1. Яка країна на початку XX ст. визначила свої зовнішньополітичні пріоритети таким чином:«…твердо приймаються такі завдання на найближчі роки: 1) приєднати західні землі та належною поступовістю викорінити тут мазепинський дух; 2) заволодіти протоками, які мають для нас виключне стратегічне значення для виходу нашого флоту з Чорного моря до Середземного»?А Румунія; Б Росія; В Німеччина; Г Австро-Угорщина;Тестування
4. Головна українська рада (ГУР) в серпні 1914 р. закликала українців-галичан: А до протесту проти закриття державною владою українських організацій — «Просвіта», «Пласт» ;Б до визнання провідної ролі Національно-демократичної партії в українському політичному русі;В до мобілізації людських і матеріальних ресурсів із метою подолання наслідків Брусиловського прориву. Гдо боротьби за визволення України шляхом усебічної підтримки. Австро-Угорської імперіїТестування
8. Заповніть пропуски у тексті, використовуючи наведені слова. Австро-Угорщина під гаслом возз'єднання ….планувала приєднати до своїх володінь,… і … котрі перебували у складі Російської імперії. Росія, під прикриттям віковічної мети об’єднання всіх …., претендувала на.…, …. і …., які входили до Австро-Угорщини. Слова: «руські землі», "брати-русини", Східна Галичина, Закарпаття, Північна Буковина, Волинь, Поділля. Тестування
Після уроку ви зможете: Характеризувати перебіг та наслідки воєнних дій в 1914-1917 роках на території України;визначати, за яких обставини Східна Галичина та Північна Буковина були захоплені російськими військами, та визначати основні напрямки політики російського царизму на західноукраїнських землях;працювати з історичними джерелами, встановлювати причинно – наслідкові зв'язки, робити висновки та узагальнення.
Українську «карту» в ті роки прагнули розіграти Німеччина, Австро-Угорщина, Румунія, свої інтереси в цьому регіоні намагалися відстояти Росія, Англія і Франція. Отже, Перша світова війна, що почалася як збройний конфлікт між групами імперіалістичних країн, поставила Україну в епіцентр військово-політичних подій.
З якою метою було створеноцей плакат?Ліворуч унизу автор розмістив надпис «Друга вітчизняна війна». Що він мав на увазі? Яка війна вважалася в Росії Першою вітчизняною?Висловіть ставлення до гасла, яке домінувало в тогочасному російському суспільстві, – «Війна до переможного кінця». Відповідь поясніть.
Галицька битва. Галицька битва – 23 серпня - 23 вересня 1914 року. Сили сторін: Росія – 700 тис. солдат. Австро – Угорщина – 830 тис. солдат. Поразка австро – угорської армії ( 300 тис. убитими, 100 тис. поранених, 400 гармат ). Російські війська зайняли Східну Галичину, частину Західної Галичини і майже всю Буковину з м. Чернівці.
У суворі морози росіяни долали зледенілі гірські схили, пробиралися через замети. У результаті їм удалося оволодіти значною частиною Карпатського хребта. у грудні 1914 р. в руках росіян опинилися майже всі землі Австро-Угорщини, населені українцями. На початку зими 1914 року російські війська вели важкі, кровопролитні бої в передгір’ях Карпат.
Становище на західноукраїнських землях. Вступивши на посаду, Г. Бобринський заявив: «Галичина і Лемківщина – споконвічно корінна частина єдиної великої Русі …все облаштування має бути засновано на російських засадах. Я буду вводити тут російську мову, закон і устрій». Полонська-Василенко Н. Історія України. – К.: Либідь, 1992. – Т. 2.– С. 445. Завдання: на основі с.18 §2 визначте -- основні напрямки політики російського царизму на західноукраїнських- основні напрямки політики польської та австрійської адміністрації
основні напрямки політики російського царизму на західноукраїнських землях. Поділ Галицько – Волинського генерал – губернаторства на губернії - Львівську, Перемишльську, Тернопільську, Чернівецьку;Призначення на посади в адміністрації російських чиновників;Припинення видання всіх українських газет і журналів, закриття українських товариств і шкіл;Насильницька русифікація, відкриття російських шкіл, повсюдне запровадження російської мови;Депортація українського населення вглиб Росії; репресіїОпора на москвофільські організації, які підтримували політику російського царизму
Терміни. Окупація (від лат. occupatio–загарбую, оволодіваю) – тимчасове захоплення зброй ними силами однієї держави частини або всієї території іншої держави, здебільшого внаслідок наступальних воєнних дій. Депортація (від лат. deportatio – вигнання) – примусове виселення з місць по стійного проживання окремих осіб чи цілих народів за наказом органів державної влади. Репресії — каральні заходи, покарання, вжиті державними органами
основні напрямки політики російського царизму на західноукраїнських землях. Добре відомий своїми консервативними поглядами лідер партії кадетів П. Мілюков, член Державної думи, називав політику царського уряду в Західній Україні «європейським скандалом». Прокоментуйте його висловлювання. Чи можна політику російського царизму на західноукраїнських землях вважати окупаційним режимом?
Воєнні дії в 1915 роціБерезень 1915р. – взяття російськими військами фортеці Перемишль ( у полон потрапило 120 тис. австрійців ). Німеччина вирішила вивести Росію із війни.2 травня 1915р. – початок Горлицька контрнаступальна операція. До осені 1915 року російські війська залишили Польщу, Литву, частину Латвії і Білорусії. В результаті Горлицького прориву австро – німецьких військ російскі війська втратили Східну Галичину, Північну Буковину і п’ять повітів Волині. Населення західноукраїнських земель під тиском російського царизму виселяли з прифронтової зони. Російські війська, відступаючи, застосовували тактику «спаленої землі»
Відступаючи, австро-угорська влада розгорнула масштабні репресії проти українського населення, вважаючи, що причиною поразки була зрада українців, які нібито таємно допомагали росіянам. Наприклад, місцева влада Закарпаття повідомляла у Будапешт: «В українському народі помітні симпатії до росіян всюди проявляються, на їх прихід сподіваються». Тисячі людей за звинуваченням у зраді були відправлені в спеціальні табори в Австрії, де їх тримали без суду і слідства. Особливо відзначився жорстоким режимом табір Талергоф у Штірії, який називали «українською Голгофою», де лише від тифу загинуло понад 1 тис. осіб. У Львові 20.08.1914р. заарештували 1200 осіб, більшість із яких опинилась в сумнозвісному таборі. Всього під час репресій було страчено майже 36 тис. українців. Репресивна політика австрійської влади
Російська армія під командуванням генерала О. Брусилова прорвала фронт і знову захопила Чернівці, Коломию, Броди й Луцьк, значну частину Галичини і Буковини. Загальна площа окупованої у ході операції території становила 2,5 тис. км2. Загроза вторгнення нависла над Угорщиною. Армії О. Брусилованаприкінці літа вийшли на карпатські перевали.
Підсумки Брусиловського прориву. У результаті Брусиловського прориву Південно-Західний фронт завдав поразки австро-угорській армії, фронти при цьому просунулися від 80 до 120 км вглиб території супротивника. Війська Брусилова зайняли майже всю Волинь, зайняли майже всю Буковину і частину Галичини. Австро-Угорщина і Німеччина втратили понад 1,5 мільйона вбитими, пораненими і зниклими безвісти (убитих і померлих від ран - 300 000, полонених понад 500 000), росіяни захопили 581 гармату, 1795 кулеметів, 448 бомбометів і мінометів. Величезні втрати, понесені австро-угорською армією, підірвали її боєздатність. Війська Південно-Західного фронту втратили убитими, пораненими і без вісті зниклими близько 500 000 солдатів і офіцерів, з яких 62 000 убитими і померлими від ран, пораненими та хворими - 380 000, без вісті зниклими - 40 000. Для відбиття російського наступу, Центральні держави перекинули із Західного, Італійського і Салонікського фронтів 31 піхотну і 3 кавалерійські дивізії (більше 400 тисяч багнетів і шабель), що полегшило становище союзників у битві на Соммі, і врятувало терплячу поразки італійську армію від розгрому. Під впливом російської перемоги Румунія прийняла рішення про вступ у війну на боці Антанти. Підсумком Брусилівського прориву і операції на Соммі став остаточний перехід стратегічної ініціативи від Центральних держав до Антанти.
Падіння самодержавства на певний час призупинило воєнні дії. Наступ російської армії у червні 1917 р. на львівському напрямку завершився провалом івитісненням російських військ з Галичини і Буковини. Відступ російської арміївідбувався некеровано, хаотично й супроводжувався грабунками місцевогонаселення і насильством.