Виступ на педраді "Взаємодія учнів, вчителів та батьків у патріотично спрямованій діяльності"

Взаємодія учнів, вчителів та батьків у патріотично спрямованій діяльності.

Патріотизм - це відчуття гордості своєю вітчизною, його історією, звершеннями. Це прагнення зробити свою країну красивіше, багатше, міцніше, щасливіше – в цьому національна гордість і гідність народу, згуртованого патріотичними відчуттями як суспільним цементом. На сучасному етапі національно-духовного відродження України все більшої гостроти набуває проблема формування в школярів патріотизму у взаємодії сім’ї і школи.

Виховання молоді на кращих прикладах життя борців за становлення української державності є одним з найбільш важливих шляхів формування історичної пам’яті.

Патріотизм - (від грецького patria - батьківщина) - соціальний і моральний принцип та почуття, яке висловлює любов та відданість громадян до своєї батьківщини.

Метою національно-патріотичного виховання є формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних вітчизняних історичних діячів, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків. Патріотичне виховання включає у себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти. Головною складовою патріотичного виховання є формування у молоді любові до рідної країни, що здійснюється в першу чергу сім’єю, безпосереднім соціальним оточенням через передавання певних культурних традицій, звичаїв, обрядів, вірувань.

Проблеми соціально-економічного становища українського суспільства на сучасному етапі, зниження рівня життя більшості населення, його розшарування, знецінення традиційних моральних норм і цінностей, пропаганда жорстокості, бездуховності, насильства, невизначеність в оцінці подій історичного минулого українського народу негативно вплинули на моральні цінності підростаючого покоління. Рівень масової культури досить низький. Культ насилля і розпусти практично заполонив наші екрани, де мало не на кожному каналі ми можемо побачити аморальні чи агресивні сцени. Зарубіжні фільми часто пропагують західну систему цінностей, виховувуючи у молоді культ споживацтва, прагнення до насолоди, вседозволеності. Загрозливого поширення серед молоді набули такі соціально небезпечні хвороби, як туберкульоз, СНІД, наркоманія, хвороби, що передаються статевим шляхом. Україна за темпами розповсюдження ВІЛ-інфекції/СНІДу займає одне з перших місць серед європейських держав. Порівняно з початком 90-х років скоротилася кількість молоді, що займається фізичною культурою та спортом. За даними Міністерства охорони здоров’я України сьогодні близько 50 % шкільної молоді має рівень фізичного розвитку нижче середнього, 80 % учнів старших класів курять, вживають алкоголь, а деякі й наркотики. Значна частка молодих громадян зайнята в тіньовому секторі економіки. Збільшуються обсяги нелегальної зовнішньої трудової міграції.

Дані соціологічних досліджень засвідчують, що рівень патріотизму українських громадян є недостатньо високим. За даними опитування проведеного Українським центром економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова у 2007 р на запитання «Чи вважаєте Ви себе патріотом України?» 44,2 % респондентів відповіли «так», 35,6 % «скоріше так», 9,7 % «скоріше ні», 4,3 % «ні», 6,2 % «важко відповісти» [2].

Подібну тенденцію ми спостерігаємо і у молоді. Згідно результатів соціологічного опитування серед молоді, зокрема випускників загальноосвітніх навчальних закладів, що проводилося фондом «Демократичні ініціативи» у кінці 2008 року тільки близько 30 % опитаних школярів вважає, що головне, що об’єднує населення України у єдину націю це патріотичні почуття громадянина України. Об’єднуючими чинниками також були визнані рівні права громадян України (34%), єдина державна мова (31%), спільна історія (25%). У частини школярів можна відмітити прагнення до виїзду за кордон ( зокрема 40% молодих українців не хотіли б проживати в Україні, а прагнуть виїхати в країни зарубіжжя (у країнах Західної Європи бажають жити 18%, у США – 12%, у Росії – 10%). Частина студентства також прагне до виїзду за кордон. За даними Державного інституту розвитку сім’ї та молоді майже 30 % українських студентів планують назавжди залишити Україну після навчання, а ще 25% хотіли б поїхати на заробітки за кордон [3]. Хоче ці прагнення зумовлені не стільки відсутністю патріотичних почуттів, скільки неможливістю в повній мірі реалізувати свій потенціал і мати достатній рівень матеріального благополуччя на Батьківщині.

У цих умовах постає необхідність розв’язання на державному рівні найгостріших проблем, пов’язаних з вихованням патріотизму та формування національної свідомості населення України як основи консолідації суспільства і зміцнення держави. В Стратегії національної безпеки України зазначається, що заради консолідації українського суспільства слід поширювати серед різних соціальних, вікових, освітніх, культурних верств Українського народу ідею спільності історичної долі, переваг тісної співпраці і взаємодопомоги, безпосередньої залежності успішності кожного громадянина України від рівня єдності українського суспільства, що сприятиме формуванню національної ідеї в її широкому, світоглядному розумінні.

Організовуючи виховну роботу з патріотичного виховання, потрібно враховувати, що в Україні історично склався широкий спектр регіонально-політичних та регіонально-культурних відмінностей, існує неоднозначне ставлення населення до багатьох подій минулого та сучасності. Cаме патріотизм, громадянськість повинні об’єднувати українців, зберегти те, що протягом століть було нашою метою, – незалежну державу.

На сучасному етапі національно-духовного відродження України все більшої гостроти набуває проблема формування в школярів патріотизму у взаємодії сім’ї і школи. Причиною багатьох кризових явищ, притаманних українському соціуму, є криза патріотичної свідомості молоді, яка потребує нагального вирішення. Успішне виховання патріотичних якостей у дітей неможливе без участі сім’ї як у вихованні власних дітей, так і в демократичних процесах, які відбуваються в Україні.

Виховання патріота і громадянина — одне з провідних завдань національної освіти, що знайшло своє підтвердження у Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Концепції виховання особистості в умовах розвитку української державності», «Концепції громадянського виховання особистості», «Концепції патріотичного виховання», де підкреслюється необхідність виховання у підростаючого покоління любові до  Батьківщини, формування громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей, утвердження якостей громадянина-патріота України як світоглядного чинника розвитку культурного і творчого потенціалу нашого народу.

Шкільні роки є періодом становлення інтелектуальної та особистісної зрілості дитини, набуття нею соціального досвіду, життєвої компетентності.  Наша загальноосвітня  школа  №63  – одна із найстаріших шкіл Немишлянського  району м. Харкова. У школі склалася система виховання патріотичної свідомості, яка нерозривно пов’язана з розумовим, моральним, трудовим, естетичним становленням особистості. Виховання молоді на кращих прикладах життя борців за становлення української державності є одним з найбільш важливих шляхів формування історичної пам’яті.

Своєрідним центром патріотичного виховання в нашій школі є шкільний музей Богдана Хмельницького. Відкритий він був у 2004 році. Відкриттю музею передувала велика і багаторічна робота по збиранню експонатів. В оформленні  музею взяли активну участь усі вчителі та більшість учнів школи, батьки.

Педагогічні працівники, батьки  нашої школи вважають своїм обов’язком популяризацію знань про козацькі часи в Україні. Для нашого колективу відкриття музею  – подія, яка стала поштовхом до наповнення новим конкретним змістом систему патріотичного виховання.

Мета діяльності музею полягає в залученні учнівської молоді до вивчення та збереження історичної  спадщини Батьківщини, вихованні патріотизму, шанобливого ставлення до історії і культури українського народу. Роботу музею організовує Рада музею. Щороку в музеї відбувається близько 10 екскурсій для учнів школи та району за темами державних програм із історії України («Національно-визвольна війна середини 17 ст.»)

У музеї постійно діють групи учнів-екскурсоводів, які проводять екскурсії школярам, гостям.

На базі музею проводяться уроки, позакласні заходи з історії, української літератури та інших предметів.

Тут можна побачити портрет  Б.Хмельницького, роботи  вчителя образотворчого мистецтва нашої школи Ніколаєнко Ю.І., схеми битв, портрети сподвижників Б.Хмельницького, прапори козацьких полків, ікони.

У Немишлянському  районі м. Харкова проживає багато кавалерів ордена

 Б. Хмельницького,  це також відображено на окремому стенді  нашого музею. План-схему Немишлянського району, списки кавалерів ордена Б.Хмельницького допомогли зібрати та зробити батьки нашої школи.

В музеї також відбуваються виставки дитячих малюнків, присвячених Дню козацької слави.

Патріотизм складає найважливішу ціннісну основу будь-якого, самого демократичного суспільства і виступає не лише інтегруючим початком, а й суттєвим внутрішнім мотивом для саморозвитку і розкриття всіх потенціальних соціальних можливостей в духовній, економічній і соціальній сферах життя суспільства.

Історія України являє собою нерозривне переплетіння трагічного і героїчного і не тільки не підлягає забуттю, а повинно служити головним стержнем в діяльності всіх суб’єктів патріотичного виховання.

Список використаних джерел:

1. Губко О.Т., Руденко Ю.Д., Кузь В.Г. "Українська козацька педагогіка і духовність", Умань, 2005 .

2.Чи вважаєте Ви себе патріотом України? [Електрон. ресурс] //Центр Разумкова[веб-сайт] - Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=399

3. Ровесники незалежної України: думки, інтереси, громадянські позиції[Електрон. ресурс] //Фонд Демократичні ініціативи[веб-сайт] - Режим доступу: http://dif.org.ua/ua/poll

4. Державний стандарт базової і середньої освіти. [Електрон. ресурс] //Міністерство освіти і науки України[веб-сайт] - Режим доступу: //www.mon.gov.ua

5. Шкільна історія очима істориків —науковців. Матеріали Робочої наради з моніторингу шкільних підручників історії України. — Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 2008 – 128 с.

6. Юхновський, І. Про ідеологію і політику Українського інституту національної пам’яті/ І. Юхновський// Дзеркало тижня. – 2007. - №40. – С 16-18.

7. Афанасьєв, А. Педагогічні основи військово-патріотичного виховання військовослужбовців строкової служби Збройних Сил України/ А.Афанасьєв — К., 2005. — 266 с.

8. Робоча група з питань патріотичного виховання молоді при апараті РНБО ініціює розробку загальнодержавної концепції патріотичного виховання молодих людей[Електрон. ресурс] // Рада національної безпеки і оборони України [веб-сайт] - Режим доступу: http://www.rainbow.gov.ua/news/450.html