Воєнно-політичні події 1652–1653 р. (Битва під Батагом, Молдовські походи, Облога Жванця)

Тема. Воєнно-політичні події 1652–1653 р. (Битва під Батагом, Молдовські походи, Облога Жванця)

Мета: охарактеризувати основні воєнно-політичні події Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1652–1653 рр., дати їм історичну оцінку; розвивати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, працювати з картою, джерелами інформації, виділяти головне та другорядне, робити висновки й порівняння; на прикладах героїчної боротьби українського народу виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.

Основні події: Батозька битва, Молдавські походи, Жванецька облога.

Обладнання: карта, картки з документами, ілюстраціями.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання

Опитування

1.Якими були причини Національно- визвольної війни?

2. Яка подія стала приводом до початку війни?

3. Назвіть рушійні сили національно- визвольної війни.

4. На які періоди поділяється національно - визвольна  війна?

Встановіть хронологічну відповідність

З якого договору Б. Хмельницького з Польським урядом взяті ці пункти:

—      збільшення реєстру до 40 тис. й підтвердження всіх козацьких привілеїв;

—      повернення до реєстру усіх виписаних з нього козаків;

—      амністію всіх учасників повстання;

—      передачу Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств під козацьке управління і виведення звідти польських військ.

Перевірка таблиці «Умови Зборівського договору»

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда
1. Охарактеризуйте політичний та адміністративно-територіальний устрій Української гетьманської держави.
2. Яку внутрішню політику провадив Гетьманський уряд?

Історична довідка

Основні напрямки економічної та соціальної політики Гетьманського уряду

• Ліквідація землеволодінь польських магнатів, шляхти й католицької церкви.
• Ліквідація фільварково-панщинної системи господарювання і кріпацтва.
• Триває формування козацької, селянської та державної власності на землю.
• Змінюється соціальна структура суспільства. Провідну роль став відігравати козацький стан.
• Влада та основні багатства зосереджуються в руках козацької старшини, яка формується із представників різних верств населення.
• Проголошення особистої свободи селян та міщан.
• Усунення національно-релігійного гніту українського населення

Завдання
1. Пригадайте умови Білоцерківського договору.
2. Які зміни у політичному становищі Української держави він передбачав?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель.
Білоцерківський договір завдав тяжкого удару по Українській державі та інтересам козацтва. В Україні розпочалися антигетьманські виступи, а також масові переселення селян і козаків на територію Російської держави.
Б. Хмельницький розумів, що виконання умов Білоцерківського договору підштовхує козацьку Україну до прірви. Гетьман почав енергійно готуватися до відновлення війни з Річчю Посполитою.

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Учитель.
Велике патріотичне піднесення охопило всю Україну.
У травні 1652 р. українська армія і загони татар підійшли до урочища Батіг (у теперішній Вінницькій обл.) на Поділлі, біля якого табором стояло військо поляків. План Б. Хмельницького був розрахований на те, щоб оточити й ударити по табору противника одночасно з різних сторін.

Робота в групах з документами
З допомогою джерел інформації учні повинні розглянути основні воєнно-політичні події Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1652–1653 рр. і дати їм історичну оцінку.
Протягом виконання завдання організовується також робота з картою.

Битва під Батогом

Документ 1. Із «Літопису Самійла Величка» про битву під Батогом
«…Війська козацькі й татарські переправилися через Буг, і тільки-но світло прогнало нічний морок і розвиднілося, — Хмельницький з усією силою, вирубивши першу семитисячну, що стояла вище Ладижина, польську сторожу, вдарив неждано на все коронне військо, що безпечно спочивало собі в обозі. Це військо, перш ніж змогло виладнатися й дати відсіч, мусило пощербитися від козацької зброї на кільканадцять тисяч, але поляки зуміли отямитися й вигнали Хмельницького зі свого обозу, а тоді почали на нього міцно налягати… Та, ніби сильний дощ із хмари чи вихор у пустелі, несподівано сипнув з-за Батога 40-тисячними своїми ордами Карач-мурза. Він поглинув увесь лядський обоз, за винятком восьми піхотних підрозділів, які замкнулися в одному куті понад самим Бугом. Поляки, озирнувшись, побачили, що на них котиться несподівана ординська сила. Вони впали від того у відчай і розпач і… кинулися назустріч Карач-мурзі, прагнучи пробитися крізь татар до свого… обозу. Але відбити його не змогли…, почали кидатися в Буг. Гетьман Калиновський метався туди-сюди з голою шаблею, як шалений, він круто кричав, спиняючи своє військо, щоб не тікало й не стрибало в Буг… Однак вже нічого не міг порадити і вдіяти… і грізно наказав… піхотним підрозділам, що врятувалися від ординської шаблі…, густо стріляти й палити на військо, що тікає в Буг. Це тим більше було на руку Хмельницькому й Карач-мурзі, вони як найпотужніше всією своєю силою вдарили на поляків…, розірвавши їх на багато частин, погнали порізно, добиваючи голими шаблюками». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 115–116)

Документ 2. М. Аркас про битву під Батогом
«Поляки кинулися тікати назад. Калиновський, бачачи, що військо зовсім не хоче слухати його, а навіть хоче самого його віддати татарам або Хмельницькому, повернув гармату на своїх і почав стріляти на тих, що тікали. Тут враз зайнялася скирти сіна, що стояли серед табору польського; переполох зробився ще більший, а тут ще з-за гори виткнулися козаки. Страшенна січ почалася. Трохи не все військо польське загинуло або потопилося в річці — кілька сотень тільки врятувалося; самого Калиновського було вбито, відтяли йому голову і послали Хмельницькому. Одплатили козаки за Берестечко».

Завдання групам:

1-а група. Складіть розповідь про битву під Батогом, використовуючи дані історичні джерела.

2-га група Які результати й наслідки мала ця битва?
3-тя група Чи можна стверджувати, що перемога козацького війська під Батогом була відплатою за поразку під Берестечком? Відповідь обґрунтуйте.

Учитель.
Отже, внаслідок Батозької битви майже всю територію України було визволено з-під польського ярма. Білоцерківський договір втратив свою чинність. Б. Хмельницький розумів, що для того, щоб остаточно розбити Річ Посполиту й досягти її цілковитої ізоляції, потрібно мати надійних союзників. Насамперед, він звертає увагу на придунайські країни — Валахію, Трансільванію, Молдову.
Ще влітку 1648 р. Гетьман удавався до спроб схилити молдовського господаря Василя Лупула до встановлення добросусідських відносин із Гетьманщиною. Проте польський уряд також планував використати Молдову у своїй боротьбі проти козаків.
Аби завадити цьому, Богдан Хмельницький почав готувати воєнний похід на Молдову, у якому також брав участь кримський хан Іслам-Гірей III.

Молдавські походи Богдана Хмельницького

Завдання групам
1-ша група: Використовуючи дані документи, визначте, з якою метою здійснювалися військові походи до Молдавії та які вони мали наслідки.
2-га група  Як ви вважаєте, з якою метою Хмельницький написав листа Калиновському? Як Калиновський відреагував на цей лист? Зробіть припущення, як події розвивалися далі.

Документ 3. Із листа Б. Хмельницького М. Калиновському (1652 р.)
«Не хочу таїти від вашої милості, що зухвалий мій син Тиміш зібрав кілька тисяч війська для того, щоби змусити до шлюбу за дружину дочку молдавського господаря. Застерігаю вас, вашу милість, аби ви відступили з військом до польського кордону і звільнили волоське прикордоння, яке займаєте; син мій за характером запальний і на вашій особі може зробити першу пробу свого воєнного щастя». (Власов В. Історія України: Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 125)
Примітка: М. Калиновський був не тільки головнокомандувачем польського війська, а ще й суперником Тимоша Хмельницького у домаганні руки Розанди.

Документ 4. М. Аркас про нові походи українського війська в Молдавію
«На весну 1653 року Тимошевого тестя Лупула скинув з господарства його міністр Степан Жирний, піднявши повстання. Тиміш пішов у Молдавію, щоб зарятувати свого тестя, але у бойовищу під Сучавою його поранено з гармати у ногу, і він од того скоро вмер. Тіло його повезли козаки на Україну, у Чигирин. Сумно дзвонили дзвони та стріляли гармати та рушниці, стрічаючи гетьманського сина та проводжаючи його до могили». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 70)

Учитель.
Воєнні дії тривали також і на території України. Перемога під Батогом не означала швидкого завершення війни проти Польщі. Від лютого 1653 р. польські загони постійно здійснювали спустошливі набіги на українські території. А восени 1653 р. польський король із 40-тисячною армією вирушив з-під Львова до Галича, а звідти — до Кам’янця-Подільського й отаборився під містечком Жванець, між річками Жванчик і Дністер. Туди підійшли й основні сили українсько-татарського війська. Польський табір було взято в тривалу облогу.

3-я група. Жванецька облога

Документ 5. Із «Літопису Самійла Величка» про облогу Жванця
«Кроль намірився піти просто з-під Жванця на Україну, щоб добити Хмельницького й кінчити війну з козаками. Але той королівський намір несподівано довелося змінити, коли неподаль Бара начебто з’явився хан із ордами. …Вони захопили цілу польську хоругву, що безпечно виїхала з обозу за харчами. Від цього в польськім таборі зародився несподівано жах. Поляки старанно почали під Жванцем укріплювати й докінчувати незавершені біля обозу окопи й вали. …Король поклав стояти незрушно там-таки, під Жванцем. Так він прогайнував декілька тижнів, аж поки… у війську не почалося невдоволення, що вони голодні й холодні і даремно гинуть у полі й окопах. Король мусив годувати військо зі своєї кишені і чекав на тому місці певніших звісток про ворога. …Поляки стали нарікати на короля увіч, що той даремно живе надією зберегтися, коли протягом минулої зими, весни, літа і в теперішню осінь… тримає військо в окопах. З таким невдоволенням багато хто з поляків… почали вперто й нишком роз’їжджатися до своїх домівок.
Тим часом, порадившись із Хмельницьким, хан поставив обов’язково піти на польське військо вальним наступом, знаючи напевне, що число їхнє значно зменшилося проти літнього числа; одні вимерли з холоду і голоду, інші повтікали з обозу, а решта так підохляли, що ледве жили й валилися од вітру. Коли поляки довідалися про це, їх пойняв великий відчай за своє життя. Вони постановили обов’язково скінчити тодішню війну, уклавши трактат». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 117–118)

Завдання
1. Як відбувалася Жванецька облога 1653 р.?
2. Які вона мала результати?

Самостійна робота
Учні записують всі основні події Національно-визвольної війни 1651–1653 рр., що розглядалися на уроці, у хронологічну таблицю, яку вони розпочали на минулих уроках. А далі за допомогою підручника з’ясовують внутрішнє й зовнішньополітичне становище Української держави у 1653 р.

Завдання
1. Охарактеризуйте міжнародне й внутрішнє становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.
2. Що змушувало Б. Хмельницького вести переговори про протекцію з іншими країнами?

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Складання узагальнюючої таблиці

Становище Української держави наприкінці 1653 р.
• Загибель значної кількості людей в результаті п’яти років війни та епідемій чуми та холери.
• Спустошення території України внаслідок тривалих військових дій з поляками, польських каральних походів, пограбування татарами.
• Занепад сільського господарства.
• Зростання невдоволення населення.
• Погіршення міжнародного становища Української держави

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал за підручником.