«Авторські та модифіковані вправи в профілактичній і розвивальній роботі практичного психолога з класним колективом».
Автор – практичний психолог Ізюмської гімназії №3 Ізюмської міської ради Харківської області Калашников О.В.
Досвід роботи практичного психолога показує, що не всі існуючи вправи та методики можуть бути використані в роботі з причин їх важкості у використанні (багато ресурсів, часу та інше), малої цікавості або вузької спеціалізації. Тому в своїй роботі використовую власні вправи та ігри, які на мій погляд, носять універсальний характер, легкі у використанні та доволі ефективні. Дві з яких я і хочу представити.
Гра «Ризикована поведінка» або «Кістки»
(автор – Калашников О.В.)
Гра «Кістки» може використовуватись в профілактиці багатьох аспектів ризикованої поведінки (профілактика ВІЛ/СНІД, запобігання торгівлі людьми, робота с залежностями, запобігання буллінгу та кібербуллінгу, пропаганда здорового способу життя та інші). Як бачимо, ця гра носить універсальний характер, більш того, вона потребує мінімальних затрат та завжди викликає зацікавленість учасників.
Мета гри – обговорити можливі наслідки ризикованої поведінки, а головне (це саме те що відрізняє цю гру від усіх інших), показати варіанти можливого часу настання негативних наслідків ризикованої поведінки для кожного конкретного учасника!
Матеріали та обладнання:
І все!
Процедура проведення гри.
Перед початком гри або на попередніх заняттях практичний психолог повинен обговорити що таке ризикована поведінка, її можливі наслідки та можливі приклади, відповідно до теми (профілактика ВІЛ/СНІД, запобігання торгівлі людьми, робота с залежностями, запобігання буллінгу та кібербуллінгу, пропаганда здорового способу життя та інші).
Хід гри та ознайомлення з правилами.
Шановні учасники! Уявіть, будь ласка, варіант ризикованої поведінки, яку ви демонстрували або могли б теоретично демонструвати (незахищений секс, використання багаторазових шприців, передача паспорту іншій особі та інше відповідно до теми обговорення). Зараз ми з Вами, прямо тут, визначимо кому з нас щастить більш за всіх, той і стане переможцем (в якості призу можна заздалегідь приготувати профілактичний буклет із теми, що розглядається). По черзі кидаємо кістки і як що випадає одна шістка – у Вас, в результаті реалізації ризикованої поведінки погіршився стан здоров’я, а як що дві – настали летальні наслідки та Ви програли і в першому, і в другому випадку. Вам не щастить. Як що випадають інші цифри, а їх набагато більше, то Вам щастить і ризикована поведінка не призведе до негативних наслідків. Як бачите інших цифр набагато більше ніж шісток. Граємо? Хто перший? Йдемо по колу. Як показує практика, вже на першому колі обов’язково є учасники яким випала шістка або навіть дві. Після першого кола проводиться обговорення. Як відчувають себе ті кому випала шістка, а як ті кому випало дві? Ви ж тільки один раз спробували демонструвати ризиковану поведінку. Вам точно цього разу не пощастило. А чи може так бути і у житті? Потім запитання до тих у кого випали інші цифри. Відчуваєте себе переможцями? Чому Вам пощастило? Чи буває так у житті? Граємо далі. Всі ті кому випала шістка вибувають з гри, а ми продовжуємо! Гра продовжується поки останньому учаснику «переможцю» не випаде шістка (зазвичай це всього 3-5 кіл). Саме він до останнього демонстрував ризиковану поведінку. Саме йому щастило найбільше але і він в кінці програв. Як себе почуваєш? Відчуваєш себе переможцем? Чи буває так у житті?
Рефлексія.
Проходить обговорення вправи з конкретними прикладами ризикованої поведінки, виходячи з основної ідеї вправи: «Час настання негативних наслідків ризикованої поведінки для кожного конкретного учасника в кожній конкретній ситуації прорахувати не можливо! Єдиний вихід, по можливості, не ризикувати в ситуаціях пов’язаних з власним життям та здоров’ям».
Наприкінці заняття слід зауважити, що насправді ми всі сьогодні виграли тому, що змоделювали можливі наслідки ризикованої поведінки, бо настання негативних результатів – це тільки питання часу, а може вони настануть і з першого разу. Дуже добре, що сьогодні це була гра і тільки гра! Не грайтесь зі своїм життям і здоров’ям в азартні ігри!
Тренінгова вправа «Скільки квадратів»
Автор – Калашников О.В.
Тренінгова вправа «Скільки квадратів» широко використовувалась та показала свою ефективність в індивідуальному та груповому консультуванні, тренінговій, профілактичній, розвивальній роботі та психологічній просвіті з учнями 10-11х класів, вчителями та батьками. Вправа носить доволі універсальний характер, потребує мінімальних затрат та завжди викликає зацікавленість учасників.
Мета вправи – наглядно показати «воронку сприйняття», наявність можливих власних обмежень у використанні моделей та стратегій поведінки, актуалізувати питання важливості самоаналізу та інше.
Матеріали та обладнання:
І все!
Процедура проведення вправи.
На подвійному аркуші паперу учасникам пропонується намалювати квадрат 24 на 24 клітинки, потім на кожній стороні квадрата відзначити точки через кожні 6 клітинок, з’єднуємо протилежні точки що вийшли лініями і отримаємо квадрат, який складається з ще декількох квадратів.
Увага – питання! Протягом однієї хвилини необхідно визначити скільки на аркуші квадратів. Зазвичай учасники називають 17-21 квадрат. Алі ведучи запитує «Ви впевнені, саме стільки?». Більш половини учасників міняють власну думку. Ведучий пропонує занотувати відповідь на аркуші.
Рефлексія.
Кожен учасник ділиться власними доводами чому так сталось.
Питання для обговорення: «Чи буває так що багато речей які знаходяться перед нами, ми просто не бачимо?», «Чи вдалось мені звузити ваше коло пошуків і як я це зробив та чому ви «купились?», «Чи намагався я вам допомогти і як?» та інші.
Далі ведучий переходить до обговорення питань «воронки сприйняття», труднощів зміни моделей поведінки, питань пояснення чим займається психолог в своїй роботі (розширення свідомості), важливості самоаналізу та багато іншого.
Сподіваюсь, що мій досвід розробки і використання ефективних та універсальних вправ знадобиться іншім практичним психологам, як в плані використання моїх ідей так і в плані розробки власних (бо не завжди треба звужувати модель власної роботи до намальованих кимось квадратиків)!
З повагою, Олег Калашников.