитині її помилки в поведінці, починати з похвали і схвалення позитивних якостей навіть при самому важкому характері сина (дочки);
• віддавати перевагу ненав'язливим рекомендаціям, зауваженням і уникати стандартних повчань;
• не докоряти дитині при наявності у неї негативних рис та якостей;
• тактовно показувати кращі позитивні якості своєї особистості (ерудицію, працелюбність, пунктуальність, гуманні відносини до людей, порядність, чесність та інше), але при цьому не показувати, не підкреслювати своєї переваги над дитиною;
• створювати сімейну атмосферу любові, доброзичливості турботи, захищеності радості і перспективи, що благополучно впливає на фізичне і морально-психологічне здоров'я дітей

 Як можуть допомогти батьки?

1. Пояснити дитині, що означає «бути школярем» та для чого це потрібно. Розповідати про школу, про існуючі в ній правила, щоб дитина була обізнана і, відповідно, відчувала себе впевнено, не боялася і не сумнівалася у своїх здібностях.

2. Продумати режим дня і суворо його дотримуватися.

3. Навчити першокласника задавати вчителю питання (не боятися і т.д.).

4. Розвивати навички емоційного контролю, вміння підкорятися правилам.

5. Пояснити, що означає «акуратно», «старанно», формувати самооцінку.

6. Розвивати комунікабельні здібності.

7. Підтримувати бажання вчитися.

8. Вислуховувати уважно дитину, радити, як діяти в тій чи іншій ситуації.

9. Активно взаємодіяти з учителем і шкільним психологом.

Діти часто не розуміють власних потреб та почуттів, але у кожного з них є 5 найбільших потреб, які у кожної дитини виявляються в різній мірі. Знання цих потреб будуть корисні не лише батькам, а і вчителям. Деякі діти найбільше цінують час, який проводять з ними батьки, для інших важливіші подарунки чи допомога, а є діти які цінують обійми.

Батькам корисно знати про ці важливі потреби, щоб завжди мати тісний контакт з власними дітьми, а також вплів на них.

1. Слова підтримки . Дорослі рідко хвалять дітей, частіше помічають помилки ніж досягнення. Якщо для Вашої дитини найважливішою Вашою допомогою є слова підтримки – хваліть.

2. Час . Вам необхідно потрапити у світ вашої дитини. Постарайтеся, щоб його інтереси стали Вашими. Не жалкуйте для дитини часу. Грайте, навчайтеся, розмовляйте дивлячись в очі дитині, так, щоб дитина знала, що Ваш дорогоцінний час належить лише їй.

3. Подарунки . Не зловживайте подарунками. Вони можуть втратити вплив на Вашу дитину, а у дитини сформується неправильна система цінностей. Якщо Ви ретельно вибираєте подарунок, даруйте його зі словами «Цей подарунок я вибрав тому, що дуже люблю тебе». Навіть відмовляючись, щось подарувати можна виражати любов. Наприклад «Ні, ми не будемо купувати змію, я дуже сильно люблю тебе».

4. Допомога . Батьки повинні постійно допомагати своїм дітям, коли робите для дитини щось особливе, скажіть, що це ви робите тому, що дуже любите її.

5. Ласка . Кожній дитині необхідна ласка. Але є діти для яких ласка найцінніший вияв любові батьків.

Важливо знайти індивідуальний підхід для кожної дитини. Якщо у Вас багато дітей, пам`ятайте всі вони різні та по своєму неповторні. Враховуйте вік дітей, темперамент, індивідуальні особливості. Я впевнена, що знання таких простих, на перший погляд, п`яти потреб дітей, зможуть бути корисними батькам та вчителям у роботі по адаптації.

 

  Адаптації учнів 5 – го класу також приділяється багато уваги. Діти, які переходять з початкової школи в середню стають більш розсіяні, неврівноважені, знижується успішність. Особливо це спостерігається в нашій школі, так як початкові класи знаходяться в іншому корпусі. Там ще почували себе найстаршими, а тут вони наймолодші. Дітям 5-го класу важко привикнути до всіх вчителів, так як в молодшій школі мали одного класовода; набагато більше предметів, інші назви. Вони більше переживають з приводу свого статусу в класі. Тут виникає зростання стресового навантаження, як самих учнів так і їх батьків.

  Складалася соціометрія класу в якій визначались лідери та підлідери. В основному діти підтримують старосту класу та деяких учнів з якими спілкуються і мають гарні стосунки майже всі діти. Є дитина, яку учні відкидають від свого колективу, часто через це є суперечки в класі. З цією дитиною проводиться індивідуальна робота. Та проводиться бесіда з класом.

  В грудні місяці року заповняли тест по тривожності, який дав непоганий результат так, як таким дітям притаманно пережити невеликий страх та тривожність адже відбувається період ознайомлення та пристосування до нового середовища.

  В цьому класі виявилося також і занадто енергійні діти, які часто порушували дисципліну. З ними проводилася індивідуальна робота де визначався тип поведінки та характеру, обговорювались різні бесіди та надавались психологічна підтримка і рекомендації.

  Малюнкова методика «Фантастична тварина» де визначається і положення в соціумі, самооцінка, страхи, тривоги, агресія, мислення індивідуально.

Методика «Обери дерево»; Анкета-тест вивчення взаємин в колективі; Анкета самооцінка; Анкети для діагностики проблем насильства.

 Наприкінці семестру діти визначали тип темпераменту де показали себе досить енергійними, розумними та життєрадісними.

 Відвідувались батьківські збори (8 грудня 2017р.) де проводилося багато бесід щодо адаптації. Також батьки заповняли різні анкети та проходили тестування. Надавались рекомендації щодо правильного виховання дітей-підлітків.

Рекомендації вчителям: побільше звертайте увагу на таких дітей, адже вони вже не маленькі але ще і не старшокласники. Проводьте багато різноманітних бесід на різні теми. Старайтеся похвалити на уроках навіть за найменшу дрібницю. Налаштовуйте їх так, щоб вони не соромилися висловлювати свою думку. Вчіть любити та поважати свого однолітка, тоді уникнемо відхилених та ізольованих дітей. Давайте слушні поради у різних життєвих ситуаціях. Підтримуйте, заохочуйте на уроках вони цього дуже потребують. Допоможіть дітям правильно дорослішати. Багато спілкуйтеся з батьками. Тоді ми уникнемо проблем з успіхами в навчанні та вихованні.

 

Практичний психолог ____________Н. Кулак