Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів у великій мірі залежать від умінь і стилю роботи конкретного вчителя. Для підсилення мотивації діяльності дуже корисними є використання інтерактивних технологій. Саме застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. Як правило, структура таких занять складається з п’яти елементів (О.І. Пометун):
Від мотивації учня залежить його успішність, глибина й міцність знань, бажання і здатність навчатися протягом усього життя.
Отже, мотивація у педагогіці завжди була і є одним з найважливіших компонентів навчання, фундаментом для здійснення всебічного розвитку особистості.
Гуманістична спрямованість сучасної освіти полягає в постановці мети - розвинути людину, її особистісні якості, адже розвиток людини визначає розвиток суспільства. Нині актуальним є створення нових освітніх технологій, які мають сприяти загальному розвиткові особистості, формуванню її світоглядної культури, індивідуального досвіду, творчості. Використання новітніх технологій в навчанні дозволяє йти в одну ногу з часом, підвищувати зацікавленість учнів до навчання. Саме тому, актуальним питанням залишається на сьогодні розвиток сучасних освітніх технологій, які є дієвим способом мотивування учнів до навчання та підвищення його результативності.
Тож поговоримо про тенденції в освіті на які слід звернути увагу в новому році.
І воно набирає обертів! А все тому, що сучасна молодь (і не тільки молодь) унаслідок стрімкої цифровізації сприймає інформацію трошки інакше: не як цілісну картину, а як послідовність не надто пов’язаних між собою явищ. І не може запам’ятати багато одразу.
Що пропонує традиційна освіта? Великі пласти теоретичного матеріалу, в якому потрібно розібратися, та який потрібно запам’ятати з першого разу (і за потреби пригадати за пів року).
Натомість мікронавчання пропонує зовсім інший формат: матеріал поділяється на короткі навчальні блоки, які можуть повторюватися з часом. Такий підхід допомагає новим концепціям та навичкам закріпитися надовго. А ще – покращити якість запам'ятовування учнями матеріалу. Отже, загальний принцип ефективності мікронавчання такий: малими шматками, з постійною самоперевіркою, поступово рухатися до наступного блоку нової інформації.
Хочу звернути вашу увагу! Однією з платформ, яка побудована за принципом мікронавчання є освітня платформа ІLearn.
Онлайн-сервіс допомагає підготуватися до ЗНО з усіх предметів. Навчання відбувається в трьох форматах: курси, вебінари та тести.
Досвід показує, що завдяки iLearn здобувачі освіти, які не мали можливості займатися з дорогими репетиторами, ефективно готувалися за допомогою платформи, успішно складали тестування і потім вступали на безкоштовне навчання до омріяних університетів.
Багато хто впевнений, що саме нейроосвіта замінить собою традиційні моделі навчання. Адже в чому їхня проблема? Вони дають однаковий набір інструментів для роботи з різними дітьми. До того ж незмінний протягом багатьох років! Але навчати кожне нове покоління так, як навчали попереднє, неможливо та неефективно (хоча б тому, що на сучасних дітей впливають новітні технології, яких не було ще кілька років тому).
І тут на допомогу може прийти нейроосвіта, яка пропонує спочатку вивчити, як працюють мозок та нервова система людини, а потім уже обирати найкращі методи навчання.
Це цікаво і важливо, тож серед освітніх трендів – виявлення індивідуальних потреб дітей, створення позитивного навчального середовища, що стимулюватиме до отримання нових знань.
Гейміфікація
Гейміфікація — це інтеграція ігор та їхніх принципів у систему навчання. Згідно з іноземними дослідженнями, вона покликана додатково мотивувати учнів, стимулювати інтерес та, відповідно, підвищувати рівень освіченості. Від реальності не втекти: сучасні діти — це покоління великого пальця. То чому б не зробити так, аби цей палець гортав на екрані якусь корисну інформацію або розв’язував задачки на логіку, а не бездумно скролив стрічку соцмереж?
Гейміфікація зазвичай передбачає такі ігрові елементи: таблиці лідерів, рівні та значки (як символи досягнень), онлайн-тести, квести, задачі. Часто вони підкріплені сюжетними лініями, мають привабливе дизайнерське оформлення, допомагають учням відчувати більше залучення у процес навчання. Інтеграція диджиталу в шкільну освіту вказує на небайдужість учителя до інтересів молодого покоління. Діти цінують це, а ще вони об’єктивніше сприймають онлайн-оцінювання й залюбки конкурують за лідерство в рейтингах на екрані.
Кілька безкоштовних інструментів для впровадження гейміфікації під час занять:
• Kahoot — можна створювати тематичні квести й перевіряти рівень знань, створюючи ключі на основі вивченого матеріалу. Наприклад, пароль від сейфа — відповідь із задачі, кодове слово — прізвище автора теореми чи роману.
• Credly — платформа, що дозволяє вчителям видавати своїм учням віртуальні значки-нагороди.
• Classcraft — для використання педагогами сценаріїв рольових ігор на уроках.
Ідея розвитку навичок підприємництва ще зі школи викликала неабияку зацікавленість в освітян в усьому світі. Бо насправді йдеться не про те, аби виховати всіх учнів майбутніми творцями бізнесів масштабу Google або Facebook. Адже підприємницька компетентність – це не лише про бізнес та незвичайні стартапи. Це також про вміння людини втілювати свої задуми в життя, креативність, зацікавленість інноваціями, вміння ризикувати, здатність планувати та реалізовувати різноманітні заходи. Чи знадобляться такі вміння в житті? Безперечно!
Як бачимо, незважаючи на складні умови, в яких знаходиться наша країна сьогодні, інноваційна та дослідно-експериментальна діяльність в системі освіти продовжується, а її результатом є нове педагогічне мислення, нові педагогічні ідеї, форми навчання та моделі організації освітнього процесу, які удосконалюють роботу вчителя та мотивують учнів до навчання.