ВИВЧЕННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ВИЯВЛЕННЯ І ГАСІННЯ ПОЖЕЖІ

                              

 

 

                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичні вказівки  до практичної роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗРОБИВ:

 

 Мирончук В.М. –викладач вищої категорії, ВП НУБіП України

Немішаївський агротехнічний коледж.

 

 

 

 

1. Загальні вказівки

1.1. Метою даних методичних вказівок є організація та
інтенсифікація практичної роботи студентів при вивченні курсу "Охорона праці ".

Основні напрямки практичної роботи: вивчення матеріалу за робочою програмою курсу; виконання комплексу розрахункових завдань;    проведення наукових досліджень за проблемами охорони праці в галузі.

Методичні вказівки містять перелік питань, які повинні знати студенти, необхідний комплекс умінь та навичок, які повинні вони набувати під час вивчення даної дисципліни, наведено умови розрахункових завдань, подано також список рекомендованої літератури.

1.2. "Охорона праці" - нормативна дисципліна, яка вивчається з метою формування у майбутніх фахівців знань щодо стану і проблем охорони праці у галузі відповідно до напряму їх підготовки, складових і функціонування системи управління охороною праці та шляхів, методів і засобів забезпечення умов виробничого середовища і безпеки праці  згідно з чинними   законодавчими   та   іншими нормативно-правовими актами.

1.3.    При вивченні дисципліни студенти повинні

 знати:

-     суть поняття системи управління охороною праці  (СУОПГ), та мету СУОПГ;

-      підсистеми СУОПГ і структурну схему побудови;

-     показники та динаміку ефективності  функціонування СУОПГ;

-     обов’язки  власника  щодо  створення  і  забезпечення функціонування системи управління охороною праці на підприємстві (СУОПП);

- службу охорони праці підприємства в СУОПП;

-       роль, права, функціональні обов'язки кожного працівника в СУОПГ;

• участь   трудового колективу   в   системі   управління
  охороною праці;
• СУОПГ підприємства, місце в ній       комісії з охорони праці підприємства;
• роль   органів   державного   нагляду   та   громадських
  об'єднань в СУОПГ;

• приклади  гігієнічних   класів  робіт  за  характерними професіями та робочими місцями у галузі;
• фактори,     які     зможуть     спричинити     професійні захворювання у галузі;
•             фактори професійно-спричинених захворювань у галузі;
• заходи та засоби поліпшення стану виробничого
  середовища;
• складові втрати тиску в повітропроводах вентиляційних систем;

-      види систем кондиціювання повітря;

-      класифікація методів і засобів захисту від шуму;

-     заходи і засоби захисту працюючих від шуму в умовах галузі;

•             травмонебезпечні робочі місця і професії у галузі;
• розподіл причин виробничих травм у галузі за питомою вагою;

-      основні напрями попередження виробничого травматизму в умовах галузі;

- фактори пожежної небезпеки галузевих об'єктів;

1.4. Засвоївши матеріал дисципліни, студент повинен 

уміти:

•             оцінити динаміку ефективності функціонування СУОПГ;
•             обґрунтовувати пропозиції щодо удосконалення СУОПГ;
• обґрунтовувати пропозиції щодо удосконалення структури і функціонування СУОП підприємства, його підрозділу;

-         проконтролювати дотримання вимог щодо проведення

навчання працівників підприємства з питань охорони праці;

• розробляти пропозиції щодо зниження напруженості праці за окремими професіями та характером робіт;
• визначати коефіцієнт  частоти травматизму (загальний та окремих професій, видів робіт);
• визначати тяжкість виробничого травматизму (загальну, з окремих професій та видів робіт);

 1.5 Дисципліна "Охорона праці " безпосередньо зв'язана з дисциплінами, що вивчають загальні питання безпеки людини в умовах її життя і діяльності в курсах нормативної навчальної дисципліни "Безпека життєдіяльності" , а також окремі питання охорони праці в курсах загально-технічних і професійних дисциплін за обраною спеціальністю.

 

Методичні вказівки

до виконання практична робота № 6.

ВИВЧЕННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ВИЯВЛЕННЯ І ГАСІННЯ ПОЖЕЖІ ТА РОЗРАХУНОК ЧАСУ ЕВАКУАЦІЇ ПІД ЧАС ПОЖЕЖІ

1.  Мета роботи.

1.1. Закріпити    знання    пожежної    профілактики    сіль­ськогосподарських об'єктів.

1.2.Одержати навички щодо застосування первинних засобів пожежегасіння.

1.3. Уміти розраховувати час евакуації людей у разі виникнення пожежі.

 

2. Обладнання робочого місця. Є два варіанти проведення даної роботи: на базі пожежного депо або в лабораторних умовах.

1 варіант.

2.1. Автоматичні  засоби  виявлення  пожежі та її гасіння. Установки   автоматичного   гасіння   пожежі.   Спринклерні   та дренчерні установки гасіння пожежі.

2.2. Установки автоматичної пожежної сигналізації. Пожежні оповіщувачі.

2.3. Пожежні машини, мотопомпи.

2.4. Первинні засоби гасіння пожежі. Вогнегасники.

2.5. Нормативно-технічна документація.

2.5.1. СНиП 2.01.02-85 * «Пожежні норми».

СниП 11-90-91 «Будівельні норми і правила. Виробничі приміщення промислових підприємств».

2.5.2. Початкове завдання для розрахунку часу евакуації при пожежі.

ІІ варіант.

2.6. Вогнегасники або їх макети.

2.7. Нормативно-технічна документація (відповідно доп.) 2.5.1).

 

3. Загальні завдання.

3.1. Сільська пожежна охорона має технічні засоби пожежегасіння. Для схову пожежної техніки та інших засобів пожежегасіння і утримання їх у бойовій готовності у колгоспах і радгоспах є пожежне депо. При ньому повинен бути річний пожежний інструмент: пожежні сокири, ломи, багри, гаки, пилки, лопати, відра, мітли, набір для різання електричних проводів, ранцеві установки для різання металів» димососи, драбини.

Для подачі сигналів пожежної тривоги біля пожежного депо встановлюють звукові сигнали (дзвін, сирену), а для одержання сигналів про пожежу - автоматичні станції пожежної сигналізації, сигналізаційно-димову пожежну установку; сигналізаційно-комплексну установку; приймальну станцію ТОЛ 10/100; суміщені системи охоронно - пожежної сигналізації.

Основними елементами пожежно-охоронної сигналізації є оповіщувачі, станції пожежної сигналізації, обладнання живлення та лінії зв'язку.

Кожне депо повинно бути обладнане телефоном, рацією і радіозв'язком із всіма виробничими бригадами і дільницями.

Серед первинних засобів пожежегасіння застосовують воду, пісок, азбестове полотно, вогнегасники. Воду забороняється застосовувати для гасіння легкозаймистих рідин, які мають меншу, ніж вода, щільність (бензин, гас, мінеральні масла), а також для гасіння пожеж у електрообладнанні, що знаходиться під напругою. Пісок використовується для гасіння невеликих загорянь електропроводки та горючих рідин (мазуту, фарби, мастила). Азбестове полотно застосовують для захисту від вогню цінного обладнання.

Вогнегасники є надійним засобом при гасінні вогню до прибуття пожежних підрозділів.

Тепер промисловість виробляє кілька типів вогнегасників, які застосовуються при гасінні вогню у різних умовах. Як вогнегасильна речовина використовується хімічна та повітряно-механічна піна, вуглекислота, спеціальні порошки.

У ручному хімічному пінному вогнегаснику ОХП-10 (рис. 1) піна утворюється під час хімічної реакції, яка виникає при змішуванні лужної та кислотної частоти заряду. Піна під тиском, який створюється в корпусі вогнегасника, викидається струменем через насадку. Кислотна частина заряду міститься у поліетиленовому стакані, закритому гумовим ковпачком, а лужна – у корпусі.

Вогнегасник призначений для швидкого гасіння твердих та рідинних речовин, за винятком лугу і спирту. Не можна використовувати його на обладнанні, що під напругою. Вогнегасник рекомендується використовувати на стаціонарних об'єктах, транспорті та сільськогосподарських машинах і агрегатах.

Щоб привести вогнегасник у дію, треба повернути рукоятку на 180° у вертикальній площині (при цьому відкриється клапан кислотного стакану) і перевернути Його угору днищем. Кислотна частина заряду виливається у корпус і змішується з лужною частиною  заряду.  Утворену струмину  піни направляють на

 

 

 

28.Вогнегасник ОХП-10                    29. Вогнегасник ОУ-2

 

 

осередок пожежі. Вогнегасник діє близько 1,5 хв., довжина струменя 8–10 м.

Ручний вуглекислотний вогнегасник ОУ-2 (ОУ-5) застосовується на об'єктах народного господарства (рис. 2). Призначений для гасіння у невеликій кількості усіх видій горючих та тліючих матеріалів, а також електроустановок, що під напругою. Зарядом у вуглекислотних вогнегасниках є вуглекислота, яка у момент приведення вогнегасника в дію швидко випаровується і   утворює тверду вуглекислоту вуглекислий газ.

Щоб привести вогнегасник в дію. треба,  повернути маховичок, вентиля вліво до звільнення. Розтруб, з якого викидається вуглекислота, направляють на предмет, що горить, ще до відкриття вентиля.

Ручний порошковий вогнегасник ОП-1 «Супутник» призначений для гасіння невеликих загорань на мотоциклах, легкових і вантажних автомобілях, тракторах та інших машинах. Щоб привести вогнегасник в дію, треба відкрутити кришку вогнегасника і, підтримуючи його за нижній кінець, енергійним збовтуванням висипати на осередок пожежі порошок так, щоб він утворив хмару над полум'ям.

Під час пожежі виникає небезпека для людей – висока температура, понижений вміст кисню у повітрі, а також погана видимість через задимлення. Це викликає у людей потребу покинути приміщення. Рух людей у такому разі називається змушеною евакуацією.

Щоб забезпечити можливість евакуації, треба передбачити евакуаційні шляхи. Люди, які є у приміщенні, при змушеній евакуації повинні покинути його з гарантією повної безпеки, у короткий строк, що називається необхідним часом евакуації.

 

4. Послідовність виконання роботи.

 

1 варіант.

4.1. Студенти на базі пожежної частини знайомляться з технічними засобами виявлення та гасіння пожежі, які там є.      

4.2. Штучно  створюється     вогнище  і  пропонується  одним з вогнегасників загасити пожежу.

4.3. За вихідною інформацією зробити розрахунок часу евакуації у разі виникнення пожежі.

 

ІІ варіант.

4.4. У лабораторних умовах студентів знайомлять з макетами, розрізами вогнегасників.

4.5. У відповідності з п. 4.3.

 

5. Необхідні дані для розрахунку часу евакуації.

5.1. Порядок розрахунку і вихідні дані. Розрахунок часу евакуації починають з визначення розрахункового часу евакуації ір який надалі буде нормою і повинен бути меншим чи однаковим з необхідним часом евакуації t_нб:

t_p ≤ t_нб

Далі увесь розрахунок поділяють на два етапи: розрахунок t_p – розрахункового часу евакуації; розрахунок t_нб – необхідного часу евакуації.

Перш ніж приступити до розрахунку, треба одержати у викладача усі необхідні дані. А саме: об'єм приміщення W, м³, число евакуйованих, N, чол.; категорію виробництва до пожежо - і вибухонебезпеки; схему шляху евакуації; вид приміщення: промислове, допоміжне або громадський будинок, характерні особливості будинку– наявність балконів, трибун тощо, загальну висоту будинку, висоту поверху, площу поверху, ступінь і границю вогнестійкості конструкцій будинку, ширину коридорів, проходів, час року: теплий (10 °С і вище) або холодний (нижче +10°С).

Після визначення необхідного часу евакуації треба переконатися, що t_p і t_нб задовольняють вимоги формули. Коли виявиться, що розрахунковий час евакуації t_p більший за необхідний t_нб, то розрахунковий час приймають як необхідний і провадять перерахунок самого будинку по ширині і довжині шляху евакуації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1. Значення необхідного часу евакуації з приміщень виробничих споруд ІДІ, НІ ступенів вогнестійкості (за СНиП II-2-80)

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       

Таблиця 2. Швидкість та інтенсивність руху людського потоку» м/хв., залежно від його щільності (за СНиП И-20-80)   

    

 

Примітки: 1. Інтенсивність руху людського потоку називається величина, м/хв. або чол/хв., яка рівна добутку щільності й швидкості. Табличне значення інтенсивності руху і дверну щілину при щільності потоку 0,9 і більше дорівнює 8,5 м/хв. і встановлено для дверної щілині шириною 1,6 і більше, а при дверній щілині, меншій за ширину 1,6 інтенсивність руху треба обраховувати за відповідними формулами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3. Поділ виробництва на категорії з вибухової та пожежної

небезпеки (за СНиПН-90-81)

Категорія виробництва

Характеристика речовин і матеріалів, які є у виробництві

А Вибухопо- жежонебез печне         Б вибухопо- жежонебез- печне       В вибухоне­безпечне       Г       Д Е вибухоне­- безпечне

Горючі гази з нижньою концентраційною межею: вибухоємкості (запалювання) 10 % та менше об'єму повітря рідин з температурою спалаху до +28 °С включно, коли вказаних газів і рідин можуть утворювати вибухонебезпечні суміші в об'ємі, який перевищує 5 % об'єм повітря у приміщенні, речовини, які можуть вибухнути горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одна одною Горючі гази з нижньою концентраційною межею вибухоємкості більше 10% об'єму повітря, рідин температурою спалаху вище 28 до 61 С включно; рідині нагріті в умовах виробництва до температури спалаху і вище горючий пил або волокно з нижньою межею вибухоємкості 65 тім і менше, коли з вказаних газів, рідин і пилу можуть утворюватися вибухонебезпечні суміші в об'ємі, який перевищує 5 % об'єму повітря у приміщенні Рідини з температурою спалаху більше 61 °С; горю чи пил або волокно з нижньою межею вибухоємкості більше і г/м ; тверді спалимі речовини і матеріали; речовини, які при взаємодії з водою, повітрям або одна з одною можуть тільки горіти. Неспалимі речовини і матеріали у гарячім розжареному або розплавленому стані, процес обробки які-супроводжується виділенням променевого тепла, іскра полум'я: тверді матеріали, рідини або газ, які спалюються або утилізуються як паливо. Неспалимі речовини: матеріали у холодному стані горючи газ, який не має рідинної фази, і вибухонебезпечний пил такій кількості, при якій з них утворюються вибухонебезпечі суміші в об'ємі, який перебільшує 5 % об'єму повітря приміщенні, і в якому за умови технологічного процесу мол бути тільки вибух (без горіння); речовин, які здатні до вибуху (без горіння при взаємодії з водою, киснем повітря або одна одною

 

 

 

 

 

 

 

При цьому треба виходити із вимог максимально допустимої довжині шляху (табл. 1, 2) залежно від щільності людського потоку. Щільність людського потоку визначається як відношенні кількості людей, евакуйованих по загальному проходу, до площі цього проходу.

Число евакуйованих людей N дорівнює числу працюючих у найбільш навантажену зміну. Категорію виробництва за пожежо - і вибухобезпекою приймають, виходячи з вимог табл. 3. Схема шляхів евакуації виконується аналогічно схемі (рис.3). Величина 5 на рис.4 – це ширина евакуаційного шляху на і-й ділянці.

 

 

 

 

 

 

 

Рис.3. Ширина евакуаційного шляху

 

 

 

 

 

 

Рис.4. Злиття людських потоків

 

 

У завданні студенту число поверхів і площа окремих поверхів мір протилежними стінами повинні відповідати вимогам СниП 11-90-81 (табл. 4).

Ступінь та межу вогнестійкості конструкцій будинків треба приймати згідно з СНиП 2.01.02-85 * (табл. 5). Залежно від того, який задається будинку період року, знаходиться середня площа

горизонтальної проекції f, м²/люд.: дорослої у домашньому одязі–0/100; дорослої у зимовому одязі–0,125; підлітка – 0,70.

 

6. Визначення розрахункового часу евакуації.

 

6.1. Є три етапи евакуації. Перший етап – рух людей від найбільш віддаленої точки приміщення до евакуаційного виходу з нього. До таких приміщень належать виробничі цехи і майстерні, класи і аудиторії навчальних закладів тощо.

Таблиця 4. Ступінь вогнестійкості споруд: площа поверху між протилежними стінками (за СНиП Ц-90-81)

Другий етап – рух людей по евакуаційних виходах з приміщень до виходів надвір. Такий рух відбувається по коридорах, проходах і фойє д. сходів і по сходах через вестибуль назовні (рис.5).

Третій етап – рух людей від виходу з будинку і розсіювання їх н; території підприємства.

Розрахунковий час евакуації t_p, хв, треба визначати як суму часу руху людського потоку по окремих ділянках шляху за формулою:

t_p = t_l +t₂₊t₃+... +t_і,

де t_i –час руху людського потоку на початковій ділянці, хв.; t₂, ..., t – час руху людського потоку на кожному з наступних після першої ділянки шляху, хв.

Час руху людського потоку по першій ділянці шляху треба визначать за формулою:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 5. Мінімальні межі вогнестійкості основних будівельних конструкцій, залежно від ступеня вогнестійкості будівель і споруд (за СНиП 11-2-80)

Основні будівельні конструкції

 

32. Коридори для евакуації людей з приміщень

де V₁ – значення швидкості руху людського потоку по горизонтальному шляху на першій ділянці, визначається за табл. 6, залежно від щільності D, м/хв.

6.3. Щільність людського потоку.

Щільність людського потоку D на першій ділянці шляху, завдовжки l₁ та ширину δ треба визначити за формулою:

де N₁ – число людей на першій ділянці, чол.; f – середня площа горизонтальної проекції людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 6. Відстань від найвіддаленішого місця до найближчого евакуаційного виходу із приміщень назовні (за СНиПП-90-81)

6.4. Інтенсивність і швидкість руху людського потоку.

Значення, швидкості людського потоку на ділянці-шляху, що після першої, приймається залежно від значення інтенсивності руху людського потоку V_i no кожній з цих ділянок, які треба визначити, у тому числі і для дверних прорізів за формулою:

 

 

Де q_і q_i-1– значення інтенсивності руху людського потоку на ділянках шляху, що розглядається, і попередній, м/хв.; δ_і, δ_і-1– ширина розглядуваної та попередньої 1-й ділянках шляху, м.

Значення інтенсивності руху людського потоку на першій ділянці шляху q_і = q₁, визначають за значенням D, знайденому за формулою.

6.4.1. Коли значення q_і визначене за формулою, менше або дорівнює значенню q_max, то час руху по ділянках шляху треба приймати за формулою:

 

 

 

 

 

 

Таблиця 7 Відстань по коридору від дверей найбільш віддаленого приміщення площею не більше 100 м до виходу назовні або у найближчу сходову клітку (за СНиП 11-90-81)

При цьому значення V треба приймати, м/хв.: для го­ризонтального шляху 16,5; дверних прорізів 19,6; сходів донизу 16; сходів угору 11.

6.4.2. Коли значення q_і, знайдено за формулою, більше q_max, тоді ширину δ_і даної і-ї ділянки шляху треба збільшити на таку величину, щоб дотримувалась умова:

q_і, < q_max

6.4.3. При неможливості виконання цієї умови інтенсивність і швидкість   руху   людського   потоку   по   і-й   ділянці   шляху визначається за табл.7 при значенні щільності D ≥ 0,9.

6.4.4. При злитті на початку ділянки і двох і більше людських потоків інтенсивність руху визначається за формулою:

де q_і-1 – інтенсивність руху людських потоків, злитих на початку ділянки, м/хв.; δ_і-1 – ширина ділянки шляху до злиття, м; δ_і – ширина розглядуваної ділянки шляху, м.

6.4.5. Коли значення q_і визначене за формулою, більше за q_max тоді ширину даної ділянки шляху після злиття потоків треба збільшити. У цьому разі час руху по ділянці визначається за формулою.

Визначивши таким чином час руху на кожній ділянці шляху евакуації за формулою, визначають розрахунковий час евакуації t_p.

7. Визначення необхідного часу евакуації. Необхідний час евакуації людей t_нб з приміщень виробничих будинків І, II, ІІІ ступенів вогнестійкості приймається залежно від категорії виробничих приміщень за вибуховою, вибухо - та пожежною небезпекою і їх об'ємом.

 

ЗВІТ

до практичної роботи № 7

Вивчення технічних засобів виявлення і гасіння пожежі та розрахунок часу евакуації під час пожежі

Мета роботи: Ознайомитися з тактикою і технікою гасіння пожежі у сільськогосподарському виробництві.

1 Вихідні дані для розрахунку загального часу евакуації: Назва виробництва_________________________________________

Ступінь вогнестійкості  будинку______________________________

Об'єм приміщення__________________________________________

Необхідний час евакуації____________________________________

Кількість людей або робочих місць____________________________

Гранична відстань до зовнішнього виходу

Швидкість руху____________________________________________

Кількість дверей та їх ширина________________________________

2. Схема розрахунку тривалості евакуації.

3. Визначення тривалості першого етапу евакуації за граничною відстанню.

4. Визначення тривалості першого етапу евакуації залежно від пропускної здатності дверей.

Прийнята тривалість першого етапу евакуації.

5. Визначення тривалості повної евакуації людей від споруди за граничною віддаленістю.

Висновок_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Встановити кількість первинних засобів пожежегасіння відпо­відно до норми первинних засобів пожежегасіння для вибраного будинку.

Назва будинку, приміщення, споруди__________________________

Площа_____________м

Вогнегасники____________Кількість__________________________

Ящик з піском та лопата_____________________________________

Повсть, кошма або азбест (1x1; 2x1,5; 2x2 м)____________________ Бочка з водою місткістю не менше 0,2 м і відро_________________

7.Висновки________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

Контрольні запитання.

1. Які ви знаєте технічні засоби для гасіння пожежі в сільсько­господарському виробництві.?

2. Яка будова і принцип дії вогнегасників певного типу?

3. Призначення різних типів вогнегасників.

4. У яких випадках для гасіння використовується вода і пісок?

5. Призначення пожежного крана, гідранта, мотопомпи.

6. Як визначається розрахунковий час евакуації?

7. Як визичається щільність людського потоку?

8. Як визначається інтенсивність і швидкість руху людського потоку?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:

1. Закон України "Про охорону праці".

2. Кодекс законів про працю України.

3. Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я".

4. Закон України "Про пожежну безпеку".

6. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

7. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

8. Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

9. Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. N 1112 "Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві".

11. НПАОП 0.00-4.03-04 "Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці". Наказ Держнаглядохоронпраці від 08.06.2004 р. N 151.

12. НПАОП 0.00-4.09-07 "Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства". Наказ Держгірпромнагляду від 21.03.2007 р. N 55.

13. НПАОП 0.00-4.11-07 "Типове положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці". Наказ Держгірпромнагляду від 21.03.2007 р. N 56.

14. НПАОП 0.00-4.12-05 "Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці". Наказ Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. N 15.

15. НПАОП 0.00-4.21-04 "Типове положення про службу охорони праці". Наказ Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 р. N 255.

16. НПАОП 0.00-4.33-99 "Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій. Наказ Держнаглядохоронпраці від 17.06.99 р. N 112.

17. НПАОП 0.00-6.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві". Наказ Держнаглядохоронпраці від 21.12.93 р. N 132.

18. НПАОП 0.00-6.13-05 "Порядок організації державного нагляду за охороною праці та гірничого нагляду в системі Держнаглядохоронпраці України". Наказ Держнаглядохоронпраці від 30.03.2004 р. N 92.

19. Рекомендації щодо організації роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці. Затверджено Головою Держгірпромнагляду 16.01.2008 р.

 

 

 

 

 

 

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ ТА ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ

1.  Закон України «Про охорону праці» №229-ІV від 21.11.2002р.( ВВР №2 ст.10,2003)
2.  НПАОП 01.41-1.01-01 Правила охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту машин і обладнання сільськогосподарського виробництва
3. НПАОП 24.0-7.07-82 Методичні вказівки «Зберігання хіміч­них речовин. Вимоги безпеки»
4.  НПАОП 15.4-1.06-97   Правила безпеки для олійно-жирового виробництва
5.  НПАОП 52.0-1.01-96 Правила охорони праці для об’єктів роздрібної торгівлі
6.  Правила пожежної безпеки в Україні. – К.: Укрархбудінформ, 2004. -224с.
7.  ДНАОП 7.1.00-1.03-96 Правила охорони праці при експлуатації баз, складів і сховищ, виконанні вантажо-розвантажувальних робіт на об’єктах оптової торгівлі
8.  НПАОП 10.0-5.01-04 Інструкція зі складання планів ліквідації аварій
9.  Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру (Постанова КМУ від з серпня 1998 .№ 1198).
10.  Про порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків (Постанова КМУ від 4 лютого 1999р. №140).
11.  Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій.(Постанова КМУ від 15.05 2003 №1099.)
12.  Про порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. (Постанова КМУ від 29 березня 2001 р. №308.)
13.  Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв’язку у надзвичайних ситуаціях.(Постанова КМУ від 15.02.1999.)
14.  Про затвердження Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня (Постанова КМУ від 16 листопада 2001.№1567).
15.  Закон України «Про страхові тарифи» (ВРУ 22.02.2001.32272-ІІІ)

37. Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів (Постанова Фонду соцстраху №32 від 28.05 2002.)

38. Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору (Постанова КМУ №303 від 01.03.1999).

39. Методика визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо     поліпшення умов і охорони праці - К.: Основа, 1999. – 94с.

40. Перелік хімічних речовин, при роботі з якими у профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів Затв.Міністерством охорони здоров'я СРСР 04.11.1987 N4430-87

41. ДСП 8.8.1.2.001-98 Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві

42. НПАОП 0.00-4.36-87 Про порядок безплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, які зайняті на роботах з шкідливими умовами праці

43. НПАОП 0.00-1.45-69 Правила безпеки при зберіганні, перевезенні та застосуванні сильнодіючих отруйних речовин

44. НПАОП 0.00-1.55-77 Правила безплатної видачі лікувально-профілактичного харчування

45. НПАОП 0.00-2.03-77 Перелік виробництв, професій та посад, робота в яких дає право на без­платне одержання лікувально-профі­лак­тичного хар­чу­вання в зв’язку з особ­ливо шкідливими умо­вами праці

46. НПАОП 01.1-7.02-84 ОСТ 46.3.1.155-84 Процеси виробничі в сільському господарстві. Ефі­ро­олійні куль­тури. Вимоги безпеки

47. НПАОП 01.1-1.02-01 Правила безпеки праці під час виконання робіт в захищеному ґрунті

48. НПАОП 01.1-1.18-85 Правила безпеки та виробничої сані­тарії для насіннєвих заводів

49. НПАОП 01.41-1.05-72 Правила безпечного складування, зберігання, перевезення, підготовки і внесення в ґрунт аміачної селітри

50. НПАОП 01.41-1.07-63 Правила техніки безпеки при роботі з водним аміаком (аміачною водою)

51. НПАОП 01.41-1.08-82 Правила безпечного застосування рід­кого аміаку в сільському господарстві

52. НПАОП 02.0-1.07-00 Правила охорони праці в міському зеленому господарстві

53. НПАОП 0.00-6.23-92 Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці

54. НПАОП 0.00-4.33-99 Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій

55. Про затвердження Технічного регламенту зернового складу Наказ №228 Міністерства аграрної політики України від 15.06.2004р.

56. ДНАОП 0.00-3.01-98 Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства

57. НПАОП 10.0-5.04-04 Інструкція із застосування холодильних установок

58. НПАОП 00.0-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці

59. НПАОП 00.0-2.24-05 Перелік робіт з підвищеною небезпекою

60. НПАОП 00.0-8.23-04 Перелік  заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат

61. ДСТУ рrЕN 14017:2004  Сільськогосподарські та лісогосподарські машини. Машини для внесення твердих добрив.Вимоги безпеки .

62. ДСТУ prЕN 13740-1:2004  Сільськогосподарські машини. Машини для внесення твердих добрив багаторядні.Захист навколишнього середовища. Частина 1. Вимоги

63. ДСТУ prЕN 13740-2:2004  Сільськогосподарські машини. Машини для внесення твердих добрив багаторядні.Захист навколишнього середовища. Частина 2. Методи випробування

64. ДСТУ–Н 4340-2004 Настанови щодо внесення екологічних вимог до стандартів на продукцію. Загальні положення

65. ДСТУ prЕN 132:2004  Засоби індивідуального захисту органів дихання

66. НПАОП 0.00-5.24-01 Інструкція з охорони праці під час виконання робіт інструментами і пристроями

67. НПАОП 0.00-6.02-04 Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві

68. НПАОП 0.00-6.07-04 Порядок ведення обліку даних про технічний стан машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки

69. НПАОП 0.00-6.18-04 Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки

70. НПАОП 0.00-6.21-02 Порядок ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки

71. НПАОП 0.00-6.22-02 Порядок декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки

72. НПАОП 0.00-7.04-96 Методичні вказівки про організацію роботи технічного експерта Держнаглядохоронпраці з питань оцінки безпеки технічних засобів виробництва і технологічних процесів в агропромисловому комплексі та при випробуванні (перевірці) техніки і технологій

73. НПАОП 0.00-7.06-94 Єдина державна система показників обліку умов та безпеки праці