"Перша війна більшовицької Росії з УНР та проголошення незалежності УНР"

Про матеріал

Підручник «Історія України (рівень стандарту)», 10 клас, Власов В. С., Кульчицький С. В.

Перегляд файлу

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ:

- Знати:

зміст понять: “Українська революція”, “універсал УЦР”, “опозиція”,

“ультиматум”, “інтервенція”; вплив, світових подій на

внутрішньоукраїнські процеси; наслідки боротьби політичних партій за вплив на населення України; зміни державного статусу України; природу виникнення, причини й особливості війн більшовицької Росії з УНР.

- Уміти:

визначити хронологічні межі Української революції та синхронізувати історичні події періоду; використовувати карту як джерело інформації про події Української революції у березні 1917 – квітні 1918 рр.; на основі порівняльного аналізу робити аргументовані висновки щодо змісту універсалів УЦР, причин і наслідків укладення УНР Брестського мирного договору; визначати чинники, що впливали на зміни курсу УЦР упродовж березня 1917 – квітня 1918 рр.; здобутки і прорахунки УЦР у державотворчому процесі, обґрунтувати висловлені судження; давати аргументовану оцінку політичної діяльності в період УЦР Володимира Винниченка,

Михайла Грушевського, Сергія Єфремова, Симона Петлюри

Причини війни

Відносини між УНР і радянською Росією дедалі більше загострювалися через обрання різних курсів розбудови власної державності.

17 (4) грудня 1917 р. - новий більшовицький уряд у Росії – Рада народних комісарів (РНК) – надіслав до Києва «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради».

Відповідно до цього документа РНК, з одного боку, визнавав УНР і право «національної незалежності українського народу», а з іншого — відмовлявся сприймати «Раду як повноважного представника трудящих і експлуатованих мас Української республіки».

ЗАПИТАННЯ Робота з таблицею

Опрацюйте наведену таблицю й тайте відповіді на запитання

1)Чому Центральна Рада у відповідь на ультимативні вимоги Раднаркому Росії відкликала українські частини з фронту; роззброювала радянські частини; пропускала через територію Україні козацькі частини О. Каледіна?

2)Чи могла Центральна Рада вчинити в інший спосіб?

ЗАПИТАННЯ Робота з таблицею

Ультимативні вимоги РНК Росії 17 (4) грудня 1917 р.

Реакція Генерального Секретаріату 20 (7) грудня 1917 р (В. Винниченко, С. Петлюра)

1. Відмовитися від спроб дезорганізації загального фронту (тобто створення Українського фронту)

2. Не пропускати військові частини з фронту на Дон або в інші райони з ворожими Раднаркому урядами.

3. Пропускати революційні

(більшовицькі) війська на Південний фронт (для боротьби з донським отаманом Каледіним).

4. Припинити роззброєння радянських полків і червоногвардійських загонів.

У разі невиконання цих вимог буде оголошено війну

Генеральний Секретаріат виступав проти більшовицьких методів

встановлення і формування влади

(проти диктатури однієї партії – за демократичні Установчі збори) і відмовлявся повторювати досвід Раднаркому Росії на території України (соціальна революція).

• Триватиме роззброєння й висилання більшовицьких загонів з метою уникнення громадянської війни, якщо вони будуть становити загрозу тогочасній владі.

• Кожна нація має право на самовизначення.

• Українська влада пропускатиме на Дон і Кубань ті підрозділи, які повертаються додому.

17–19 (4–6) грудня 1917 р. - З’їзд представників робітництва, вояцтва та селянства України, який проголосив себе Першим Всеукраїнським з’їздом рад (Київ)

Мета більшовиків: переобрати Центральну Раду та керувати нею.

Мета УЦР: зменшити вплив більшовиків у радах, ввівши у їхній склад представників не лише робітництва, але й вояцтва та селянства (які підтримували УЦР).

Наслідки: більшість делегатів висловилися за підтримку УЦР та її політики; ухвалено резолюцію, яка засуджувала політику раднаркому.

Більшовики, зазнавши фіаско у політичній площині, покинули з’їзд Рад

Більшовики зрозуміли, що зможуть досягти своїх цілей тільки тоді, коли з’їзд рад проводитиметься у місті, контрольованому їхніми військами. Радянські війська під командуванням Володимира Антонова-Овсієнка почали війну проти УНР.

23 (10) грудня 1917 р. - більшовики й ліві есери сформували Харківський воєннореволюційний комітет, що перебрав на себе владу в місті

24–25 (11–12) грудня 1917 р. –

Проведення більшовиками у Харкові альтернативного Першого Всеукраїнського з’їзду рад.

- представлена менше ніж третина

наявних в Україні рад;

-представників селянства майже не було.

Проте: з'їзд оголосив себе представником всього українського народу

С. Бакинський, Є. Бош, В. Затонський,

Ю. Коцюбинський, Ф. Сергєєв (Артем),

М. Скрипник та ін. (більшовики)

Проголошення України радянською республікою

30 (17) грудня 1917 р. - Утворення першого радянського уряду України – Народного секретаріату (Харків)

Назву новоствореної держави більшовики не змінили –

Українська Народна Республіка

Як відбувалася та які наслідки мала перша війна РСФРР і УНР (грудень 1917 — березень 1918 рр.)

Легенда карти

Після відхилення ультиматиму Раднаркому УНР

5 (18) грудня 1917 р. перебувала фактично у стані війни з більшовицькою Росією.

Радянський уряд України (Харків) оголосив війну УНР і звернувся по допомогу до більшовицької російської влади

З Росії до України прибуло понад 20 тис. матросів, солдатів і червоногвардійців. Загальне керівництво здійснював

Володимир Антонов-Овсієнко

Плани більшовиків:

ü три ударних угрупування (місця дислокації: Гомель, Орел-Курськ, БілгородХарків) пересуваючись залізницями швидко беруть під свій контроль

Лівобережну та Південну Україну;

ü збільшовизовані військові частини покидають південно-Західний фронт та ведуть наступ на Київському напрямі в районі Проскурів-Вінниця;

ü масові повстання більшовиків в промислових районах та в Києві (центр – завод “Арсенал”)

7 січня 1918 р. (25 грудня 1917 р.) - В. Антонов-Овсієнко віддав наказ про загальний наступ проти УНР

Більшовицькі війська з Харкова та Лозової розгорнули наступ у напрямку Полтава

— Київ. Разом з ними діяли й інші більшовицькі формування, що йшли на Київ з півночі, від кордонів Білорусі та Росії. Командувачем угруповання, яке мало захопити Київ, В. Антонов-Овсієнко призначив колишнього підполковника

царської армії Михайла Муравйова. Окрім російських військ, у поході на Київ брали участь і збільшовизовані українські військові частини під керівництвом Юрія Коцюбинського.

ЗАПИТАННЯ Як діяли російські війська на території України?

Що забезпечило їм перемогу? (продовження)

29 (16) січня 1918 р. – більшовицьке повстання на заводі “Арсенал”.

Придушили війська УНР під командуванням С. Петлюри та Є. Коновальця.

8 лютого (26 січня) 1918 р. - вступ до Києва

радянських військ під командуванням

Михайла Муравйова. Червоний терор в місті.

Центральна Рада перебралась до Житомира і звідти керувала боротьбою з більшовиками

Причини поразки військ УНР

üослаблення соціальної опори через повільність, нерішучість у здійсненні соціально-економічних перетворень, що відштовхнуло від УЦР селянство, у той час, коли більшість робітників підтримувала більшовиків;

üненалежна увага до воєнної політики, збройного захисту державності і, як наслідок, відсутність регулярної і централізованої армії.

üвисокий ступінь організованості та боєздатності більшовицьких військ, й успішна тактика боротьби за владу; вміла соціальна демагогія

(маніпулювання інформацією)

Яка суть та в чому полягає значення

Четвертого

Універсалу

Центральної Ради

22 (9) січня 1918 р. - Початок розгляду Центральною Радою Четвертого Універсалу (оприлюднений у ніч на 25 (12) січня).

Проголошення незалежності УНР

Політична ситуація та особливості проголошення

ü Війна, яку розгорнула проти УНР радянська Росія, спонукала ЦР рішуче відмежуватися від режиму більшовицької диктатури. Крім того, треба було самостійно виступити на мирних переговорах у Брест-Литовську, які вже почалися.

ü ЦР ухвалила Четвертий Універсал у ситуації кризи національного руху і втрати довіри до її дій з боку українського суспільства. Російські війська швидко захоплювали територію України. Керівники УЦР не змогли протиставити їм істотні військові сили.

ü Одночасно з Четвертим Універсалом Мала Рада ухвалила закон про національно-персональну автономію.

ü Українські есери, яким належала більшість у Центральній Раді, скористалися реорганізацією Генерального секретаріату на Раду народних міністрів і поставили питання про надання їхній політичній силі посади голови уряду. В. Винниченко змушений був піти у відставку, а уряд очолив Всеволод Голубович.

ОСНОВНІ ІДЕЇ ЧЕТВЕРТОГО УНІВЕРСАЛУ

Ø Проголошено самостійність і незалежність УНР як вільної суверенної держави українського народу й наголошено на її прагненні мирно співіснувати із сусідніми народами.

Ø Підтверджено всі демократичні свободи, декларовані Третім Універсалом, наголошено на праві всіх націй УНР на національно-персональну автономію. Ø Підтверджено повноваження влади УЦР до моменту скликання Українських установчих зборів.

Ø Повідомлено про перетворення Генерального секретаріату на Раду народних міністрів (РНМ), якій доручено продовжити переговори з Центральними державами й укласти мирний договір.

Ø Призначено перевибори місцевих органів влади.

Ø Встановлено термін передачі соціалізованої землі селянам – до початку весняних робіт.

Ø Викладено вимогу РНМ негайно взятися до відновлення промисловості з переведенням її на виробництво продукції для мирного часу.

Ø Оголошено про державний контроль над банками, найважливішими галузями торгівлі, експортом-імпортом та ціноутворенням, з установленням монополії на найбільш прибуткову продукцію. Ø Оголошено про організацію народної міліції

üУЦР закликала громадян стати на захист УНР від більшовицької агресії. Окрім того, Раді Народних Міністрів доручалося вжити заходів для відновлення промисловості, забезпечення контролю за торгівлею та ціноутворенням.

üУкраїнське суспільство сприйняло універсал без урочистостей. Більшість людей уже не пов’язували свої сподівання на краще життя з новими деклараціями УЦР. Майже повсюди панувала анархія, розкрадали майно підприємств, грабували панські маєтки. Авторитет УЦР в українському суспільстві продовжував падати.

üПроголошення Четвертим універсалом незалежності

УНР стало важливою подією в державотворчому процесі України, але здійснювалося це вже в умовах кризи української влади

Підведення підсумків уроку

«Сьогодні на уроці я навчився (навчилась) …»

Домашнє завдання

1) Опрацювати параграф 9 (конспект)

2)
Користуючись матеріалами вивчених параграфів підготуйте обґрунтовану оцінку діяльності УЦР в політичній, економічній, військовій та соціальній сферах.