Волейбол. Техніка гри

Волейбол. Техніка гри.

Обладнання для гри у волейбол. Сітка. Верхній край сітки для чоловічого волейболу знаходиться на висоті 243см, для жіночого – на висоті 224см. Місце для однієї команди умовно ділиться на 6 зон, тобто три учасники гри стають біля сітки, а решта ближче до задньої лінії поля. М`яч для волейболу частіше вибирають триколірний, хоча деякі вважають за краще білий. Офіційні правила волейболу регламентують його окружність (65 - 67 см) і масу (260 - 280 г).

Стійка волейболіста і переміщення. Стійка волейболіста – це поза готовності до переміщення і виходу у вихідне положення для виконання технічного прийому. Існують три види основних стійок: висока, середня, низька. Техніка виконання: ноги розташовані на ширині плечей і зігнуті в колінних суглобах. Одна нога попереду, або ступні розташовані паралельно. Тулуб нахилений вперед. Чим нижче стійка, тим більше вперед нахилений тулуб. Руки зігнуті в ліктьових суглобах, долоні опущені вниз. Для прийому м'яча від нападаючого удару застосовується висока стійка. Кожен гравець вибирає для себе зручне положення, з якого можна швидко перейти на рух і виконати будь - який прийом. Переміщення здійснюється кроком, приставним кроком, схресним кроком, бігом, ривком, стрибком, подвійним кроком.

Подача м’яча Будь-яка гра у волейбол завжди починається з подачі. Якщо команда програє подачу, вона відразу ж програє очко. Технічно подача виглядає наступним чином: гравець розташовуючись за лінією майданчика, підкидає м’яч і ударом руки відправляє його на сторону супротивника. Подача повинна бути виконана протягом 5 секунд. Стадії виконання подачі:вихідне положення;підкидання м’яча і замах;удар по м’ячу і рух після удару по м’ячу. Удар по м’ячу виконується долонею або кистю руки з зігнутими пальцями. Підкидання м’яча проводиться однією рукою. Напрямок та висота підкидання м’яча, а також замах і амплітуда руху руки різні і залежать від техніки виконання подачі.

Виконує подачу гравець, який знаходиться в першій зоні майданчику. Подача здійснюється з зоні подачі за задньою лінією ігрового майданчику. До того як гравець не торкнеться м’яча при подачі, жодна частина його тіла не повинна торкнутися поверхні майданчика( особиво це стосується подачі в стрибку). В польоті м’яч може торкнутися сітки, але не повинен торкатися антен або їх умоврого продовження вверх. Якщо м’яч торкнеться поверхні ігрового майданчика, команді, яка подавала зараховується очко. Якщо гравець, який подавав, порушив правила або відправив м’яч в аут, то очко зараховується команді,яка приймає. Не дозволяється блокуватиь м’яч при подачі, перериваючи його траєкторію над сіткою. Якщо очко вигране командою, яка подавала м’яч, то подачу продовжує виконувати той же гравець.

П р и й о м. Зазвичай приймають м’яч гравці, які стоять на задній лінії, тобто в 5-й, 6-й, 1-й зонах. Однак прйняти подачу може будь-який гравець. Гравцям, приймаючої команди дозволяється зробити три торкання і потім перевести м’яч на половину суперника. Приймати м’яч можна в будь-якому місці площадки і вільного простору, але тільки не на половині майданчика суперника. При цьому якщо приходиться пасом переводити м’яч назад на свою ігрову половину, друга передача из трьох не може проходити між антеннами. При прийомі не допускаеться ніяка затримка м’яча при його обробці, хоч приймати м’яч можна будь-якою частиною тіла..

Передача м’яча двома руками зверху. Передача м’яча двома руками зверху застосовується для прийому подач, передач для нападаючого удару і перебивання через сітку. Розрізняють такі способи передачі: двома руками в опорі, двома руками в стрибку, однією рукою в стрибку, двома руками в падінні і перекатом на спину. За напрямком передачі виконуються вперед, над собою, назад. За довжиною розрізняють довгі передачі (через зону), короткі (із зони в зону), укорочені (в межах зони). За висотою траєкторії: високі - більше 2м, середні - до 2 м, низькі - до 1 м. Поєднання цих параметрів (довжини і висоти) визначає швидкість польоту м'яча при передачах (повільні, прискорені і швидкісні). В техніку передачі входять: вихідне положення, зустрічний рух рук до м'яча, амортизація і напрямок м'яча - виліт.

Передача м’яча двома руками зверху

Передача м’яча двома руками знизу. Передачу знизу двома руками застосовують переважно для прийому м'яча, особливо. Коли м'яч летить настільки низько, що верхньою передачею його не дістати. Опис техніки виконання. Вихідне положення – середня стійка ноги нарізно, ноги зігнуті  в колінах, ступні паралельні, руки випрямлені, передпліччя наближені один до одного, тулуб нахилено вперед, передпліччя знаходяться на одному рівні, кисті з’єднанні; Передача виконується за рахунок випрямлення ніг, тулуба і рук вперед-вгору назустріч м'ячу

Прямий нападаючий удар. Прямий нападаючий удар у волейболі найбільш складний. Для його виконання необхідно володіти хорошими фізичними даними, а також поєднувати ряд складних рухових дій, таких як розбіг, вибір місця для відштовхування, стрибок з замахом для удару по м'ячу. Тому для оволодіння нападаючим ударом необхідно більш тривалий час, ніж для інших технічних прийомів. Перед вивченням техніки нападаючого удару слід засвоїти стрибки і верхню пряму подачу. Навчання проводити тільки по частинах, у такій послідовності - стрибок вгору з місця поштовхом двох ніг, розбіг разом з стрибком, ударний рух.

Напад. Зазвичай м’яч приймається гравцями задньої лінії (1-й дотик), доводиться до звязуючого гравця(2- дотик), звязующий передає м’яч гравцю нападу (3- дотик). При нападаючому ударі м’яч повинен пройти над сіткою, але в просторі між двома антеннами. При цьому мяч може задіти сітку, але не повинен задівати антени або їх умовного продовження вверх. Гравці передньої лінії можуть атакувати з будь-якої точки майданчика. Гравці задньої лінії не мають право атакувати в передній зоні. Вони перед атакою повинні відштовхуватися за спеціальною триметровою лінією.

Блокування. Блокування — це основний спосіб протидії атакуючим діям суперника над сіткою. В сучасному волейболі блокування застосовують для ефективних захисних і контратакуючих дій. Блокування складається з переміщення, стрибка, винесення і постановки рук над сіткою та приземлення. Одиночне блокування. Перед початком дій блокуючий приймає вихідне положення - ноги зігнуті, ступні на ширині плечей, руки перед грудьми. Визначивши напрямок передачі суперникові для удару, гравець переміщується приставними кроками або ривком вздовж сітки, на останньому кроці повертається обличчям до сітки. Розрахувавши, коли потрібно виконати стрибок для блокування, гравець, відштовхнувшись, виносить руки вгору. Виконавши блокування, гравець приземляється на зігнуті ноги, руки опускає вниз і готується до наступної дії: повторного стрибка, самострахування, переміщення, виконання передачі.

Групове блокування. Групове блокування. Виконується двома або трьома волейболістами. Подвійне блокування - основний засіб блокувального захисту певної зони майданчика. Узгодженими зусиллями двох гравців над сіткою створюється бар'єр з чотирьох рук перед м'ячем, що перелітає. Біля краю сітки блокуючі розвертають долоні так, щоб м'яч, торкнувшись їх, відскочив на майданчик суперника. Стрибати слід вертикально, щоб не перейти середньої лінії та не торкнутися сітки або не зіткнутися з іншим гравцем.

Дозволяється переносити руки на сторону суперника при блокуванні в тій ступені, щоб вони не заважали супернику до його атаки або другої ігрової дії. Блок може бути одиночним або групповим (двойним, потрійним). Дотик блоку не рахується за один із трьох дотиків. Блокувати можуть тільки ті гравці, що стоять на передній лінії, тобто в зонах 2, 3, 4.

Волейбольна партія не обмежена в часі і продовжується до 25 очків. При цьому якщо перевага над суперником не досягла 2 очок, партія буде продовжуватися до тієї пори, поки це не станеться. Матч продовжуется до того, як одна з команд виграє три партії. В п’ятій партії (тайм-брейк) рахунок триває до 15 очків. В кожній партії тренер може попросити два тайм-аути по 30 секунд. В кожній партії тренер має право проводити не більше 6 замін польових гравців. Р е г л а м е н тrppt_xxshearppt_xrppt_xxshearppt_xr

Найбільш характерні помилки гравців у гріГравець заступив ногою на площину майданчика Гравець підкинув м’яч і впіймав його. При подачіЗробив більше трьох дотиків. Дотик гравцем верхнього краю сітки, який виконує активну ігрову дію. Заступ гравцем задньої лінії 3-метрової лінії при атаці. Помилка в прийомі: подвійний дотик; затримка. Дотик антени при ударі. При розігруванні Порушення розташування. Неспортивна поведінка гравця або тренера. Регламентstyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typerrr

Дякую за увагу!