ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ СИНОНІМИ І ЇХ ВИДИ: ТРОПИ. 10 клас
Вправа на визначення видів тропів при вивченні теми "Лексико-стилістичні синоніми і їх види: тропи", спрямована на вироблення вмінь старшокласників визначати тропи, використані у віршованих та прозових текстах. Робота може використовуватися у парі, з використанням теоретичного матеріалу для закріплення знань, як контрольний вид роботи, як підготовка до ЗНО.
УКРАЇНСЬКА МОВА
10 КЛАС
ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ СИНОНІМИ І ЇХ ВИДИ: ТРОПИ
ВПРАВА НА ВИЗНАЧЕННЯ ВИДІВ ТРОПІВ
ЗАВДАННЯ: визначити і записати у таблиці справа, який троп використано. Робота може використовуватися у парі, з використанням теоретичного матеріалу для закріплення знань або як контрольний вид роботи.
КАРТИ ДЛЯ РОБОТИ В ПАРАХ (учні після перевірки робіт залишають карти собі для підготовки до ЗНО)
трепет щастя |
|
вечора синь |
|
просинь мети |
|
щастя золотого |
|
стежки, скриті, інтимні |
|
грім залізний |
|
синь прозора |
|
гори найсвятії |
|
невсипущий мозок |
|
прив’ялі діброви |
|
втомлена пісня |
|
береза плакуча |
|
світе вольний, несповитий |
|
пес доброзичливо скривився |
|
води ритмічно, невпинно понесли його в своїх гарячих обіймах |
|
Попід горою, яром, долом, Мов ті діди високочолі, Дуби з гетьманщини стоять… Т.Шевченко «Катерина» |
|
«круглі хмари, білі, як сніг, жваві, ворушливі, мов живе срібло» |
|
горами хвилі підійма |
|
…дівчинонька така гарна, як зіронька |
|
ой то не зоря — то дівчина моя |
|
По обидва боки високі, але не круті гребні гір, неначе дві велетенські зелені хвилі на морі піднялися разом, а далі збіглися докупи краями, злилися і тут підскочили вгору білою піною |
|
Там море дере свою синю одежу об скелі на білі клапті… М.Коцюбинський |
|
Рветься осінь руками кривавими До далекого сонечка любого… Леся Українка «Осінь»
|
|
Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою… Т.Шевченко |
|
Грім розсердився |
|
Вечір-мулат підійшов до порога |
|
червона калина – дівчина; сокіл – парубок. |
|
буйний вітер – символ волі; тополя – самотня дівчина; степова могила – символ героїчного минулого українського народу; барвінок – символ дівочої чистоти, Т.Шевченко |
|
дорослі діти |
|
живі мерці |
|
невесело сміявся |
|
У роки війни Україна протягнула руку допомоги поневоленим народам |
|
Радіє Київ рідний |
|
Перо моє пісні мережить… П.Тичина |
|
Стала б я на рушник, та не знаю з ким. |
|
читати Франка |
|
І Коллара читаєте з усієї сили, і Шафарика, і Ганка |
|
Вдарив революціонер – захитався світ… П.Тичина |
|
Вже поставила турбіну міцна робочого рука… В.Сосюра |
|
Ой піду я понад Дунаями… |
|
золото у вухах |
|
автор поеми “Наймичка”. |
|
Хотіла б я вийти у чистеє поле, Припасти лицем до сирої землі, І так заридати, щоб зорі почули, Щоб люди вжахнулись на сльози мої… Леся Українка |
|
швидкий як блискавка, блискавичний |
|
хлопчик — мізинчик |
|
КЛЮЧ
трепет щастя |
Епітет-іменник |
вечора синь |
Епітет-іменник |
просинь мети |
Епітет-іменник |
щастя золотого |
Епітет-прикметник, дієприкметник |
стежки, скриті, інтимні |
Епітет-прикметник, дієприкметник |
грім залізний |
Епітет-прикметник, дієприкметник |
синь прозора |
Епітет-прикметник, дієприкметник |
гори найсвятії |
Епітет-прикметник, дієприкметник |
невсипущий мозок |
Епітет-прикметник, дієприкметник |
прив’ялі діброви |
Епітет-прикметник, дієприкметник |
втомлена пісня |
Епітет-прикметник, дієприкметник |
береза плакуча |
Епітет-прикметник, дієприкметник |
світе вольний, несповитий |
Епітет-прикметник, дієприкметник |
пес доброзичливо скривився |
Епітет-прислівник |
води ритмічно, невпинно понесли його в своїх гарячих обіймах |
Епітет-прислівник |
Попід горою, яром, долом, Мов ті діди високочолі, Дуби з гетьманщини стоять… Т.Шевченко «Катерина» |
порівняння |
«круглі хмари, білі, як сніг, жваві, ворушливі, мов живе срібло |
порівняння |
горами хвилі підійма |
порівняння |
…дівчинонька така гарна, як зіронька |
порівняння |
ой то не зоря — то дівчина моя |
порівняння |
По обидва боки високі, але не круті гребні гір, неначе дві велетенські зелені хвилі на морі піднялися разом, а далі збіглися докупи краями, злилися і тут підскочили вгору білою піною |
порівняння |
Там море дере свою синю одежу об скелі на білі клапті… М.Коцюбинський |
метафора |
Рветься осінь руками кривавими До далекого сонечка любого… Леся Українка. «Осінь» |
Метафора: уособлення (персоніфікація) |
Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою… Т.Шевченко |
Метафора: уособлення (персоніфікація) |
Грім розсердився |
Метафора: алегорія |
Вечір-мулат підійшов до порога |
Метафора: уособлення (персоніфікація) |
червона калина – дівчина; сокіл – парубок. |
Метафора: символ |
буйний вітер – символ волі; тополя – самотня дівчина; степова могила – символ героїчного минулого українського народу; барвінок – символ дівочої чистоти, Т.Шевченко |
Метафора: символ |
дорослі діти |
оксюморон |
живі мерці |
оксюморон |
невесело сміявся |
оксюморон |
У роки війни Україна протягнула руку допомоги поневоленим народам |
Метонімія: заміна найменування людей назвою місця, де вони перебувають; країни, де живуть. |
Радіє Київ рідний мій |
Метонімія: заміна найменування людей назвою місця, де вони перебувають; країни, де живуть. |
|
|
Перо моє пісні мережить… П.Тичина |
Метонімія: заміна найменування дійової особи назвою дії, яку вона виконує; назвою предмета, що її характеризує або виділяє з інших. |
Стала б я на рушник, та не знаю з ким. |
Метонімія: зображення дії чи стану одним моментом. |
читати Франка |
Метонімія: заміна ім’ям автора його творів |
І Коллара читаєте з усієї сили, і Шафарика, і Ганка |
Метонімія: заміна ім’ям автора його творів |
Вдарив революціонер – захитався світ… П.Тичина |
Метонімія: синекдоха |
Вже поставила турбіну міцна робочого рука… В.Сосюра |
Метонімія: синекдоха |
Ой піду я понад Дунаями… |
Метонімія: синекдоха |
золото у вухах |
Метонімія |
автор поеми “Наймичка”. |
перифраз |
Хотіла б я вийти у чистеє поле, Припасти лицем до сирої землі, І так заридати, щоб зорі почули, Щоб люди вжахнулись на сльози мої… Леся Українка |
гіпербола |
швидкий як блискавка, блискавичний |
гіпербола |
хлопчик — мізинчик |
літота |