Виступ "Впровадження концепції НУШ в початкових класах"

1 вересня 2019-го в Україні розпочався не лише новий навчальний рік, але й черговий етап впровадження масштабної реформи середньої освіти.

Школярам та їхнім батькам ця реформаторська ініціатива вже добре відома як нова українська школа (НУШ).

Що таке нова українська школа

Саме НУШ — це головна реформа Міністерства освіти і науки під керівництвом вже колишнього міністра Лілії Гриневич, розпочата за останні роки та запланована на десятиріччя вперед.

Її ключова мета — створити школу, «у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті».

Відтепер головне завдання для учнів українських шкіл — опанувати за 12 років навчання не просто окремі предмети, але так звані «компетентності». Їх перелік такий:

• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною (якщо відрізняється від державної) та іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• вміння навчатися впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
• культурна компетентність;
• підприємливість та фінансова грамотність.

Кожна з таких компетентностей — це комбінація знань, умінь, навичок, способу мислення, а також поглядів і цінностей. При цьому в рамках одного шкільного предмету учні - залежно від форми подачі того чи іншого матеріалу — можуть опановувати одразу кілька компетентностей.

У МОН сподіваються, що вони допоможуть випускникам шкіл успішно соціалізуватися, розпочати професійну діяльність або продовжити навчання.

«Формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті», — йдеться в офіційній концепції нової української школи.

Зокрема, НУШ має сформувати в учнів такі вміння:

• читати з розумінням
• висловлювати власну думку усно і письмово
• мислити критично та системно
• логічно обґрунтовувати свою позицію,
• бути творчими та ініціативними
• конструктивно керувати емоціями
• оцінювати ризики
• приймати рішення
• розв’язувати проблеми
• співпрацювати з іншими людьми.

Що вже змінилося в українських школах?

Шлях змінам було відкрито восени 2017 року, коли парламент ухвалив новий закон Про освіту — саме він регулює основні засади нової освітньої системи.

Впроваджувати її розпочали з учнів перших класів. Вже у 2017/2018 навчальному році нові стандарти тестували у 100 школах по всій країні, а в 2018/2019 всі українські першокласники розпочали навчатися за новою системою.

У школах було впроваджено чимало нового. Серед найголовніших прикладів змін:

Навчання через діяльність

Відтепер ключове завдання вчителя — дати змогу учням засвоїти необхідний матеріал за допомогою діяльнісного підходу. «Тобто школярі частіше щось робитимуть, замість сидіння за партами і слухаючи вчителя», — пояснюють у МОН. Йдеться про найрізноманітніші форми, серед яких можуть бути навчальні ігри, екскурсії, експерименти, групові проекти, моделювання життєвих ситуацій тощо.

МОН заохочує викладачів до того, щоб учні отримували цілісне уявлення про світ — вивчали явища з точки зору різних наук та вчилися вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.

Скасування домашніх завдань для першокласників та другокласників

Учням першого та другого класу нової української школи не задають домашніх завдань. А час на їхнє виконання в інших класах молодшої школи обмежено: третьокласники — не більше 1 год і 10 хв, учні четвертого класу — максимум 1 год і 30 хвилин.

Нова система оцінювання

В перших двох класах НУШ учні не отримують оцінок у балах взагалі.

Однак найголовніше, що замість табелів в молодшій школі з’явилося Свідоцтво досягнень учня — описова модель оцінювання учнів за 51-м показником.

Всі вони заповнюються вчителем і передбачають лише чотири рівні оцінювання: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результати з допомогою вчителя», «потребує значної уваги і допомоги».

У першій частині свідоцтва викладач оцінює соціальні і робочі компетентності школяра. Наприклад, чи дитина була активною на уроці, чи ставила запитання про щось нове і незрозуміле, чи виявляла самостійність у роботі, чи вирішувала конфлікти мирним шляхом.

У другій частині - оцінювання попредметне. Проте навчальні досягнення сформульовано в нестандартний спосіб. Наприклад, наскільки учень «цікавиться темами, що вивчаються, виявляє допитливість до навколишнього світу» (предмет Я досліджую світ), чи «дотримується правил спілкування: привітання, прощання, подяка, прохання, запитання» (предмет Українська мова), чи «орієнтується у просторі, пояснює розташування предметів» (Математика), чи «дотримується встановлених умов та правил гри» (Фізична культура) тощо.

Заборона оголошувати оцінки

Відтепер вчитель не має права оголошувати оцінки на весь клас- він може лише описово оцінити зусилля школяра. А знати конкретний рівень оцінювання чи бали мають право лише самі учні та їхні батьки.

Новий освітній простір

За кошти державного і міських бюджетів більшість перших класів шкіл в Україні було переобладнано відповідно до потреб НУШ. У школах з’явилися конструктори LEGO для навчальних ігор, сучасні меблі, в найкращих випадках — особисті шафи школярів.

В ідеалі у кожному класі НУШ має бути створено вісім навчальних осередків:

• для навчально-пізнавальної діяльності (при цьому парти чи столи мають бути одномісними)
• змінні тематичні осередки (дошки/фліпчарти/стенди для діаграм та малюнків)
• для гри (як настільних, так і рухливих ігор)
• для художньо-творчої діяльності
• куточок живої природи для проведення дослідів (пророщення зерна, догляд за рослинами, акваріум)
• для відпочинку (з килимом для сидіння та гри, пуфами, подушками)
• дитяча класна бібліотека
• осередок вчителя.

Нове в НУШ -  це інтегрований курс «Я досліджую світ». Ідея інтегрованого навчання є однією з провідних ідей сучасної освіти, оскільки знімає проблему перенавантаження молодших школярів, сприяє цілісному розумінню світу учнями. Фахівці відділу початкової освіти Інституту педагогіки НАПН створили  інтегрований курс, що охоплює зміст предметів «Природознавство», «Основи здоров’я» та «Я у світі» і дали йому робочу назву «Я досліджую світ».

Упродовж навчального року з цього курсу можна опрацювати з учнями до 35 тем (за кількістю навчальних тижнів).

• Виконуючи цікаві завдання та вправи,  діти не лише опановують програмовий матеріал, а й розширюють свої уявлення про різні сфери життєдіяльності людини.
• Кожен день присвячуємо  розкриттю певної мікротеми у межах загальної теми тижня. Залежно від рівня навчальних можливостей учнів класу, матеріально-технічного і методичного забезпечення школи та її бібліотечних фондів роботу можна спланувати по-різному.

• Є багато методик інтегрованого навчання. Одну з них, яку ми пробуємо використовувати – це створення лепбуку (у перекладі книга, яку кладуть на коліна). Лепбук – це тематична папка, бо присвячена одній темі. Її легко розглядати, доповнювати чимось новим. Різновидів лепбуків є багато (лепбук- книги з вкладками, багатошарові, книга-гармошка, книга-віяло…). Ми пробуємо створювати найпростішу лепбук-книжку на одну сторінку (на звичайному ватмані). Лепбуки мають створювати діти. Оскільки, у нас особливі діти, то їх ми створюємо разом. На його створення потрібен час. Починається створюватися лепбук  першого дня тематичного тижня, а завершується в останній день тижня. Наприклад, створюючи лепбуки до тем «Осінь», «Зима» ми з дітьми знаходили і клеїли картинки до цих пір року, малювали малюнки,  клеїли малюнки птахів, які залишаються зимувати, загадки про ці пори року, вирізували і клеїли сніжинки і т. д. Це залежить від фантазії і творчості дітей, а у цьому їм допомагає вчитель. Така методика подобається дітям. Це весело, цікаво, корисно, оскільки, сприяє формуванню цілісної системи світу.

Як ми починали працювати? Пройшли дистанційний онлайн-курс для вчителів початкових класів та три очні сесії і отримали сертифікати..

Далі почали думати над облаштуванням комфортного фізичного середовища. Дизайн класної кімнати – це процес, що розпочинається перед початком кожного навчального року, триває продовж усього року і завершується останнім днем навчання певного класу, щоб у новому навчальному році розпочатися знову. Дизайн класу залежить від розміру класної кімнати, кількості дітей, матеріальної забезпеченості, гнучкості та креативності. Меблі розташовуємо так, щоб можна було вільно рухатись і підходити до кожної дитини. Продумуємо як учні будуть взаємодіяти і тому часто змінюємо положення парт. У класі є місце для занять, місце де діти можуть поспілкуватись, відпочити та проявити свої творчі здібності.

Невід’ємним компонентом комфортного освітнього середовища у класі – є відносини. Відносини  між учителем і учнем, та відносини між учнями класу. Наші відносини розпочинаються при вранішній зустрічі з дітьми. Ми тиснемо один одному руки, дивимось в очі, посміхаємось та вітаємось. Я можу запитати: як справи, який настрій, що було цікавого на вихідні. Такі звички привітання надають дитині можливість відчути себе важливою. Для мене такі вітання – інформація про настрій, з яким учень прийшов до школи.  Наші відносини змінюються, коли я називаю учнів на ім’я, хвалю, коли знаходжу час, щоб поспілкуватись з ними, краще пізнати їх сильні та слабкі сторони, а потім використовуємо ці знання для планування навчання.

 Для ефективної роботи класу потрібні зрозумілі правила. На початку навчального року ми розробили і прийняли правила класу, які зобразили на різнокольорових аркушах паперу та розмістили на видному місці. За потреби діти переглядають і повторюють їх. Правила класу включають: поведінкові аспекти, безпеку у класі, повагу, зусилля дітей. Важливо, щоб всі учні розуміли яка поведінка в класі є можливою, а яка неприпустимою. Саме і для цього  розробляли правила класу.

  Основним видом діяльності молодшого школяра – є гра. Для запровадження ігрового навчання з першого вересня всі першокласники отримують набори ЛЄГО 6 різнокольорових цеглинок. Виконуючи веселі завдання і граючись набором діти тренують пам’ять, розвивають моторику і мислять творчо. Кубики ЛЄГО використовуємо часто. До прикладу, гра «Райдужний ланцюжок» (пропоную дітям скласти ланцюжок за певним кольором: покласти цеглинку червоного кольору, добавити 1 цеглинку жовтого кольору, додати  1 зелену, порахувати всі цеглинки). Гра «Порахуй тваринок і поклади стільки ж цеглинок». При вивченні букв діти викладають зображення літери, таким чином задівається дрібна моторика, зорові аналізатори та тактильні відчуття. Гра «Звуки мови» (домовляємося, що голосний звук – червона цеглинка, приголосний – синя. Вчитель промовляє звук, учні показують відповідну цеглинку) і так далі. Добираючи ігри, продумуючи ігрову ситуацію, поєднуємо 2 елементи – пізнавальний та ігровий.  ЛЄГО допомагає дітям втілювати в життя свої задуми, будувати, конструювати, захоплено працювати і бачити кінцевий результат своєї праці. Конструювання сприяє розвитку мислення, уяви, і найголовніше – почуття впевненості в собі.

 У Новій українській школі змінилися підходи до навчання, але основний зміст лишився: учні, як і раніше вчаться читати, писати, рахувати. Слід приділяти увагу груповій, ігровій, проектній, дослідницькій діяльності. Але це все залежить від вікових, індивідуальних та психофізіологічних особливостей учнів.