Виступ на педраді «Соціалізація особистості в контексті державних стандартів освіти»

«У вченні, щоб не формально засвоїти матеріал,

потрібно не «відбути» його, а прожити його потрібно, щоб

навчання увійшло в життя, щоб воно мало

життєвий сенс для учнів». (А. Герцен)

Вступ

 Основне завдання корекційної школи – максимальне подолання недоліків пізнавальної діяльності і емоційно-вольової сфери школярів з обмеженими можливостями здоров'я, підготовка школярів до життя та діяльності в нових соціально – економічних умовах, одержання більш широкої, життєво важливої інформації для подальшого вибору професії, працевлаштування, вільного орієнтування в сучасному суспільстві і побуті.

 Реалізація цієї задачі неможлива без пошуку і вдосконалення нових методів, прийомів і засобів навчання, в т. ч. і математики. Одним із способів вирішення проблеми соціалізації учнів спеціальних (корекційних) шкіл до умов сучасної дійсності є впровадження в зміст курсу математики завдань практичної спрямованості – це економічні, профорієнтаційні, соціальні та інші типи завдань. Використання завдань з практичним змістом сприяє забезпеченню більш усвідомленого оволодіння математичною теорією і практикою створює умови для здійснення зв'язку навчання математики з життям, розвитку міжпредметних зв'язків і сприяє більш успішній соціалізації учнів в сучасному суспільстві.

Практичність завдань з математики

 Необхідність у нових підходах до навчання математики і, зокрема вирішення завдань, викликана практикою навчання і зміною змісту державного стандарту освіти в сучасній школі з урахуванням оновлення соціально-економічних потреб та умов розвитку суспільства. На сьогоднішній день проблема навчання дітей з ОМЗ вимагає переробки змісту завдань підручників з причини деякого відставання щодо нових соціально-економічних умов.

Результатом змін можна вважати наступне:

- Завдання з практичним змістом посилюють пізнавальний інтерес у школярів до досліджуваного предмета. Під впливом даних завдань навчальна робота навіть у слабких учнів протікає більш продуктивно.

- Розкривають перед учнями практичну силу наукових знань, можливість застосування придбаних на уроках математики знань в житті людини при вирішенні побутових і практичних питань.

 У державному стандарті освіти вказується, що при навчанні математики виділяються такі основні цілі:

1. Оволодіння основами математики важливої невід’ємної складової загальної культури людини, необхідними для її повноцінного життя у сучасному суспільстві;

2. Оволодіння здатністю користуватися математичними знаннями при вирішенні відповідних віку життєвих завдань (орієнтуватися і використовувати заходи виміру простору, часу, температури та ін. у різних видах повсякденної практичної діяльності, розумно користуватися кишеньковими грошима і т. д.

3. Інтелектуальний розвиток учнів, логіки , мислення, пам’яті, інтуїції, здатності гнучко та самостійно використовувати математичні знання в житті.

 Висновок: практична спрямованість викладання математики в корекційній школі, зв'язок цього предмета з іншими предметами, працею і життям є одним із засобів корекції недоліків психофізичного розвитку, підготовки учнів до оволодіння професією та подальшої соціальної адаптації.

Підбір змісту завдань на уроки математики

 Важливу роль у навчанні дітей математики виконують завдання. Вчителю слід правильно підбирати зміст завдань. При підборі арифметичних завдань учитель не повинен обмежуватися лише матеріалом підручника. Слід залучати матеріали газет, науково-популярної літератури, матеріал з області практичних робіт учнів, з навколишньої дійсності. Завдання повинні бути зрозумілими, доступними для дітей, не мати незнайомих слів. Приділяється велика увага самостійній роботі, при здійсненні диференційованого та індивідуального підходу. Поряд з вирішенням готових текстових арифметичних завдань учитель повинен вчити перетворювати та складати задачі, тобто творчо працювати. Самостійне складання і перетворення задач допомагає засвоєнню її структурних компонентів і загальних прийомів роботи над завданням.

До завдань практичної спрямованості, поряд із загальними вимогами пред'являються наступні додаткові вимоги:

а) пізнавальна цінність задачі та її виховний вплив на учнів;

б) доступність школярам використовуваного нематематического матеріалу;

в) реальність описуваної в умові задачі ситуації, числових значень даних, постановки питання та отриманого рішення.

З дидактичних позицій здійснення міжпредметних зв'язків і зв'язку навчання математики з життям у цілому, передбачає широке використання фактів і залежностей з інших навчальних дисциплін для мотивації введення, вивчення та ілюстрації абстрактних математичних понять, формування практично значущих умінь і навичок.

Міжпредметні зв’язки на уроках математики

 На уроках математики необхідно залучати знання, отримані учнями на інших уроках. Відомості з цих дисциплін зможуть служити матеріалом для складання арифметичних завдань, числових виразів.

Наприклад:

На уроках трудового навчання:

1. Знання витрати матеріалу на те чи інше виріб;

2. Роблять розмітку й обробку елементів прямокутної, квадратної, трикутної і т. д. форм за заданими розмірами;

3. У старших класах вимірюють периметр і площу ділянки;

На уроках української мови:

1. Використовують математичний словник (запис числівників, математичних термінів і виразів).

Для зміцнення міжпредметних зв'язків курсу та інших предметів, рекомендується використовувати на своїх уроках знання учнів, які вони отримують на інших уроках і, навіть, їх невеликий життєвий досвід.

Наприклад, завдання для зміцнення міжпредметних зв'язків.

Завдання. Пакет для продуктів розрахований на 3кг. Якщо такий пакет покласти більше 3кг, він може розірватися. Чи витримає пакет набір продуктів:

-пакет пельменів 800г

-2 батона, кожен з 650г

- пакет молока 1л?

Таким чином, для зміцнення міжпредметних зв'язків математики та інших предметів рекомендується:

1.Встановлення міцних зв'язків в роботі на урокаїх математики та інших предметів, узгодження загальних цілей і вимог;

2. ілюстрація математичних понять і пропозицій прикладами, взятими з практики досліджуваних предметів;

3. складання і розв'язування задач з математики з практичним змістом, на основі даних досліджуваних предметів.

Використання міжпредметних зв'язків допомагає вчителю здійснювати:

- зміну форм навчання і видів діяльності в межах одного уроку;

- полегшує підготовку до уроку вчителя;

- розширює можливості ілюстративного супроводу уроку;

- організовувати самостійну діяльність учнів;

Висновок: реалізація загальноосвітнього, корекційного та виховного завдань, можливі при тісному зв'язку навчання математики з іншими навчальними предметами. Взаємне проникнення знань і методів в різні навчальні предмети не тільки має прикладну та практичну значущість, але й відображає сучасні тенденції розвитку науки, створює сприятливі умови для формування наукового світогляду. Інтеграція розширює сфери, одержуваної дітьми інформації, відбувається зближення змістовної та функціональної сторін навчання математики.

Зв’язок математичних завдань з економічною сферою життя

Зі зміною в країні економічної ситуації, сюжети багатьох завдань застарівають, тому завдання підручника треба допрацьовувати. Учні краще розуміють предметну ситуацію, якщо самі виконують певні операції, практичні дії.

 При складанні завдань рекомендується використовувати факти, взяті з життя дітей і їх найближчого оточення. Це можуть бути числові дані, засновані на місцевому матеріалі: дані газет, школи витрати на харчування дітей, ціни в магазинах та інші. На уроках по розв'язанню задач на розрахунок вартості продуктів харчування діти дізнаються в магазині ціни на основні продукти і розраховують вартість сніданку, обіду і вечері по меню свого класу. Використовуючи ціни на продукти харчування, пропонується вирішення задачі: на певну суму купити собі продукти. Далі діти пропонують, що можна приготувати з цих продуктів.

Такі завдання професійно орієнтують учнів і виховують повагу до людей праці.

Основні прийоми підбору завдань, сприяють трудовому вихованню такі:

1. Зміна формулювань деяких завдань в існуючих підручниках у відповідності з реаліями часу;

2. Додаткові питання, що мають виховне значення;

3. Складання нових завдань, зміст яких сприяє трудовому вихованню.

Під час роботи над завданнями потрібно намагатися застосувати свої знання на практиці.

Прищеплення елементарної економічної грамотності є одним з факторів забезпечення, поліпшення і прискорення соціальної адаптації учнів та їх інтеграції в суспільство. Такі знання можна отримати при вирішенні арифметичних завдань, умови яких максимально наближені до життєвих ситуацій. Запропоновані завдання спрямовані:

1. На оволодіння учнями елементарними економічними поняттями.

2. На розкриття економічної суті питань побуту, сільського господарства, сфери торгових відносин.

3. На успішну адаптацію в побуті.

4. На включення у виробничу діяльність.

 Змістовна частина завдань ґрунтується на справжніх і майбутніх економічних і соціальних ролях учнів (я – особистість і громадянин, я – власник, я – учасник фінансових відносин, я – споживач, я – виробник та ін). Ці елементи повинні допомогти учням застосовувати знання, вміння, навички з математики на практиці. Вони допомагають знайомити учнів з такими сферами життя як професійна діяльність, здійснення і оплата покупок, здійснювати різноманітні грошові розрахунки; дає можливості для корекції пізнавальної діяльності учнів. При вирішенні завдань діти можуть навчитися елементарним розрахунками.

Наприклад, старшим учням пропонується виконати розрахунок платежів за комунальні послуги: воду, опалення, каналізацію. Кожен вид послуги вимагає пояснення, учні повинні знати, які послуги нами оплачуються і де, а так само що ми як користувачі та платники можемо вимагати від житлово-комунальних господарств. З метою підготовки учнів до життя це має велике значення, вони повинні знати і вміти захищати свої права.  В активний словник учнів вводяться нові поняття.

Величезне виховне значення мають завдання щодо економії та бережливості.

Завдання від їжачка-банковичка: сімейний бюджет Вовків 100 грн., витрати – 120грн., Бюджет Зайців -100 грн., витрати – 80 грн. Хто правильно розподілив свій бюджет?

 Рішення економічних задач дає позитивні результати: значно збільшується активність дітей на уроці; розвивається мотивація до вивчення; розширюється особистий досвід учнів; долається відірваність математики від реального життя; підвищується якість і міцність знань; підвищується роль дітей у сім'ї (участь у плануванні покупок, роботі по дому); привчає до ощадливості, економії, підприємливості. Робота з виховання в процесі навчання математики буде ефективною, якщо вона проводиться в різних видах навчальної діяльності: у процесі оволодіння теорією предмета, при усному рахунку і вирішенні завдань, у процесі виконання домашніх завдань, у ході екскурсій, під час складання задач самими учнями.

У процесі навчання проводяться самостійні, контрольні роботи. Завдання практичної спрямованості використовуються при проведенні усного рахунку, так і при виконанні письмових робіт.

Завдання такого роду закріплюють спеціальні математичні вміння: вимірювальні навички, усні та письмові обчислювальні навички. А найголовніше показують потрібність математики у всіх сферах людської діяльності: в побуті, будівництві, сільському господарстві.

Знання та вміння, отримані при вирішенні завдань потрібні будь-якій людині в практичному житті. Як показує досвід, життєво-необхідні уявлення про економічну дійсність, про розумне споживання, вміння планувати, розраховувати можна і потрібно формувати в учнів корекційної школи, особливо у дітей, що проживають в інтернаті, вихідців з неблагополучних сімей.

 Подібні завдання активізують пізнавальну діяльність школярів, роблять урок змістовним, навчальним, розширює кругозір учнів. Все це сприяє сприйняттю навчання, як єдиного навчального процесу, а не розрізненого предметного навчання.

 Подальше використання завдань з практичним змістом передбачає і подальше вдосконалення шляхів їх реалізації, планування роботи в школі, координацію діяльності всіх учасників педагогічного процесу: використання міжпредметних методичних об'єднань, розширення практики інтегрованих уроків з математики, а також організація позаурочної діяльності (гуртки, факультативи). Все це буде сприяти посилення і зміцнення зв'язків математики з іншими науками і з життям.

 Висновок

Розглядаючи соціалізацію як процес активного пошуку людиною свого місця в житті відповідно до своїх можливостей та психологічних особливостей, здатність орієнтуватися в ній і успішно працювати, аналізуючи рекомендації щодо оновлення змісту освіти в корекційній школі, необхідно наблизити зміст навчання математики до вимог сучасного суспільства з урахуванням мінливих соціальних і економічних умов.