Виступ " Наступність між двома ланками освіти"

Наступність між дошкільною та початковою освітою

Свій виступ я хочу розпочати зі слів

«Якщо вчитель став другом дитини,  якщо ця дружба осяяна благородним захопленням, поривом до чогось світлого, розумного, у серці дитини ніколи не з’явиться зло», – писав Василь Сухомлинський.  (Слайд 2)

В умовах реалізації Концепції «Нової української школи»  великого значення набуває  аспект педагогіки партнерства між усіма учасниками освітнього процесу. «Педагогіка партнерства» є один із факторів конструктивної  взаємодії.

(Слайд 3)

Педагогіка партнерства - чітко визначена система взаємовідносин всіх учасників освітнього процесу (учнів, батьків, вчителів), яка:

організовується на принципах добровільності й спільних інтересів;

ґрунтується на повазі й рівноправності всіх учасників, дотримуючись -  - визначених норм (права та обов’язки) та враховуючи ціннісні орієнтири кожної із сторін;

передбачає активне включення всіх учасників у реалізацію спільних завдань та готовність брати на себе відповідальність за їх результати.

( Слайд 4)

Основні принципи цього підходу  передбачають :

повага до особистості;

доброзичливість і позитивне ставлення;

довіра у відносинах та стосунках;

діалог-взаємодія-взаємоповага;

розподілене лідерство (право вибору та відповідальність за нього);

принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов`язань, обов`язковість виконання домовленостей)

( Слайд 5)

Довіра до освіти починається з педагогіки партнерства ,що є одним з ключових компонентів концепції Нової української школи – педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.

В основі педагогіки партнерства  лежить спілкування, взаємодія та співпраця між усіма учасниками навчально-виховного процесу. Учитель має бути другом, а родина – залучена до побудови освітньої траєкторії дитини. ( Слайд 6)

Кожна дитина – неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями. Місія НУШ – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками. ( Слайд 7)

Змінились і векори  стилю відносин між вчителем ,учнями та батьками  в умовах НУШ. Раніше  це була заборона, управління,примус, команда ,обмеження.  Тепер це:спрямування,співуправління.переконання,організація,свобода вибору.

( Слайд 8)

До реалізації ідей педагогіки партнерства ведуть два шляхи.

По-перше, шлях, який можна назвати «романтичним» – «віддавши серце дітям». Учитель наближується до дитини за рахунок великої любові і поваги до неї, «схиляється до її рівня». Слідом за В. Сухомлинським цей шлях пропонував і відомий грузинський педагог Ш. Амонашвілі. На жаль, не всі педагоги готові до такого стилю стосунків, і далеко не всі діти повірять у свою «рівність» з учителем.

По-друге, – це шлях розподілу функцій вчителя та учня і організація їх співпраці. У функції вчителя входить ретельно підготувати вдома для дитини навчальне завдання (задачу), продумати в деталях хід його вирішення різними групами учнів тощо. Функція учня – на добровільних засадах прийняти запропоновану вчителем задачу як свою і самостійно її вирішувати. (Слайд 9)

Початок систематичного навчання в школі є стресовою ситуацією  в житті дитини, оскільки пов'язаний з необхідністю адаптуватися до нових мікросоціальних  умов. Цей процес супроводжується  різноманітними змінами у функціональному  стані і значною мірою впливає на психоемоційну сферу. Від благополуччя адаптаційного періоду, під час вступу до школи, значною мірою залежить успішність подальшої соціальної діяльності дитини.

Роль педагога в підготовці дитини до шкільного життя посідає значне місце. Тому зміни в системі навчання та виховання  вимагають від педагогів   оволодіння   новими ролями,а саме: (Слайд 10)

Коуч - той, хто допомагає досягти життєвої або професійної мети. Він сприймає людину такою, якою вона є насправді, а не оцінює її.

Ментор - досвідчений і надійний товариш, порадник, наставник) – той, що є наставником.

Тьютор - той, що індивідуально працює з інтересом дитини – виявляє освітні запити, проектує освітню діяльність, організує рефлексію, проектує наступні кроки в освіті

Новатор - педагог, який приносить в інтелектуальну освітню діяльність нові ідеї

Модератор - людина, яка проводить соціологічні дослідження,ведучий фокус-групи, адміністратор форуму, чату,соціальної мережі в Інтернеті , той хто налагоджує комунікативну взаємодію у класі , організує рефлексію, проектує наступні кроки в освіті

 Фасилітатор - підтримує дитину в її навчальній діяльності через педагогічну взаємодію, допомагає, надихає ( Слайд 11)

Метою соціально-педагогічного партнерства є інтеграція батьків у педагогічний процес шляхом створення необхідних і достатніх умов для залучення сім'ї до супроводу дитини у навчально-виховному процесі  (Слайд 12)

Формами  співпраці з батьками є: лекції та виступи на  батьківських зборах, бесіди, консультації,  рекомендації, тренінги, «круглі столи», диспути, тощо. (Слайд 13)

Погляди батьків щодо підготовки дитини до шкільного життя є різноманітними. Одні вважають, що готувати дитину до школи потрібно. Йдучи до школи, вона має вміти читати, писати та рахувати. Інші наголошують, що поспішати не варто — дитина сама все надолужить. Як відшукати «золоту середину»: підготувати дитину до школи і водночас не відбити в неї бажання вчитися? Та й невже настільки важливо, щоб дитина, йдучи до школи, вже вміла читати та рахувати?

Перед психологами постає  завдання  у формуванні відповідного рівня психолого-педагогічної грамотності батьків щодо психологічних особливостей розвитку старшого дошкільника та молодшого школяра, а також у формуванні в них уміння налагоджувати партнерську взаємодію з дитиною — майбутнім першокласником та педагогами.

Завдання соціально-педагогічного партнерства (Слайд 14)

встановлення партнерських відносин з сім'ями учнів;

 визначення ціннісних орієнтирів спільної діяльності та шляхів їх досягнення;

 залучення батьків до організації навчально-виховного процесу та управління життєдіяльністю школи;

 науково-методичний та інформаційний супровід психолого-педагогічного навчання батьків з метою підвищення їхньої компетентності;

 проведення діагностичних досліджень з метою визначення освітніх запитів й задоволення освітніх потреб батьків та учнів.

Показниками  готовності  батьків  до взаємодії є:  (Слайд 15)

позитивне ставлення до педагогічного колективу та своєї участі в життєдіяльності школи;

 бажання відвідувати обов'язкові заходи для батьків;

 зацікавленість у справах дітей, класу, школи;

здатність здійснювати конструктивне спілкування і взаємодію  з педагогами і адміністрацією школи;

 бачення свого місця і ролі у взаємодії зі школою.

Наступні  учасники кругообігу - це педагоги.

На що треба звернути увагу педагогу, впроваджуючи принципи педагогіки партнерства у свою практичну діяльність? ( Слайд 16)

1. Шкільне освітнє середовище – це простір дитинства, який будується на засадах: рівності, діалогізму, співрозвитку, прийняття.

2. Переосмислення ролі вчителя вимагає від нього оновлення професійного мислення і відповідних цілеспрямованих дій: постійний аналіз власної педагогічної діяльності;орієнтацію на самоосвіту;відстеження результативності своєї роботи через систему моніторингу  та самомоніторингу.

3. Школа має ініціювати нове, ґрунтовне залучення родини у побудові освітньої траєкторії дитини; учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями й прагненнями, є добровільними та зацікавленими прибічниками, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. 

10 ЗАПОВІДЕЙ ПАРТНЕРСТВА ( Слайд 17)

Легко входити в контакт із дітьми.

 Зацікавлювати нестандартними ситуаціями, рольовими іграми, проблемними запитаннями.

 Швидко орієнтуватися в нестандартних ситуаціях.

 Вислуховувати відповіді та особисту думку дітей уважно, зацікавлено.

Доброзичливо відноситись до учнів.

Стримувати свої емоції.

Вміти керувати емоціями своїми та учнів.

Добре володіти програмовим матеріалом.

Вільно володіти мовою спілкування.

 Виявляти зацікавленість до висловлювань учнів.

Тактовно підтримувати бесіду в межах обговорюваної теми.

Взаємодія між дошкільною та початковою ланками, щодо підготовки дитини до шкільного життя ( слайд 18)
 

Знайомство вчителя із майбутніми учнями.

•Проведення спільних нарад, засідань педагогічних рад.

 •Спільне МО вчителів початкової школи та дошкілля.

 •Проведення загальних батьківських зборів.

 •Консультування батьків щодо готовності дітей до навчання в школі.

 •Взаємовідвідування занять та уроків учителями початкової школи та вихователями.

 •Екскурсія по школі з вихованцями ДНЗ.

 •Спільні виховні заходи.

 •Підготовка рекомендацій для батьків,вихователів ДНЗ.

 •Діагностування майбутніх першокласників.

 •Підсумкові збори батьків майбутніх першокласників…

Напрямки взаємодії   дошкільної і початкової освіти передбачають: ( слайд 19)

1. Узгодження мети на дошкільному і початковому шкільному рівнях.
2. Удосконалення форм організації  і методів навчання як у дошкільних закладах, так і в початковій школі.

Тобто в  роботі з педагогами до розробляється спільний план дій з метою забезпечення найбільш комфортного переходу дітей з одного навчального закладу до іншого та попередження проявів дезадаптації у першокласників.

ЗНАЙОМСТВО ЗІ ШКОЛОЮ ТА ПІДГОТОВКА ДІТЕЙ ДО ШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ ( слайд 20)

СПІВПРАЦЯ ВЧИТЕЛІВ ТА ВИХОВАТЕЛІВ ДНЗ ( слайд21)

Участь у спільних  заходах та святах випускників  ДНЗ та майбутнії першокласників. ( слайд 22)

Майбутній вчитель 1 класу щоп’ятниці на 5 уроці займається підготовкою дітей до навчання в школі,проводить підготовчі заняття. Вихователі  організовують екскурсії дітей до школи, бібліотеки , спільні з першокласниками свята, а молодших школярів запрошують у дитячий садок для зустрічі з випускниками старшої (підготовчої) групи. Побутує також практика взаємовідвідування вихованцями дитячого садка і учнями початкових класів свят у дошкільному закладі та початковій школі (свято знань, посвята у школярі, букваря, Новий рік,святий Миколай)тощо.

Робота психолога з учнями на засадах педагогіки партнерства   передбачає

(Слайд 23)

• вивчення особливостей розвитку дітей на перехідному етапі.
• визначення специфіки переходу від ігрової до навчальної діяльності.
• забезпечення психологізації навчально-виховного процесу як умови формування особистості на двох рівнях.

Значення конструктивної взаємодії  учасників освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства передбачає : (Слайд 24)

1. Успішна реалізація в педагогічному процесі єдиної, динамічної та перспективної системи виховання і навчання, яка забезпечує формування особистості
2. Підготовка дітей до школи.
3. Зменшення психологічних труднощів при переході до нових умов навчання
4. Природне входження дітей в нові умови, що сприяє підвищенню ефективності навчання з перших днів перебування в школі

В умовах партнерського навчання кожен учень зможе ( Слайд 25)

Практика свідчить, що там, де налагоджені тісні контакти вчителів, батьків,вихователів та психолога , де організовано взаємний обмін досвідом, де постійно аналізується діяльність дитячого садка, рівень підготовки дітей до школи значно вищий, а отже, і вища ефективність діяльності вчителя початкових класів.

Організація продуктивної взаємодії всіх учасників педагогічного процесу взаємодія або спільна робота можлива за умови розуміння і чіткого виконання всіма фахівцями своїх професійних і функціональних обов'язків. Повноцінність взаємодії, яка обумовлює ефективність діяльності, можлива тоді, коли, з одного боку, є однодумці, а з іншого боку - кожен чітко розуміє свої функції і можливості, вихователь не підміняє батьків або психолога, а психолог - вихователя і батьків.

(Слайд 26)  Вкрай важливо зробити безболісним для дитини перехід від однієї вікової сходинки до наступної, максимально зблизити умови розвитку виховання і навчання старших дошкільників і молодших школярів.

Закладу дошкільної освіти і школі необхідно подбати про послідовність, поступовість принципів навчання й виховання, і не лише заміну старого новим, а й збереження здобутків попереднього етапу життя. (О.Кононко)

Дякую за увагу!