Виступ_Навчальне співробітництво вчителя і учня в умовах формування соціально-адаптованої особистості на уроках музичного мистецтва

Іванова В.В., заступник з навчальної  роботи, учитель музичного мистецтва

Навчальне співробітництво вчителя і учня в умовах формування соціально-адаптованої особистості  на уроках музичного мистецтва

В 2015/2016 навчальному році ми почали роботу над новим науково-методичним проектом «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства».

Окреслена проблема має логічний зв'язок з трьома попередніми науково-методичними проектами. І саме попередньо набуті нами  професійні знання, уміння й навички сприятимуть успішній реалізації нової науково-методичної проблеми, яка пов’язана з визначеним державою для освітян завданням - забезпечити розбудову такого освітнього простору, у якому особистість з раннього дитинства усвідомлювала б свою суспільну значущість і через систему ціннісних ставлень набувала досвіду взаємодії з соціумом.

Це, у свою чергу, потребує від нас, педагогів,  переглянути традиційні підходи до процесу соціалізації дитини та учнівської молоді з огляду на проблеми, які пов'язані з формуванням соціально-адаптованої особистості.

Центральною фігурою у модернізації освіти, у рeфoрмувaнні освітнього процесу має стати  вчитель-дослідник, учитель-лідер як педагог нової формації .

Задачі, які повинен уміти вирішувати вчитель нової формації:

• учити новому мисленню, методам пізнання й самоорганізації;
• уміти підвести до дверей, дати ключ і навчити учня як учасника освітнього процесу користуватись цим інструментом. Пам'ятати: ніхто, крім самого учня, не зможе ввійти у світ знань;
• навчити учня самостійно розглядати явища цілісно й у динаміці;

навчити учня самоорганізації та показати йому реальний шлях до самореалізації

Знання, якими нeoбхідно володіти вчителю нової формації:

• основи наукової теорії, гносеології, методології;
• добре знання предмета спеціалізації;
• енергії, що дозволить показати особисту впевненість учителя та стимулювати творчий процес пізнання.

Уміння, якими повинен володіти вчитель нової формації:

• любити дітей - найважливіший компонент принципу гуманізму й найважливіша якість вихователя, учителя;
• безумовно приймати світ і людину;
• поважати в дитині людину, бачити в кожному особистість;
• вірити в дитину як у людину - вираження оптимістичної лінії та гуманізму;
• знати дитину як людину - без знання душі особистості виховання є сліпим;
• бути гуманним - значить бути людинознавцем;
• розуміти дитину як людину, уміти поставити себе на її місце, побачити світ її очима;
• дбайливо ставитись до духовного світу та природи особистості - кожна особистість має свій неповторний духовний світ, свій досвід, звички, погляди;
• берегти й розвивати почуття власного достоїнства - без цього неможливе ані виховання, ані самовиховання;
• стати другом дитини - як людини, як співучасника освітнього процесу;
• уміти цілісно мислити, трансформувати негативні проблеми, настрої, устремління в позитивні.

Всі види мистецтва слугують втіленню головної мети – формуванню сучасної гармонійної людини. Сам процес сприйняття мистецтва є складним пізнавальним актом під час якого твір мистецтва виступає не лише засобом пізнання навколишньої або історичної дійсності, а й об`єктом пізнання, самостійною художньою цінністю. Найбільш повне сприйняття прекрасного в мистецтві доступно лише всебічно і гармонійно розвиненій особистості, яка має сталі інтереси, смаки і духовні потреби.

Культ культури в сучасній школі – це перетворення виховання і навчання на творчість, це виховання особистості, патріота. А це неможливо без любові до історії свого народу, його традицій, його культури.

«Культура є дзеркалом нації, розбий це дзеркало – і знищиш націю».

Одне з провідних завдань на уроках естетичних дисциплін – активне сприймання творів мистецтва : слухати і насолоджуватися серйозною музикою, що пробуджує найчистіші почуття, живописом, архітектурою скульптурою. По-друге – ознайомити з народними традиціями, музичною спадщиною, українською пісенною культурою, взаємопроникненням ідей у видах мистецтва, і головне – власна інтерпретація, власний аналіз творів мистецтва.

Музика являється мистецтвом, яке володіє найбільшою силою емоційного впливу на людину і тим самим слугує одним із найважливіших засобів формування ідейних переконань, моральних та естетичних ідеалів особистості. Своєю змістовністю музика здатна втілювати той чи інший ідейний задум, високі моральні закони.

Композитор ХVІІІ ст. Г. Гендель сказав «Я б дуже жалкував якби моя музика лише розважала моїх слухачів, я намагався зробити їх духовнішими» [2, 31]. Розуміння музики як засобу етичного та естетичного виховання притаманне також Л. Бетховену, вся творчість якого являється втіленням високих моральних ідеалів.

Не можна оминути тему використання ІКТ на уроках музичного мистецтва, так як  на сьогоднішній день вона є  дуже актуальною, тому що урок музики в школі немислимий без творчості, різноманітності ігор, застосування сучасних технологій. Діти в XXI столітті володіють комп'ютерною технікою, мультимедійними засобами, але не завжди отримують позитивний музично-естетичний розвиток.
Досвід роботи показує, що в учнів, які активно працюють з комп'ютером, формується більш високий рівень самоосвітніх навичок, умінь орієнтуватися в бурхливому потоці інформації, вміння виділяти головне, узагальнювати, робити висновки. 

В.Сухомлинського писав: «Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику й діставати насолоду від неї. Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті, є основною естетичної культури»[3, 102].

Отже, завдання сучасної школи - формувати здатність діяти і бути успішним у умовах динамічно розвивається сучасного суспільства. А наше з вами завдання - зробити процес навчання цікавішим і результативнішим  відповідно до вимог життя.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Ліхачов Б. Т. Загальні проблеми виховання школярів. – М., 1979. – 217с.

2.Губер Л. Г. Гендель. – Л., 1936. – 354с.

3.Асаф`єв Б. В. Вибрані статті про музичну освіту. – М.–Л., 1965. – 421с.