Виступ на педраді "Взаємодія учнів, вчителів та батьків у патріотично спрямованій діяльності"

Про матеріал

Патріотизм - це відчуття гордості своєю вітчизною, його історією, звершеннями. Це прагнення зробити свою країну красивіше, багатше, міцніше, щасливіше – в цьому національна гордість і гідність народу, згуртованого патріотичними відчуттями як суспільним цементом. На сучасному етапі національно-духовного відродження України все більшої гостроти набуває проблема формування в школярів патріотизму у взаємодії сім'ї і школи.

Виховання молоді на кращих прикладах життя борців за становлення української державності є одним з найбільш важливих шляхів формування історичної пам'яті.

Перегляд файлу

Взаємодія учнів, вчителів та батьків у патріотично спрямованій діяльності.

 

 

Патріотизм - це відчуття гордості своєю вітчизною, його історією, звершеннями. Це прагнення зробити свою країну красивіше, багатше, міцніше, щасливіше – в цьому національна гордість і гідність народу, згуртованого патріотичними відчуттями як суспільним цементом. На сучасному етапі національно-духовного відродження України все більшої гостроти набуває проблема формування в школярів патріотизму у взаємодії сім’ї і школи.

Виховання молоді на кращих прикладах життя борців за становлення української державності є одним з найбільш важливих шляхів формування історичної пам’яті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Патріотизм - (від грецького patria - батьківщина) - соціальний і моральний принцип та почуття, яке висловлює любов та відданість громадян до своєї батьківщини.

Метою національно-патріотичного виховання є формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних вітчизняних історичних діячів, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків. Патріотичне виховання включає у себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти. Головною складовою патріотичного виховання є формування у молоді любові до рідної країни, що здійснюється в першу чергу сім’єю, безпосереднім соціальним оточенням через передавання певних культурних традицій, звичаїв, обрядів, вірувань.

Проблеми соціально-економічного становища українського суспільства на сучасному етапі, зниження рівня життя більшості населення, його розшарування, знецінення традиційних моральних норм і цінностей, пропаганда жорстокості, бездуховності, насильства, невизначеність в оцінці подій історичного минулого українського народу негативно вплинули на моральні цінності підростаючого покоління. Рівень масової культури досить низький. Культ насилля і розпусти практично заполонив наші екрани, де мало не на кожному каналі ми можемо побачити аморальні чи агресивні сцени. Зарубіжні фільми часто пропагують західну систему цінностей, виховувуючи у молоді культ споживацтва, прагнення до насолоди, вседозволеності. Загрозливого поширення серед молоді набули такі соціально небезпечні хвороби, як туберкульоз, СНІД, наркоманія, хвороби, що передаються статевим шляхом. Україна за темпами розповсюдження ВІЛ-інфекції/СНІДу займає одне з перших місць серед європейських держав. Порівняно з початком 90-х років скоротилася кількість молоді, що займається фізичною культурою та спортом. За даними Міністерства охорони здоров’я України сьогодні близько 50 % шкільної молоді має рівень фізичного розвитку нижче середнього, 80 % учнів старших класів курять, вживають алкоголь, а деякі й наркотики. Значна частка молодих громадян зайнята в тіньовому секторі економіки. Збільшуються обсяги нелегальної зовнішньої трудової міграції.

Дані соціологічних досліджень засвідчують, що рівень патріотизму українських громадян є недостатньо високим. За даними опитування проведеного Українським центром економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова у 2007 р на запитання «Чи вважаєте Ви себе патріотом України?» 44,2 % респондентів відповіли «так», 35,6 % «скоріше так», 9,7 % «скоріше ні», 4,3 % «ні», 6,2 % «важко відповісти» [2].

Подібну тенденцію ми спостерігаємо і у молоді. Згідно результатів соціологічного опитування серед молоді, зокрема випускників загальноосвітніх навчальних закладів, що проводилося фондом «Демократичні ініціативи» у кінці 2008 року тільки близько 30 % опитаних школярів вважає, що головне, що об’єднує населення України у єдину націю це патріотичні почуття громадянина України. Об’єднуючими чинниками також були визнані рівні права громадян України (34%), єдина державна мова (31%), спільна історія (25%). У частини школярів можна відмітити прагнення до виїзду за кордон ( зокрема 40% молодих українців не хотіли б проживати в Україні, а прагнуть виїхати в країни зарубіжжя (у країнах Західної Європи бажають жити 18%, у США – 12%, у Росії – 10%). Частина студентства також прагне до виїзду за кордон. За даними Державного інституту розвитку сім’ї та молоді майже 30 % українських студентів планують назавжди залишити Україну після навчання, а ще 25% хотіли б поїхати на заробітки за кордон [3]. Хоче ці прагнення зумовлені не стільки відсутністю патріотичних почуттів, скільки неможливістю в повній мірі реалізувати свій потенціал і мати достатній рівень матеріального благополуччя на Батьківщині.

У цих умовах постає необхідність розв’язання на державному рівні найгостріших проблем, пов’язаних з вихованням патріотизму та формування національної свідомості населення України як основи консолідації суспільства і зміцнення держави. В Стратегії національної безпеки України зазначається, що заради консолідації українського суспільства слід поширювати серед різних соціальних, вікових, освітніх, культурних верств Українського народу ідею спільності історичної долі, переваг тісної співпраці і взаємодопомоги, безпосередньої залежності успішності кожного громадянина України від рівня єдності українського суспільства, що сприятиме формуванню національної ідеї в її широкому, світоглядному розумінні.

Організовуючи виховну роботу з патріотичного виховання, потрібно враховувати, що в Україні історично склався широкий спектр регіонально-політичних та регіонально-культурних відмінностей, існує неоднозначне ставлення населення до багатьох подій минулого та сучасності. Cаме патріотизм, громадянськість повинні об’єднувати українців, зберегти те, що протягом століть було нашою метою, – незалежну державу.

На сучасному етапі національно-духовного відродження України все більшої гостроти набуває проблема формування в школярів патріотизму у взаємодії сім’ї і школи. Причиною багатьох кризових явищ, притаманних українському соціуму, є криза патріотичної свідомості молоді, яка потребує нагального вирішення. Успішне виховання патріотичних якостей у дітей неможливе без участі сім’ї як у вихованні власних дітей, так і в демократичних процесах, які відбуваються в Україні.

Виховання патріота і громадянина — одне з провідних завдань національної освіти, що знайшло своє підтвердження у Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Концепції виховання особистості в умовах розвитку української державності», «Концепції громадянського виховання особистості», «Концепції патріотичного виховання», де підкреслюється необхідність виховання у підростаючого покоління любові до  Батьківщини, формування громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей, утвердження якостей громадянина-патріота України як світоглядного чинника розвитку культурного і творчого потенціалу нашого народу.

Шкільні роки є періодом становлення інтелектуальної та особистісної зрілості дитини, набуття нею соціального досвіду, життєвої компетентності.  Наша загальноосвітня  школа  №63  – одна із найстаріших шкіл Немишлянського  району м. Харкова. У школі склалася система виховання патріотичної свідомості, яка нерозривно пов’язана з розумовим, моральним, трудовим, естетичним становленням особистості. Виховання молоді на кращих прикладах життя борців за становлення української державності є одним з найбільш важливих шляхів формування історичної пам’яті.

DSC06187Своєрідним центром патріотичного виховання в нашій школі є шкільний музей Богдана Хмельницького. Відкритий він був у 2004 році. Відкриттю музею передувала велика і багаторічна робота по збиранню експонатів. В оформленні  музею взяли активну участь усі вчителі та більшість учнів школи, батьки.

Педагогічні працівники, батьки  нашої школи вважають своїм обов’язком популяризацію знань про козацькі часи в Україні. Для нашого колективу відкриття музею  – подія, яка стала поштовхом до наповнення новим конкретним змістом систему патріотичного виховання.

Мета діяльності музею полягає в залученні учнівської молоді до вивчення та збереження історичної  спадщини Батьківщини, вихованні патріотизму, шанобливого ставлення до історії і культури українського народу. Роботу музею організовує Рада музею. Щороку в музеї відбувається близько 10 екскурсій для учнів школи та району за темами державних програм із історії України («Національно-визвольна війна середини 17 ст.»)

У музеї постійно діють групи учнів-екскурсоводів, які проводять екскурсії школярам, гостям.

На базі музею проводяться уроки, позакласні заходи з історії, української літератури та інших предметів.

Тут можна побачити портрет  Б.Хмельницького, роботи  вчителя образотворчого мистецтва нашої школи Ніколаєнко Ю.І., схеми битв, портрети сподвижників Б.Хмельницького, прапори козацьких полків, ікони.

DSC06176DSC06197

 

DSC06190

DSC06198DSC06193

DSC06177

У Немишлянському  районі м. Харкова проживає багато кавалерів ордена

 Б. Хмельницького,  це також відображено на окремому стенді  нашого музею. План-схему Немишлянського району, списки кавалерів ордена Б.Хмельницького допомогли зібрати та зробити батьки нашої школи.

DSC06191

В музеї також відбуваються виставки дитячих малюнків, присвячених Дню козацької слави.

DSC06199DSC06192

Патріотизм складає найважливішу ціннісну основу будь-якого, самого демократичного суспільства і виступає не лише інтегруючим початком, а й суттєвим внутрішнім мотивом для саморозвитку і розкриття всіх потенціальних соціальних можливостей в духовній, економічній і соціальній сферах життя суспільства.

Історія України являє собою нерозривне переплетіння трагічного і героїчного і не тільки не підлягає забуттю, а повинно служити головним стержнем в діяльності всіх суб’єктів патріотичного виховання.

Список використаних джерел:

1. Губко О.Т., Руденко Ю.Д., Кузь В.Г. "Українська козацька педагогіка і духовність", Умань, 2005 .

2.Чи вважаєте Ви себе патріотом України? [Електрон. ресурс] //Центр Разумкова[веб-сайт] - Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=399

3. Ровесники незалежної України: думки, інтереси, громадянські позиції[Електрон. ресурс] //Фонд Демократичні ініціативи[веб-сайт] - Режим доступу: http://dif.org.ua/ua/poll

4. Державний стандарт базової і середньої освіти. [Електрон. ресурс] //Міністерство освіти і науки України[веб-сайт] - Режим доступу: //www.mon.gov.ua

5. Шкільна історія очима істориків —науковців. Матеріали Робочої наради з моніторингу шкільних підручників історії України. — Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 2008 – 128 с.

6. Юхновський, І. Про ідеологію і політику Українського інституту національної пам’яті/ І. Юхновський// Дзеркало тижня. – 2007. - №40. – С 16-18.

7. Афанасьєв, А. Педагогічні основи військово-патріотичного виховання військовослужбовців строкової служби Збройних Сил України/ А.Афанасьєв — К., 2005. — 266 с.

8. Робоча група з питань патріотичного виховання молоді при апараті РНБО ініціює розробку загальнодержавної концепції патріотичного виховання молодих людей[Електрон. ресурс] // Рада національної безпеки і оборони України [веб-сайт] - Режим доступу: http://www.rainbow.gov.ua/news/450.html

 

docx
Додано
1 квітня 2018
Переглядів
2716
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку