Як вплинули жовтневі події  в Петрограді на становище  в Україні.

Що передбачав Третій Універсал

7 листопада (25 жовтня) 1917 р. – більшовицький переворот  в Петрограді

Хто такі більшовики?

Російська соціал-демократична робітнича партія більшовиків

(РСДРП(б), лідер – Володимир Ульянов (Ленін)

Причини зростання популярності:

üпропагували створення держави, де влада належатиме робітникам і селянам 

«ФАБРИКИ— РОБІТНИКАМ», «ЗЕМЛЯ — СЕЛЯНАМ»;

üвимагали припинення війни, що давало їм значну підтримку в армії

«МИР БЕЗ АНЕКСІЙ І КОНТРИБУЦІЙ»;

üдолучалися до створення Рад робітничих, солдатських  і селянських депутатів (місцеві органи влади)

«ВСЯ ВЛАДА —  РАДАМ»

7 листопада (25 жовтня) 1917 р. – більшовицький переворот  в Петрограді

На ІІ Всеросійському з’їзді Рад Росію було проголошено Республікою

Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. Затверджено радянський уряд — Раду народних комісарів (РНК). Головою РНК обрали Володимира Леніна.

11–13 листопада (29–31 жовтня) 1917 р. - Повстання  у Києві робітників та солдатів, кероване       Ситуація в Києві більшовиками, під гаслом установлення радянської влади

                Прибічники                                                                                      Українська

Тимчасового уряду                                            Більшовики           Центральна Рада

ВИЧІКУВАЛЬНА

КОНФЛІКТ

штаб Київського                                                                                            ^{ПОЗИЦІЯ}                                                                                                                              Сили ЦР

військового  Червона гвардія (українізовані округу (КВО) частини)

Наслідки: Прибічники ТУ зазнали поразки. УЦР перебрала владу до своїх рук. Більшовики визнали її крайовим органом влади в Україні

Відносини УЦР та більшовиків (листопад 1917 р.)

Зазнавши поразки в Києві, більшовики не збиралися відмовлятися від влади в

Україні.  Впродовж листопада їм удалося захопити владу в Луганську, деяких районах Донбасу і кількох містах смуги Подільської й Волинської губерній, де перебували збільшовизовані частини російської армії.      ЗАУВАЖТЕ

Громадськість

Ситуація з підштовхувала УЦР Третій більшовиками до активного Універсал

державотворення 

20-Ухвалення Центральною Радою

Третього Універсалу. Створення Української Народної Республіки

ОСНОВНІ ІДЕЇ ТРЕТЬОГО УНІВЕРСАЛУ

ØПроголошено Українську Народну Республіку, яка зберігала федеративний зв’язок із Російською республікою.

ØВизначено територію УНР у складі дев’яти губерній, більшість населення яких становили українці.

ØВизначено строки виборів до Українських Установчих зборів та день їх скликання.

ØДекларовано, що в УНР забезпечуватимуться всі демократичні свободи: слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків; недо торканність особи й житла; право вживання місцевої мови у зносинах з установами. 

ØПроголошено скасування смертної кари, амністію політв’язням, реформу судівництва та національно-персональну автономію для національних меншин (росіян, поляків, євреїв).

ØПередбачено запровадження на території УНР 8-годинного робочого дня.

ØЛіквідовано право приватної власності на землю (з передачею великих землеволодінь без викупу в користування безземель ним або малоземельним селянам).

1.Порівняйте Третій Універсал з Першим. Які принципово нові положення з’явилися в Третьому Універсалі? 

üУніверсал запроваджував демократичні свободи та декларував програму соціально-економічних і політичних реформ. Важливе місце відводилося правам національних меншин. 

üУЦР оголосила себе прихильником щонайшвидшого завершення світової війни, підписання ворожими сторонами мирного договору без анексій і контрибуцій.

üУ документі сформульовано принципи українсько-російських зв’язків на засадах федерації. 

üВ універсалі висвітлено настрої більшості українського населення на той час, що було важливим для суспільства й означало новий етап державного будівництва на засадах демократизму. 

üВодночас універсал продемонстрував, що лідери УЦР перебували під впливом ідеології українських соціалістичних партій і не були готові до проголошення самостійності України.

Якою була внутрішня та зовнішня політика Центральної Ради після проголошення УНР

Внутрішня політика

üухвалення закону «Про вибори до Установчих зборів УНР», які мали відбутися на основі рівного, загального, безпосереднього, таємного голосування;

üрозпочато процес утворення судової системи та системи прокурорського нагляду ;

üробота над проектом Конституції УНР та державних символів. Державним гербом затвердили «Володимирів тризуб»;

üвживання заходів щодо творення власної фінансової системи: надано чинності закону про випуск державних кредитних білетів УНР, Державної скарбниці УНР, видані акти з питань оподаткування;

üзаконодавчо закріплювався 8-годинний робочий день;

üпошук компромісу з Радами робітничих і солдатських депутатів, які діяли в Україні Планувалося скликати Всеукраїнський з’їзд Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, аби обрати на ньому «справжню владу Рад»;

üстворення власних збройних сил на постійній основі з кадрових військовиків

(Галицько-Буковинський курінь січових стрільців тощо);

üнамагання вирішити аграрне питання - всупереч положенням Третього Універсалу, Центральна Рада почала відмовлятись від негайного вирішення аграрного питання, оголосивши, що «…земельний лад на Україні мають підтвердити й остаточно встановити українські Установчі збори». Така позиція УЦР призвела до посилення соціальної напруги.

Зовнішня політика

üзакликання до мирних переговорів для припинення війни;

üфедерація з демократичними республіками колишньої Російської імперії;

üУЦР не сприймала більшовицьку владу у радянській Росії, вважаючи її незаконною і безперспективною. Більшовицьку Раду народних комісарів вона вважала представником лише тих регіонів, де захопили владу більшовики, а не всіх суб’єктів Росії;

üвстановлення дипломатичних стосунків більше ніж з 20 країнами світу. До Києва прибули військові місії Великої Британії, Франції, Італії, Японії, Румунії, Бельгії та Сербії. До квітня 1918 р. вона мала також міжнародну підтримку Німецької та

Австро-Угорської імперій;

üпрагнення включити до складу УНР Холмщину, Підляшшя й проведення плебісцитів про входження до неї Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття.

ЗАУВАЖТЕ

У кримському питанні лідери Центральної Ради виходили з міркувань про майбутній федеративний устрій нової демократичної Росії, до складу якої мали б

увійти як Україна, так і Крим. Півострів не був українською етнічною територією.

Тільки під час звільнення України від більшовиків навесні 1918 р. уряд УНР усвідомив важливість володіння півостровом і Чорноморським флотом.

9 грудня (26 листопада) 1917 р. - Курултай кримськотатарського народу (Бахчисарай). 

13 грудня (30 листопада) 1917 р.- Проголошення Кримської Народної Республіки

(проіснувала до кінця січня 1918 р.)

üСимволіка новоствореної республіки: прапор блакитного кольору, гімн і герб у вигляді золотої тамги кримських ханів.  

üБуло ухвалено «Кримськотатарські основні закони», що набули статусу Конституції багатонаціонального Криму. У Конституції проголошувалася рівність усіх громадян незалежно від національності, віри та статі. Документ передбачав реалізацію кримськотатарським народом права кожного народу на національне самовизначення й самоврядування шляхом створення парламенту. Його планувалося обрати на Кримських Установчих зборах (до того функцію парламенту мав виконувати Курултай).

üЗа ініціативи Курултаю було сформовано уряд Кримської Народної Республіки, який визнала УЦР.

З якою метою Рада народних комісарів надіслала «Маніфест

до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради»

Відносини між УНР і радянською Росією дедалі більше загострювалися через обрання різних курсів розбудови власної державності. 

17 (4) грудня 1917 р. -  новий більшовицький уряд у Росії – Рада народних комісарів (РНК) – надіслав до Києва «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради».

Відповідно до цього документа РНК, з одного боку, визнавав УНР і право «національної незалежності українського народу», а з іншого — відмовлявся сприймати «Раду як повноважного представника трудящих і експлуатованих мас Української республіки».

У разі неприйняття цих умов Раднарком погрожував УНР війною

17–19 (4–6) грудня 1917 р. - З’їзд представників робітництва, вояцтва та селянства України, який проголосив себе Першим Всеукраїнським з’їздом рад (Київ)

Мета більшовиків: переобрати Центральну Раду та керувати нею.

Мета УЦР: зменшити вплив більшовиків у радах, ввівши у їхній склад представників не лише робітництва, але й вояцтва та селянства (які підтримували УЦР).

Наслідки: більшість делегатів висловилися за підтримку  УЦР та її політики; ухвалено резолюцію, яка засуджувала політику раднаркому.

Більшовики, зазнавши фіаско у політичній площині, покинули з’їзд Рад

Чим завершився Всеукраїнський з’їзд рад  у Харкові

Більшовики зрозуміли, що зможуть досягти своїх цілей тільки тоді, коли з’їзд рад проводитиметься у місті, контрольованому їхніми військами. Радянські війська під командуванням Володимира Антонова-Овсієнка почали війну проти УНР.

23 (10) грудня 1917 р. - більшовики й ліві есери сформували Харківський воєннореволюційний комітет, що перебрав на себе владу в місті

24–25 (11–12) грудня 1917 р. –

Проведення більшовиками у Харкові альтернативного Першого Всеукраїнського з’їзду рад.

Проголошення України радянською республікою

30 (17) грудня 1917 р. - Утворення першого радянського уряду України – Народного секретаріату (Харків)

Назву новоствореної держави більшовики не змінили – 

Українська Народна Республіка

НАСЛІДКИ:

üІ Всеукраїнський з’їзд Рад розмежував політичні сили й дав російському більшовицькому уряду можливість представляти події в Україні як «внутрішній конфлікт між революційними радами робітничих і солдатських депутатів і буржуазною Центральною Радою». Новоствореному радянському урядові України відводилася роль прикриття інтервенції Росії. У Харкові більшовики їздили на автомобілях із плакатами: «Смерть українцям».

üНа початку 1918 р. на території УНР діяли два уряди, які з однаковою наполегливістю твердили, що вони – українські, незалежні та робітничо-селянські. Почалася «війна декретів». Одним із перших Народний секретаріат видав декрет, що скасовував заборону на вивіз хліба з України до Росії. Наступним з’явився декрет про недійсність будь-яких постанов Генерального секретаріату.

üЛідери УЦР негативно сприйняли жовтневий переворот у Петрограді, що загострило відносини з більшовиками. 

üIII Універсал УЦР проголосив створення Української Народної Республіки і оприлюднив політичний курс, яким вона збиралася прямувати. 

üВнутрішня та зовнішня політика Української Народної Республіки після проголошення III Універсалу започаткувала здійснення сформульованих у ньому засад.

üУ Харкові пройшов інсценізований Перший Всеукраїнський з’їзд рад робітничих і солдатських депутатів. На ньому Україну оголосили Республікою рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. На її територію поширювалися декрети й розпорядження радянського уряду Росії. 

Підведення підсумків уроку

«Сьогодні на уроці я навчився (навчилась) …»

Домашнє завдання

1)              Опрацювати параграф 8

2)              За висловом Володимира Винниченка, Третій Універсал «випхнула робітничо-селянська революція в Росії, а не внутрішні чинники». Чи згодні ви з його тезою?

3)             
Проаналізуйте текст Третього універсалу і складіть таблицю: які питання і яким чином передбачалось вирішувати. Чи погоджуєтесь ви з висновком авторів щодо змісту Третього універсалу: «…він продемонстрував, що лідери Центральної Ради залишались під впливом стереотипів імперського російського центру і на той час виявились неготовими до проголошення самостійності України»? 

4)              4) Продовжіть складання таблиці «Події Української революції 1917—1921 рр.»