Впровадження непу в УСРР. Політика

«коренізації»/«українізації».

«Українське відродження». Українська автокефальна православна церква (УАПЦ).

АВТОР:

Татарінов Кирило Олександрович

Вчитель історії 136 гімназії міста Києва

1921-1927-1928

ØМасова економічна криза;

ПРИЧИНИ

ØПрагнення більшовиків зменшити тиск на суспільство;

ØВідмова від «світової революції»;

ØПерелом ідеї побудови соціалізму і комунізму;

ØМасові селянсько-військові повстання;

ØНеефективність та згубність «воєнного комунізму»

1921-1927-1928

ВПРОВАДЖЕННЯ

15 березня 1921 – Х з’їзд РКП(б)  прийняла постанову «Про перехід від розкладки до натурального податку». Вперше прозвучав термін НЕП.

1921-1927-1928

ВПРОВАДЖЕННЯ

ØВеликими підприємствами продовжувала володіти держава;

ØДрібні та середні підприємства передавалися в оренду;

ØМісцева влада віддавала перевагу кооперативам,вважаючи, що вони ближчі до ідеї комунізму та соціалізму;

Ø1922 р- грошова реформа(червінець);

ØВідкрито державний банк;

ØПочаток відновлення товарно-грошових відносин;

ØДержава обережно залучала іноземний капітал;

У суспільстві з'явилася нова соціальна група – непмани, які протидіяли економічній розрусі тахаосу.

А Г

І

Т

А

Ц

І

Й

К

И

З поширенням непу починає змінюватися управлінський апарат. Починають зникати бюрократичні управління часів «воєнного комунізму» та з'являтися трести та синдикати з високими прибутками.

НАСЛІДКИ НЕП

ØВідбудова економіки СРСР включно з Україною;

ØВ 1929 р. вироблення електроенергії зросло до 138%,  вироблення сталі на 117 %, видобуток вугілля на 119 %;

ØВідновлення прибутковості с/г сектору;

ØПолітика дала поштовх до індустріалізації;

ØНевдоволення радянської влади через широкий успіх ринкової економіки, що змусило їх у 1929 році згорнути неп.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ У КЛАСІ

ØПорівняйте політику «воєнного комунізму» та НЕП.

ØЧому незважаючи на колосальний успіх, СРСР почав згортати

КОРЕНІЗАЦІЯ/УКРАЇНІЗАЦІЯ

Коренізація- це політика більшовицького керівництва спрямована на утвердження контролю за життям національних республік з боку радянської влади.

Встановлення контролю за культурою.

КОРЕНІЗАЦІЯ/УКРАЇНІЗАЦІЯ

ВПРОВАДЖЕННЯ

Ø  Створення та розширення робочих кадрів із представників корінної національності;

Ø  Впровадження в державних установах рідної мови;

Ø  Розширення системи освіти рідною мовою;

Ø  Розвиток національної культури;

Ø  Розширення вжитку національної мови; Ø Поява україномовної преси, радіо тощо;

Ø  Розширення мережі україномовних шкіл.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ У КЛАСІ

ØЧим була зумовлена політика коренізації?

ØЯкою була мета українізації?

ØНазвіть головні результати коренізації.

Нарком освіти УСРР Олександр Шумський наголошував:

«Зростання української культури й української інтелігенції йде швидким темпом, коли ми не візьмемо в руки цього руху, він може піти мимо нас»

Які політичні сили представляв О. Шумський? Чому він був репресований?

Ø  Політик, державний діяч. Народився на Волині в селянській родині. Навчаючись у Московському ветеринарному інституті, захопився есерівським рухом. Згодом — член Центральної Ради.

Ø  Один з лідерів боротьбистів. Прихильник незалежності КП(б)У від РКП(б).

Ø  У 1924-1927 рр. — нарком освіти УСРР, прибічник політики українізації.

Ø  У 1927 р. — звинувачений більшовицьким керівництвом у «націоналістичному ухилі». Звільнений з посади наркома освіти і відправлений до Москви на роботу в профспілки.

Ø  У 1933 р. — засуджений до 10 років виправнотрудових таборів. Після завершення покарання вбитий працівниками держбезпеки СРСР під час повернення в Україну.

Чому Микола Скрипника позиціонують як одного з лідерів націонал-комуністичного руху в Україні?

Ø  політичний, державний діяч. Народився на Катеринославщині в сім’ї службовця. Учасник більшовицького руху в Росії.

З 1917 р. — на партійній і державній роботі в Петрограді. Згодом — народний секретар праці в уряді УСРР, потім народний секретар торгівлі й промисловості. У 1918 р. — голова уряду радянської України.

Ø  У 1919-1933 рр. — член уряду УСРР. Активний провідник політики українізації.

Ø  У 1933 р. призначений головою Держплану й заступником голови

В умовах кампанії зі звинувачення в націоналістичних ухилах покінчив

РОБОТА З ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ

Які факти засвідчують джерела? Чому здійснення українізації гальмувалося?

ЧИТАЄМОТА

АНАЛІЗУЄМО З огляду інформаційно-статистичного відділу ЦК КП(б)У про проведення українізації 22 березня 1924 р. Пленум ЦК КП(б)У наголосив на значних досягненнях в українізації низових структур і слабких зрушеннях, у цій справі, серед керівних органів. На засіданнях члени партії, які володіють українською, спілкуються російською мовою, що ускладнює впровадження українізації. Вивчення української мови і українства у гуртках не дало результатів. Пропонується відповідальним товаришам посилити самоосвіту, а установам прискорити перехід до ведення засідань українською.

Волинська і Київська губернії є прикладом успішного проведення українізації, а Донецька —найбільш відстала у цьому відношенні.

Зі спогадів очевидця українізації академіка УАН Сергія Єфремова

24 жовтня 1924 р. Українізація. От справжня злоба дня. Просто стогін стоїть по установах. Виданий наказ, щоб усі службовці вміли по-українському, але як ніхто того всерйоз не брав, то граматики і словники собі спочивали. Аж тут почали іспит робити і, хто не складе, —виганяти. От тут і почалося.

ТЕРМІНОЛОГІЯ

Націонал-комунізм- течія в комуністичному русі, що намагалася поєднати національні інтереси з комуністичними ідеалами.

РАДЯНСЬКА ВЛАДА ТА КРИМ

Ø  18 жовтня 1921 р –створення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки у складі РСФРР.

Ø  7 листопада 1921 р- перша Конституція Кримської АРСР.

Ø  У період коренізації у Криму відбулася татаризація.

Ø  12 жовтня 1924 р- створення Молдавської СРР

Ц     11 жовтня 1921 р- створення УАПЦ на чолі з Е  митрополитом Василем Липківським. Р

              ^К                               Особливості УАПЦ:

О

              В              Ø Відділення від Московського

патріархату;

              ^Н              Ø Літургії українською мовою;

Е Ø Управління церквою на демократичних засадах;

Ø  7 млн. вірян, однак, більшість

^Ж залишилися в РПЦ; И Ø 2800 парафій.

Т

^Т 1928 р –переслідування УАПЦ більшовиками; Т 1930 р- саморозпуск УАПЦ.

Я