Визвольна війна у творчості письменників рідного краю

 

 

Тема:  Визвольна війна у творчості письменників рідного краю.

                                        

Мета: ознайомити учнів з творчістю письменників Старосинявщини; домогтися розуміння учнями глибинної спадщини митців рідного краю; плекання почуття поваги, гордості до героїчного минулого України.

 

Тип уроку: інтегрований урок-мандрівка.

Урок проводиться у приміщенні Старосинявського музею-діарами «Пилявецька битва».

                                                                   Хто не знає свого минулого,

                                                                   Той не вартий свого майбутнього.

                                                                                             М.Рильський

                                                 Хід уроку

Учитель.

Було колись в Україні

Ревіли гармати

Було колись – запорожці

Вміли панувати.

Панували, добували

І славу, і волю…

 Запорізька Січ…  Козаччина…Легендарне минуле українського народу, його святиня. Синонім свободи, людської й національної гідності, талановитості…

 Через віки до нас долинає шелест козацьких знамен, брязкіт зброї, стогін української землі від копит ординців, як блискавка, як межа поміж життям і смертю.

 Нині ми повертаємось до своєї історії, культури, спрагло припадаємо до замулених криниць нашої духовності. Тому такі актуальні сьогодні слова Максима Рильського: «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього».

• Звідки ж ми можемо почерпнути знання про життя наших предків?

 

Учень. Джерелом пізнання минувшини є усна народна творчість, писемні й археологічні пам’ятки, літописи,хронічки, наукові праці істориків.

Учитель. До таких джерел належить і художня література. Саме сьогодні я пропоную здійснити цікаву мандрівку у роки Визвольної війни 1648-1654 рр А краще збагнути й уявити події сивої давнини, зокрема нашого краю,           допоможе нам  музей-діарама, яка розповідає про місце і хід Пилявецької битви.

 Напередодні ми об’єдналися в групи: історики , краєзнавці, літератори, лексикографи, дослідники. Кожен отримав завдання – дослідження. То ж розпочинають естафету дослідження історики, які розкажуть нам про хід Пилявецької битви.

Учень – історик.  Однією із таких переломних моментів Визвольної війни стала Пилявецька битва. Після перемог під Жовтими Водами і Корсунем Хмельницький повів своє військо назустріч полякам з Масового Ставу через Паволоч, Хмільник і зупинився під Пилявцями над Річкою Іквою у вигідному для битви місці, де збудував укріплений табір. Окремий табір збудувало військо Кривоноса. Загалом козацьке військо перевищувало 100 тисяч, татар було 600 тисяч. 6 вересня поляки підійшли  до Старокостянтинова. Козаки мужньо боронили укріплення, натомість вночі за наказом гетьмана несподівано залишили місто, заманюючи польське військо до Пилявців. 9 вересня польські полки зупинилися за милю від козацького табора, й 11вересня почалися бої за греблю й шанці над Іквою. Вирішальна битва відбулася 13вересня, коли до Б.Хмельницького долучилася 4-тисячна білгородська орда.  Вранці 13 вересня українські полки пішли в наступ на центр шляхетського війська. Польська кіннота без команди розпочала безладний бій і була розпорошена. Козаки розгромили Мазовецький і Сандомирський полки, татари  - розрізнені групи польської кавалерії. Рештки польської армії «пилявчики» зупинилися аж у Львові.

Учитель. Прошу лексикографів з’ясувати лексичне значення слів «шанці», «герці». (слово надається лексикографам)

 

Учитель. Доба Хмельниччини мала помітний вплив на появу героїко-історичних літературних творів. Однак до історичного минулого нашого народу звертається не так уже й багато сучасних письменників. А Пилявецька битва козацько-селянського війська під проводом Б.Хмельницького з польською шляхтою 1648-1654рр взагалі висвітлена дуже мало в художній літературі. Тому зараз ми передаємо естафету – дослідження літературознавцям, які познайомлять нас з творами сучасників, талановитих поетів, які змалювали історичну віху своєї землі.  Проходитиме дослідження у формі гри «Мікрофон».

 

Літературознавець. Усім нам відоме ім’я Сергія Цушка – письменника Старосинявщини, подвижника літературного об’єднання «Радосинь», Члена Спілки письменників України. Поезія Цушка щира, містка, одухотворена. Вірші наповнені гарячою любов’ю до рідної землі, рідного народу. Помисли його закорінені в глибини нашої історії і виболені щасливим майбуттям незалежної України. Автор збірок «Слово», «Внутрішні монологи». Подіям Визвольної війни присвятив поезію «Плач Богдана Хмельницького над І.Ганжею».

Звучить поезія.

 

Учитель. А давайте на хвильку уявимо себе майстрами слова. Перенесімось уявно у ті далекі часи, уявімо звитяжні подвиги козаків і спробуймо передати свою уяву поетичними рядками.

Поетична хвилинка.

Літературознавець. Поетеса Любов Сердунич звертається до теми Визвольної війни не для того, аби лише заповнити, хоч частково, цю прогалину, а за покликом душі людини, яка з дитинства заслуховувалась легендами і переказами про славну битву під Пилявцями, поблизу якої народилась і зросла. Людина, яка з раннього дитинства закохана у рідний край, його цікаве історичне минуле. Поетичною творчістю займається зі шкільних років. Немеркнучій сторінці в історії українського народу присвятила немало своїх творів різних жанрів. Славна Пилява, де була здобута перемога козацького війська у вересні 1648-1654 року, розташована поблизу рідних Теліженець – усього за 5км. Ще у шкільні роки дідусеві розповіді про Пилявецьку битву вилила у вірші «Битва під Пилявцями», який увійшов до  збірки «Джерелинка». Твір досить добре змальовує і самі факти, і настрій та героїку козацько-селянського війська. Автор наводить описи окремих епізодів битви:

І ще сонце не вставало,

А вже сіклись вранці.

Захопила польська шляхта

Козацькії шанці.

 Написаний за мотивами народних пісень, вірш повністю охоплює хід битви, дії основних її постатей – Б. Хмельницького, М. Кривоноса, І. Ганжі. І у підсумку:

Полетіла гоноровість

Пихата шляхетська.

Та лишився на вік Ганжа

В землі Пиляветській.

 

Літературознавець. Хвилюючим і цікавим є вірш про Івана Ганжу, написаний жителькою села Олексіївки.

Ой Іване, Іваноочку,

Рідний наш братоньку,

Визволяв ти Україну

Поклав головоньку.

Лежиш ти в сирій могилі,

Трава кругом, як рута…

Це ж на нашій Україні

Ти, Іване, вбитий.

І щодня твою могилу

Сонце зігріває,

А на чистім мирнім полі

Колос достигає.

Достигає в полі колос,

Копитами збитий.

Це за нашу Україну

Тебе, Йване, вбито.

Вбито тебе у Пиляві,

Де бої великі були.

І твої далекі рідні

Тебе не забули.

Прийшли вони вклонитися

До твоєї могили,

Щоб  зростало в мирній праці

Нове покоління.

 

Учитель. Ось ми прослухали чудову поезію про Івана Ганжу. Давайте спробуємо створити словесний портрет цього героя, використовуючи художні засоби. Яким уявляється вам Ганжа?

 

Учні.

• Літа, як орел,
• Швидкий, як сокіл.
• Мужній, безстрашний воїн.
• З гарячим серцем, вільними думками.
• Непоборний месник.
• Справжній герой.

 

Учитель.  А зараз естафету дослідження переймають краєзнавці. Проведемо літературну карусель, використовуючи діалогічне мовлення.

1. У якому літописі детально описано епоху Визвольної війни 1648 – 1654 рр.?

Що таке літопис?

Чому літописи називали козацькими?

Яких літописців ви знаєте?

2. Скільки років минуло з часу Пилявецької битви?
3. Як в усній народній творчості відображено події ношого краю в часи козаччини?

 

Дослідник. Події Пилявецької битви знайшли широке відображення у фольклорі. Чимало прислів’їв часів Визвольної війни, народжених на Пилявщині, зберегла до сьогодні народна пам'ять:

Поспитайте Ікву про гетьманську булаву.

Зазнали ляхи слави, як тікали з Пиляви.

Мали б ляхи золото, якби не Пилявське болото.

Козак недобитків бє, а лях з Ікви воду п’є.

Український народ звеличує подвиг українського козацтва та висміює ганебну втечу поляків в народних піснях та думах.  ( дума «Похід на Поділля, на Львів», дума «Корсунська перемога», пісня «Не дивуйтеся, добрії люди».

 

Дослідник. Наслідуючи усну народну творчість, яка щедро зберегла у своїх думах, піснях і переказах широкі перипетії мужньої боротьби українського народу за своє соціальне і національне визволення, до цієї теми дещо пізніше починають звертатися українські письменники. Події під Пилявою знайшли своє відображення в історичному романі М. Старицького «Богдан Хмельницький» та в п’єсі під цією ж назвою, які «постали на грунті серйозного вивчення історичної наукової літератури та документальних, архівних джерел – актів, літописів, мемуарів тощо»;  в романах І.Нечуя  - Левицького «Князь Єремія Вишневецький», Петра Панча «Гомоніла Україна», П. Загребельного «Я, Богдан».

Національно – визвольна війна висвітлюється також у драматичному творі Ю. Федьковича «Хмельницький», у п’єсах маловідомих авторів К. Ванченка – Писанецького, О. Цисся, Лю Череватенка. Маємо кілька історико-романтичеих поем на дану тематику і в творчості маловідомого і малодослідженого буковинського письменника Григорія Воробкевича, де відчувається джерельна основа літопису Григорія Грабянки.

 

Дослідник. Особливе місце посідає доба Хмельниччини в поетичній творчості І. Огієнка, оскільки він вважав, що «це наша найбільша школа бою за державність…»

Автор епопеї «Наш бій за Державність» окремо сьомим підпунктом виділяє бій за Пиляву, давши  йому дещо емоційно піднесену назву «Хай буде славна в нас Пилява!».

До цієї теми зверталися В. Підпалий, С. Литвин, В. Романюк, М. Вінграновський, І. Чернецький та інші.

 

Учитель. Хто такий Ганжа?

 

 Краєзнавець. У Пиляві є місце, яке називається Ганжівка з часів Визвольної війни. Близький соратник Б. Хмельницького і козацький ватажок Іван Ганжа брав участь  у Пилявецькій битві 21 вересня 1648 року. У перший день битви декілька разів виїжджав на герці, але останній бій для нього був невдалим. Польський шляхтич помахом меча на скаку відрубав голову  Ганжі, але тіло Івана залишилось на коні і з мечем у піднятій руці перенесено на декількасот метрів від місця бою. Там поставлено пам’ятний знак.

 

Учитель. Чим відрізняються топоніми «Пилявеччина», «Пилявщина», «Пилявківщина»?

Старосинявщина – це край козаччини. Не можна, живучи на такій славетній землі, не перейнятись звитягою, мужністю запорожців.

При Будинку культури створено ансамбль козаків, які подарують вам сьогодні пісню. То ж у цій залі прозвучить пісня, як спогад про героїчне минуле нашого народу, бо «незнищенний дух патріотів, бо

Кличе наша славна Пилява

Пам'ять про Ганжу не вмира».

(звучить козацька пісня)

Домашнє завдання. Написати твір на тему «Тут помисли зроняться  пророчі, і молодіє стоптана трава…»