Підвищення ефективності навчання безпосередньо залежить від доцільності добору і використання різноманітних, найбільш адекватних навчальній темі методів навчання, а також від активізації всього навчального процесу. Традиційне тлумачення терміну “методи навчання” є таким: це “упорядковані способи взаємопов’язаної діяльності вчителя й учнів, спрямовані на розв’язання навчально-виховних завдань”.
На практиці буває важко визначити чіткі межі між різними методами навчання: вони перетинаються, доповнюють один одного, складаються в комплексний “пакет”, систему прийомів, за допомогою яких педагог і учні реалізують поставлені цілі.
Вибір методів навчання зумовлений:
цілями навчання;
змістом навчального матеріалу та специфікою предметної області;
темпом та терміном процесу навчання;
стилем навчання та рівнем педагогічної майстерності педагога;
дидактичним та матеріально-технічним забезпеченням процесу навчання;
рівнем підготовки учнів.
Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Універсальних рекомендацій щодо складу і застосування методів навчання не існує. Педагог самостійно приймає рішення про використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, врахування особливостей учнівської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання.
При плануванні конкретних уроків педагогу необхідно враховувати, що будь-який метод навчання має тією чи іншою мірою забезпечувати:
активну участь учнів у процесі навчання;
встановлення зворотного зв’язку в системі “педагог–учень”;
можливість застосування набутих навичок і знань в реальних життєвих та навчальних ситуаціях;
розвиток цільових навичок поведінки (самостійної творчої діяльності, роботи в малих групах);
мотивацію учнів до підвищення ефективності своєї діяльності на заняттях і в реальних ситуаціях;
можливість отримувати знання на груповому та індивідуальному рівнях.
У процесі навчання найбільш доцільно використання, в першу чергу, тих методів, при яких:
в учнів розвивається бажання до творчої, продуктивної праці;
учні прагнуть до активних дій, досягають успіхів і мотивують власну поведінку;
відпрацьовуються моделі поведінки, необхідні для успішної професійної чи підприємницької діяльності.
Цим вимогам найбільш відповідають інтерактивні методи навчання (ІАМН). Слово “інтерактив” (пер. з англійської “inter” – “взаємний”, “act” – діяти) означає взаємодіяти. Інтерактивний метод – це спосіб взаємодії через бесіду, діалог.
Інтерактивне навчання – це навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного вирішення навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів.
ІАМН передбачають фронтальну роботу учнів та роботу малими групами. Найбільш ефективні результати можна отримати при організації роботи учнів малими групами.
Правила організації інтерактивного навчання:
1. У роботу повинні бути залучені (в тій чи інший мірі) всі учні;
2. Активна участь учнів у роботі має заохочуватися;
3. Учні мають самостійно розробити та виконувати правила роботи у малих групах;
4. Учнів під час використання ІАМН не повинно бути більш 30 осіб. Тільки в цьому випадку можлива продуктивна робота у малих групах;
5. Навчальна аудиторія повинна бути підготовлена до роботи у великих та малих групах.
Практика показує, що при використанні ІАМН, учні запам’ятовують:
80% того, що висловлювали самі;
90% того, що робили самі.
Поліпшується не тільки запам’ятовування матеріалу, але і його ідентифікація, використання у повсякденному житті. Використання інтерактивних методів навчання в малих групах сприяє розвитку таких особистісних якостей як комунікабельність, співробітництво, уміння відстоювати свою точку зору, йти на компроміси і т.д.
Останнім часом учителі змушені частіше зосереджуватися на граматиці, готуючи учнів до складання іспитів до вузів, а це призводить до обмеження можливостей формування в учнів усних мовних навичок та вмінь. У світовій методичній скарбниці вчителів іноземної мови є великий набір інтерактивних форм роботи, які, адаптувавши до нашої навчальної програми, можна успішно використовувати під час навчання граматики. При цьому граматичні явища перестають сприйматися як щось відокремлене від власне акту комунікації, а граматичні вправи перестають бути нецікавим і нудним маніпулюванням граматичними формами.
На жаль, в діючих шкільних підручниках домінують некомунікативні граматичні вправи. Вони є легшими для виконання й контролю, але зовсім не сприяють активізації учнів, тобто, перетворенню їх з об’єкта в суб’єкт навчального процесу.
Вислів Бенджаміна Франкліна “Tell me and I forget, teach me and I remember, involve me and I learn” стали гаслом моєї роботи: пропонуючи учням активні форми роботи для навчання граматики, я тим самим створюю умови для їх активної участі в процесі набуття знань і адекватного використання набутих знань у реальному житті.
Використовуючи активні форми навчальної діяльності, можна змінювати підходи до наочності: вона повинна містити елемент роздуму, на основі якого учні самостійно опрацьовують матеріал. Висловлювання учня як продукт такої організації навчання буде результатом його думки й рук. І це, на моє глибоке переконання, є найважливішим досягненням, бо лише покоління, яке здатне відійти від механічного репродукування, матиме сили зробити новий крок у політиці та економіці. Жоден із нас не може передбачити проблем, що випадуть на долю дітей у майбутньому. Безумовно, вони повинні багато знати, але в умовах інформаційних технологій необхідно навчити дитину вчитися самостійно, самостійно здобувати знання, орієнтуватися на використання здобутих знань у повсякденному житті. А інтерактивні методи навчання на уроках англійської мови виховують особистість і готують її до реального життя.
Комунікативні вправи для навчання граматики англійської мови у середній школі
1. Routines. (6 клас. Вживання Present Indefinite для опису звичних, постійних дій.)
1. За 5 хв. учні повинні описати повними реченнями щонайбільше дій, які вони виконують щодня, один раз на місяць, один раз на рік.
2. Потім вони об’єднуються в групи по 4 – 5 чол. і зачитують ці речення вголос. Якщо ще хтось із членів групи описав таку саму дію, то всі повинні вилучити це речення зі свого переліку.
3. Зрештою у кожного залишаться в переліку тільки ті дії, які характерні для них особисто.
4. Представник кожної групи описує ці особливі дії від третьої особи:
Tania goes to ballet class every day.
Ihor doesn’t eat anything for one day every month.
5. У добре підготовленому класі члени інших груп можуть поставити запитання й отримати детальнішу інформацію про того чи іншого учня, який зацікавив їх своїми особливими діями.
2. Family Tree. (6 клас. Тема “Family”. Вживання присвійного відмінка іменника). Можливі два способи виконання цієї вправи:
1. Кожен учень повинен намалювати своє родинне дерево, вказавши імена, і пояснити родинні зв’язки.
2. Усій групі пропонується одне родинне дерево і вони повинні усно чи письмово встановити родинні зв’язки.
3. Якщо група добре підготовлена, то вправу можна ускладнити, запропонувавши одному учневі “читати” схему родинного дерева, а іншому — відтворити його на чистому аркуші зі слів партнера.
3. Whose is it? (6 – 7 клас. Вживання присвійного відмінка іменників і абсолютної форми присвійних займенників). Вправу можна виконувати усно або письмово.
1. Посеред столу лежать різні предмети, що належать учням класу (по одному-два від кожного учня). Бажано, щоб учні знали, кому що належить і як цей предмет називається англійською мовою.
2. Усі учні стають навколо столу, по черзі беруть будь-який предмет і кажуть, кому він належить: The pen is Olena’s. This is Olena’s pen.
3. Якщо вони сумніваються, то повинні уточнити, звертаючись до учня, якому, на їхню думку, належить цей предмет: Is this pen yours, Olena? — No, it isn’t mine. It’s Halyna’s.
4. My best days of this month / week. (6 клас. Вживання the Past Indefinite Тense.)
1. Учні записують 3 – 5 дат, які їм найбільше запам’яталися в цьому місяці / тижні.
2. Поділити учнів на пари і попросити їх обмінятися інформацією, пояснивши партнерові, чим саме їм запам’яталися ці дні.
3. Для успішного виконання вправи можна запропонувати допоміжні вирази:
І remember / like . Do you remember this day? Yes, it was the day I . No, not really.
5. Find someone who . (7 клас. Вживання the Present Perfect Тense, прислівників ever, never у питальній, стверджувальній і заперечній формах.)
1. На кожній картці написано завдання, що починається словами: Find someone who + Present Perfect.
2. Карток повинно бути 10, але їх варто дублювати.
3. Одне завдання вчитель виконує з класом для зразка: читає завдання, запитує учнів, записує повну відповідь на дошці.
4. Потім учні приступають до виконання вправи. За 5 хв. вони повинні заповнити якнайбільше карток.
5. Способи перевірки:
— Вчитель запитує, а учні зачитують свої відповіді на це запитання.
— Підраховують, хто скільки завдань виконав, а правильність виконання можна перевірити після уроку.
— двоє чи троє добре підготовлені учні переглядають заповнені картки і коротко коментують результати для класу.
6. В картку включати завдання, які відображають життя учнів класу, або лексичні одиниці, які вивчаються чи нещодавно вивчалися.
7. Картка має такий вигляд (після того, як учень її заповнив):
Find someone who has read “The Adventures of Tom Sawyer” in
English.
Name: Oleh.
Oleh has read “The Adventures of Tom Sawyer”.
Або:
Name: Nobody. Nobody has ever read “The Adventures of Tom Sawyer”.
6. Things have changed since then. (7 клас. Вживання the Present Perfect Тense).
1. Учні працюють у групах. За 5 – 7 хв. кожна група повинна сказати чи написати, що відбулося / змінилося в запропонованій сфері життя:
What has changed in your family since last year? (Your city; your street; your school; means of transport; fashion; etc.)
2. Кожна група робить повідомлення, а члени інших груп можуть запропонувати свої варіанти доповнення.
7. Brainstorming comparisons. (7 клас. Вживання ступенів порівняння прикметників, as . as; not so .as; than.)
1. Учні отримують картку з назвами трьох предметів або їх зображенням.
2. За 2 – 3 хв. вони повинні використати щонайбільше способів порівняти ці предмети.
3. Учні працюють у малих групах, а групи змагаються між собою.
4. Для порівняння можна запропонувати такі групи слів:
— A TV set, a lamp, a chair
— A mountain, a river, a lake
— A car, a bus, a bicycle.
8. Preferences. (7 клас. Вживання ступенів порівняння прикметників, щоб повідомити про переваги й недоліки, порівняти смаки.)
1. Учні отримують набори назв чи зображень предметів, явищ, тварин і т.п.
— Dog, cat, canary
— Morning, afternoon, evening
— Summer, spring, winter
— Village, city, town
— TV, radio, video. Which do you prefer and why?
2. Учні працюють індивідуально і в групах.
3. Зразок відповіді: І prefer morning to afternoon because it is not so hot.
4. Можна порівняти свої смаки, узагальнити смаки групи, класу.
9. Detectives. (7 клас. Вживання абсолютної форми присвійних займенників.)
1. Один учень — “детектив” — виходить із класу.
2. Хтось з учнів подає вчителеві щось, що належить йому, але не виказує з першого погляду власника (олівець, гумку, підручник тощо).
3. Коли “детектив” повертається, йому дають цей предмет і він починає “розслідування”, запитуючи учнів: Is this yours?
4. Учень повинен заперечити й вказати на когось іншого: No, it isn’t mine. It’s his (hers, theirs). Так триває доти, доки не знайдеться справжній власник.
10. The old days. (8 клас. Вживання used to.)
1. Фотографії окремих місць міста колись і тепер.
2. Кожній групі з 3 – 4 чол. дати одну пару фотографій (старий вид і новий).
3. За 10 хв. вони повинні описати, як колись виглядало це місце, визначити 4 – 5 змін, які відбулися, описати їх.
4. Кожна група звітує про свою роботу.
11. I have lived here for .(10 – 11 клас. Вживання the Present Perfect Тense або the Present Perfect Continuous із since, for.)
1. Кожен учень пише на аркуші паперу 4 факти зі свого життя в Present Indefinite: I go to school №6. I live in Kalush. I read an interesting book. I go in for sport.
2. Учні обмінюються картками (у парах чи по колу).
3. Вони повинні вияснити один в одного, як довго чи відколи кожен факт із їхнього життя має місце. Наприклад:
Since when have you been going to school № 6? I have been going to school №6 since 1994.
4. Учні підсумовують отриману інформацію про свого партнера у короткому повідомленні для класу.