Анотація

Одне з важливих завдань, що стоять перед сучасним учителем математики, фізики, - виховувати в учнів патріотичний світогляд. Системна, щоденна праця на ниві патріотичного виховання не може бути марною. Ідеєю патріотизму проникся весь світ. Тема любові до України повинна звучати не лише на уроках мови, історії, музики, захисту Вітчизни, але й на уроках математики.

Застосування елементів історії на уроках математики та фізики нерідко дає несподівано високі результати. Математичні поняття пов’язуються в пам’яті учнів не лише з цифрами і буквами, а ще асоціюються з історичними подіями чи предметами, які їх стосуються. Завдання, запропоновані у посібнику, можуть бути використані на уроках математики та фізики у 6, 7, 8 класах. Це математичні вправи-ребуси, що знайомлять учнів з відомими історичними постатями козацтва.

ЗМІСТ

 

Вступ

Розділ І. Виникнення і розвиток українського козацтва

РОЗДІЛ II. Господарський уклад козаків. Запорізька Січ.

Розділ III. Національно-визвольна війна українського народу сер. XVII ст.

РОЗДІЛ ІV. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи.

РОЗДІЛ V. Пам’ятай свій рід!

Історична вікторина «Запорізькі козаки»

КВК «Ми козаки!»

КОЗАЦЬКІ РОЗВАГИ «БУЛО КОЛИСЬ В УКРАЇНІ...»

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

Вступ

Незалежність – мрія споконвічна 

Нашого великого народу. 

Йшли до неї важко і трагічно, 

Йшли на плаху чи на хліб і воду. 

Козаки її зростили серцем, 

Щоб звести до Неба храм держави, 

Де Любов Господня розіллється 

На Славуту, степ, козацькі лави.

Одне з важливих завдань, що стоять перед сучасним учителем математики, фізики, історії - виховувати в учнів патріотичний світогляд. Системна, щоденна праця на ниві патріотичного виховання не може бути марною. Ідеєю патріотизму проникся весь світ. Тема любові до України повинна звучати не лише на уроках мови, історії, музики, захисту Вітчизни, але й на уроках математики, фізики, хімії, біології, фізкультури та інших предметів. Бо для вчителя патріотизм – не пафос, а життєве кредо. Але найголовніше, що цю патріотичну естафету підхоплюють учні, які стануть гордістю української нації.

Патріотизм передбачає гордість за матеріальні і духовні досягнення свого народу, своєї Батьківщини, бажання збереження її характерних особливостей, її культурного надбання та захист інтересів своєї громади, народу в цілому.

Визначаючи козацтво як феномен української історії та культури, зазначимо його наступні характеристики, які вплинули на формування української ментальності. Українська спільнота засвоїла ідеали козацтва, головними з яких, були захист особистої волі та православної церкви, як чинника, що вирізняє українській етнос серед інших оточуючих етносів. З цього боку, козацькі ідеали активно впливали на формування загальної української ментальності та самосвідомість народу. Цей складний і неоднозначний процес набув особливої активності під час Хмельниччини.

На уроках математики, фізики та історії патріотичне виховання здійснюється за рахунок розширення змісту освіти, доцільних методів і форм навчання, використання сприятливих виховних ситуацій, а також особистості самого вчителя.

Патріотичне виховання слід здійснювати в початковій, основній і старшій школі, але для кожної вікової групи вчителю слід висвітлювати різні аспекти патріотизму і робити акцент на відповідному напрямі. Саме вчителі у співпраці з батьками мають закласти фундамент для формування особистості учня, який є частиною суспільства і громадянином своєї країни.

Шукаючи шляхи реалізації програм національного виховання учнівської молоді через предмет, ми розуміємо, що на уроках математики можна формувати не лише ціннісне ставлення до себе, до праці, а й до суспільства, до держави, до людей, до родини, до історичних, культурних надбань рідного краю, до мистецтва. Школа покликана формувати особистість на ґрунті історії, культури, традиціях свого народу та відповідно до загальнолюдських цінностей.

Застосування елементів історії на уроках математики та фізики нерідко дає несподівано високі результати. Математичні поняття пов’язуються в пам’яті учнів не лише з цифрами і буквами, а ще асоціюються з історичними подіями чи предметами, які їх стосуються. Завдання, запропоновані у посібнику, можуть бути використані на уроках математики у 5-8 класах. Це математичні вправи-ребуси, що розкривають відомості про козаків, їх побут, звичаї та закони. Застосовуючи українознавчу інформацію на неспеціальних уроках, учитель досягає водночас кількох цілей. Таке поєднання дає змогу подати учням матеріал у новому світі, що значно підвищує їх інтерес, концентрує увагу та, відповідно, покращує процес мислення й самого навчання. Крім того, запровадження українознавчих елементів розвиває в учнів почуття патріотизму, допомагає глибше ознайомитися з історією, звичаями та традиціями рідного краю, духовно збагачує. Такий інтегрований підхід допомагає всесторонньо ознайомлювати учнів з досягненнями української науки, надбаннями культури українського народу.

Життєва дорога підростаючого покоління прокладається в рамках загальноосвітньої школи – життєвого простору дитини, в якому вона не лише готується до життя, а й живе. Тому виховна робота на уроках математики, фізики планується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя.

Розділ І. Виникнення і розвиток українського козацтва

Уперше термін «козак» згадується в Початковій монгольській хроніці (1240 p.). Існує кілька основних теорій походження козацтва: «етнічних витоків», «уходницвка», «захисна» і «соціальна». Згідно з теорією «етнічних витоків», козаки — це особлива група нащадків інших народів (хозар, черкесів, татар). «Уходницька» теорія пов'язує появу козацтва з «уходом» населення в Придніпров'я на промисли за рибою, сіллю, дикими кіньми тощо. Відповідно до «захисної» теорії козаки появились у зв'язку з необхідністю захистити південні кордони країни від набігів татар. «Соціальна» теорія пов'язує виникнення козацтва з посиленням політичного, економічного, соціального, національного та релігійного гніту. Виникнення козацтва спричинив комплекс причин та факторів, тому всі ці теорії слід розглядати в комплексі.

Посилення визискування селянства і міщанства, релігійний і національний гніт, напади татар призводили до того, що частина населення втікала в незаселені степові райони середньої течії Дніпра. Там утікачі поступово об'єднувались у групи, які спільно полювали, нападали на татар, відбиваючи в них полонених та награбоване майно. Так, з XIV ст. на теренах України з'являються козаки, які вписали чимало героїчних сторінок в її історію. Термін «козак» тюркського походження означав «вільна людина, «вояк», «степовий розбійник». Постійна загроза військових нападів змушувала козаків турбуватись перш за все про оборону. Як наслідок, виникали укріплення, які називалися січчю (від слова «сікти» — рубати), тому що місце заселення обставляли висіченими в лісі деревами. Оскільки козаки розміщалися за дніпровськими порогами, їх резиденція називалась Запорозькою Січчю. Термін «Запорозька Січ» вживався також у розумінні «військово-політична організація козаків». Поряд з цим вживав ся термін «запорозький кіш», який означав керівництво козаків, їх місцеперебування, табір.

Історію українського козацтва можна розділити на кілька періодів: 1) 1489-1591 pp. — утворення козацтва та його становлення; 2) 1591-1647 pp. — період посилення військово-політичної ролі козацтва, перетворення його в окремий суспільний стан, центр національно-визвольного руху; 3) 1648-1664 pp. — участь в Національній революції та Визвольній війні українського на роду, в якій козацтво було ядром руху, реалізатором державотворчих функцій; 4) 1664-1709 pp. — боротьба за збереження незалежності Січі з Москвою, Кримським ханством, Туреччиною; 5) 1709-1734 pp. — період існування запорожців за межа ми України; 6) 1734-1775 pp. — відновлення Січі, боротьба за її збереження та остаточна ліквідація її російським царизмом.

Легендарним засновником Запорозької Січі вважається Дмитро Байда-Вишневецький, який походив з княжого роду на Волині. Він був черкаським та канівським старостою (намісником) вели кого князя литовського на півдні України, воював з татарами. На початку 1550-х pp. побудував замок на дніпровському острові Мала Хортиця для захисту від татарських набігів. На цій підставі деякі історики і вважають його засновником Запорозької Січі. У дійсності Січ виникла дещо раніше і на іншому дніпровському острові — Томаківці. У 1563 р. князь Вишневецький потрапив у полон до татар, був переданий туркам і за наказом султана страчений. Його діяльність оспівана в народній думі про козака Байду. Були певні умови прийняття в козаки: потрібно було бути вільним і неодруженим, уміти говорити української мовою (козацькою), сповідувати православну віру, пройти певне навчання. Першою умовою часто нехтували, бо ж козаки приймали до своїх лав і кріпаків. Щодо останньої умови, то кандидат у козаки по винен був спочатку призвичаїтись до січових порядків, вивчити військові прийоми. Такі люди називалися молодиками, новаками, джурами. Прийнятий у запорізькі козаки записувався в один із 38 куренів, кількість яких була постійною. Часто при цьому він отримував якесь прізвисько, що свідчило про його характер, зовнішність або нагадувало про деякі обставини життя.

Склад запорізького козацтва був багатонаціональним, хоча переважали українці. Тут були представники 20 національностей: росіяни, білоруси, поляки, татари, угорці, євреї, іспанці, грузини, вірмени. Незважаючи на різноманітність складу Січі, вона все ж таки мала об'єднуючі чинники, завдяки головним принципам її життєдіяльності. Це — свобода, рівність, товариство, православна віра, відсутність жінок, боротьба з ворогами, звільнення з полону християнських невільників і захист при гноблених.

Сімейні козаки також допускалися в Запоріжжя, але вони не могли тут жити з сім'ями. Вони поселялися в слободах, зимівниках і хуторах, займалися вирощуванням зерна, худоби, торгівлею та промислами і тому називалися не товаришами, а «посполитими», «зимовчаками». Але усі, січовики і зимовчаки, називали себе «славним низовим військом Запорізьким» і товариством.

Ні знатність роду, ні станове походження, ні вік не мали на Січі особливого значення. Цінувались перш за все особисті якості: хоробрість, розум, винахідливість. У відносинах між козаками цінувався «стаж» перебування на Січі, а не вік — пере вагу мав той, хто вступив до козаків раніше. Ті, що прийшли пізніше, називали його «батьком», а він їх «синами». Ніякого певного часу перебування на Січі не встановлювалося, кожен міг вийти з неї за власним бажанням. Тих, хто мав заслуги і знач ний стаж, називали «лицарство» або «товариство». Наприкінці XVI ст. запорожців нараховувалося 5-6 тис. Серед козаків було поширене братство — «побратимство» з метою допомагати, звільняти і навіть жертвувати життям один за одного.

Товариство вирішувало питання про війну і мир, розподіляло всі землі, ліси, угіддя, вибирало посадових осіб, карало винних у злочинах; від імені товариства писались відповіді на послання від різних держав та владних осіб, які присилалися на Січ.

Військо Запорізьке мало два поділи: військове і територіальне. У військовому було 38 куренів, а в територіальному — спочатку 5, а потім 8 паланок. Курені мали різні назви — за ім'ям отаманів — їх засновників, за назвою місцевості, звідки вийшли їх перші запорожці, або ж стану, з якого вони вийшли. Серед них: Іванівський, Сергіївський, Канівський, Поповичський, Титарський, Корсунський, Уманський, Полтавський тощо. 10 куренів складали 1/4 Січі, яка називалася пірією і мала свою казну. Назва «курінь» походить від слова «курити», тобто «дими ти» . Кожен курінь зовні виглядав як казарма до 30 м у довжину і 3,5 м у ширину.

«Паланка» у перекладі з турецької означає «невелике укріплення». Це було управління і сама територія. Паланки розташовувалися на площі, окружність якої становила 1700 км. Паланкову старшину складали: полковник, осавул та писар. Влада паланкового полковника була значною: він заміщав у своєму районі кошового отамана і тому мав право страчувати злочинців. Його влада поширювалася і на тих, хто проїжджав через паланку.

Господарство Запоріжжя мало здобичницький характер. Козаки багато в чому жили за рахунок походів, але займалися також мисливством, рибальством, навіть хліборобством, добували сіль та селітру, виступали посередниками в торгівлі з Кримом та Туреччиною, багато уваги приділяли розведенню коней.

Увесь склад Війська Запорозького ділився на старшину, молодиків та сіромах — рядових козаків та запорізьке поспільство, яке жило поза Січчю, на зимівниках. Ті козаки, що жили в селах, містечках, на хуторах, називалися ще городовими. Бідно та козацька звалася голотою, а багаті козаки — дуками. Перша писемна згадка про Запорозьку Січ зустрічається у «Всесвітній хроніці» (1551 р.) польського історика Мартина Бєльського.

Запорозька Січ мала чітку військову організацію. На чолі всього війська стояв виборний гетьман, який офіційно називався старшим. Безпосередньо Січчю керував кошовий отаман, який обирався на один рік, але міг бути переобраним. Кошовому отаманові належала військова, адміністративна, судова і духовна влада. У військовий час він був головнокомандуючим, вважався і зверхником запорізького духівництва, а тому приймав і направляв духовних осіб у січову та паланкову церкви. Кошовий отаман також затверджував вибраних на раді старшин, надавав законної сили розподілу угідь, ділив воєнну здобич, військові доходи, грошове утримання, приймав нових осіб у Січ, вступав у дипломатичні відносини із сусідніми державами. Його влада обмежувалася звітом, часом і радою. Якщо козаки були незадоволені діяльністю кошового отамана, то його могли навіть стратити.

Другою особою після кошового був суддя, який у своїй діяльності керувався неписаним законом, якого зовсім не було в козаків, а переказами і традиціями. Покарання в козаків присуджу вались в основному за кримінальні та майнові злочини. Суворі закони на Січі пояснювались такими причинами: 1) необхідно було припинити вияви аморальності, оскільки сюди приходили і люди сумнівної моралі; 2) козаки вели постійні війни і для підтримки порядку у війську необхідні були суворі закони. Серед кримінальних злочинів найтяжчим вважалося вбивство козаком свого товариша, непідкорення начальству, дезертирство, приведення на Січ жінок, пияцтво під час військового походу. Покарання залежали від тяжкості злочину. Практикувалися прив'язування винних ланцюгами до гармати на майдані (за неповагу до начальства), биття канчуками. Існувала і смертна кара, яка мала здебільшого кваліфікований характер: закопування живим у землю (за вбивство свого товариша), забивання киями біля ганебного стовпа.

Всіма письмовими справами керував військовий писар, роль якого часто була значно більшою, ніж просте виконання канцелярських обов'язків. Він складав накази, писав дипломатичні лис ти, рахував прибутки і витрати, був основним радником гетьмана чи кошового отамана в справах політики, нерідко вирішуючи все на свій розсуд. Зазвичай писарі приходили з Києво-Могилянського колегіуму (потім академії). Звідси поширене використання в листах запорізьких козаків текстів зі святого письма, а також висловів типу «с далека усмотреть перспективою своего ума». Ознакою влади гетьмана була булава, кошового отамана — бунчук, судді — печатка, писаря — каламар (срібна чорнильниця), полковника — пернач. Це називалось клейнодами. Помічниками гетьмана у військових справах були осаули, які стежили за по рядком між козаками в мирний час на Січі, а у військовий — у таборі; слідкували за виконанням судових вироків; проводили розслідування злочинів. Знаком влади осавула була дерев'яна палиця, скована з обох кінців срібними кільцями. Артилерією та обозом відав обозний. Після запорозької військової старшини йшли курінні отамани, які командували окремими підрозділами. Значну роль у житті козацтва відігравали так звані діди, тобто колишні військові запорозькі старшини, які залишили свої посади за віком, хворобою чи були переобрані. Завдяки своєму досвіду вони суттєво впливали на вирішення різних питань, були носіями звичаїв козаків, суворо слідкували за їх виконанням.

 

За військовою старшиною йшли військові служителі — довбиш, гармаш, товмач, кантаржий, шафар. Довбиш за допомогою литавр скликав козаків на раду, гармаш відав артилерією, товмач був перекладачем — повинен був знати іноземні мови, кантаржий зберігав військові міри і терези, збирав податки на користь Війська з усіх завезених на Січ товарів. Таку роботу виконували шафарі, але не в Січі, а на головних переправах через річки.

До військових служителів належали також булавничий, бунчужний і хорунжий. Крім січової старшини, обирали ще старшину для походів. Полки по 500 чол. очолювали полковники, сотні — сотники. Козацький прапор був малинового кольору.

Вищою владою на Січі вважалася загальна військова рада (коло), що відбувалася в певні дні обов'язково (наприклад, 1 січня кожного року для переобрання старшини), а також за бажанням козацького товариства.

Постійні заняття військовою справою шліфували військову майстерність козаків. Основу війська складала піхота, посилена артилерією. Кіннота була менш чисельною. На озброєнні були мушкети, пістолі, шаблі, келепа (бойові молотки), лук і стріли.

Запорожці використовували для військових операцій метод «рейдів», часто комбінованих з партизанськими діями малих загонів, мали добру розвідку. У битвах козаки віддавали пере вагу атакам з флангів і з тилу. З цією метою вони розділяли все своє військо на чотири частини: одну залишали в таборі, другу посилали в тил, а третю й четверту — на обидва фланги. Запорожцям були відомі досить складні бойові прийоми: лава або розгорнутий стрій; батовий або тришеренговий при обороні; триангула, тобто трикутник; атака колонами. Для оборони козаки використовували укріплений табір з возів з гарматами по кутах і валами. Для операцій на річках і морі Січ мала свій флот з чайок або байдаків (20 м у довжину, 4 м у ширину, 4-6 гармат, швидкість 15 км/г). У поході брали участь 50-300 таких чайок. Запорізька Січ була форпостом українських земель у боротьбі з татарськими нападами. З 1450 р. до 1556 р. орда 86 разів на падала на Україну. У відповідь козаки самі завдавали дошкуль них ударів. У 1510 р. кримський хан наказав навіть «замкнути» Дніпро залізним ланцюгом, але це не допомогло. Походи запорожців проти татар і турок очолювали козацькі ватажки Байда Вишневецький, Іван Підкова, Самійло Кішка. Іван Підкова був родичем молдавського господаря (князя). Його назвали так тому, що він міг гнути підкови. У 1577 р. він захопив молдавський престол, але не зміг втримати його, повернувся в Україну, де на вимогу турецького султана був схоплений польською владою і страчений. Його подвиги оспівано в народних думах, один зі своїх віршів йому присвятив Т. Шевченко.

Ще одним героєм народних дум був запорізький гетьман Самійло Кішка. Він був керівником багаточисленних походів запорожців на Крим та Туреччину у 1567-1570 pp. Потрапив у полон і відбув 20 років каторги на турецьких галерах. Організував повстання, зміг звільнитися і знов стати гетьманом, здійснив кілька походів у Молдову і Литву, де й загинув у 1602 р.

Запорожці любили послухати своїх кобзарів, нерідко самі складали пісні і думи, бралися за кобзи, які були в них улюбленим музичним інструментом. Кобзар завжди був бажаним гостем у них, тому що він «про долю співав». Крім того, кобзар у запорожців був зберігачем козацьких переказів, автором «лицарських подвигів». Кобза, за міркуваннями козаків, видумана самим Богом і його святими, тому й вона в такій честі. Для одинокого запорожця, який мандрував степом і нерідко тижнями не мав можливості ні до кого сказати слова, кобза була єдиною відрадою:

«Струни мої золотії, грайте ж мені стиха.

Нехай козак-нетяжище та забуде лихо».

Поряд з гостинністю запорізькі козаки найвище цінували особливу чесність. «Хоча у Січі, — пише католицький патер Кітович, — жили люди усілякого роду — утікачі та відступники від усіх вір — але там панувала така чесність і така безпека, що ті, хто приїжджав з товарами або за товарами, не боялися і волоска втратити зі своєї голови. Можна було на вулиці зали шити своє майно, не турбуючись, що його вкрадуть. Усілякий злочин проти чиєїсь чесності, гостя чи січовика, негайно карається смертю».

У козацькій пісні з цього приводу співалося:

«У нас над усе честь і слава, військова справа, —

Щоб і себе на сміх не дати, і ворогів під ноги топтати».

Характерними ознаками козацтва були відсутність кріпосництва, формальна рівність між козаками. Фактично Запорізька Січ була козацькою республікою і стала початковим етапом у формуванні української державності. Своєрідна за структурою військово-адміністративна влада мала можливість виконувати різноманітні внутрішні і зовнішні функції, властиві державному утворенню.

У кінці XVI ст. козацтво виділяється в окремий суспільний стан в Україні, стає значною військово-політичною силою, центром національно-визвольного руху, ядром української державності.

Козак – вільна озброєна людина

Завдання ( 6 клас)

Вибрати числа, які діляться на 3, та розташувати в порядку зростання:

31	39	91	102	305	411	533	687	725	822	913
Б	К	С	О	П	З	Н	А	Т	К	И

 

 

 1240 – перше згадування про козаків

Завдання (6 клас) : знайти число за його розкладом

 

	45	64		-0,072		25	144	- 25
П	К	З	Р	І	Ь	А	О	Ч	С

Запорозька Січ - укріплений осередок нереєстрового Війська Запорозького.

Завдання (7 клас): Обчисліть значення виразу:

1) 26 = 64 2) (-5)2 = 25 3) = 4) 122 = 144 5) = 6) ·(-3)4·(-46)= 144

7) (0,8)2 ·10² = 64 8) = 9) (-2)4 + 33 = 45 10) (-5)2 · (-1)8 = 25 11) = 12) (-0,4)3 + (-0,2)3 = -0,072 13) 200: (-2)3 = - 25

 

Історичні періоди українського козацтва

Завдання ( 7клас) Обчислити:

1.     1489 ─ 1591 pp.

(382 + 32·5) =1489

▬

(402 – 32) = 1591

2. 1591 ─ 1647 pp.

(492 - 34·10) = 1591

▬

(532 - 342 – 6) = 1647

3.     1647 ─ 1664 pp.

(37 - 22·33·5) = 1647

▬

(26·52 + 26) = 1664

4.     1664 ─ 1709 pp.

(27·13) = 1664

▬

(422 - 5·11) = 1709

5.  1709 ─ 1734 pp.

(54 + 210 + 26 – 22) = 1709

▬

(32·102 +23·102 +52 +32) = 1734

6. 1734 ─ 1775 рр.

(103 +35 +53 +73 +23) =1734

▬

(52·34 -53·2) = 1775

 

Джура - кандидат у козаки

Завдання (7клас) Спростити:

1.               0,6·(-3х)² = 5,4х²;
2.               1,4·(-5х)² = 35х²;
3.               -0,4·(-5х)² = - 2х²;
4.               (-3х)²·0,5 = 4,5х²;
5.               -1,6·(-2х)² = -6,4х².

 

А	Р	Д	У	Ж
-6,4х2	4,5х2	5,4х2	- 2х2	35х2

 

 

Хоробрість, розум, винахідливість - особисті якості козаків

Завдання ( 7клас) Розв’язати рівняння:

4(х-1) = 2(х+1,5);	х = 3,5	Х
7(х+2) = 4(х+2,75);	х = -1	О
4(а-2)+11 = 3а;	а = -3	Р
5(m+1)-4 = 4m;	m = -1	О
7(y+1)-9 = 6y+1;	y = 3	Б
(13x+6):3 = -11;	x = -3	Р
5(m+3)-10 = 4m;	m = -5	І
3(a+2)-4 = 2a;	a = -2	С
3(y-2)+11 = -7y+10m;	y = 0,5	Т
(11x+16):2 = -14/	x = -4	Ь

 

Т	О	Б	Х	Ь	І	Р	С
0,5	-1	3	3,5	-4	-5	-3	-2

 

Завдання ( 7клас) Розв’язати рівняння:

(1,5 – х)•7 = 10,5	х = 0	Р
3(4х + 2) = -18	х = -2	О
2(5х + 1) = -8	х = -1	З
50,6:(7х - ) = 11	х = 0,8	У
66:(3а + 1) = 12	а = 0,9	М

 

О	З	М	У	Р
-2	-1	0,9	0,8	0

 

Завдання ( 7клас) Розв’язати рівняння:

-7х = 21	х = - 3	В
-8х = -24	х = 3	И
2х + 11 = -7	х = -8	Н
4х + 15 = -5	х = -5	А
4(х + 3,2) – 5,8 = -1	х = -2	Х
13(х +2) – 5х = 6	x = 10	І
6 – (8х + 11) = -1	х = - 0,5	Д
5х – 9 = 3х	х = 4,5	Л
-7 – х = -10	х = 3	И
-5 + х = -8	x = -3	В
3(х + 4) + 2(х – 3) = 56	х = 10	І
3х -10 = -2х	х =2	С
5(х – 3) +1 = 3х - 16	х = -1	Т
7(х – 2) + 20 = 4х - 12	х = -6	Ь

 

И	Х	В	Д	Н	Т	А	С	І	Л	Ь
3	-2	-3	-0,5	-8	-1	-5	2	10	4,5	-6

Голота – бідний козак

Завдання ( 8 клас) Обчислити:

··	40	Г
·	18	О
( + - )·	8	Л
	18	О
(4)2 – (3)2	5	Т
	2	А

 

О	Л	Т	А	Г
18	8	5	2	40

 

 

Дука – багатий козак

Завдання ( 8 клас) Розв’язати рівняння:

= 3	х = 9	Д
= 4	х = 64	У
0,2 = 8	х = 1600	К
= 2	х = 324	А

 

У	К	А	Д
64	1600	324	9

 

Гетьман – стояв на чолі всього війська

Завдання ( 7клас) Розташувати абсциси точок в порядку зростання.

Т(-3,2; -4), А(2,9; 2), Г(-7,3;6), М(0,3; -3), Ь( -0,8; 4), Н(5,5; 11), Е(-3,3; -2)

Г	Е	Т	Ь	М	А	Н
-7,3	-3,3	-3,2	-0,8	0,3	2,9	5,5

 

 

Самійло Кішка – легендарний герой походів козаків

Завдання (7- 8 клас) Розв’язати кросворд:

				1
		2
				3
	4
5
			6
			7
								8
									9
				10
									11

1.     Результат додавання. ( Сума)
2.     Друга степінь числа. (КвАдр ат)
3.     Відстань від початку координат до точки. (Модуль)
4.     Число, яке після підстановки його в рівняння замість невідомого обертає рівняння в тотожність. ( КорІнь)
5.     Прилад для побудови прямої, відрізка, променя. (ЛініЙка)
6.     Знак дії додавання. ( Плюс)
7.     Результат множення. ( ДОбутоК)
8.     Відрізок, що з'єднує дві різні вершини, що не належать одній стороні. (Діагональ)
9.     Записати результат дії : 3² – 2³ + 5. ( Шість)
10.  Множина усіх точок координатної площини, абсциси яких дорівнюють значенню аргументу, а ординати — відповідним значенням функції. (ГрафіК)
11.  Незалежна змінна функції. (Аргумент)

С

У

М

А

К

В

А

Д

Р

А

Т

М

О

Д

У

Л

Ь

К

О

Р

І

Н

Ь

Л

І

Н

І

Й

К

А

П

Л

Ю

С

Д

О

Б

У

Т

О

К

Д

І

А

Г

О

Н

А

Л

Ь

Ш

І

С

Т

Ь

Г

Р

А

Ф

І

К

А

Р

Г

У

М

Е

Н

Т

РОЗДІЛ II. Господарський уклад козаків. Запорізька Січ

З XVI ст. чисельність козаків постійно зростала. Вони розселялися у збудованих ними хуторах та слободах, козацьких містах-Чигирині, Каневі, Черкасах, Корсуні...Таких козаків називали «городовими». Основними заняттями козаків були мисливство, рибальство, бджільництво, скотарство. Саме вільне козацтво освоїло величезні південні простори, саме воно стало тією провідною соціальною верствою, яка виступила проти феодально-кріпосного гноблення, за свободу українського народу.

 

 

 

 

 

 

 

Польські та литовські магнати , що мали прикордонні землеволодіння та замки, наймали козаків (вони отримали назву «надвірні») для охорони своїх маєтків та придушення виступів селян. Такі козаки звільнялися від виконання повинностей , одержували грошову платню.

В козаки «ходили» і заможні люди, панського і навіть княжого роду. Вони йшли в козаки заради вільного молодецького життя: натішитись ловами, навчитись військового захисту, зажити слави. Однак таких було мало.

 Помагали козацтву і деякі понадграничні старости. Вони водили ватаги козаків на татар і турків, помагали їм гуртуватись у загони(курені), обирати між собою отаманів, осавулів, скарбничих, обозних, писарів та жити товариством. Для захисту на місцевостях вони будували «городці» або «січі» (дерев’яні твердині), осаджувалися хуторами навколо тих січей , а в січах завжди тримали невелику бойову залогу (військовий загін козаків). Тож в умовах, коли польсько-литовська влада була не в змозі захистити південні кордони від нападників, козацтво виступало захисником українського народу від руйнівних нападів татар і турок, а згодом і як антифеодальна, національно-визвольна сила.

 Один із українських князів, Дмитро Вишневецький, прозваний Байдою у 1550 р. побував серед таких козацьких «городців» і надумав збудувати таку січ, яку б і велике вороже військо не мало сили завоювати.

 Для цього обрав він місце на Дніпрі, нижче порогів на острові Мала Хортиця (лисиця). Литовським і польським військам ходити туди далеко, а підпливати - поріг Ненаситець не пускав. Знизу, від татар, острів захищався неприступними плавнями та лісами з очерету. Там Байда і збудував січ у 1552р. і посадив туди козацьку залогу. Так з’явилася Запорізька (за порогами Дніпра) Січ.. Зовні вона нагадувала фортецю. З лівого боку її омивала річка Чортомлик, з правого - Прогной, позаду - Скарбна. Урвисті береги цих річок доповнювали вал і рів. З боку поля Січ мала вал з бійницями і частоколом із загострених і просмолених паль (січей).З цього боку стояла велика башта. У центрі Січі був майдан з церквою св.Покрови, навколо якої розташувалося 38 куренів. На майдані стояли будинки старшини, військова пушкарня (арсенал). Біля порту стояв «Грецький дім» - приміщення для іноземних послів та купців. Передмістя Січі було забудоване житлами і майстернями ремісників, стайнями для коней.

Татари, турки, литовці, поляки всіма силами намагалися знищити Січ. І пізніше Січ була перенесена на о. Томаківка (біля м. Марганець), а потім її розташування неодноразово змінювалося. Сам термін «Запорозька Січ» розповсюдився на все об’єднане навколо Січі козацтво.

Запорозька Січ більше 200 років (до часу свого знищення у 1775р. російською царицею Катериною II) була центром боротьби українського народу проти соціального і національно-релігійного гніту, захисником від іноземних загарбників, славою та гордістю українців.

Як політична організація - Січ була військово-демократичною козацькою республікою. Вищим законодавчим, виконавчим і судовим органом була козацька рада. Вона розглядала найважливіші питання внутрішнього і зовнішнього життя: про мир і війну, зносини з іншими державами, про розподіл земель та угідь, тощо. Рада обирала уряд Січі - козацьку старшину - гетьмана або кошового отамана, суддю, писаря, осавула, бунчужного. На раді могли бути присутні козаки і у кожного було право голосу.

Запорізьке військо складалося з полків-паланок (всього було 8 паланок). Полком командував виборний полковник. Кожний полк мав своє знамено (корогву), свого сурмача і довбиша. Полк поділявся на сотні, а сотні – на курені (їх було 38) на чолі з курінними отаманами, які обиралися козаками кожного куреня. У куренях було по 70-80 чоловік. Курені мали назви місцевостей, з яких походили козаки: Київський, Полтавський, Черкаський, Уманьський.

У запорозьке (низове, січове) козацтво приймали всіх, незалежно від соціального походження і національності. Основною умовою була православна віра. Саме вона була характерною рисою духовного життя козацтва. Тому Запорізьку Січ називали ще - «Християнською козацькою республікою».

На Січі не існувало писаних законів і права, але козаки створили власне право, яке грунтувалося на старих звичаях і традиціях. І ідеалом життя козаків були - свобода, рівність, братерство. Всякий козак мав право обирати і бути обраним. І всякий козак мусив шанувати старшину і коритися їй без суперечок.

Українське козацтво мало свої символи-відзнаки, або клейноди.

Серед них-хоругва (прапор), булава (символ гетьманської влади та кошових отаманів), бунчук, печатка з гербом (на ній було зображено козака із самопалом), литаври тощо. Усі клейноди по закінченні терміну передавалися новообраній старшині і зберігалися у січовій Покровській церкві або у скарбниці.

Козаки з часом виробили оригінальне бойове мистецтво. На суші вони використовували такий вид бойового порядку, як табір, самообкопування з перевернутими возами, обтягнутими ланцюгами. А на морі на своїх швидких човнах-чайках досягали далеких татарських і турецьких берегів.

Таким чином козаки, створивши Запорозьку Січ, заснували організацію, яка мала своєрідну форму державності: територію, владу, військо, клейноди, скарбницю тощо.

Козаки поволі з шибайголів та звичайних селян згуртувалися у військове товариство. Воно стало боронити свій люд від татарських нападів. Козаки зганяли з Дикого поля татарських промисловців, розганяли їхні табуни, руйнували їхні міста, визволяли невільників, не допускали татар до спустошення і грабунку українських земель.

Запорозька Січ стала осередком і твердинею козацтва.

Задача1. У центрі Січі був майдан з церквою св. Покрови, навколо якої розташувалися курені. Якщо від кількості куренів відняти 17, а до одержаної різниці додати 43, то утвориться 64. Скільки куренів було?

Розв'язання

Нехай кількість куренів х.

Тоді після віднімання утворилось (х – 17), а після додавання (х – 17) + 43, що дорівнює 64 за умовою. Складемо рівняння: (х – 17) + 43 = 64.

(Розв'язування рівняння учні виконують самостійно, одного учня можна викликати розв'язати рівняння за дошкою.)

Відповідь. 38 куренів.

Для захисту на місцевостях козаки будували «городці» або «січі» (дерев’яні твердині), осаджувалися хуторами навколо тих січей , а в січах завжди тримали невелику бойову залогу (військовий загін козаків). У центрі Січі був майдан з церквою св. Покрови, навколо якої розташувалося 38 куренів.

Задача 2. Відомо , що один із українських князів, Дмитро Вишневецький, прозваний Байдою у 1550 р. побував серед козацьких «городців» і надумав збудувати таку Січ, яку б і велике вороже військо не мало сили завоювати.

Визначити скільки років минуло від того часу до 2018 року?

Розв’язання: 2018 – 1550 =468 (р.)

Відповідь. 468 років .

Задача 3 . Пройшло 243 роки від того, коли була знищена Запорозька Січ російською царицею Катериною II.

В якому році відбулися ці події, якщо нині 2018 рік?

Розв’язання: 2018 – 243 =1775 ( р.)

Відповідь. У1775році

I. Основними заняттями козаків були мисливство, рибальство, бджільництво, скотарство.

Запишіть числа в порядку зростання. Підпишіть під числами букви і

прочитайте слово, які ви одержали.

4,273( р) 6,145 (б)

10,47 (ь) 12,59 (т)

7,78 (а) 5,48 (и)

8,74( л) 12 (с)

16(в) 16,01(о)

 

Р	И	Б	А	Л	Ь	С	Т	В	О
4,273	5,48	6,145	7,78	8,74	10,47	12	12,59	16	16,01

 

ІІ. Українське козацтво мало свої символи-відзнаки, або клейноди. Серед них - хоругва(прапор), булава(символ гетьманської влади та кошових отаманів), бунчук, печатка з гербом(на ній було зображено козака із самопалом), литаври тощо. Усі клейноди по закінченні терміну передавалися новообраній старшині і зберігалися у січовій Покровській церкві або у скарбниці.

Розв’язавши завдання ми дізнаємось, про них.

Завдання1. Обчислити зручним способом.

а) (3,75 + 0,273) + 0,25

б) 2,47 + 3,57 + 4,43

в) 0,9 + (2,78 + 4,1)

г) (2,143 + 1,74) + 4,857

д) (3,25 + 0,419) + 6,75

ж) 4,56 + 0,333 + 0,44 + 0,067

Булава - символ гетьманської влади та кошових отаманів.

 

4,273	10,47	8,74	5,4	7,78	10,419
Б	У	А	А	Л	В

 

 

Завдання2. Виконайте дії:

1) 3,87 + 32,496;

2) 23,7 – 16,48;

 3) 20 – 12,345;

4) 35,493 + 4,037;

5) 4,36 + 27,647;

6) 32,4 – 17,23;

7) 50 – 22,475.

Відповідь:

 Хоругва – прапор.

7,22	36,366	7,655	32,007	15,17	39,53	27,525
О	Х	Р	Г	В	У	А

 

 

Завдання3. Розв'яжіть рівняння:

1) х + 2,34 = 6;

2) (2,34 + х) – 8,5 = 4,73.

3) 40,18 – x = 6,29;

4) (x – 20,8) + 12,17 = 22,2

5) 4,3 + х = 7,123;

6) 6,356 – х = 2,9;

Відповідь: Бунчук

10,89	33,89	3,66	30,83	2,823	3,456
У	Н	Б	Ч	У	К

 

 

Завдання4. Заповніть таблицю:

Власна швидкість катера	Швидкість течії річки	Швидкість катера за течією	Швидкість катера проти течії
13 км/год.	2,5 км/год.
19 км/год.		22,1 км/год.
24 км/год.			21 км/год.
	2 км/год.	18,5 км/год.
	2,5 км/год.		17 км/год.
23 км/год.	1,5 км/год.
27 км/год.		30,2 км/год.

 

П – 15,5	Е – 10,5	Ч-3,1	А- 15,9	Т-3	К-27	А-16,5
			З- 14,5
Г-19,5	Е - 22	Р – 24,5	Б – 21,5	О – 3,2	М – 23,8

 

Завдання 5.

Гра «Індивідуальне лото».

Методика проведення гри

У спеціальному конверті учням пропонується набір карток. Зазвичай їх більше, ніж відповідей на великій картці, яку також вкладено в конверт. Наприклад, на великій карті намальовано 6 прямокутників, а в учня 7-8 карток таких самих розмірів, що й записані на них вправи. Учень дістає з конверта картку, розв'язує рівняння і накриває нею відповідний результат. Картки накладають лицьовим боком униз. Якщо всі рівняння розв'язані правильно, то зворотні боки карток, що накладені на велику картку, складають якийсь умовний шифр: рисунок, креслення, літеру. Вчитель, проходячи по рядах, легко визначає результати роботи учнів. За бажанням роботу учнів можна оцінити.

Розв’язати рівняння на картках і накрити нею відповідний результат. Картки накладають лицьовим боком униз. Якщо всі рівняння розв'язані правильно, то зворотні боки карток, що накладені на велику картку, складають слово.

 

20 + x = 70		42 – x = 7		у – 60 = 31
(48 – x) + 24 = 63		516 – (у + 145) = 276		(y + 83) – 112 = 243

 

Якщо до числа а додати 13, то сума буде на 27 менша за 50. Знайдіть а

Знайти значення змінної х, при якому рівність буде правильною 8 + 14 · 8 = 10 · х

272	50	9	10	35	12
П	А	Р	П	Р	О

 

Велика картка

272	9	50	10	12	35

 

Відповідь:Прапор.

Розділ III. Національно-визвольна війна українського народу сер. XVII ст.

Початок XVII ст ознаменувався в Україні масовими селянсько-козацькими повстаннями, після придушення яких польською шляхтою настає майже 10-літній період затишшя. За цей час Польща посилила колоніальний гніт українських земель , а також – національний і релігійний. Значно зросли повинності у селян, поміщики вигадували все нові і нові повинності.

Важким стало і становище козацтва. Вони були позбавлені права обирати полковників та старшого козака реєстру, які віднині призначалися королівськими урядовцями. Зменшилася кількість реєстровців до 6 тис. чоловік, а всі інші опинилися за межами реєстру.

Посилився тиск і на українське православне духовенство,яке повинно було терпіти наругу над християнськими символами.

Всі ці причини і зумовили вибух 1648р., визначили характер війни (визвольна війна українського народу) та рушійні сили(селянство, козацтво, духовенство, міщанство, дрібна шляхта). Керівна роль належала неополяченій козацькій старшині. Головною метою, що всіх об’єднала у боротьбі,була ліквідація польсько-шляхетського панування в Україні.

Очолив боротьбу чигиринський сотник Богдан Зиновій Хмельницький. Підштовхнули Богдана до рішучого кроку драматичні події в особистому житті, коли свавільний чигиринський підстароста Д. Чаплинський привласнив його родовий хутір Суботів. Подавшись на Січ, Б. Хмельницький оволодів Запоріжжям і на початку 1648р. був обраний гетьманом. З цього моменту і починається Визвольна війна, а у житті Хмельницького розпочався другий етап його життя , який тривав 10 років.

Б. Хмельницький висунув до великого коронного гетьмана М. Потоцького вимогу - вивести з України урядові війська і скасувати ряд законів. А до українського народу він звернувся з універсалом - підніматися на боротьбу за визволення від влади польських магнатів та шляхти.

Сам же гетьман рушив у Бахчисарай, де уклав угоду з ханом Іслам-Гіреєм III про надання повстанцям допомоги. Заручником залишив у Бахчисараї свого сина - Тимоша. Повернувся на Січ у квітні 1648р.Взяв в облогу фортецю Кодак і підійшов до р. Жовті Води. Там він зустрівся в бою з М. Потоцьким та його сином Стефаном. Військо поляків було розбито спільними силами українців и татар. С Потоцький був взятий у полон і помер від отриманих в бою ран..Реєстрові козаки перейшли на бік Б. Хмельницького.

 Зразу ж військо запорожців поспішило швидким маршем до Корсуня, де стояли основні сили гетьмана М. Потоцького. Поляки хотіли відступити через Білу Церкву, але черкаський полковник М. Кривоніс не дав їм такої нагоди. Він влаштував засідку. Відбувся запеклий бій , який закінчився повним розгромом поляків. М. Потоцький попав у полон. Ніколи іще Польща не зазнавала такої нищівної поразки від козаків.

 Перемоги козаків збурили увесь люд на Україні . До Хмельницького з усіх усюд ішли люди «воювати поляків». Але Хмельницький не дуже втішався своєю перемогою. Він знав, що війна затягнеться на довгі роки, а сил на боротьбу може і не вистачити..адже повстання перекинулось вже на Поділля,Волинь, Київщину і Лівобережжя.

Мета у Хмельницького була одна-утворення Української держави. А для цього необхідно було визволити всі українські землі з-під влади Польщі і об єднати їх у незалежну державу. І підсумки військових дій у 1648-1649рр. давали можливість розпочати будівництво козацької держави. І Б. Хмельницький її будував. Створювана держава офіційно називалась - Військо Запорозьке(згодом Гетьманщина). Голова держави-Гетьман, а вищий орган влади-Генеральна рада. Столиця - Чигирин. Емблема України-герб Війська Запорозького-козак із шаблею на боці та рушницею на плечі. Клейноди-гетьманська булава, печатка, бунчук і корогва.

Військові дії з перемінним успіхом продовжувалися. Багато клопоту гетьману додавалося від постійних неврівновиважених рішень Іслам-Гірея III та його ставлеників. Загони, очолювані ханом, у самий відповідальний момент бою могли втікти із поля бою, або і взагалі не прийти на призначене місце-що і зіграло вирішальну роль у битві під Берестечком(червень, 1651р.). Битва була страшна і кривава.... Т. Г. Шевченко, побувавши через 200 років на місці боїв, присвятив Берестецькій битві вірш « Ой, чого ти почорніло....» - де є такі рядки:

Круг містечка Берестечка

На чотири милі

Мене славні запорожці

Своїм трупом вкрили.»

Після цих боїв ще більше ускладнилася ситуація. Бої продовжувалися, а народні сили танули.. В цих важких для держави умовах, знаходячись в оточенні сильних ворожих армій, які не гребують нічим для того, щоб розділити Україну на шматки-Б. Хмельницький прийняв єдине на той час вірне рішення-звернутися по допомогу до Московської держави. Після Переяславської угоди розпочався новий період в історії України(Гетьманщини). Союз з Московщиною не був легким для України. Не було це і поверненням відірваних земель під владу давніх володарів. Не йшлося навіть про визволення православної церкви-київське духовенство вороже ставилося до зв’язків з Москвою через глибокі суперечки з українським патріархом. Але союз було укладено, виходячи з інтересів та реальних потреб українського народу і політичної ситуації.

Задача до розділу І – Пізнання природи.

Визначте, про яке фізичне явище йде мова у таких реченнях:

•                   селяни висміювали у піснях… «Геть польську шляхту…» (звукове)
•                   відбувся запеклий бій, летіли шаблі, каміння… (механічні)
•                   взимку, велика річка Дніпро скресла кригою…(теплове)
•                   козак розчісував свої довгі вуса та оселедця, які чомусь притягувалися до гребінця…(електромагнітні)
•                   військо запорожців поспішало швидким маршем до Корсуня, зупиняючись на короткочасний відпочинок вночі…(світлові).

 

 

Задачі до розділу ІІ - «Механічний рух»

Задача 1

Відносно яких тіл розглядають рух у таких висловленнях:

1.               нерухомо до поверхні води в річці лежить дерев’яний щит
2.               біля козака пролітають гострі стріли
3.               сонечко вранці підіймається догори зі сходу, а у вечері ховається за горизонтом заходу.

Відповідь:

1-поверхя води

2-козак

3-відносно Землі.

 

 

Задача 2

Знайти час руху Зіновія Хмельницького із Запоріжжя до Бахчисараю,

 якщо відстань між містами 407км, а швидкість руху 5.

l=407км V = ; t=== 81,4год~3,4доби

V=5. Відповідь: тривалість подорожі 3,4доби.

t-? 

 

 

Задачі до розділу III – Cила. Плавання тіл

Задача 1

Перетворіть у систему СІ та запишіть утворені числа у стандартному вигляді такі значення маси тіл:

а) 2500грам-клейнод-гетьманська булава, (2,5*кг)

б) 48 грам – Емблема України-герб Війська Запорозького-козак із шаблею на боці та рушницею на плечі (4,8*кг)

в) 140 грам – печатка Гетьмана (1,4*кг)

г) 2700грам – рушниця (2,7кг)

д) 1500 грам – бунчук (1,5*кг)

е) 0,7 тон – козацький кінь (7,0 *кг)

 

 

Задача 2

Вершник об’їхав перешкоду ліворуч. В який бік відхилилася його шабля?

 

 

Задача 3

Козак зіскакує з човна, який перебував у стані спокою. Маса човна 1 тона, а швидкість якої він набув дорівнює 0,25 . Знайти масу козака,якщо швидкість його відштовхування становила 2 .

=1т=1000кг = ;= == 75 кг.

=0,15

=2

 

=?

Відповідь : = 75 кг.

Задача 4

Який тиск відчує козак, пірнувши на глибину 10м у річку, щоб дістати загублену люльку?

h=10м p = ρg h = 1000 .10 . 10м =100000 Па = 0,1МПа

g=10

ρ=1000

p - ? Відповідь : р = 0,1 МПа.

 

 

 

Задача 5

Селянин заховався від шляхтича, занурившись у бочку з водою, на короткий час затримавши подих.. Чи збільшився тиск на дно дерев’яної посудини, якщо він занурився не повністю і ногами дістав дна ? ( Так, збільшився тиск).

 

 

Задача 6

Щоб відірвати сівшу на міль козацьку лодку, її підкопують. Чому? (щоб збільшити дію виштовхувальної сили)

 

 

Задача до розділу ІV- Механічна робота. Енергія

Задача 1

У козачому таборі було 28 коней. Яку потужність розвивав би цей табун, якщо потужність одного коня становить 755.5 Вт. Яку роботу виконає табун за тиждень, при 12годинному робочому дні та без вихідних?

 

n=28 P =n =755,5Вт * 28 = 21154 Вт

=755,5Вт А= Рt ;t=12год =7 *12*3600с =302400с

=7діб  А = 21154Вт*302400с = 6,4* Дж = 7 МДж

=12год

 Відповідь : А = 7 МДж; Р = 21154 Вт.

 Р -?

 А-?

РОЗДІЛ ІV. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи

Події, які з 1648 р. розгорталися на українських землях у складі Речі Посполитої, викликали велику зацікавленість урядів тогочасних країн Західної і Центральної Європи. Проте у Європі, де в рік початку Національно-визвольної війни українського народу завершилася перша загальноєвропейська Тридцятилітня війна, залишався визначальним релігійний чинник. Саме тому ставлення до подій в Україні суттєво різнилося, залежно від приналежності держав до католицького або протестантського таборів.

Більшість держав католицького табору — Франція, Іспанське королівство, австрійські Габсбурґи, Папська держава, князівства Південної Німеччини — одразу зайняли негативну позицію щодо національно­визвольної боротьби українського народу й підтримали свого союзника Річ Посполиту. Особливо активно висловлювали своє несприйняття подій в Україні представники папського Риму. Так, папській нунцій Іоанн Торрес у 1648—1652 рр., повідомляючи Рим про події в Україні й характеризуючи дії польських військ, писав, що це «наші перемоги» або «наші невдачі», а справу, за яку веде боротьбу на цих землях король Речі Посполитої, вважав справою католицької церкви. 

Папа Римський Іннокентій Х закликав католицькі держави надати допомогу Речі Посполитій у боротьбі з українськими козаками й застерігав польський уряд від найменших поступок козакам. Так, Іннокентій Х надіслав королю й сейму Речі Посполитої такий різкий протест проти укладення Зборівської угоди, що Ян Казимир не наважувався оголосити цей документ сейму. Папа заспокоївся лише тоді, коли польський уряд пояснив йому, що Зборівська угода є вимушеним кроком і дотримуватися її Річ Посполита не збирається.

Австрійські Габсбурґи, ослаблені Тридцятилітньою війною і протистоянням із протестантською Швецією, не мали можливості надати збройну допомогу Речі Посполитій, але дозволили їй набирати вояків­найманців у своїх володіннях.

Серед католицьких держав позитивним було ставлення до подій в Україні Венеціанської республіки, яка вбачала в українському козацтві вагому й корисну для себе антитурецьку силу. Після укладення Зборівської угоди венеціанці спробували створити антитурецький союз із козаками. Улітку 1650 р. із цією пропозицією до Хмельницького прибуло венеціанське посольство Альберто Віміні. Однак у тогочасній ситуації виступ козаків проти турецького султана був би самогубством, і гетьман відмовився.

Серед держав протестантського табору — Швеції, Англії, Голландії та князівств Північної Німеччини — переважало позитивне ставлення до боротьби українців проти Речі Посполитої. Вони були зацікавлені в ослабленні останньої як однієї з найбільших католицьких країн. Швеція, унаслідок перемоги у Тридцятилітній війні, набула великого впливу на європейську політику. Саме позиція Швеції перешкодила австрійським Габсбурґам надати збройну допомогу Речі Посполитій. Шведський уряд уважно стежив за подіями в Україні і стягував війська до польського кордону, розраховуючи вторгнутися в ослаблену війною країну. У 1655 р. Швеція розпочала війну з Річчю Посполитою, більшість армії якої була зайнята в Україні.

Скористатися послабленням Речі Посполитої зумів курфюрст Бранденбурзький Фрідріх-Вільгельм, який у цей час правив об’єднаною Бранденбурзько-Прусською державою. Пруссія була васалом короля Речі Посполитої. Він відмовився виконувати свої васальні обов’язки, виступати на боці короля у війнах і домігся звільнення Пруссії з-під польської залежності.

Найбільш приязне ставлення серед протестантських держав до подій в Україні спостерігалося в Англії. Лідер Англійської революції Олівер Кромвель вбачав у визвольній війні «козацького генерала» Б. Хмельницького проти католицької Речі Посполитої важливу ділянку загальноєвропейської боротьби з «латинниками» й «папістами».

Цікаво знати

Зберігся лист, написаний представниками англійського уряду Б. Хмельницькому в роки Національно-визвольної війни. Дехто з дослідників вважає, що його автором був О. Кромвель. У ньому гетьман титулувався як «генералісімус війська і стародавньої грецької релігії і церкви, володар всіх запорозьких козаків, страх і знищувач польської шляхти, завойовник фортець, викорінювач римських священників, переслідувач язичників».

Кромвель висував ідею створення «великої антиримської, антигабсбурзької, антиконтрреформаційної коаліції» європейських країн, до якої, крім Англії, повинні були увійти Швеція, Московська держава й Гетьманщина.

 Зовнішня політика Гетьманщини.

У роки Національно-визвольної війни Б. Хмельницький здійснював активну зовнішньополітичну діяльність — листувався з урядами інших країн, відправляв послів до інших держав, приймав іноземні посольства тощо. Головне завдання зовнішньої політики гетьмана полягало у створенні умов для успішного завершення війни з Річчю Посполитою і зміцненні становища Гетьманщини. При цьому Хмельницькому необхідно було враховувати ситуацію навколо українських земель на середину XVII ст. Річ Посполита, Московська держава й Османська імперія не були зацікавлені у виникненні Гетьманщини, вважаючи, що це порушить рівновагу сил між ними, і одночасно мали власні претензії на українські землі.

У зовнішній політиці Гетьманщини головними були кілька напрямків:

— Отримання воєнної допомоги для ведення збройної боротьби з Річчю Посполитою. Із цією метою в роки війни гетьман уклав угоди про воєнну допомогу з Кримським ханством, Московською державою і Трансільванським князівством.

— Ослаблення Речі Посполитої та запобігання її спробам утворити антиукраїнські союзи. Так, під час зустрічі в Києві наприкінці 1648 р. із єрусалимським патріархом Паїсієм, що прямував до Москви, Хмельницький докладав зусиль для розриву Поляновського миру між Річчю Посполитою й Московською державою 1634 р. Він просив Паїсія і свого спеціального посла, якого відправив із ним до Москви, зробити для цього все можливе. Гетьман пропонував укласти союз проти Польщі шведському уряду й курфюрсту Бранденбурзькому.

— Здобуття держави-протектора (захисника) Гетьманщини. У роки війни Хмельницький вів переговори про можливість прийняття Української гетьманської держави під протекцію турецького султана або московського царя.

— Зміцнення становища Гетьманщини як нової незалежної держави. Для реалізації цієї мети Хмельницький приймав послів, укладав угоди, підтримував дипломатичне листування з іноземними володарями, інформуючи їх про події в Україні. Він домігся від турецького султана укладення угоди, за якою українським купцям дозволялося вільно плавати Чорним морем і на 100 років звільнитися від сплати мита. Сучасники повідомляли, що в гетьманській резиденції в Чигирині одночасно перебували посли: австрійський, два шведські, два трансільванські, турецький, татарський, три з Молдови, три з Волощини, польського короля, польської королеви, литовський і московський. Домогтися визнання іншими державами Гетьманщини і своєї влади Хмельницький хотів шлюбом сина Тимоша з донькою Василя Лупу, з легітимної молдавської правлячої династії. Тим більше, що друга донька В. Лупу була одружена з литовським князем Радзивіллом. Завдяки цьому шлюбові гетьман також розраховував забезпечити принаймні нейтралітет Литви в подальшій боротьбі з Польщею.

 Відносини між Українською державою й Московією. Розпочавши війну з Річчю Посполитою, Богдан Хмельницький розумів необхідність підтримання добрих стосунків із Московською державою. По-перше, у разі виступу московської армії союзницею поляків у їх боротьбі з українцями, для останніх це мало б катастрофічні наслідки. По-друге, у тогочасному світі визначальне значення мала приналежність до однієї релігії. Українці вважали себе приналежними, разом із московитами, до одного православного народу, очікували від братів по вірі допомоги у війні проти влади католицької Польщі. Унаслідок цього в українському суспільстві в роки Національно­визвольної війни поширювалися промосковські настрої.

У 1648—1653 рр. гетьман Б. Хмельницький постійно підтримував зв’язки з правлячими колами Московської держави. Одразу після Корсунської битви гетьман звернувся з листом до московського царя Олексія Михайловича, повідомив про перші перемоги козаків і спробував заручитися його підтримкою у війні з поляками. Ситуація була досить складною. Союзниками Хмельницького були кримські татари, які були ворогами Московської держави. Річ Посполиту й Московію поєднував Поляновський мирний договір 1634 р. Уряд останньої не хотів його порушувати. Після початку повстання на кордоні з Україною зосереджувалися московські війська, які могли в разі прохання польського уряду рушити в наступ проти козаків. Після отримання московським урядом листа Хмельницького запланований похід в Україну було відмінено.

30 грудня 1648 р. гетьман відправив до Москви посольство, очолюване полковником С. Мужиловським клопотатися про надання воєнної допомоги і прийняття Війська Запорозького у складі Чернігівського, Київського, Брацлавського, Подільського, Волинського воєводств і Мозирського повіту московським царем «під свою руку». Це було перше, зафіксоване у виявлених джерелах прохання Хмельницького перейти під протекцію Московської держави. Проте московський уряд, через власну неготовність до війни з Польщею, відмовився обговорювати питання військової допомоги. Було заявлено, що лише після того, як Хмельницький і козаки самостійно звільняться з-під польської влади, вони можуть, якщо побажають, перейти в підданство до московського царя.

У наступні роки гетьман неодноразово повторював своє бажання прийняти протекцію московського царя, але той не поспішав давати відповідь і уважно спостерігав за ситуацією в Україні. У середині 1650 р. московський уряд звинуватив ослаблену війною з козаками Річ Посполиту в систематичних порушеннях Поляновського договору й розірвав його.

Із серпня 1651 до травня 1653 р. в Москві майже безперервно працювали українські посольства, які за наказом гетьмана вели переговори, вимагаючи згоди на прийняття Гетьманщини під «государеву руку». У червні 1653 р. Хмельницький попередив московську сторону, що в разі затягування переговорів прийме протекцію турецького султана.

1 жовтня 1653 р. на скликаному в Москві Земському соборі було ухвалено рішення: «Військо Запорозьке з містами і з землями прийняти під государеву високу руку» та про оголошення війни Речі Посполитій. Для реалізації цього рішення до Гетьманщини вирушило спеціальне московське посольство, очолюване боярином Василем Бутурліним.

Україно-московський договір 1654 р. Для вирішення питання про прийняття протекції московського царя за розпорядженням Хмельницького 8 січня 1654 р. в Переяславі було скликано військову раду. У ній брали участь старшина і представники усіх полків. Вислухавши промову гетьмана, рада підтримала його пропозицію прийняти підданство одновірного московського брата.

Гетьман, старшина й московські посли рушили до Успенської соборної церкви Переяслава. Хмельницький планував, що там обидві сторони, за європейською традицією, складуть присягу. Однак трапилося замішання. Бутурлін заявив, що цар своїм підданим не присягає. Хмельницький уладнав конфлікт, заявивши, що Військо Запорозьке згодне скласти присягу.

Після ради в Переяславі московські посли вирушили до міст і містечок Гетьманщини, де, за їх даними, присягу склали 127 338 осіб. Водночас серед козацької старшини відмовилися присягати Іван Богун, Іван Сірко та деякі інші. Тривалий час не хотіли присягати козаки Запорозької Січі. Незадоволені прийняттям присяги були серед козаків Кропив’янського, Корсунського, Полтавського, Уманського і Брацлавського полків. Із «великою неохотою», небезпідставно побоюючись обмеження своїх прав, приймало присягу вище православне духівництво. Відмовлявся присягати київський митрополит Сильвестр Косов.

У лютому 1654 р. до Москви прибули українські посли й подали царю «Просительні статті про права усього малоросійського народу». Узгоджений у ході переговорів варіант угоди був оприлюднений у березні цього року й здобув назву «Березневих статей», оригінал яких до наших днів не зберігся.

Переяславська рада

Згідно з досягнутими домовленостями, цар обіцяв зберігати й ніколи не порушувати права і привілеї Війська Запорозького, надані польськими королями й великими князями литовськими. Встановлювалася 60-тисячна кількість козацького реєстру. Податки мали збирати українські урядники й передавати їх до царської казни. Гетьман і старшина обиралися козаками на раді. Гетьману дозволялося зноситися з іншими державами лише за умови повідомлення царя. Зносини з польським королем і турецьким султаном заборонялися без царського дозволу. Залишався давній поділ на стани, кожен із яких зберігав свої права і привілеї. Судитися українське населення мало на основі місцевих законів та звичаїв. Посади в адміністративному апараті заміщувалися представниками місцевого населення. Підтверджувалися права київського митрополита і всього православного духівництва на маєтності, якими вони володіли.

Українська сторона визнавала за царем право тримати в Києві воєводу з військовою залогою й розташувати свої війська на кордоні з Річчю Посполитою. У випадку татарських нападів на українські землі передбачалася організація спільних україно-московських походів. Московський уряд зобов’язувався вступити у війну з Річчю Посполитою навесні 1654 р.

Історичне значення україно-московської міждержавної угоди 1654 р. полягало в тому, що вона юридично зафіксувала акт відокремлення й незалежності від Речі Посполитої Війська Запорозького та оформлення над ним протекції московського царя. Вона відкрила перед Україною реальну перспективу за допомогою Московської держави довести війну з Річчю Посполитою до перемоги й об’єднати всі українські землі в межах однієї держави. Угода стала поворотним пунктом в історії України, Росії та всієї Східної Європи.

 

 

Завдання 1 (7 клас)

Які одночлени потрібно вписати, щоб отримати тотожності?

а) 5b2 · (  –  ) = 20b7 – 35b2 б) 7ac2 · (  +  ) = 7ac3 + 35ac2 в) (  +  ) · 9ac3 = 9ac3 + 18a2c3 г) (7x2 +  ) · 5x =  + 20x д) 0,5 · (  +8 ) = 3a3 +  е)  · (0,5a4 – 3 ) = a5 – 6a

4b5 та 7 c та 5 1 та 2a 4 та 35x3 6a3 та 4 2a

 

Розшифруйте слово. Ключ для шифру:

Відповідь:

 

 

Завдання 2 (7 клас)

Кожна пара учнів отримує «сніжку», у середині якої записаний многочлен. Степінь многочлена відповідає порядковому номеру літери в українській абетці. На дошці висить таблиця з абеткою та таблиця для запису вгаданих літер.

 

А	1		І	12		Т	23
Б	2		Ї	13		У	24
В	3		Й	14		Ф	25
Г	4		К	15		Х	26
Ґ	5		Л	16		Ц	27
Д	6		М	17		Ч	28
Е	7		Н	18		Ш	29
Є	8		О	19		Щ	30
Ж	9		П	20		Ь	31
З	10		Р	21		Ю	32
И	11		С	22		Я	33

 

Учень, який знайшов степінь многочлена на «сніжці» виходить до дошки та записує відповідну букву в таблицю.

 

1 літера		Р
2 літера		І
3 літера		Ч
4 літера		П
5 літера		О
6 літера		С
7 літера		П
8 літера		О
9 літера		Л
10 літера		И
11 літера		Т
12 літера		А

 

Завдання 3 (7 клас)

Коефіцієнти подвоєних добутків за допомогою схеми поставте у відповідність буквам та прочитайте прізвище лідера англійської революції, який написав листа Б. Хмельницькому.

1.              
2.              
3.              
4.              
5.              
6.              
7.              
8.              
9.              
10.         
11.         
12.         
13.         
14.         

 

 

Завдання 4 (7 клас)

Обчислити значення виразів:

1.              
2.              
3.              
4.              

1654 рік – Переяслівська рада

РОЗДІЛ V. Пам’ятай свій рід!

Козаки, ви мої козаки,

Ви дивились на нас крізь віки,

Захищаючи землі свої,

Вам хотілось їх нам зберегти

Від ворожої турків орди,

Від нестримної волі монгол,

Від жагучої сили татар,

Від усіх,хто страждання їй дав.

Козаки, ви мої козаки,

І не вірилось вам ,що завжди

Українцям страждать нарекли

Навіть близькі й підступні брати:

За земну і чудову красу,

За природню її доброту,

І за віру в казкові дива,

За все те, що природа дала.

Але віриться,що назавжди

Перерветься гіркота біди

Й запанує в нас МИР навкруги

Козаки, ви мої козаки!

Україна — це наша суверенна, соборна держава, має п'яте місце за величиною та кількістю населення в Європі. Ми пишаємося її багатствами: родючими чорноземами, природними ресурсами. Природу рідного краю треба любити, оберігати. Умій бачити, де ти потрібний своїй Вітчизні, народові... Не шкодуй себе для Батьківщини — це найбільша мудрість.» Застосування історичних елементів на уроках математики нерідко дає несподівано високі результати. Математичні поняття пов’язуються в пам’яті учнів не лише з цифрами і буквами, а ще асоціюються з історичними подіями чи предметами, які їх стосуються. Застосовуючи українознавчу інформацію на неспеціальних уроках, учитель досягає водночас кількох цілей. Таке поєднання дає змогу подати учням матеріал у новому світі, що значно підвищує їх інтерес, концентрує увагу та, відповідно, покращує процес мислення й самого навчання. Крім того, запровадження українознавчих елементів розвиває в учнів почуття патріотизму, допомагає глибше ознайомитися з історією, звичаями та традиціями рідного краю, духовно збагачує. Такий інтегрований підхід допомагає всесторонньо ознайомлювати учнів з досягненнями української науки, надбаннями культури українського народу. Українська держава сприяє відродженню українського козацтва, популяризації серед молодого покоління козацьких ідеалів і принципів, вихованню молоді на славних традиціях наших предків. Висока козацька духовність, яка за своєю суттю, змістом і характером у кращих своїх виявах була справді лицарською, забезпечувала бурхливий розвиток усіх сфер життя України в епоху великого відродження нашого народу. Відомо, що про українське козацтво значна частина дітей має, як правило, поверхове і спрощене уявлення. Насправді ж козацтво було не лише військовим, а й яскраво вираженим національним, соціальним, політичним, державним, культурно-історичним, психолого-педагогічним феноменом. Сила, велич і могутність козацтва були настільки впливовими, суспільно значущими, що кожен українець прагнув стати козаком.

При вивченні теми «Звичайні дроби» у 5 класі пропоную дітям задачі козацької тематики. 1.Козак Василь наварив кулешу. Сам він з’їв 4 1 частину каші, козаку Чубу він дав 3 1 решти, козаку Біловусу - 2 1 нової остачі, а козаку Мамаю – решту. Після обіду козаки ніяк не могли з’ясувати, кому з них дісталося більше кулешу. Допоможіть їм розібратися.

2. Одного разу козаки Гострошабленко, Чорноокий та Скалозуб вихвалялися. Гострошабленко каже: «Я витрачаю на догляд за своєю зброєю 3 7% всього вільного часу». Чорноокий: «А я витрачаю 27 % всього вільного часу». Скалозуб каже: «Я витрачаю 1 9 % всього вільного часу». Хто з них найбільше часу приділяє догляду за зброєю? Розмову цих козаків почув козак Побрехенько і сказав, що він на догляд за зброєю витрачає 34% всього вільного часу. Чи відповідають його слова прізвищу?

3. Гетьман Сагайдачний мав у своєму війську 17500 козаків, 500 2 з яких утворювали екіпаж одного корабля – чайки. Скільки козаків було на чайці? Скільки човнів було у гетьмана Сагайдачного?

4. У морські походи козаки ходили навесні, влітку та восени. Весною у похід ходило 73% усіх козаків, влітку - 53% усіх козаків, а восени - 54% козаків, що ходили у похід навесні. Скільки козаків ходило у морський похід навесні, скільки влітку, скільки козаків ходило у морський похід восени, якщо всього було 17500 козаків?

5. Проти турецької армії та 60000 кримської орди, яка становила 52% від війська турецького, виступили 40000 козаків, об’єднаних з Коронною (польською) армією, якої було 43% від кількості козаків. У скільки разів українсько-польське військо було менше за вороже?

Дуже часто на уроках математики у 5-6 класах використовуються ігрові моменти повторення математичних понять у зашифрованому кросворді, де відгадуються різні ключові слова, імена та прізвища українських гетьманів . На таких уроках завжди панує гарний настрій, а це запорука продуктивної роботи.

Приклад такої діяльності на уроці є поданий кросворд у якому зашифроване ім'я та прізвище видатного українського гетьмана, військового, політичного та державного діяча:

1.Результат дії множення. (Добуток)

2.Числовий множник одночлена, записаного в стандартному вигляді. (Коефіцієнт).

3. Спосіб розкладання многочленів на множники. (Групування)

4.Дія протилежна до множення(ділення).

5.Результат дії ділення( частка)

6.Числа, які використовують при лічбі(натуральні)

7.Відрізок,що сполучає дві точки на колі.(хорда)

8.Результат дії додавання. (Сума)

9.Назва дробу у знаменнику якого десять,сто…(десяткові)

10.Лінія, яка складається із декількох ланок.(ламана)

11.Назва другого числа при діленні.(дільник)

12.Рівність ,яка містить невідоме.(рівняння)

13.Запис, що складається із чисел і змінних, сполучених знаками дій і дужок. (Вираз)

14.Одна сота частина числа(процент).

15.На що ділити не можна(нуль)

16.Назва виразу який містить букви (буквений).

17.Кут більший за 90*(тупий)

18.Кут менший за 90*(гострий)

Г

О

С

Д

Р

П

Н

Т

Т

Д

С

І

І

Р

У

Б

У

Р

О

К

Ч

У

Д

Л

В

В

О

Л

У

П

И

Б

О

Г

Д

А

Н

Х

М

Е

Л

Ь

Н

И

Ц

Ь

К

И

Й

У

Е

Р

І

С

А

О

А

С

А

Н

Я

Р

Е

В

Й

Т

Ф

У

Л

Т

Т

Р

Я

М

И

Н

А

Н

Е

О

І

П

Е

К

У

Д

Т

А

К

Н

З

Т

Н

К

Ц

У

Н

А

Р

А

К

Н

Я

И

І

В

Н

А

О

А

Й

Є

А

Я

Л

В

Н

Н

Ь

И

Т

Н

Н

Й

Я

І

 

Розв'язавши рівняння і склавши їх почергово, ми дізнаємося період життя творця Української

держави, політика і полководця Богдана Хмельницького.

Розв'яжіть рівняння:

1) 13X - 6=7     5) 17-Х=16

2) 2X-3=7     6) 10+Х=16

3) 20-Х=11     7) 25Х=125

4) 20Х=100    8) 49:Х=7

Тож – одне з центральних місць у навчальному процесі займає творча індивідуальність педагога. Здатність управляти цим процесом - свідчення високого інтелектуального й духовного рівня вчителя, його професійної компетентності. Уміння зачаровувати учнів, захоплювати їх навчальним матеріалом, подавати інформацію в яскравій емоційно-образній формі - це велике щастя для вчителя, це найвищий прояв його педагогічної майстерності. Адже тільки за таких умов він навчає й виховує, збуджує думку та формує почуття, сприяє розвитку та становленню особистості. Бо можна добре оволодіти технологією викладання, мати достатні знання про свій предмет, успішно пройти «школу виучки», але коли з педагогічного арсеналу буде вилучено високий духовний настрій, темперамент, чутливість, вразливість, а на місце обговорення поставлено голий прагматизм і безчуттєву логіку доказів, то навчання стане холодним і безбарвним ремісництвом. На уроках має панувати атмосфера довіри, взаєморозуміння, доброзичливості. Особливу радість відчуваєш від творчої співпраці з учнями. Кожен вчитель повинен любити свій предмет, бо це його професія, його хліб. Я люблю математику за її одночасну простоту і складність, за її багатогранну сутність, за нові відкриття, за процес пошуку. Вона дійсно цариця всіх наук, вона богиня, перед якою ми схиляємо голову, вона сенс життя.

Ти - 12 – усіх наук наука,

Ти є основою з основ.

Для всіх 13 ти рушійна сила,

Бо ти завжди логічна і красива,

Могутня. 14 і важлива,

Тебе ж 11 зовуть,

Хто полюбив тебе навік з тобою йдуть!

(Богинею -11, Математика-12, досягнень-13, мудра-14)

Розв'яжіть рівняння та за коренем рівняння розташуйте відповідні слова у заданий куплет вірша та прочитай його.

27 – X=16

X – 7=5

125 – Х=112

Х × 15=210

Ти - математика – усіх наук наука,

Ти є основою з основ.

Для всіх досягнень ти рушійна сила,

Бо ти завжди логічна і красива,

Могутня. мудра і важлива,

Тебе ж Богинею зовуть,

Хто полюбив тебе навік з тобою йдуть!

У віршику про математику вилучені ключові слова

Ми добре розуміємо, що не кожен учень в майбутньому буде математиком, фізиком чи інформатиком , але надіємося, що учні наші виростуть людьми мислячими, всебічно розвиненими, творчими, вихованими. А найголовніше – будуть справжніми патріотами, щиро любитимуть свою Батьківщину, вірою і правдою служитимуть українському народові. Будуть змінюватися часи, школа вирішуватиме нові завдання, проте актуальною є і буде одна проблема – виховання громадянина України, який знає і пам’ятає свій рід, мову материнську, цінує минуле і буде гідно творити майбутнє.

Якщо буде світло в душі, буде краса в людини,

Якщо є краса в людини, буде гармонія в домі,

Якщо є гармонія в домі, буде порядок в нації,

Якщо є порядок в нації, буде мир у світі.

Історична вікторина «Запорізькі козаки»

Мета: поглибити знання учнів про українське козацтво та традиції часів Запорізької Січі; активізувати пізнавальні інтереси учнів, розвивати уважність, кмітливість, вміння логічно мислити, лаконічно та аргументовано висловлювати свою думку; виховувати повагу до історичної спадщини рідного народу; формувати навички командної роботи.

Обладнання: проектор та мультимедійна презентація, бланки для реєстрації відповідей, «чорна скринька», відео та аудіо файли, плакат з назвою заходу, листівки з іменами козацьких ватажків, зображення клейнодів.

Хід

Життя – Україні,честь – собі.

Ведуча 1. Добрий день, шановні друзі! Щорічно, 14 жовтня в день свята Покрови Пречистої Богородиці вся Україна відзначає День Українського козацтва, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності.

Ведуча 2. Козацтво є одним з найяскравіших феноменів вітчизняної історії. Це національний символ українського народу, уособлення української нації. Козаки боронили рідну землю, захищали власну свободу, берегли рідну культуру та звичаї. Секрети їх успіху трималися на трьох китах: фізична досконалість, кодекс честі та доблесне керівництво.

Ведуча 1. До Дня Українського козацтва ми підготували цікаву вікторину. В ній приймають участь учні 9-х класів.

(Звучить «Козацький марш». До залу урочисто входять команди.)

Ведуча 2. Дозвольте ж представити козаків нашої школи.

Команди по черзі проголошують свою назву та девіз.

Команда Вишневецького: Ми козацького роду,

 Славних предків діти,

 У житті ми всі вчимося,

 Рідний край любити.

Команда Хмельницького: Козаки – це вільні люди!

 Козаки – безстрашні люди!

 Козаки – борці за волю,

 За народну щасну долю.

Ведуча 1. А тепер представляємо шановну козацьку старшину, яка судитиме змагання.

1._____________

2._____________

3._____________

Ведуча 2. Отже, козацькі змагання оголошуємо відкритими! Перевіримо, як добре учні знають життя, побут, звичаї та подвиги козаків.

Ведуча 1. І за традицією перший конкурс «Розминка»

Ведучі ставлять командам запитання (кожній окремо). Час на роздуми та обговорення командам не відводиться. Перемагає команда, яка протягом двох хвилин дала більше правильних відповідей.

Запитання для команди Вишневецького:

1. Найважливіша ознака влади в козацькому війську. (Булава)

2. Як називається козацький човен? («Чайка»)

3. Народний співець, оспівувач подвигів козаків. (Кобзар)

4. Голова козацького уряду. (Гетьман)

5. Як звали першого козацького гетьмана? (Дмитро Вишневецький)

6. Центральний орган управління Січі. (Кіш)

7. Хто і коли наказав зруйнувати Січ? (Російська цариця Катерина ІІ в 1775 році)

8. Скільки куренів було на Січі? (Тридцять вісім)

9. Козацьке чотирикутне укріплення зі скріплених возів. (Табір)

10. Яке церковне свято козаки вважають своїм і коли воно відзначається? (Покрова, 14 жовтня)

Запитання для команди Хмельницького:

1. Як називалась рада, що збиралася для вирішення стратегічних питань, коли між старшинами не було одностайності? (Чорна рада)

2. Як називалася столиця козацький земель? (Запорізька Січ)

3. Що було атрибутом козака? (Оселедець)

4. Що козаки обов’язково будували на Січі? (Церкву)

5. Який колір мала січова корогва? (Малиновий)

6 .У якому місті за часів гетьманування Б.Хмельницького розташовувалася резиденція гетьмана? (У Чигирині)

7. Який святий вважається покровителем козацтва? (Архангел Михаїл)

8. Як називалися козацькі збори? (Рада)

9. Як називали символи козацької влади? (Козацькі клейноди)

10.Який клейнод вважався символом влади усього Козацького Війська? (Козацький прапор-корогва)

(Журі оцінює конкурс і оголошує результат.)

Ведуча 1. З незапам'ятних часів в Україні козаки славилися силою та спритністю. Тож зараз ми побачимо, чи гідні хлопці нашої школи називатися справжніми знавцями історії козацтва.

Ведуча 2. Чим же славилась Запорізька Січ, коли виникла, коли була зруйнована? На ці запитання командам треба буде дати відповідь якомога правильнішу в конкурсі «Знавці».

Ведуча 1. Увага! Команди, ви отримуєте тестові завдання з варіантами відповіді. На їх вирішення вам дається 3 хв. Потрібно вказати правильний варіант відповіді (позначивши букву). За кожну вірну відповідь ви отримаєте 1 бал. Як тільки почнеться музика ви приступите до вирішення завдань!

А журі та глядачам пропонується відео «Козацька слава!»

Запитання:

1. Що означає слово «козак»?

а) переселенець

б) бідняк

в) вершник, вільна людина

2. Як називали козаків, які зналися на травах та вміли ворожити?

а) драгоман

б) характерник

в) шаман

3. Де відбулася перша битва в ході визвольної війни?

а) під Крутами

б) під Жовтими Водами

в) під Берестечком

4. Назви найвідоміший козацький танок.

а) гопак

б) краков’як

в) хоровод

5. Кому заборонявся вхід на територію Запорозької Січі?

а) заміжнім жінкам

б) молодим незаміжнім дівчатам

в) усім жінкам

6. Першу козацьку фортецю збудували на острові…

а) Зміїному

б) Мала Хортиця

в) Велика Хортиця

7. Останній гетьман Запорозької Січі.

а) Пилип Орлик

б) Павло Полуботок

в) Кирило Розумовський

8. Хто був автором першої української Конституції?

а) Богдан Хмельницький

б) Пилип Орлик

в) Григорій Сагайдачний

9. Як називали козаків, які перебували на державній службі?

а) найманці

б) реєстрові козаки

в) характерники

10. Назви ім’я відомого козака, який брав участь у більш ніж п’ятидесяти битвах.

а) Іван Сірко

б) Іван Богун

в) Дмитро Вишневецький

11. Де знаходилася козацька Січ?

а) за дніпровськими порогами

б) в причорноморських степах

в) на Кримському півострові

12. Як називали місце, де жили козаки?

а) намет

б) землянка

в) курінь

13. Кого на Січі називали козацьким джурою?

а) слугу

б) помічника, учня, майбутнього козака

в) кінного воїна

14. Що таке «козацькі маяки»?

а) кращі козацькі лицарі

б) світловий телеграф

в) козацький роз’їзд

15. Який музичний інструмент вважався на Січі клейнодом?

а ) литаври

б) кобза

в) бандура

Ведуча 2. Час вийшов! Що ж …давайте перевіримо чи правильно ви зазначили відповідь!

(Журі оцінює конкурс і оголошує результат.)

Ведуча 1. Славні у нас команди, дружні козаки. Цікаво, чи добре вони знають своїх легендарних попередників?

Ведуча 2. Це стане відомо з наступного конкурсу «Легендарні побратими».

Ведуча 1. Команди отримують листівки з іменами видатних козацьких ватажків: Богдан Хмельницький, Павло Полуботок, Іван Сірко, Петро Калнишевський, Іван Сулима, Петро Сагайдачний, Дмитро Вишневецький, Петро Дорошенко.

На кожне запитання команда повинна підняти картку з прізвищем, яке вона вважає відповіддю на питання. На роздуми дається 5 секунд. Після звукового сигналу команди піднімають картки одночасно.

А журі буде уважно слідкувати за правильністю відповідей.

Запитання:

1. Ім’я козака, прозваного басурманами Урус-шайтаном, тобто українським чортом. Відомо, що він виходив переможцем 54 рази із проведених 55 битв. (Іван Сірко)

2. Назвіть ім’я козака, якого двічі обирали головним отаманом, чого зроду-віку на Січі не бувало? ( Петро Калнишевський)

3. Назвіть гетьмана, звинуваченого в державній зраді та заточеного в Петропавлівське підземелля, звідки він уже не вийшов? (Павло Полуботок)

4. Кого сучасники називали « українським Спартаком», « Ганібалом», в пам’яті народній він залишився національним героєм? (Богдан Хмельницький)

5. Хто із гетьманів був нагороджений медаллю Папи Римського? ( Іван Сулима)

6. Хто був засновником першої Запорозької Січі? (Дмитро Вишневецький)

7. Кого в народі називали Сонцем руїни? (Петра Дорошенка)

8. Який гетьман здійснював найуспішніші морські походи козаків? (Петро Конашевич-Сагайдачний)

9. З ім’ям якого гетьмана пов’язують створення козацької кінноти як роду військ? (Богдана Хмельницького)

Ведуча 2. Прошу, шановне журі, підвести підсумки. За кожну правильну відповідь 1бал.

(Слово журі.)

Ведуча 1. А зараз я запрошую капітанів команд вийти на середину. Для вас конкурс «Мудрий отаман»

Зараз вам буде зачитано козацькі прислів‘я. Ви маєте завершити ці вислови. За кожну правильну відповідь ви отримаєте 1 бал, що зараховується до загального рахунку команди.

Змагання розпочинає капітан тієї команди, яка в попередніх конкурсах набрала найбільше балів.

Прислів'я для капітана команди Вишневецького:

1. За рідний край ... (і життя віддай).

2. Або перемогу добути, ... (або вдома не бути).

3. Кров не водиця, ... (проливати не годиться).

4. До булави треба ... (голови).

5. Де козак, ... (там і слава).

6. Степ та воля ‐ ... (козацька доля)

Прислів'я для капітана команди Хмельницького:

1. Козацькому роду ... (нема переводу).

2. Береженого Бог береже, а козака ... (шабля стереже).

3. Хочеш спокою — ... (готуйся до бою).

4. Терпи, козаче, ... (отаманом будеш).

5. Коли стелиться доріжка, козакові... (не до ліжка.)

6. Хліб та вода — ... (козацька їда.)

(Журі оголошує результат конкурсу капітанів).

Ведуча 2. Увага! Наступний конкурс «Чорна скринька»

1. У цій скриньці знаходиться те, що за козацькими повір'ями рятувало від ворожої кулі. Що то таке і куди треба було покласти цей предмет? (Грудочку рідної землі треба було покласти в чоботи)

2. В цій скриньці лежить предмет, який кожен козак зберігав у шкіряному футлярі на поясі. (Ложка)

3. Цим предметом обмінювались побратими на Січі в знак вірності один одному. (Натільний хрестик)

4. Те що козаки сипали на рану для її швидкого загоєння. (Сіль)

5. Річ, по якій можна було відразу відрізнити козацького коня від татарського. (Підкова, татари коней не підковували)

6. Цей предмет називали душою козака, а ще – носогрійкою.(Люлька)

(Слово журі.)

Ведуча 1. Останнім завданням для команд буде гра з клейнодами – символами козацької влади. Необхідно відгадати слова за переплутаними буквами,стати поряд із зображенням відгаданого клейнода та розповісти про нього. РОГАВУХ (хоругва-прапор), АЛУБАВ (булава), ЧАТПЕКА (печатка), НУЧКУБ (бунчук-держак із золотою кулею під якою підвішено кінське волосся), ВИРТАЛИ (литаври - великі мідні котли, обтягнуті шкірами), РАКАЛАМ (каламар-чорнильниця).

Ведуча 2. Для підбиття підсумків і нагородження команди-переможця слово надається членам журі.

(Виступ журі.)

Ведуча 1. Сьогодні, коли йде боротьба за незалежність України, як ніколи актуально звучать рядки нашого гімну:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Ведуча 2. Пам’ятайте, дорогі учні, що ви є нащадками славних українських козаків. То ж любіть Україну, шануйте її народ. Хай кожен з вас своїми добрими справами і вчинками доведе, що козацькому роду нема переводу!

КВК «Ми козаки!»

1-й ведучий: Так , козаки мали велику силу, були і знахарями великими, і воїнами вправними.

2-ведучий: Ну то що, може запросимо козаків до нас, та й побачимо , які вони вправні, та яку силу і розум мають?

1-й ведучий: Добре. Запрошуємо команди куренів 8-х класів до нас на сцену.

(Входять команди 8-х класів, під звуки козацького маршу» Гей, у лузі . червона калина похилилася»..)

Вчитель-розпорядник: Шановне журі! Зверніть увагу на цих бравих козаків та оцініть їх зовнішній вигляд, емблему та вишкіл.

(журі оглядає козаків та їх емблеми).

Розпорядник: То що , шановне товариство, давайте подивимось, які ви козаки, вправні та сильні..

1-й конкурс. Називається він - «ГУСИ».

Учасники конкурсу навприсядки проходять коло по сцені(перший іде «гусак»). Пройшовши коло він повертається до команди і бере наступного гравця і разом з ним проходить теж саме коло по сцені. І т. д. , поки вся команда не приєднається до «гусака» і не пройде коло. Ну-мо, подивимося. Яка команда спритніша. 1-2-3…почали (музика)..

Ну, молодці!!!Журі підраховує бали, а ми давайте послухаємо укр.. пісню у виконанні 8-А класу..Запрошуємо!!.

Дякуємо за виступ, дуже гарно . Тепер попросимо журі оголосити перші результати (за емблему, зовнішній вигляд і конкурс «ГУСИ»).

Журі оголошує результати конкурсів.

Розпорядник: Ой, чи пан, чи пропав, двічі не вмирати, хай поможе святий Юрій ще й Пречиста Мати!! Оголошую 2 конкурс.

2- конкурс: «БИЙ ВОРОГІВ!».

(умови конкурсу-із зав’язаними очима треба знищити якомога більше ворогів, поки звучить музика(30 секунд). А ними(ворогами), будуть повітряні кульки. Скільки ви їх луснете(вб’єте), стільки балів і отримаєте. Просимо по 1 козаку від команди. (учасники по черзі беруть у руки булаву і «вбивають» ворогів.

Перший бій приймає 8-А клас - Музику! (під веселу музику починаємо бити ворогів).

Розпорядник: Дякуємо, герої. Ну, козаки, ну, молодці-таких ворогів здолали, а як же багато… Після такого герцю не гріх і відпочити. А поки команди відпочивають, а журі оцінює конкурс-ми послухаємо виступ 8-Б класу. Запрошуємо.

(виступають учні 8-Б класу зі своєю піснею)

Розпорядник: Просимо журі оголосити результати 2 конкурсу «БИЙ ВОРОГІВ»

(журі оголошує результати).

Ну що, козаки, зголодніли? Зараз ми вас підкріпимо.

А зараз наш 3 конкурс.

3 конкурс - « Кулінарний».

Умови конкурсу-Просимо по 2 гравці від кожної команди на сцену. Зараз ви із зав’язаними очима спробуєте нагодувати один одного-перед вами будуть розкладені козацькі пампушки - і ви під музику спробуєте з’їсти їх якнайшвидше-годуючи один одного. Хто швидше впорається із завданням –отримає 5 балів. Ну, приготувались, 1-2-3--почали!!

(Під веселу музики пари козаків намагаються погодувати один одного булками-пампушками. )

Молодці, Молодці!!! Не дарма ж на Україні говорили- «Хто як їсть, так і воює». Тепер ми бачимо, хто буде воювати найкраще…

А щоб наше журі не сумувало-давайте пригостимо і їх смаколиками

(ставлять перед журі пиріжки та вареники).

Розпорядник: Ну що ж, бачимо-що не встигли ми озирнутися, а ви вже все з’їли. Ох і швидкі. Але мабуть і пити хочеться?Розумію, розумію…Та от тільки умови конкурсу інші-їли вдвох, а пити буде один. Є бажаючі в команді? Хто хоче пити?По 1 учаснику від команди.

(кожному учаснику дається по 1л. води, )

По команді-1-2-3- Почали!.

Учасники під музику випивають воду .

Розпорядник: Так їдять козаки добре, а п’ють ще краще та швидше!! Просимо журі оцінити «Кулінарний« конкурс. А ми послухаємо виступ 8-В класу.

Розпорядник: Ну що , друзі, ми вже знаємо , що наші козаки вміють битися з ворогами, добре попоїсти и гарно запити, а чи набралися вони сили, як думаєте? Думаю, що всі вони богатирі. Бо щоб воювати-треба мати силу. А давайте побачимо , в якій команді найкращий богатир? Команди. Давайте на сцену по 1 богатиреві.

4 конкурс - «Спортивний».

Умови конкурсу-за 30 секунд потрібно присісти, не відриваючи п’ятки від підлоги якомога більше разів. Падати не можна. Просимо членів журі прослідкувати за виконанням конкурсу..

1-2-3-Почали! Під музику хлопці присідають. А члени журі рахують і слідкують..

Розпорядник: Ото богатирі! Ото молодці! З такими і боязко не буде. Дівчата! Придивіться до цих вправних молодців-вони не дадуть вас ображати. Дякуємо, богатирі!

Шановне журі! Що там у нас з рахунком?.

(журі оголошує результати).

Розпорядник: Ну і наш останній на сьогодні конкурс на кмітливість. Кожній команді (по черзі) будуть задані загадки. Скільки правильних відповідей - стільки і балів.

5 конкурс - «Ерудити»

Загадки: 8-А-1. Де є річка без води? (на карті).

2. Кого козаки називали джурою? (хлопчика-помічника)

3.Що таке-рубель? (праска).

Загадки для 8-Б-1. Що за птиця, що сонця боїться? (сніг).

2. Кого не пускали на Січ? (жінок).

3. Що таке-бортництво? (збирання меду).

Загадки для 8-В -1. Без ніг, а біжить, Без рука рукави має? (річка)

2. Хто був перший гетьман? (Байда Вишневецький).

3. Що таке книш? (хліб. Перепічка).

Ну що-тепер ми знаємо, які ви розумники. Просимо журі оцінити і підвести підсумки конкурсу і «Козацьких забав».

1-й ведучий: Людське безсмертя з роду і до роду

Увись росте з корінням родоводу,

І тільки той, у кого серце чуле,

Хто знає й береже минуле

І вміє шанувать сучасне

Лиш той майбутнє вивершить прекрасне!

2-ведучий: Будемо долю віншувати,

Щоб дала нам щастя з роду і живлющу воду,

Бо нема козацькому роду переводу!

Зла не буде зроду!!!

1-й ведучий: Нашому ж роду-нема переводу!

Хай слава єднає коріння святі!

Дай, Боже, нам віру і братню згоду,

На довгії роки, на вічні віки!!!.

2 - ведучий: Ось і закінчились «Козацькі забави». Але не закінчилося наше знайомство з нашою історією. Просимо журі оголосити остаточні результати змагань. Команди, на сцену!

Журі оголошує результати конкурсів і нагороджує переможців.

Шановні друзі! Сьогодні ми зібралися у цій залі,щоб відсвяткувати День українського козацтва, день слави і доблесті українських козаків-героїв.

У нашому заході приймають участь представники 8-х класів.

Всі конкурси сьогодні буде очолювати журі. У складі:

1.               _________________________________
2.               _________________________________
3.               __________________________________
4.               _________________________________
5.               __________________________________

Звучить козацький марш і на сцені з’являються ведучі.

Слово для привітання учасників надається розпоряднику.

Розпорядник:

Дорогі друзі! День, який ми сьогодні відмічаємо-свято Пресвятої Покрови, святої покровительки всього роду козацького.

Це свято віднині є не тільки як народно-релігійне, а й національне. Указом Президента України-14 жовтня проголошено Днем Українського козацтва!

1-й ведучий. Козацтво України вважало Пресвяту Богородицю своєю покровителькою і заступницею. Тому на Запорожжі була заснована церква Святої Покрови. І куди б не заносила доля козаків, завжди був з ними образ Пресвятої Покрови. Ця ікона супроводжувала і оберігала їх у далекій дорозі.

2-й ведучий. Існує переказ, що після зруйнування Запорозької Січі, у 1775р., козаки, що пішли на Дунай здаватись на милість турецького султана, взяли із собою і образ Пресвятої Покрови. Так вже склалося , що українці нині живуть по всьому світу. Розігнала їх гірка доля: революція, репресії,війна… Але Пресвята Богородиця Покрова і в далеких світах оберігає своїх синів і дочок.

2-й читець.

Україно! Ти моя молитва,

Ти моя розлука вікова.

Гримотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права!

 

3-й читець.

Україно! Ти для мене – диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо, горда і красива

З тебе дивуватися повік!

4-й читець.

Чорне море-наше море ,

Наші і Карпати,

Гей, яка ж ти, Україно,

Пишна та багата!

5-й читець.

Лети, вітер, з полонини

Та понад степами,

Рознеси ти нашу славу

Широко світами!!

(Ведучі йдуть під марш зі сцени)

КОЗАЦЬКІ РОЗВАГИ «БУЛО КОЛИСЬ В УКРАЇНІ...»

Мета: розширити знання учнів про історію та культуру України; розвивати інтерес до вивчення історії рідного краю часів козацтва, творчі здібності учнів, навички самостійної роботи; виховувати пошану до історичного минулого нашого народу; допомогти учням осмислити свою особистість як частину великого українського народу, пробудити національну свідомість, морально та фізично загартувати школярів.

Обладнання: малюнки учнів на козацьку тематику, плакати з прислів’ями про козаків, портрети гетьманів.

У заході беруть участь збірні команди 8-их класів.

Учні наперед знайомляться з конкурсами. Хлопці приймають участь у спортивних змаганнях, дівчата - в конкурсах самодіяльності.

Змагання очолює журі з 5 осіб:

1.             
2.              
3.         
4.         
5.         

Хід конкурсу

Звучить козацький марш і на сцені з’являються ведучі в українських костюмах (хлопчик і дівчинка)

Хлопчик: Було колись на Україні Ревіли гармати;

Були колись - запорожці Вміли панувати

Дівчинка: Панували, добували І славу і волю;

Минулося - осталися Могили на полі

 Хлопчик: Високії ті могили, де лягло спочити

 Коштує біле тіло, в китайку повите

Дівчинка: Високії ті могили чорніють, як гори,

Та про волю нишком в полі з вітрами говорять

Хлопчик: Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє

А онук косу несе, за ними співає.

Дівчинка: Було колись - в Україні лихо танцювало,

Журба в шинку медовуху поставцем кружляла.

Хлопчик: Було колись добре жити на тій Україні...

А згадаймо! Може серце хоч трохи спочине

Дівчинка: Що ж воно за диво таке - Запорожці?

Хлопчик: Та то такі були богатирі і великі знахарі - земля не держала!

Дівчинка: Ого! То це що - в них по 7 пудів була одна голова?

Хлопчик: Та ти що? Богатирі - бо силу велику мали, а знахарі - бо на зіллі та на травах зналися. Зрозуміла?

Дівчинка: Єге ж. ну то що, запросимо сучасних козаків та козачок, побачимо яку силу та розум вони мають?

Хлопчик: Так. Запрошуємо команди 8-их класів до нас на сцену.

(Виходять команди 8-их класів, співаючи пісню

«Гей, у лузі червона калина похилилася...»)

Дівчинка: Шановне журі. Зверніть увагу на наші команди та оцініть їх зовнішній вигляд та емблеми.

(Журі оцінює емблеми та костюми)

Хлопчик: Що, шановне товариство, давайте подивимося, які ви козаки?

Наш 1 конкурс називається «Гуси»

(Учасники конкурсу навприсядки проходять відрізок сцени. Перший іде «гусак» і повертаючись до команди, бере наступного гравця і разом з ним іде цей самий шлях і т.д, поки вся команда не приєднається до «гусака» і не пройде цей відрізок шляху)

Ну-мо, яка команда спритніша?

Дівчинка: Ну, молодці!. А поки журі буде підраховувати бали, давайте послухаємо українську пісню у виконанні ____ класу.

(співають_____________________________________________________)

Хлопчик: Дякуємо за пісню! Просимо журі оголосити результати за два конкурси : зовнішній вигляд і емблема команд та конкурсу «Гуси»

(журі оголошує результати)

Дівчинка: Ну, а зараз наш 2 конкурс і називається він «Бий ворогів»

(Умови конкурсу - поки звучить музика, із зав’язаними очима треба знищити ворога, а ними (ворогами) будуть повітряні кульки. Скільки ви їх луснете (вб’єте) (поки грає музика), стільки балів і отримаєте. Кульки будуть лежати на підлозі і представники від команд по одному будуть виконувати завдання)

Музику!

(під веселу музику починається «бій з ворогами»)

Хлопчик: Дякуємо, дякуємо! Ой скільки ворогів ви здолали! Після такого герцю не гріх і відпочити. А поки команди відпочивають, журі оцінює конкурс , а ми дивимось номер художньої самодіяльності від учнів ____ класу.

Дівчинка: Просимо журі оголосити результати.

(журі оголошує результати)

Хлопчик: Що, друзі, зголодніли? Це добре. Зараз у нас буде конкурс на «Самого найшвидшого». Перед вами будуть розкладені «пампушки». Всім членам команди треба по команді їх з’їсти найшвидше. Адже, як здавна говорили на Україні: «Хто як їсть, так і працює».

(Перед кожною командою будуть лежати кунцівські булочки, які і потрібно з’їсти якнайшвидше)

Починаймо!

Дівчинка: Ну що. добрі пампушки? Не встигли ми й озирнутися, а ви вже все з’їли! Ох і швидкі! Мабуть після пампушок і запити хочеться?

Розумію, розумію! Та от тільки умови наступного конкурсу такі: їли всі разом, а пити буде один. Є бажаючі? По одному від команди. Підготувалися, (учасникам дається 1 літр узвару).

Почали!

Хлопчик: Так, їдять козаки добре!

Дівчинка: А п’ють, ще краще та швидше!

Хлопчик: Просимо журі оцінити апетити команд? А ми дивимося номер у виконанні учнів ___ класу.

(пісня_____________________________________________ 

(журі зачитує результати змагань)

Дівчинка: Ну ми вже знаємо, що наші козаки вміють битися з ворогами, люблять добре попоїсти, а чи набралися вони сили, для наступного конкурсу, як думаєш?

Хлопчик: Та думаю, що вони богатирі. А давайте з’ясуємо, в якій команді найсильніший богатир! Команди, давайте сюди по одному богатирю!

(3 хлопчики виходять на сцену)

Так ось. Зараз ми побачимо, які ви сильні. Вам потрібно буде підняти гарбуза. Хто найбільше разів підійме, той і переміг. Зрозуміло? Почали!

(під музику хлопці по черзі підіймають гарбуз, а зал рахує. Скільки разів підняв - стільки балів команда заробила)

Дівчинка: Ото богатирі! Ото молодці! З такими козаками ніде не боязно! Дівчата придивіться до цих хлопців-молодців, вони не дадуть вас ображати. Дякуємо, богатирі! Ну що судді, що там у нас з рахунком.

(журі оголошує результати)

Хлопчик: Так, ну з козаками ми вже все зрозуміли, а що ж козачки? Вони щось вміють, крім того, що співають та танцюють?!

Дівчинка: Авжеж! Чи ти думаєш, що за них хтось все робить?

Хлопчик: 3 давніх - давен козачки вміли все - і вінки сплести на свято і смачну страву приготувати. Ось зараз ми і побачимо що вміють наші дівчата. Запрошуємо сюди козачок від команди (виходять дівчата). Зараз на протязі 3 хвилин ви маєте сплести вінок з того, що знаходиться в мішку.

А господині з вашої команди нагодують суддів своїми смачними варениками.

(на сцені дівчата плетуть вінки з шарфів та новорічних іграшок, а в залі - судді смакують варениками).

Дівчинка: Ну, що ж, конкурс добіг кінця. Ми просимо суддів його оцінити.

Хлопчик: Судді готові оголосити оцінки за витвори дівчат та сказати чиї вареники найсмачніші.

(журі оголошує результати і повідомляє з чим були вареники)

Дівчинка: Ось і підходить до завершення наша мандрівка у козацьке минуле України. Вам сподобалося? І нам теж!

Хлопчик: Тож слово надається журі для остаточного підведення підсумків і нагородження переможців.

(команди шикуються на сцені. Журі нагороджує переможців дипломами і

цукерками)

Оцінювання журі:

Максимальні бали:

1.               Зовнішній вигляд, костюми та емблема команди – 5 балів;
2.               Конкурс «Гуси» - 5 балів;
3.               Конкурс «Бий ворогів» - 10 балів;
4.               Конкурс «Хто швидше» - 5 балів;
5.               Конкурс «Віночок» - 5 балів;
6.               Конкурс «Вареники» - 5 балів.

Командам потрібно:

1.               Склад: 4 хлопчика і 2 дівчинки.
2.               Зовнішній вигляд, костюм.
3.               Назва команди.
4.               Емблема.
5.               10 кульок і темний шарф.
6.               1 номер художньої самодіяльності.
7.               Миска з варениками ( з цікавою начинкою).
8.               Гарбуз.
9.               12 булочок і 1 літр узвару.
   

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

Література:

1.               Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи.2017р . Навчальні програми затверджені наказом МОН від 07.06. 2017 № 804.
2.               Фізика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 7-9 класи.2017р . Навчальні програми затверджені наказом МОН від 07.06. 2017 № 804.
3.               Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах. Наказ МОН № 641 від 16.06.15 року

Інтернет-ресурси :

1.     http://uk.wikipedia.org/wiki
2.     http://indragop.org.ua/forum/29-301-1
3.     https://www.google.com.ua/search?q=%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B8+%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2&rlz=1C1AOHY_ukUA735UA735&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwjRxIjn39fZAhWMCuwKHf83CNsQ_AUICigB&biw=1280&bih=890
4.     http://ukrainianvancouver.com/wp-content/uploads/2012/12/kozak.jpg
5.     http://museumshevchenko.org.ua/element.php?id=509
6.     https://kozaku.in.ua/foto-kozak/kartunu/65-dmitro-bayda-vishneveckiy.html
7.     https://toloka.to/t65857
8.     http://gur.mil.gov.ua/content/retro1.html
9.     http://school-world.com.ua/lib/problema-virnosti-ta-zradi-u-dumi-pro-samijla-kishku/