Вплив позаурочної роботи з математики на розвиток творчого мислення учнів

Вплив позаурочної роботи з математики на розвиток творчого мислення учнів

Стрімкий розвиток сучасного світу, передових технологій та людства цілому ставить перед школою завдання в створенні сучасної особистості здатної швидко сприймати інформацію, нестандартно, творчо мислити, пристосовуватись до змін та, головне, творити ці зміни. Навчанню та вихованню людини з нешаблонним мисленням, гнучким до інтелектуальної новизни сприяє вивчення ряду наук, серед яких не останнє , а може й перше місце займає математика, що за словами М. В. Ломоносова «розум до ладу приводить» [6].

Мислення людини – це специфічна здатність розмірковувати [5]. Серед всіх видів мислення учнів особливу увагу слід приділити творчому мисленню, результатом якого є відкриття принципово нового чи удосконаленого вирішення того чи іншого завдання. Творче мислення спрямоване на створення абсолютно нових ідей.

Можна виділити такі головні риси творчо мислячої особистості як: фантазія, уява,порив думки, сміливість думки, проблемне бачення, вміння виявляти суперечності, узагальнювати досвід і знання та переносити їх в нові ситуації, не інертність, гнучкість мислення, здібність генерувати ідеї [1].

Творче мислення дитини в цілому залежить від всіх навичок які вона набула у дошкільному віці під час ігор, спілкування, пізнання оточуючого світу. З першими шкільними уроками творче мислення і творчість взагалі, ставиться в деякі рамки та обмежується шаблонним вивченням предметів. Шкільне, часто лише репродуктивне навчання не викорінює з дитини творчості, хоча й суттєво її пригнічує. Для розвитку творчо мислячого учня на сьогодні не є достатнім проведення традиційного уроку, тому суттєвого значення набувають позаурочні, гурткові чи то альтернативні заняття.

До позаурочних занять відносять всі заняття, які проводить вчитель в неурочний час на яких розглядаються завдання математичного характеру, спрямовані на розвиток нахилів та інтересів дитини.

До основних завдань позаурочної роботи відносять:

• виявлення і розвиток інтересу учня до математики;
• розвиток математичних здібностей (творчого мислення, математичної мови, просторової уяви);
• допомога у вивченні  головних методів математики;
• ознайомлення з найбільшими та найважливішими відкриттями в математиці;
• розвиток особистісних якостей (самостійності, потреби до навчання, інтересу, творчості та ін.);
• ознайомлення з історією математики, з біографіями учених-математиків;
• звернення уваги на роль математики в інших галузях наук та повсякденному житті.

Значуща цінність позаурочних занять полягає у відсутності оцінювання учнів, що значною мірою сприяє розкріпаченню думки та уяви дитини, дає впевненість у відзначенні вчителем не наявності кінцевого результату, а похвалі вибраного методу чи способу дії. Цей факт спонукає дитину до роботи, до творчості без страху зробити помилку, дає можливість думкам вийти за межі стандартного. Таким чином творча дитина здатна повністю зануритись в матеріал, що вивчається, вона винахідлива, смілива, продукує безліч міркувань, здатна по-новому поглянути на типову ситуацію. Але, як не дивно, та рівень інтелекту в творчо мислячих дітей часто значно нижчий порівняно з рештою. Однак творчість мислення, що доведено багатьма психологами, притаманна кожній дитині [1]. Тому основне завдання вчителя не пригнічувати, а створити сприятливе середовище для розвитку нового, нетрадиційного та нестандартного.

У дітей середнього шкільного віку потреба творчого мислення реалізується через два напрямки: інтерес до пізнання та ділові ігри(тобто навчання через дію). Зокрема під час гри у динитни працює уява, стверджуються виниклі ідеї. Гра дає свободу самовияву та творчості.

Наприклад це:

• гра "Математичний бій";
• математична вікторина "Що, де, чому?";
• суд над математикою;
• математичний ярмарок;
• "Брейн - ринг";
• гра "Поле чудес";
• гра "Щасливий випадок";
• гра "О, щасливчик!", тощо.

Досить результативним для стимулювання інтересу до пізнання в розвитку творчого мислення є розв’язування творчих задач. За словами Й. Бернуллі «ніщо так сильно не спонукає високі уми до роботи як корисна задача» [6]. Це доречно робити залучаючи дітей до колективної роботи, хоча водночас треба мінімізовувати групове мислення та власну думку ставити на перше місце, аргументовано її відстоюючи. За О.Матейко ”творчість притаманна розуму, що здатний мислити самостійно, не пов’язуючи оцінку тієї чи іншої інформації з авторитетністю її джерела”  [3]. Саме в процесі групової діяльності можливою є ситуація імпровізації в розв’язуванні задач як один з виявів творчого підходу. Вона дозволяє учню розкріпачитись, що сприяє прояву здатності до творчого мислення. [4]

Часто вчителі плутають поняття «творча задача» з поняттям «задача підвищеної складності», вважаючи задачі з «двома зірочками» творчими. Це далеко не точно, оскільки навіть для задачі обов’язкового рівня дитина може віднайти оригінальне, нетрадиційне розв’язання. В цілому на перше місце слід віднести не об’єктиву, а суб’єктивну складність та новизну творчого продукту. В ході роботи учень робить величезну кількість відкриттів, при цьому важливим є те, що ці відкриття та творчі кроки належать конкретній дитині, бо головний є не сам результат, а процес творчого мислення, що приводить до даного результату.

Розглянемо задачу. [2]

Половину всього тренування Іванко пробіг зі швидкістю 12 км/год. Шлях, що лишився він говорив по телефону, долаючи 4 км/год. Яка середня швидкість хлопця, тобто з якою незмінною швидкістю треба біло б рухатись, щоб на все тренування затратити такий же час?

Якщо міркувати поверхнево, звичайно можна відповісти, що середня швидкість становить 8 км/год, але це не так. Приймемо весь шлях за 1. То першу половину шляху Іванко пробіг за частину часу, а другу подолав за частину часу. Тому на все тренування затрачено частину часу. Тому середня швидкість буде км/год.

Ця задача не належить до задач підвищеної складності, та кожен крок цієї задачі повен відкриттів, навіть вміння усвідомити чому середня швидкість не буде 8 км/год. Саме такі завдання спонукають учнів творчо, нестандартно мислити.

Отже позаурочна робота з математики є однією з рушійних сил у розвитку самостійної, успішної, творчо мислячої особистості.

Література

1. Гальперин П.Я., Котик К.Р. К психологии творческого мышления // Вопр. психологии. – 1982. – №5. – С. 80-84.
2. Кордемский Б. А. Математическая смекалка. – М.:Государственное издательство технико-теоретической литературы, 1954
3. Матейко А.  Условия  творческого  труда. Пер с польск. – М.: Мир, 1970
4. Чашечникова О.С. Розвиток творчого мислення учнів у процесі розв’язування нестандартних завдань з математики // Вісник Черкаського університету. Серія «Педагогічні науки». – Вип.70.- Черкаси, 2005
5. Мислення http://www.uk.wikipedia.org/wiki/Мислення