Тема: Вода на Землі. Властивості води. Три стани води.
Мета: Формувати поняття "вода ", сформувати уявлення про роль води в природі, три стани води, властивості води; розвивати вміння аналізувати, робити висновки; вчити працювати дружньо в групах, правильно і охайно проводити досліди; виховувати товариські стосунки, економне використовування води.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
Епіграф до уроку «Водиця—всьому цариця»
І. Організаційний момент.
Вчитель природознавства:
На уроці вас вітаю,
Доброго настрою всім бажаю.
Все сьогодні щоб вдалося
Й до душі вам всім прийшлося.
Вчитель літератури:
Таємниці щоб відкрили
І знання щоб збагатили.
Будьте впевненими в силі,
Дійте в згоді з колективом!
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Вчитель природознавства.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Вчитель літератури.
Розгадування та обговорення загадок.
— Відома з віку рідина, Усяк її вживає, Буває маркою вона, Сніжинкою буває, Бува, як скло, Крихка, тверда — Звичайна, підкажіть,... (вода).
— Мене частенько просять, ждуть, а тільки покажусь — ховатися почнуть. (Дощ)
Рідкий стан (пояснює вчитель природознавства).
Вчитель літератури.
— Білим килимом все поле вкрило. (Сніг)
— Ніжна зірка сніжно-біла на рукав згори злетіла. Поки ніс її сюди, стала краплею води. (Сніжинка)
— Я вода і на воді плаваю. (Лід)
Твердий стан води (пояснює вчитель природознавства).
Вчитель літератури.
- Випливає на просторі,
Мов кораблик в синім морі,
І біленька, і легка…
Відгадайте: хто така? ( Хмаринка )
- Сивий кінь на весь світ заліг. ( Туман )
Газоподібний стан (пояснює вчитель природознавства).
Вчитель природознавства.
А тепер нам залишилося визначити тему уроку. Хто здогадався, про що йтиме мова?(Про воду)
Оголосити тему уроку.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Вчитель літератури.
У всіх міфологіях світу вода і світло – це ті дві стихії з яких повстало все живе на Землі. У Єгипті вода вважалася пасивною жіночою істотою – Ізідою, яка була пробуджена вогнецвітом і стала творити все живе. У греків – вода була розбуджена шлюбом з божеством у вигляді змія, що звалося Геракле і уособлювало світлоносну силу.
У скандинавських народів існувало уявлення, що творення виникло з протилежності світла або вогню і води або холоду.
В уявленнях українців вода була божеством, з якого почалося життя на Землі. З первісного океану виросло дерево життя, яке дало початок усьому.
Вчитель природознавства.
Вода — багатство Землі. Вона необхідна для життя всіх живих організмів.
Вода настільки міцно увійшла в наше життя, що ми і не мислимо своє існування без неї. Цю речовину справедливо називають колискою життя. Адже перші живі істоти, що з’явилися на нашій планеті мільйони років тому, мешкали у воді.
Сучасний світ рослин і тварин, сама людина завдячують своїм існуванням воді. Рослинам вона потрібна, щоб розчиняти і транспортувати поживні речовини по всьому тілу. Вода підтримує форму та пружність рослин. Зелені рослини на світлі з води та вуглекислого газу утворюють органічні речовини. Для багатьох тварин і рослин вода є рідною домівкою—місцем їхнього оселення.
Вчитель літератури.
Богиню води звали Даною. Про цю богиню писав ще Геродот, вказуючи на її незрівнянну красу і непорочність. Вона була матір’ю всього живого і богинею родючості. Дані приносили жертви, кидаючи коштовні речі у води річок та озер, криниць та джерел. Вважають, що слово „данина” походить від жертви богині Дані. Богиня Дана залишила своє ім’я у назвах річок : Дунай, Дніпро, Дон. Давні вірування українців у чудодійну силу води відбилися в багатьох обрядах. Які ви знаєте свята та обряди, у яких вшановують воду?
Вчитель природознавства.
Серед речовин, що входять до складу тіла тварин і людини, воді належить перше місце. Навіть кістки та зуби мають у своєму складі воду. Не говорячи про кров, піт і слину. Яку роль відіграє вода у тілі людини? Насамперед роль розчинника. Тисячі хімічних реакцій, що відбуваються в живому організмі з їжею, без води були б просто неможливі. Поживні речовини, які утворюються при цьому, та речовини, що підлягають видаленню з організму, переносяться кров’ю. А в складі крові багато води. Улітку ми споживаємо води більше, ніж узимку. Це зумовлено ще однією важливою її роллю—захищати тіло людини і тварин від перегрівання. Як саме? Під час перегрівання виділяється багато поту. Він випаровується, і шкіра охолоджується. Завдяки цьому навіть за найбільшої спеки температура тіла людини залишається постійною.
Вчитель літератури.
Отже, давайте детальніше зупинимося на значенні води в обрядах українців.
Івана Купала.
Це, перш за все, свято Івана Купала, під час якого відбувалося очищення вогнем і водою (перестрибування через вогонь і обливання водою та купання в воді). Запалене колесо пускали у воду – у давнину це був символічний обряд єднання двох сил: сонця і води, але з часом він втратив своє значення. Роса на Купала мала цілющу силу. Нею вмивалися, качалися по росі, щоб позбутися хвороб.
Ордань (Водохреще).
Свято на честь народження Дани і бога світла Ора – це свято Ордань, яке святкували в давнину під час народження нового сонця. Вважалося, що в цей час освячуються усі земні води, і вони набирають цілющої сили. Пізніше це свято було поєднане з християнським святом Водокрут, коли Ісус Христос хрестився у Йордані. Цій воді також приписували велику силу і лікували нею хворих, кропили нею приміщення від усякої злої сили.
Цікаві обряди, пов’язані з водою, відбувалися на свято Юрія (6 травня). У давні часи це було свято на честь Ярила – бога весняного сонця. Вважали, що Ярило відмикає ключами Землю, випускає тепло, благословляє врожай. А яку роль виконувала вода у великодніх обрядах.
Великодні обряди.
На Великдень у миску наливали воду і клали туди свячені каштани, і всі по черзі вмивалися, щоб бути красивими та здоровими.
На другий день Великодня – обливаний понеділок. Усіх обливали водою для очищення: „А водиця у цей день має добру силу, радість та добро несе всім, кого полили”.
Весільний коровай.
Цілющу та магічну сили води використовувалися і в родинних обрядах. Так, для весільного короваю брали „ із семи криниць водицю”, щоб життя молодих було щасливе. Обливали молодих водою, переливали дорогу перед ними – теж на щастя в подружньому житті.
Шанування криниці.
Здавна поклонялися наші предки озерам і джерелам, на берегах їх приносили жертви. Нестор – літописець у „Повісті временних літ” пише: „Кладєзем єзером жертву приношаху”.
Звідси і таке пошанування криниці у нашому народі. Криниця була завжди місцем, де сходилися, щоб розповісти новини, подорожній міг тут втамувати спрагу і відпочити, молодь призначала тут побачення.
На картині М.Тимоненка „Суперниці” ви бачите криницю, біля якої бесідують хлопець з дівчиною. Криниця у народі була символом чистоти і святості, тому найчастіше домовлялись тут парубок з дівчиною про весілля. Криниця оспівана у легендах, піснях, у поезії.
Найціннішим є духовне значення криниці, бо це є джерело наших душ. Цей домашній оберег є зв’язком між поколіннями. Він є невмирущим джерелом нашої пам’яті роду. Адже копалися криниці дідами, батьками, а п’ють з них воду діти, онуки і правнуки.
Вчитель правознавства.
Складання «асоціативного куща» Які уявлення у вас викликає слово «вода»?
Колодязь озеро море
Дощ рідина
Річка ВОДА прання
Посуд хмара
Пара лід океан
А ще, Вода — прозора, безбарвна рідина, яка знаходиться в ріках, озерах, морях, океанах, і в чистому вигляді не має запаху та смаку.
Діти, ви маєте знати про ще одну властивість води—це розчинення речовин.
— Які речовини розчиняються у воді? (сіль і цукор)
Але не всі речовини мають здатність розчинятись у воді.
— Назвіть речовини, які на вашу думку у воді не розчиняються. (крейда і олія)
Вчитель літератури.
Екологічна казка.
Текла по рівнині річка чиста-чистенька, прозора. Побудували на березі завод іграшок. Став він брати чисту воду, а випускати в річку—брудну, червоного кольору. Нижче по течії побудували іще один завод—резинових чобіт. Брав він чисту воду, а випускав брудну, чорного кольору. Була наша річечка прозорою, а стала—кольоровою. Було в річки багато води, а стало мало—заводи багато п’ють. Люди сердяться: ні попрати, ні вмитися, ні напитися, ні риби наловити. Риба в річці захворіла, пташки і звірі до річки не підходять.
І ось одного разу на берег річки прийшов самий головний Санітар і дуже обурився. Іграшки і чоботи—це добре, але і про людей, і про природу забувати не можна. І наказав:
— Якнайшвидше збудувати на заводах «водоочисні споруди» і нехай брудна вода на заводі «чиститься» і знову за діло береться. І так без кінця.
Послухалися доброї поради на заводі і стала річка знову чистою і прозорою.
Вчитель природознавства.
Бесіда.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Вчитель літератури.
Розгадування кросворду
1. Червоне коромисло через річку повисло. (Веселка)
2. З малої хмари великий… (Дощ)
3. Річки взимку вкриває… (Лід)
4. Під час кипіння з чайника йде… (Пара)
|
1.В |
|
|
|
|
|
|
|||||||
2. |
О |
|
|
|||||||||||
|
3. |
|
Д |
|
|
|||||||||
4. |
|
|
А |
|||||||||||
Вчитель природознавства.
Прийом «Мікрофон»
1. Чи однаковий смак має різна вода (наприклад, з крану, моря, річки, джерела)? (відповіді дітей)
2. А чому в морі вода солона? (тому що в ній розчинено багато інших речовин, зокрема і сіль)
3. Ми з вами споживаємо яку воду? (прісну)
А чи знаєте ви, що прісної води на нашій планеті в річках, озерах та під землею всього 0,6 %. Це дуже мало, тому ми з вами повинні не тільки любити воду, а й оберігати її.
Вчитель літератури.
Якби Вода вміла говорити, то звернулася б до нас так:
Монолог води.
Я—вода. І я родилась чистою.
Не для себе ллюся, а для вас.
Озиваюсь мовою врочистою
І лише за правду без прикрас.
Я—вода. Я чиста й чесна віта
Я течу, журчу, туди й сюди.
Чи ти бачиш, окаяний світе,
Що все більше мертвої води?
Хочеш ти ковток водиці чистої,
Щоб була я вічно молода?
Чоловіче, я сама не вистою,
Ти рятуй мене,
Бо Я—ВОДА!
VІ. Підсумок уроку.
Вчитель природознавства.
Епіграфом нашого уроку був такий вислів «Вода—усьому цариця». Скажіть, мені, будь ласка, а чи дійсно це так? (Відповіді учнів)
VІІ. Домашнє завдання. Опрацювати текст підручника