Виступ"Роль учителів-філологів у формуванні культури усного математичного мовлення вчителів та учнів"

Роль учителів-філологів у формуванні культури усного математичного мовлення вчителів та учнів

Мета навчання української мови – виховання компетентного мовця, людини свідомої, багатої духовно. І відповідно до поставленої мети ми, учителі мови та літератури, формуємо предметні  компетентності. Так само й інші вчителі працюють над формуванням компетентностей, різних з кожної навчальної дисципліни.

    Але всі без винятку викладачі орієнтовані на формування десяти ключових компетентностей нової української школи. І перша з них – це спілкування державною мовою. Це здатність реагувати мовними засобами на будь-яку ситуацію. Правильно реагувати. Отже, постає питання, наскільки вчителі предметів математичного, природничого циклів компетентні у сфері культури мовлення.

    Погодьтеся, щоб сформувати або відкоригувати вміння висловлюватись, потрібно самому володіти необхідними знаннями, застосовувати їх і працювати над вдосконаленням мовлення. Мова і мовлення вчителя є показником педагогічної культури, засобом самовираження й самоствердження його як особистості А вчитель ( ми говоримо зараз не про філологів) заглиблений у свій предмет, у нього за довгий час роботи склалися хибні мовленнєві стереотипи. І  це не дивно, бо з телевізора чуємо іноземну мову; мовлення журналістів, запрошених гостей, публічних осіб  часто далеке від норми.

    А ми, вчителі української, формуємо в учнів установку на оволодіння нормами сучасної літературної мови і чекаємо підтримки від математиків, учителів історії, трудового навчання…

    Трапляються такі ситуації, коли колеги з розпачем запитують:

-ДобУток чи дОбуток?

-Що?  ЧерговИй? Усе життя був чергОвий, а тепер черговИй…

     І такі випадки непоодинокі.

    Але є позитивний момент. Учителі готові навчатися, для них проблема культури мовлення актуальна. Є усвідомлення того, що вони - приклад для своїх учнів. І не зовсім приємно, коли діти вказують на помилку, бо вони ж  на уроках української засвоїли, що одинАдцять, а не одИнадцять, асиметрІя, а не асимЕтрія.

   Вважаю, що колеги потребують нашої підтримки. Ось саме тому в нашій школі проходять заходи, спрямовані на вдосконалення культури мовлення вчителів.

    Специфіка предмета математики така, що  учителі  формують чіткість, послідовність, логічність, точність мовлення. Не звертають уваги, як говорить учень, але уважно слухають, що він говорить. Такий підхід не зовсім правильний, бо реагувати на помилки потрібно. Так, учні та вчителі часто припускаються помилок у вимові, відмінюванні числівників, виконуючи дії додавання чи віднімання багатоцифрових чисел.

    Ось типові помилки у відмінюванні числівників:

• чотирьома  (форма орудного відмінка) замість чотирма;
• п’ятистами…девятистами (форма орудного відмінка) замість п’ятьмастами(п’ятьомастами)…дев’ятьмастами (дев’ятьомастами);
• п’ятидесяти…восьмидесяти (форма родового, давального, місцевого відмінків) замість п’ятдесяти…вісімдесяти;
• двохста (форма родового відмінка) замість двохсот;
• сорокам (форма давального відмінка) замість сорока;
• тисячою ( закінчення в орудному відмінку) замість тисячею.

    Вважаю за потрібне акцентувати увагу колег на правильному узгодженні числівників з іменниками.

Ось задача.

• В одній сльозинці 2г води, а в одному грамі 0,15г солі. Яка концентрація солоного розчину сльозинки?

   Якщо  умову озвучує вчитель, то повинен прочитати правильно : 2 грами, але 0,15 грама. Якщо ж читає учень, то слідкувати за точністю мовлення школяра.

    Культура мовлення фахівця також передбачає дотримання мовних норм вимови, наголосу. Пропонуємо буклет на допомогу вчителю зі словами з наголосом на 1,2,3  складах. Виділено  лексеми, якими можуть оперувати вчителі , навчаючи  точних дисциплін.

    У вчителів географії, біології теж є словник лексем з проблемним наголосом.  ЗасУха, посУха, руслО,течіЯ, чорнОзем.

    П’ятихвилинки «Говорімо правильно» можна проводити і на шкільних нарадах. Пропонувати поставити наголос у словах, потім озвучити правильний варіант. Працювати над поповненням словникового запасу, пригадувати значення фразеологізмів. Доцільно проводити засідання міжпредметних методичних об’єднань. 

   Вдосконалюймо своє мовлення та допомагаймо колегам у їхньому прагненні говорити правильно та  бути прикладом для своїх учнів.