Даний матеріал виступу на педагогічній раді надасть можлівість освітянам використати у своїй діільності форми роботи, які підвищать інтерес учнів до навчання, зроблять його досить цікавим.
Відділ освіти Лисичанської міської ради
КЗ «Лисичанська ЗОШ І-ІІ ступенів№29»
Щоб навчання учнів було успішним та цікавим.
Успіх як життєвий пріоритет особистості
Підготувала ЗД з НВР
С.В.Кравченко
2016р.
Мотивація – головні сили, що
рухають дидактичний процес. Вони
посідають перше місце серед факторів,
що визначають його продуктивність.
І. Підласий (слайд №2)
Основне завдання школи – навчати і виховувати дітей, забезпечити їх протягом навчального періоду якісними знаннями, які вони могли б успішно реалізувати в майбутньому. У нинішніх умовах перед сучасною школою, як українською, так і зарубіжною, постала проблема втрати інтересу учнів до навчання. Демотивація виражається в типовій скарзі вчителів: «Учні не хочуть учитися, батькам байдуже, як навчаються їхні діти». Ще якихось два-три десятиліття тому це питання не стояло так гостро. Школа мала найбільший важіль впливу на дитину — контроль (читай: примус), який виражався в оцінці на уроці та суворій перевірці з боку батьків. Нині оцінкою злякаєш мало кого з учнів, так само, як і батьків. Як наслідок — тривожні дані статистики: частка учнів, які успішно опановують загальноосвітню програму до закінчення основної школи, зменшується в Україні до 20% .На сьогоднішній день вирішується проблема зацікавленості школярів до навчання, над якою працюють провідні педагоги та психологи сучасності. Відомо, що найкращий учитель той, хто пробуджує в учнів бажання вчитися. Щоб навчити дитину, треба не просто передати їй знання і вміння, а й викликати в неї відповідну активність, пізнавальну чи практичну. Важливим структурним елементом цієї активності є мотивація, в якій виявляється ставлення школярів до навчання.
Мотивацію в навчанні можна вважати державою під назвою УСПІХ. Природа успіху така, що, відчувши її солодкий смак один раз, людина прагне повторити це відчуття багатократно. Умовно замкнений цикл мотивації можна представити у вигляді схеми (слайд №3)
З педагогічної точки зору успіх – це досягнення значних результатів в діяльності, як окремо взятої особи, так і колективу в цілому.
Сподівання успіху живе у кожній дитині. Однак, успіх гарантований не для будь-кого, а лише для того, хто докладає зусиль, хто готовий подолати труднощі. Про це говорить вислів В. Сухомлинського: «Дитина повинна бути переконана, що успіхом він зобов'язаний, перш за все, самому собі. Допомога вчителя, якою б ефективною вона не була, все одно повинна бути прихованою. Варто дитині відчути, що відкриття зроблене за допомогою подачі вчителя... радість успіху може померкнути».
(слайд №4)
У педагогічному сенсі успіх може бути результатом продуманої підготовленої тактики вчителя, сім'ї. Успіх – категорія не абстрактна. Радість успіху молодшого школяра відрізняється від радості підлітка. Молодший школяр не стільки усвідомлює успіх, скільки переживає. Підліток і усвідомлює, і переживає, але не завжди може докопатися до його джерел, не завжди адекватно оцінює його. Старший школяр, як дорослий, підходить до своєму успіху або невдачі аналітично, шукає їх коріння, намагається прогнозувати свої можливості.
Головний сенс діяльності вчителя полягає в тому, щоб створити кожній дитині ситуацію успіху на уроці і дати йому можливість пережити радість досягнення, усвідомити свої здібності, повірити в себе, адже, успішною може стати будь-яка людина, якщо вірить у себе та працює задля цього.
Світ сучасних цінностей та цінних орієнтацій багатий і різноманітний. Деякі з нас прагнуть матеріальних благ, інші - особистого щастя, треті реалізують себе в кар’єрі. Дехто якимось чином комбінує те й інше. Але всіх нас об’єднує свідоме чи підсвідоме прагнення успіху, розуміння якого в кожного своє, індивідуальне. Тобто досягнення успіху означає для людини реалізацію її найбільш значущих прагнень.
Сьогодні ми з вами спробуємо з’ясувати, що значить бути успішним, як створити учневі ситуацію успіху і чи залежить успіх учня від успіху вчителя.
Виступи вчителів:
Проведено тренінг «Успіх як життєвий пріоритет особистості»
(слайд 5) Спілкуючись один з одним, ми завжди дотримуємося правил. Під час роботи педагогічної ради будуть діяти такі правила:
- брати участь у виконанні вправ і завдань добровільно;
- говорити від свого імені, про себе, висловлювати власні думки;
- один говорить – усі слухають;
- обговорювати дію, а не особу.
Колеги, прошу вас звернути увагу на дошку ( слайд №6) З неї до вас посміхається лагідне сонечко, символ успіху. Пропоную вам заповнити його промінчики своїми відповідями на питання «Чого я очікую від педради». Протягом 1 хвилини напишіть, будь ласка відповідь на це питання.
(Вчителі пишуть відповіді на аркушах. За 1 хвилину кожен зачитує відповідь, ведучий прикріпляє промінчики до сонечка.)
Отже, колеги, кожен з вас прагне удосконалюватися, дізнаватися нове, а значить налаштований на успіх у професії.
(слайд 7) Психологи визначають, що ситуація успіху – це суб’єктивний психічний стан задоволення наслідком фізичної або моральної напруги виконавця справи, творця явища.
І головна мета діяльності вчителя – створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.
У цій педагогічній технології учнів умовно поділяють на групи. (слайд 8)
Категорія учнів „Надійні” – це школярі різного віку, які мають добрі здібності, сумлінно ставляться до виконання своїх обов’язків, активні у громадській роботі, самостійні, впевнені у собі, рівень їх домагань адекватний можливостям. У класі такі діти почуваються спокійно, впевнено, захищено. Взаємини у сім’ї, зазвичай, добрі. |
У „Впевнених” – здібності можуть бути і вищими, ніж у „надійних”, але система не відлагоджена. Періоди підйому, злету змінюються розслабленням; спадом. Діти дуже емоційно реагують і на досягнення, і на поразки. У класі викликають симпатію і в однокласників, і у вчителів. Недоліки таких учнів: збої в роботі, швидке звикання до успіхів, переростання впевненості у самовпевненість. Ростуть такі діти у дружніх, дбайливих сім’ях. |
Учні третьої категорії – „Невпевнені” – цілком успішні школярі, пізнавальні інтереси яких пов’язані, зазвичай, з навчанням. Мають добрі здібності і відповідально ставляться до справи, але невпевнені у своїх силах. Причинами можуть бути: занижена самооцінка, нестійкий настрій, складна атмосфера в сім’ї, епізодичні поразки тощо. Найбільш хворобливо такі діти реагують на упередженість вчителів і необ’єктивне оцінювання. |
„Зневірені” мають непогану підготовку, здібності, успіхи в навчанні. Однак, після відчутої колись радості сподівань, що здійснилися, з різних причин втратили її. Причини відчаю: серія поразок, безтактність педагога, позиція в сім’ї (улюбленець –„попелюшка”). Педагогам слід знати, що чим менше у дитини надії на успіх, тим скоріше вона замикається у собі і виставляє щодалі більш глибокий захист проти втручання. Така дитина легко стає „ізгоєм” через свою вразливість, нестандартність, небажання змінювати свій світогляд. |
Працюючи з кожною групою дітей, вчитель повинен застосувати різні педагогічні прийоми.
Пропоную вам об’єднатися в 4 групи і протягом 5 хвилин визначити, які педагогічні прийоми варто застосувати вчителю для тієї чи іншої групи дітей, щоб створити ситуацію успіху. У цьому вам допоможе «скарбничка методів». А потім кожна група поділиться своїм баченням системи роботи.
1 група - надійні
2 група – впевнені
3 група – невпевнені
4 група – зневірені
По закінченні 5 хвилин обговорюються записи, інші групи погоджуються або не погоджуються з відповідями. /Запис на дошці/
Кожна з груп з успіхом впоралася з поставленим завданням. Поаплодуймо собі!
Готуючись до педради класними керівниками було проведено
анкетування серед учнів 5-9 класів з метою отримання відповіді про уявлення успіху в сучасної дитини
Основним завданням дослідження було:
Загалом було опитано 91 учень.
Аналіз відповідей на запитання щодо суті успіху «Як я уявляю життєвий успіх» в учнів 5-9 класів дає змогу стверджувати, що більшість учнів віддає перевагу цінностям особистого життя («щаслива сім’я» – 100 %, «здоров’я» - 95 % опитуваних, 69% - можливість розвивати й реалізувати свої здібності, 61% визначили, що справжнє кохання є перевагою життєвого успіху. 46% учнів зазначили, що обов’язковими ознаками життєвого успіху є матеріальний статок. ( слайд №9)
Відповіді на друге питання висвітлюють уявлення дітей про шляхи досягнення успіху. Тут учні вказують передусім чітке визначення для себе чого бажаєш й наполегливо йти до мети 88%, реалізація своїх здібностей – шлях до успіху – 72 % учнів, оволодівання загальноосвітніми знаннями -62% учнів,вміння користуватися я обставинами для втілення в життя своїх мрій -61%. ( слайд №10)
Щодо третього питання анкети «Чи можу я досягти життєвого успіху в Україні?» результати такі :56% учнів вважають, що успіху можна досягти в Україні, 10% вважають що не можна, 39% учнів вагаються відповісти на дане питання ( слайд №11)
Щодо четвертого питання анкети «Мої успіхи» результати такі : 57% в інших сферах життя, 56% учнів вважають, що в особистому житті і лише 36% учнів вважають, що успіх у шкільному житті.( слайд №12)
Аналізуючи дані анкетування , складно визначити що заважає досягненню успіху, але кожен учень об’єктивно оцінив свої можливості щодо досягненя успіху, визначили основні пріоритети досягнення успіху можна зробити висновок про здатність учнів до рефлексії та самокритики.
Отже, виходячи з цього, у роботі зі школярами мною окреслені такі орієнтири успіху:(слайд № 13)
Колеги, маю надію, що хоча б щось з того, про що йшлося сьогодні, вам стане у пригоді. Пропоную вам написати, яку з інформації ви використаєте в роботі, яка вам взагалі не знадобиться, а яку треба «перекрутити».
Учасникам роздається по три стікера. На стіні висять плакати: портфель, корзина для сміття та м’ясорубка. Учасники записують: які знання вони використають у роботі, які їм взагалі не знадобляться та ті, які їм ще треба «перекрутити » вдома (1 хвилина). ( слайд №14)
(Розмішують на малюнках та називають)
Колеги, чи справдились ваші сподівання, записані на промінчиках сонця на початку педради? ( слайд №15)
Отже, підбиваючи підсумки нашої роботи, хочеться, щоб ви подивилися притчу ( показ відеоматеріалу)
Сидить старий на узбіччі й дивиться на дорогу. Бачить: іде чоловік, а за ним ледве встигає маленький хлопчик. Чоловік зупинився, звелів дитині подати старому води й дати шматок хліба з запасів.
- Що ти тут робиш, старий? – спитав перехожий.
- Чекаю на тебе! – відповів старий. – Адже тобі доручили виховувати цю дитину?
- Вірно! – здивувався чоловік.
- Так бери з собою мудрість:
Якщо хочеш посадити людині дерево, посади дерево, яке даватиме плід.
Якщо хочеш подарувати людині коня, подаруй найкращого скакуна.
Та якщо доручили тобі виховувати дитину, поверни її крилатою.
- Як же я це зроблю, старий, якщо сам не вмію літати? – здивувався чоловік.
- Тоді не бери хлопчика на виховання! – сказав старий і підняв очі на небо.
Минули роки.
Старий сидить на тому ж місці й дивиться в небо.
Бачить: летить хлопчик, а за ним – його вчитель.
Вони опустилися перед старим і вклонилися йому.
- Старий, пам’ятаєш, ти звелів мені повернути хлопчика крилатим. Я знайшов спосіб… Бачиш, які виросли в нього крила! – сказав учитель гордо і ласкаво погладив крила свого вихованця.
Та старий доторкнувся до крил учителя, попестив їх і прошепотів:
Колеги, я бажаю вам успіху! Будьте крилатими, перетворюйте на крилатих тих, хто поруч! І нехай життєві негаразди не змусять вас опустити крила. (слайд №16)