Виступ «Організація творчої діяльності на уроках математики»

«Організація творчої діяльності на уроках математики»

Вчитель математики: Кодря О.М

В останній час гостро стоїть проблема творчості та розвитку творчих здібностей школяра: уяви, інтуїції, мислення, оригiнальних засобiв дiй,  i т. iн.. Зараз проходить перегляд теоретичних позицiй вiдносно природи творчостi, критерiїв дiагностики творчих здiбностей у цiлому, ведуться пошуки джерел креативностi, умов, якi сприяють розвитку творчого потенцiалу.  Необхiднiсть включення в процес навчання математики елементiв творчостi визнається всiма. Ця проблема вирiшується в рамках включення учнiв активну пiзнавальну дiяльнiсть, що дозволяє розвивати їх творчi здiбностi, беручи за основу принципи розвиваючого навчання.             

  Умовами реалізації компетентнісного підходу в організації освітнього процесу є забезпечення  орієнтації на продуктивний характер навчально-пізнавальної діяльності та розвитку творчих здібностей учнів, застосування адекватних оновленим змістом форм і методів навчання і виховання ,а також високий рівень професіоналізму вчителя. 

З точки зору компетентнісно зорієнтованого  та діяльнісного підходу до організації освітнього процесу, зміст математичної освіти має бути спрямований на досягнення таких цілей:

-інтелектуальний розвиток учнів, формування видів мислення, характерних для математичної діяльності і необхідних людині для повноцінного життя у суспільстві;

- оволодіння прийомами математичної діяльності, які необхідні у вивченні суміжних предметів для продовження навчання та у практичній діяльності;

- формування уявлень про математику як форму опису і метод пізнання дійсності;

- виховання учнів у процесі навчання математики;

- формування позитивного ставлення та інтересу до математики.

Цілком природно, що саме під час дослідницької та творчої роботи учні знаходять нові приховані можливості для успішного засвоєння математичних ідей, понять, формування необхідних умінь і навичок.

    На уроках слід використовувати завдання, що спрямовані на оволодіння загально логічними  вміннями (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація).

  Світ дуже мінливий, і це змушує сучасну психологію переглядати роль і значення дослідницької поведінки в житті людини, а педагогіку орієнтує на переоцінювання ролі дослідницьких методів навчання.

  Навчально-творча діяльність(за В.І. Андреєвим) – це вид діяльності, спрямованої на розв’язування навчально-творчих завдань, що здійснюється в умовах опосередкованого та перспективного керівництва з боку вчителя, результатом якої, є переважно, суб’єктивна новизна продукту.

  Сформувати такі якості особистості, як самостійність і незалежність, що створює підґрунтя для вияву і розвитку ініціативи можливо тільки в процесі конструктивної взаємодії з учнем.

Специфіка конструктивної взаємодії в підсистемах «учитель-клас», «учитель-учень» полягає в тому, що основна увага вчителя спрямовується не на результат засвоєння певних знань, а на процес його досягнення.

  Крім того, вчитель має бути наділений цілим комплексом особистісних якостей, знань, умінь та навичок.

 Істотними серед них є:

• любов до дітей як основу і головний засіб навчально-вихов­ного процесу;

цілісне бачення напрямків розвивального навчання, з цент­ральною, провідною функцією розумового напрямку;

• взаємозв'язок чуттєвого і логіко-діалогічного способів пізнання;
• стимулювання учнівського самопізнання, самовиховання і самонавчання;
• використання змісту навчання, побудованого на базі світо­вої та національної культури;
• прогнозування ускладнень у процесі спілкування;
• схильність до оптимальності вибору спільних творчих дій;
• постійну турботу про професійне та особистісне самовдос­коналення.

Активізацію творчої діяльності учнів спрямовую на стимуляцію їхньої творчої активності ,інтенсифікацію навчальних процесів ,необхідних  для розв’язання пошукових навчальних завдань.

На уроках математики у процесі конструктивної взаємодії з учнями  вчимося разом формулювати правила, пояснювати і доводити правильність своїх дій.

Фактори, що сприяють творчому ставленню учнів до навчання:

-професійний інтерес

-нестандартний характер навчальної діяльності

-змагальність

-ігровий характер змагань

-емоційність

-проблемність

Методи активізації навчально-пізнавальної, творчої діяльності – це сукупність прийомів і способів психологічного-педагогічного вприву на учнів, що (порівняно з традиційними методами навчання) першою чергою спрямовані на розвиток у них творчого самостійного мислення, активізацію пізнавальної діяльності, формування творчих навичок та вмінь нестандартного розвязання певних професійних проблем і вдосконалення навичок професійного спілкування.

Творча діяльність учнів не обмежується лише оволодінням нового.Робота буде творчою ,коли в нім проявляється власний задум учнів ,ставляться нові задачі і самостійно розвязуються за допомогою отриманих знань. Розглянемо незвичайні творчі вправи на уроках математики.

Використовую  на уроках математики такі види навчально-творчої діяльності учнів :

-перетворення, а також перенесення суб’єктивно відомих знань у нову ситуацію.

-розв’язування комбінованих завдань – завдань, для розв’язання яких треба використати знання з кількох тем чинної програми.

  Запропоновані види навчально-творчої діяльності  впроваджую на уроках математики за допомогою евристичних методів навчання. Евристичні методи навчання – це упорядковані способи взаємопов'язаної діяльності вчителя й учнів, спрямованої на розвиток інтуїції учнів у розв'язанні навчально-творчих завдань. Застосовую на уро­ках математики такі методи: метод «мозкова атака», метод «інциденту»; метод «ключових запитань»; метод «інверсії»; метод «дидактичної гри»; метод «синектики».

  На сучасних уроках краще використовувати прийоми, як методи роботи. Це дає змогу активізувати навчальну творчу діяльність на уроках математики.

Зокрема це:

Прийом «Історична зупинка». На таких «Зупинках» діти ознайомлюють один одного з відомими вченими-математиками, які зробили внесок у розвиток науки.

Прийом «Знайди загублене». Дітям пропонують розв’язати задачі, де відсутні деякі числа чи символи. Без сумніву, тут також проявляється творчість.

Прийом «Дешифратор». На етапі актуалізації знань або під час вивчення матеріалу за допомогою прикладів шифрую слово, яке пов’язане або з назвою теми або з якоюсь цікавою історичною інформацією.

Прийом «Питання до тексту». Розпочинаючи роботу, ставлю перед учнями питання на яке вони повинні відповісти, прочитавши відповідний текст.

Прийом «Спіймай помилку». Пояснюючи матеріал, навмисне допускаючи помилку, про що повідомляю учнів, а інколи і ні. Перевіряючи їхню увагу.

 Прийом «Практичність теорії». Введення теорії здійснюється через практичні задачі, користь яких зрозуміла учням.

Прийом «Так- ні» використовується для зацікавленості дітей, створення ситуації деякої інтриги. Ця гра навчає школярів слухати один одного, складати розрізнені факти у єдину картину, систематизувати наявну інформацію.

 Прийом «Пошук нових способів розвязуання задач». Пропоную дітям розвязувати наприклад  задачі не за діями, а з допомогою виразів, користуватися законами додавання під час розвязування рівнянь, складати і вирішувати свої задасі. Адже відомо, що це запамятовуєьтся краще і надовго.

Прийом «Написання математичних творів» . Пропоную учням написати казку, вірг на математичну тему. Ці ттвори діти з задоволенням читають один одному. Такі завдання виховують  навични дослідницької діяльності, ефективна щодо висвітлення практичної спрямованості сматеріалу, що приводить до глибокого розуміння предмету, зацікавленості ним.

  Дитяча потреба в дослідницькому пошуку обумовлена біологічно. Кожна здорова дитина народжується дослідником. Невтомна жага нових вражень, допитливість, цікавість, прагнення спостерігати й експериментувати традиційно розглядають як важливі риси дитячої поведінки. 

Дослідницька активність — природний стан дитини. Вона спрямована на пізнання світу і хоче його пізнавати. Саме це внутрішнє прагнення до пізнання шляхом дослідження спричиняє дослідницьку поведінку та створює умови для дослідницького навчання.

Дослідження — це процес пошуку невідомого, нових знань, один із видів пізнавальної діяльності. Дослідницьке навчання формує в учнів здатність самостійно, творчо опановувати нові способи діяльності в будь-якій сфері людської культури. Дослідницький метод навчання — це організація пошукової пізнавальної діяльності дітей шляхом постановки педагогом пізнавальних і практичних завдань, що вимагають самостійного творчого розв’язання. За допомогою цього методу залучаю учнів до самостійних і безпосередніх спостережень, на основі яких вони встановлюють зв’язки предметів і явищ дійсності, роблять висновки, пізнають закономірності.

Як же підтримати в учнів інтерес до дослідницької діяльності?

1. Заохочувати учнів до творчого пошуку. Важливо, щоб вони не боялися припуститися помилки, отримати негативну оцінку. (Тут доречно заохочувати дітей словесно, жетонами чи мотиваційними браслетами).

2. Враховувати вікові особливості учнів . Саме дослідження має бути посильним, цікавим і корисним.

 Творчі здібності — продукт саморуху, самостійного розв'язування задач, самостійного розкриття закономірностей і зв'язків між предметами та явищами, продукт роботи мозку по шляху «...від відкриття істин, усім відомих, до відкриття істин, нікому не відомих» (К.Ціолковський). Це продукт розвитку, причому розвитку вільного, за якого цікавість, захоплення і пристрасть — головні рушійні сили. На своїх уроках я якраз і звертаю увагу на розвиток творчих здібностей. Це самостійні роботи творчого характеру, пошук нових методів доведення теореми, оригінальне розв'язування складної задачі. Особливе місце займає дослідницький метод навчання (можна створити у класі дослідницькі групи, які звітуватимуть одна перед одною після вирішення заданої проблеми). У процесі дослідження учні можуть використовувати різні літературні джерела, виконують малюнки, схеми, аналізують результати, відповідають на запитання, одержуючи, за потребою консультацію вчителя. Математичні здібності —це здатність утворювати на математичному матеріалі узагальнені, згорнуті, гнучкі й обернені асоціації та їх системи.

Так, пропоную учням із переліку тем самим обрати одну з них для дослідження: "Як знайти  на практиці  центр круга?", "Довершені числа та фігури." , «Використання дзеркальної симетрії» тощо. Всі ці дані використовують учні в написанні творчо пошукових роботах на МАН.

У своїй діяльності я використовую дидактичний матеріал, який диференціюю за рівнями складності і застосовую, враховуючи інтереси і нахили учнів. Адже, як відзначала Ж.Санд, «...жоден розум не буває тотожним іншому, і ніколи одні і ті самі причини не викликають в різних умах однакових наслідків».

Для контролю знань добираю завдання трьох видів, що відповідають рівням навчальних досягнень учнів:

1) репродуктивні (потребують відтворення) — обов'язковий рівень;

2) реконструктивні (потребують перетворення відповідних знань і вмінь, застосування їх у новій ситуації) — достатній рівень;

3)завдання, які потребують творчого використання знань і вмінь, — високий рівень.

Крім того, пропоную учням працювати з додатковою літературою, що дає їм змогу не лише розширити свій кругозір, ознайомитися з матеріалом, не передбаченим програмою, а й вникнути у нові проблеми і гіпотези математичної науки, поміркувати над методами їх розв'язування, зануритися світ тих передбачень загадок, що змушують мислити, міркувати і шукати.

Світ сучасної людини насичений мобільними пристроями. Все частіше смартфони в руках дитини стає руйнівником культури розумової праці, послаблює пам'ять, розсіює увагу, тобто негативно впливає на навчальний процес, оскільки розглядається дитиною як іграшка. Тому доцільно перетворити  смартфон на помічника в отриманні знань. Існує величезна кількість способів використання смартфонів для посилення пізнавального інтересу учня. Один із способів використання QR-кодів.  З його допомогою можна миттєво вносити інформацію до свого телефону, переходити за посиланням. Ці коди з’являються на сторінках навчальної літератури, шкільних підручниках. За допомогою кодів можна урізноманітити уроки математики та організувати позакласну роботу. Наприклад :

1.Завдання картка.

Картки із завданнями на яких додаю коди із відповідями і приклад із кількістю балів за правильну відповідь. Учень випадковим чином вибирає завдання і отримує негайний зворотній зв'язок. Робота із картками вже є звичною але при використанні кодів зацікавленість зростає. Ефективно при закріпленні вивченого матеріалу та відпрацюванні навиків застосування формул, прийомів, алгоритмів.

2.Групова робота – колаборація. Працюючи в групах, учні разом розв’язують задачі. Знайшовши відповідь, вони можуть негайно перевірити, чи правильно вони виконали завдання. Мої учні люблять такий підхід, часто дискутують розв’язуючи задачу. Вони також і ініціюють розмови зі мною, коли не розуміють чому дана відповідь є правильною. Такий вид діяльності доцільно організовувати для вивчення нового матеріалу та поглиблення знань з теми.

3. Марафон

Учні змагаються між собою, щоб відповісти на якомога більше запитань. Кожен отримує завдання. Вони використовують код щоб перевірити відповідь. Я додаю, ще один код щоб надати випадкову кількість балів за кожне питання. Тоді діти змагаються, щоб побачити, хто може заробити найбільшу кількість балів, і вони дуже раді коли вони відповідають на запитання і заробляють 100 балів. Чудово мотивує дітей до повторення та узагальнення вивченого матеріалу, можна використовувати одні й ті самі завдання і на початку і в кінці.

4.Квести

У квесті зручно розташовувати завдання у кабінеті математики, також можна і на коридорі на станціях із QR-кодами. Дайте учням маршрутний лист, а потім на кожній станції вони сканують код, щоб отримати інше запитання, щоб пройти своїм маршрутом. Або озброївшись листом відповідей, щоб записати свою роботу, студенти рухаються від станції до станції, кожен код виявляє іншу задачу чи запитання.

5.Дошка вибору.

На дошці намалювати квадрат з номерами завдань. Учні вибирають номер запитання і отримають відповідний QR-код, який містить завдання для виконання, а потім сканують QR-код, щоб побачити що їх потрібно зробити. Коли вони закінчать це завдання вони переходять до наступного завдання на дошці вибору. Таким чином маючи всього кілька завдань, можна організувати самостійну роботу учнів і знайдеться час для надання зворотнього зв’язку.

Таким  чином для цілеспрямованого і постійного розвитку творчих можливостей учнів необхідно, щоб методи , форми та засоби навчання відповідали цілям і задачам навчально-творчої діяльності. Розвитком творчих здібностей на уроках математики необхідно керувати. 

Організація такої діяльності – створення умов для якісної навчально-виховної роботи, які передбачають:

- проводити навчання на високому рівні складності;
- посилити роль гіпотетичного мислення, що сприяє здібності передбачати, висловлювати свої думки, ідеї та захищати їх;

- систематично створювати ситуації вибору для учнів і давати можливість здійснювати цей вибір;

- підвищити роль діалогічної форми навчання, як особливої взаємодії повноцінного розуміння, що зумовлює поєднання зовнішнього і внутрішнього діалогу.
  Розвиток творчих здібностей на уроках математики безпосередньо залежить від активації здібностей, пізнавального інтересу до навчання; науково-діяльного і евристичного мислення.

Основними умовами розвитку творчих здібностей є: відповідна побудова навчального процесу з орієнтації на теоретичне мислення; використання методів проблемного навчання, забезпечення необхідної емоційно-доброзичливої атмосфери і активних способів розвитку самостійності дітей, їхньої фантазії, уяви; опора на зону найближчого розвитку дитини, диференційований підхід у навчанні.
У шкільному віці одним з ефективних способів розвитку здібностей до математики є рішення школярами нестандартних логічних задач. Крім того, розв‘язування проблемних задач здатне прищепити інтерес дитини до вивчення "класичної" математики.
 Психолого-педагогічна діяльність щодо створення умов для розвитку здібностей та обдарувань дітей і молоді тісно пов'язана з їх вихованням. Надавши обдарованій природою людині певну суму знань можна створити просто інтелектуала ("живий комп‘ютер"), але не творця. Проблему розвитку здібностей обдарованої молодої людини можна вважати вирішеною лише за умови, коли у життя входить творча особистість з високим рівнем інтелекту, вихована на засадах моральності, тобто психологічно налаштована на соціально та суспільно корисну діяльність.