« Впровадження здоров’язберігаючих технологій у діяльність педагогічних працівників»

Психолого – педагогічний практикум  на тему:

« Впровадження здоров’язберігаючих технологій у діяльність педагогічних працівників»

     Актуальність проблеми

«Без здоров'я і мудрість незавидна,

 і мистецтво бліде, і сила в’яне,

і багатство без користі,

і слово безсиле»
(Герофіл) 

     Найдорожчим скарбом, який отримує людина в нагороду від природи, є здоров’я. Це незрівнянне багатство, яке потрібно берегти та зміцнювати. Проблема збереження здоров’я в усьому світі стає дедалі актуальнішою, а в Україні – домінуючою. Захворюваність населення постійно зростає, а абсолютно здорових дітей майже не народжується. Для України головною проблемою, яка пов’язана з майбутнім держави, є збереження і зміцнення здоров’я дітей .

 Занепокоєння викликає різке погіршення стану фізичного та розумового розвитку підростаючого покоління, зниження рівня народжуваності й тривалості життя, зростання смертності, особливо дитячої, а також відсутність мотивації до збереження та зміцнення здоров‘я.     

У своїх працях видатний педагог В.О.Сухомлинський писав: «Досвід переконав нас у тому, що приблизно  у 85% невстигаючих учнів головна причина відставання у навчанні – поганий стан здоров’я, якесь нездужання або захворювання, найчастіше зовсім непомітне і таке, що можна вилікувати тільки спільними зусиллями матері, батька, лікаря та вчителя». На думку великого педагога, школа та вчитель зокрема повинні брати активну участь у збереженні здоров’я учнів

 Тому зараз актуальні здоров'яберігаючі технології в навчально-виховному процесі, при яких формуються дбайливе ставлення до фізичного і психічного здоров'я, найважливіші соціальні навички, що сприяють успішній адаптації дітей у суспільстві. Проблема здоров'я дітей сьогодні як ніколи важлива. Що ж можна зробити для здоров'я сучасного здобувача освіти?  Вчитель може працювати так, щоб навчання дітей не завдавало шкоди здоров'ю школярів.

          Чому ми звертаємось сьогодні до теми здоров‘язбереження у школі?

Тому що здоров’я дітей - одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя батьків, вчителів, суспільства в цілому

Здоров’язберігаючі   технології є стрижнем усіх педагогіч­них технологій, спрямованих на зміцнення та відтворення здоров'я учасників навчально-виховного процесу.

Виходячи з вище сказаного виникла потреба провести у даному навчальному закладі психолого-педагогічний практикум на тему: « Впровадження здоров’язберігаючих технологій у діяльність педагогічних працівників»

Мета:Підвищення професійної компетентності педагогічних працівників для здійснення особистісного розвитку й формування  в учнів навичок здорового способу життя, визнання пріоритету здорового способу життя як основного чинника збереження та зміцнення здоров'я. Ознайомити з класифікацією здоров’язберігаючих технологій навчання, показати важливість їх в навчально-виховному процесі. Виявити причини погіршення здоров’я в освітньому закладі та запропонувати шляхи їх усунення.

 Обладнання: стікери, кольорові олівці, фломастери, маркери, плакати, кольоровий папір,   ножиці, клей, плакат «Майбутнє дітей».

Вступне слово  психолога

Час не стоїть на місці. Людство завжди перебуває у пошуках нових ідей і цей процес розпочинається саме зі шкільної парти. Час змінює стандарти, стереотипи,  потреби, і сьогодні школа  теж проходить реформування. А це довгий, клопіткий   процес. Людина тим і відрізняється від комахи та бджоли, що будує не за існуючими, природніми інстинктами, а за народженими творчістю проектами у баченні прекрасного та гармонійного.

         Колись метою школи було навчити якомога більше людей читати та писати. А метою сучасної школи є підготовка дітей дожиття. Кожен учень має отримати під час навчання знання, що знадобляться йому в майбутньому житті. Здійснення означеної мети можливе за умови запровадження технологій здоров’язберігаючої педагогіки. Основна мета сучасної школи полягає у формуванні здорової особистості. Здорової як  фізично, так і духовно. Тому кожна школа сьогодні шукає свій шлях змін у просторі покращення якості освіти та виховання.

                                                                    ХІД ЗАХОДУ

 Учасники об’єднуються  в 4 групи.

1.                  Знайомство «Моя команда» 5хв.

Учасникам пропонується назвати свої імена, записати їх на бейджах і з початкових букв скласти слова, які будуть символізувати риси та ознаки команди.

Очікування. Чого ви чекаєте від сьогоднішньої зустрічі? 2хв.

2.                  Вправа «Повітряна кулька» 5хв.

Намалюйте кульку, що летить. Домалюйте людину у корзині – це ви. Напишіть 5 цінностей, які настільки важливі у вашому житті, що ви візьмете їх із собою. А тепер уявіть, що ваш шар знижується і хоче впасти. Ви маєте скинути баласт і взяти лише три цінності. Які цінності ви візьмете з собою? Цінності записуються на дошці і визначається найважливіша цінність. (Як правило гравці обирають здоров’я?)

4.                  Вправа «Незакінчене речення» 2хв.

Бути здоровим означає….( Учасники записують відповіді на стікерах, озвучують їх і причіплюють на плакат «Майбутнє дітей» з зображенням лелеки, що несе в дзьобі немовля.)

Висновок: нехай майбутнє наших дітей буде таким, яким ви його зобразили. “Здоров’я – це ресурс, а не мета життя”.

5.                  Інформаційне повідомлення. 2хв.

Психолог:

Здоров’я дітей і підлітків у будь-яких соціально-економічних і політичних ситуаціях є найактуальнішою проблемою і предметом першочергової важливості.

Нація, що не дбає про здоров’я своїх дітей, приречена на вимирання. Дитяче здоров’я не може бути принесене у жертву ні хворій економіці, ні руйнуванню моральних основ суспільства.

     Сьогодні ми аналізуємо питання, яке хвилює нас сьогодні, буде хвилювати завтра, питання сьогодення та питання майбутнього: здоров’я.

     Життя  доводить, що освіта й здоров’я нерозривно взаємопов’язані, а тому основною метою всіх нас , хто  працює  й навчається в школі,  є створити

умови, що дають змогу зберігати, зміцнювати  фізичне та  духовне здоров’я. Підтримуючи дітей та молодь у її прагненні зберегти своє здоров’я, ми повинні переорієнтуватися з лікування на профілактику , адже, за висловом Томаса Мора,«мудрий швидше уникатиме хвороб, ніж вибиратиме засоби проти них».

      Шкільне життя насичене різноманітними стресогенними факторами.

• 14% дітей практично здорові;
• 50% мають функціональні відхилення;
• 35-40% хронічні захворювання;
• в 3 рази - патологія травлення та сечостатевої системи;
• в 5 разів - порушення постави;
• в 4 рази - нервово-психічних розладів;
• за останні роки в 20 разів збільшилася кількість низькорослих дітей;
• щорічно більше 35% юнаків не здатні нести військову службу за медичними показниками;
• до  кінця занять погіршується самопочуття учнів, багато хто на підготовку домашніх завдань витрачають більше 2,5 - 3 годин;
• більше 60% дітей  не можуть відразу заснути, що свідчить про нервовий перевтомі;
• абсолютно здоровими і оптимально адаптованими можна вважати близько 1 / 3 першокласників, у вже до 6 класу кількість таких учнів знижується до 22%;
• Люди почали вмирати молодими, за 1999-2000 р. показник смертності у 20-29-літніх зріс майже на 80%;
• Лише третина учнів можуть освоїти програму основної школи без шкоди для свого здоров'я. Ще третина - з напругою адаптаційних можливостей. Для третини учнів програма основної школи непосильна! 

Виступ старшої медичної сестри школи з статистичними даними захворюваності учнів впродовж останніх років.

Психолог:

Звичайно не все в системі оздоровлення учнів залежить від учителя, необхідні кардинальні зміни в державі в першу чергу. Але  деякі заходи щодо збереження здоров’я наших дітей ми можемо запровадити уже сьогодні. Необхідно лише  змінити наше ставлення до проведення оздоровчих заходів і своєї роботи в цілому. Тому тема нашого засідання «Впровадження здоров’язберігаючих технологій у діяльність педагогічних працівників».

6.     Мозковий штурм. «Що ми розуміємо під здоров’язберігаючими технологіями?» 3хв.

Психолог:

 Поняття “здоров’язберігаючі технології” об’єднує в собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів.

• програми, методи, які спрямовані на виховання в учнів культури здоров'я, особистісних якостей, що сприяють його збереженню та зміцненню;
• формування уявлень про здоров'я як цінність, а також мотивацію на здоровий спосіб життя;
• сприятливі умови навчання дитини в школі (без стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);
• оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог);
•                   необхідний достатній та раціонально організований руховий режим, санітарно-гігієнічний та харчовий. 
•                    

Здоров’язберігаючі заходи:

•                                            Тренінгові заняття щодо здорового способу життя;
•                                             "Дні здоров'я" та туристичні походи;
•                                   шкільні спортивні свята;
•                                   бесіди про здоров'я з учнями;
•                                   бесіди про здоров'я з батьками;
•                                   вітамінізація;
•                                   факультативи з проблем здоров’я та здорового способу життя;
•                                   ведення листків здоров'я та стіннівок на оздоровчу тематику                  тощо.

•                                   профілактичні щеплення;
•                                   забезпечення рухової активності;
•                                   організація здорового харчування;
•                                   заходи санітарно-гігієнічного характеру, пов'язані з респіраторно-вірусними інфекціями, зокрема грипом.

Висновок: здоров’язберігаючі технології можна віднести до будь-якої технології, але найголовніше щоб усяка технологія була здоров’язберігальною, тобто направлена на збереження здоров’я дитини.

7.                  Вправа «Кулька» 2хв.

Учасникам демонструють 3 надутих кулі. Одна надута дуже сильно, друга – в міру, третя – дуже слабко.

• Як ви думаєте. Чим ці три кулі відрізняються між собою? (ступенем наповнюваності повітря).
• Що загрожує кулі, яка надута надмірно? (може лопнути)
• Що загрожує кулі, яка надута дуже слабко? (вона не може зберегти своєї форми)
• Яка куля довше проживе? (вміру надута)

Висновок: Дуже часто джерелом проблем є надмірно роздуті побоювання і турботи. А яка реальна ситуація є на сьогодні ми з вами ознайомимося у наступній вправі.

8.                  Робота в групах.20хв.

Групи отримують комплекти наборів для роботи.

1 група – Фактори, що впливають на здоров’я дитини; (додаток 1)

2 група – Напрямки реалізації здоров’язберігаючих технологій;  (додаток 2)

3 група – Яким повинен бути сучасний урок з здоров’язберігаючими технологіями? (додаток3)

4 група – Експертна(адміністрація школи)

Після роботи групи презентують свої напрацювання. Під час роботи звучить легка приємна музика.

1.                  Перед виступом 2 групи - Притча.

 «Колись давно при дворі іспанського короля жив хлопець. Він належав до дітвори, яка гралася з королівськими дітьми і звеселяла їх. Хлопець той був щасливим і веселим, адже в такому товаристві почував він себе так добре! Як тільки він з'являвся, усі починали сміятись. І він сміявся разом із ними. Життя здавалося йому на диво прекрасним. Так тривало доти, поки він якось, граючись, не зупинився навпроти одного портрета, який нібито дивився на нього зі стіни і при цьому рухався. Хлопець підняв руку, щоб доторкнутися до нього, і портрет на стіні теж підняв руку. Хлопця пройняв страх,адже той портрет на стіні виглядав зовсім не так, як усі знайомі діти довкола. У нього було докручене тіло й огидне лице. Хлопець завмер — і портрет теж стояв нерухомим, поворушив однією ру­кою, потім ногою — портрет навпроти знов повторив кожен його рух. Хлопець остовпів від жаху: він зрозумів, що живий портрет на стіні — це відображення його самого. Ніколи вже більше він не сміявся, граючись з дітьми. Він збагнув, що сміялися вони не від радості, що зустрілися з ним, а від його потворності і каліцтва».

Висновок: Цей деякою мірою незвичний приклад показує, що людина пізнає в першу чергу людей, що її оточують, а про себе дізна­ється не відразу. У цьому випадку оточення виступає як уявне дзеркало, в якому відбивається її образ.

Яким має бути оточення дитини, що знаходиться в школі.

 Нам презентує група, яка розкаже про напрямки, де можна реалізувати дану технологію.

2.                  Перед виступом 3 групи - Вправа-медитація «Моє майбутнє» (5 хв)

Звучить релаксаційна Психолог промовляє текст: «Зараз я запрошую кожного з вас в одну уявну подорож. Сядьте зруч­ніше. Зробіть глибокий вдих... і видих... Відчуйте, як з кожним вдихом і з кожним видихом хвиля спокою огортає ваше тіло... Уявіть собі, що ви знаходитесь у порожньому приміщенні з білими стінами. Прямо перед вами двері, на них написано: «Майбутнє». Огляньте ці двері краще, відкрийте їх. Відчуйте потік повітря, що йде з відкритих дверей. Який він: теплий або холодний? Як він пахне? Там темно або світло? Якщо там темно, знайдіть маленький ліхтарик, який вам може знадобитися. Тепер сміливо увійдіть в кімнату і подивіться, які важливі події можуть відбутися у вашому житті. Запам'ятаєте їх усі, щоб потім про них розповісти. Подякуйте своєму майбутньому за те, що воно відкрило вам свої таємниці, і повертайтеся сюди».

Питання для обговорення

•      Які радісні події ви побачили у своєму майбутньому?
•      Чи були сумні події?
•      Чи можемо ми вплинути на наше майбутнє? Як?

Запрошуємо до презентації третю групу.       

 Запрошуємо до слова експертів.

9.                  Вправа «Хто я». 5хв

Перед учасниками аркуші паперу, розділені на три частини .

Етап 1

Психолог пропонує учасникам у першій частині записати 5 разів відповідь на питання «Хто я?» (яким бачить себе кожен з учасників), при цьому можна використовувати характеристики, риси, інтереси й почуття для опису себе, починаючи кожне речення із займенника «Я»

Етап 2

У 2 частині дати відповідь на питання «Яким мене бачать мої рідні», при цьому не треба вказувати, хто саме.

Етап З

У третій частині записати відповідь на питання Яким мене бачать мої учні.

Рефлексія

• Який у вас зараз настрій?
• Що ви відчували під час виконання цієї вправи?
• Яку частину вправи легше виконувати: першу чи другу?

Висновок: нам приходиться грати різні соціальні ролі,  результати яких впливають на наше вчительське здоров’я.  Тому я вам бажаю мати гарний настрій. І нехай проблеми та незгоди не роблять вам в душі погоди.

10.            Гра « Як навчитися не носитися з проблемою і навчитися використовувати допомогу». 7хв.

Для проведення треба підготувати одноразові пластикові стаканчики на кожного учасника, ножиці, клей, скоч, різні намистинки, мотузочки, кольоровий папір, пластилін — усе, що можна використати для творчості у групах із трьох-п'яти осіб. Перед проведенням гри всі стаканчики потрібно «попсувати»: порізати, зім'яти. Гра проводиться у кілька етапів.

Спільне завдання всім групам: Полагодити стаканчик таким чином, якось його полагодити або зробити з нього щось корисне щоб він нам ще прислужився в чомусь і для чогось. Можна робити з ним що завгодно й використовувати будь-які матеріали, які ви знайдете на столі.

 Але кожна група буде виконувати завдання за своїм варіантом, який ви зараз оберете. Одна з груп буде експертною, тобто спостерігати і робити висновки.

Етап 1. «Не носись із проблемою як із писаною торбою»

Зараз я вам роздам чудові подарунки. Що вам не подобається?

•    Чи не буває так, що життя нам також дарує такі погані «по­дарунки»?
•            Як ми реагуємо на такі явища?
•    Кожен із нас може зазнати невдачі. Хочу запропонувати вам кілька вправ, які допоможуть перемогти невдачу.

Група 1. Візьміть до рук ваш стаканчик. Вам необхідно, ні в якому разі не випускаючи стаканчика з обох рук, якось його полагодити, або зробити з нього щось корисне. Час 1 хвилина. По закінченні приготуйтеся показати й описати свій витвір.

Група» 2. Візьміть до рук ваш стаканчик. Вам необхідно якось його полагодити, або зробити з нього щось корисне. Можна робити з ним що завгодно й використовувати будь-які матеріали, які ви знайдете на столі. А оскільки кожен намагається виріши­ти свої проблеми найшвидше, спробуйте виконати завдання за З хвилини. Кожен працює індивідуально. По закінченні приготуйтеся показати й описати свій витвір.

Група 3 «Шукай спільників і тих, хто допоможе»

Візьміть до рук ваш стаканчик. Вам необхідно якось його полагодити, або зробити з нього щось корисне. Можна робити з ним що завгодно й використовувати будь-які матеріали, які ви знайдете на столі. Вирішуйте проблему спільними зусиллями. Можна працювати кожному над своїм задумом, можна підказувати один одному, можна створювати колективний витвір. По закінченні приготуйтеся показати й описати свій витвір. Час 3 хвилини.

 Обговорення :

•       Кому вдалося полагодити стаканчик?
•       Чи зручно було працювати?
• Якби стаканчик був реальною проблемою, чи вдалося б її ви­рішити у такий спосіб (не випускаючи з рук)?

Висновок 1: Справді, інколи ми, як то кажуть, хапаємося за свої проблеми, застрягаємо на них і не хочемо відпустити їх, утратити конт­роль над ситуацією. Але цей спосіб, як ви вже переконалися,не діє.

Висновок 2: Коли ми розраховуємо на дуже швидке розв'язання наших проблем і тільки на самих себе, можемо опинитися в такій ситуації, коли може не вистачити часу та ресурсів. Який ви­хід?

Висновок 3: Тільки спільними зусиллями можна вирішити проблему. Тільки в колективі, де панує дружня підтримка і взаєморозуміння ми набираємося досвіду і йдемо до своєї мети не зашкоджуючи своєму здоров’ю.

12.            Вправа «Метаплан» 10хв

На стікерах різних кольорів учасники пишуть шляхи вирішення проблеми підви­щення мотивації вчителів школи. Представники груп поетапно транслюють свої напрацювання. Зміст проблеми прикріплюється на плакаті «Метаплан» .

ХІД ВПРАВИ

1 група - Якою ситуація є в дійсності? (Назвати позитивні і негативні моменти.)

2 група - Якою має бути ідеальна ситуація?

3 група - Чому в дійсності ситуація не є такою, якою вона має бути? (Назвати причини, які заважають ситуації бути ідеаль­ною.)

4група - Що необхідно зробити, щоб подолати причини?

5 група(членами якої є адміністрація школи) Які ресурси в нас є щоб реалізувати дані пропозиції?

                                                            МЕТАПЛАН                                                                                                                                     

1.Якою ситуація є в дійсності?                                                            

2.Якою має бути ідеальна ситуація?  

 3.Чому в дійсності ситуація не є такою, якою вона має бути в дійсності (причини)?

 4. Що необхідно зробити, щоб подолати причини?

 5.Якіресурси в нас є щоб реалізувати дані   пропозиції? 

13.            Підбиття підсумків . Вправа «Метод «ДРІД» 3хв.

Психолог:

Д — досвід (що робили, що пам'ятаєте?)

Р — рефлексія (які відчуття, реакція?)

І — інформація (яку інформацію одержали, які висновки зробили?)

Д — дії (як ви будете діяти в майбутньому)

Учасникам пропонується висловити свої думки щодо кожного питання. У такий спосіб підбиваються підсумки тренінгу.

14.            Побажання учасникам семінару 2хв.
     

Якщо ви боїтесь, що вас поб'ють,

Вважайте себе побитим.

Якщо ви гадаєте, що ви не можете,

Ви не зможете ніколи.

Якщо ви вважаєте, що програєте,

Ви вже програли.

Тому що в усьому світі ми бачимо,

Що успіх починається з волі людини —

Усе залежить від стану розуму.

Якщо ви будете вважати, що вас лишать позаду,

Це так і буде.

Ваші думки повинні летіти високо,

Щоб дати можливість вам піднятись.

Перш ніж ви зможете отримати перемогу,

Ви повинні бути впевнені в собі.

Найсильніший і найшвидший

Не завжди перемагає у життєвих битвах.

Рано чи пізно перемога дістається тому,

Хто вважає, що він Це може зробити. 

Додаток 1

Фактори що впливають на здоров’я учнів.

• нерухомість сидіння під час навчання (сколіоз і поганий зір);
• постійне напруження під час письма кульковою ручкою (ознаки стенокардії);
• контрольних чи екзаменаційних робіт (неврастенія, короткозорість і порушення осанки);
• навчальне середовище із негативною екологією (закриті приміщення, обмежений простір, заповнені одноманітними і штучно створеними предметами) (імунно-захисні функції);
• інформаційний принцип будови навчального процесу, вплив електронних засобів масової інформації (підірвана психіка);
• нестабільність — постійне експериментування над системою освіти (брак глибоких медико-гігієнічних, психофізіологічних досліджень впливу системи освіти на здоров'я дітей);
• перевантаження, розумова втома;
•  меблі: занадто маленькі або великі парти; потрібні такі меблі, щоб забезпечити (застосувати) режим зміни динамічних поз (пишуть і сидячи, і стоячи).
• сімейні негаразди, незбалансоване харчування, ранні шкідливі звички (куріння, алкоголізм, наркоманія);
•  У сучасному навчальному закладі особливо захоплюються методиками розвитку інтелекту, при цьому не приділяючи увагу  емоційно- образному, чуттєвому навчанню та вихованню. Це призводить до роздвоєння в дитини інтелектуального і чуттєвого, до розладу уявлення. Сьогодні , на думку лікарів, симптоми прихованої шизофренії спостерігаються в 40-50 % учнів уже в 4-му класі
• Вплив електронних засобів масової інформації , рок- музика на дітей із підірваною психікою, зруйнованою уявою робить їх біороботами. Вони стомлені й тому легко можуть піддаватися навіюванням, маніпуляціям свідомістю.
•  Недостатня рухова активність  дитини , особливо в перші роки життя , спричиняє блокування генофонду, затримку тілесного та психічного розвитку. Тому виростають покоління життєво розслаблених , кволих дітей.
• Ісус Христос сказав : « Встань і ходи !», іншими словами – рухайся , життя – це рух. А що весь час говоримо ми: «Сядь і сиди! Не бігай! Не стрибай! Не крутись»  Такі наші основні «виховні» настанови

Додаток 2

Напрямки реалізації здоров’язберігаючих технологій

• Встановити контроль за повітряно-тепловим режимом і бактеріальним станом повітря в класних кімнатах;
• Проведення фізкультхвилинок.;
• Музикотерапія;
• Кольоротерапія. Підбирати колір для стін, інтер’єру;
• Вчити учнів надавати першу  медичну допомогу в різних життєвих ситуаціях;
• Використання у раціоні дітей напоїв із сухофруктів, трав’яних чаїв. - диспансеризацію учнів;
• дні здоров'я та туристичні походи;
• бесіди про здоров'я з учнями;
• бесіди про здоров'я з батьками;
• Аромотерапія(аромолампи);
• Використання сольових мішечків;
• Масажні мішечки;
• Робота в парах чи малих групах (активне переміщення учнів);
• Зорові мітки;
• Вправи на дихання;
• ведення листків здоров'я та стіннівок на оздоровчу тематику

• Психологічний клімат на уроці
• Урахування фізіологічних особливостей
• Наявність емоційних розрядок
• Урахування психологічних особливостей (темпераменту, статі тощо)
• Урахування вікових особливостей.
• Цікаві перерви
• Заняття на свіжому повітрі
• Цікаві зустрічі
• Психолого-оздоровчі програми
• Використання засобів мультімедіа
• Пальчикова, дихальна гімнастика
• Казки та казко терапія.

Додаток 3

Критеріальні показники сучасного аналізу уроку з точки зору здоров’язберігаючої педагогіки:

санітарно-гігієнічні:

• санітарно-гігієнічний режим: провітрене приміщення, чисто вимита підлога, відсутність пилу на підвіконнях, наявність кімнатних рослин, чиста дошка;

• раціональне освітлення класу згідно з санітарно-гігієнічними вимогами;

• відповідний тепловий режим, наявність термометра;

• відповідність парт зросту і віку учнів;

• ергономічність кольорового забарвлення навчального приміщення;

• оснащеність уроку необхідним обладнанням, задовільний його стан;

• відсутність монотонних звукових • тривалість застосування ТЗН згідно з санітарно-гігієнічними вимогами: 25-30 хвилин у 8-11 класах;

організаційно-навчальні:

• чергування видів навчальної діяльності учнів (оптимально – не менше 4-6, середня тривалість одного виду навчально-пізнавальної діяльності не більше 10 хвилин);

• щільність уроку – 60-80 %, середньошвидкий темп уроку;

• оптимальний розподіл навчального матеріалу та доцільність навантаження учнів протягом уроку;

• профілактика втоми через оптимальне сполучення фронтальних, групових та індивідуальних форм роботи з учнями, зміну довільної та емоційної активності й розслаблення, чергування періодів активності й розслаблення, зміну видів навчальної діяльності;

•   застосування протягом уроку динамічних пауз, фізкультхвилинок (для очей, шиї, хребта, пальців рук на 20 і 35 хвилинах уроку), масажних вправ, релаксаційних пауз, хвилин розслаблення з використанням музичного супроводу;

• диференційовані домашні завдання – їх обсяг, робочий ритм, з урахуванням вікових та

індивідуальних особливостей дітей, їх профільної спрямованості;

психологічні:

•                    урахування вікових психолого-фізіологічних особливостей учнів:
•                    у 6-8 років у дітей переважає наглядно-дійове мислення;
•                    з 8 років у дітей починає формуватися абстрактно-логічне мислення;
•                    в 11-15 років переважаючим видом діяльності є спілкування з однолітками, важливим є виховання виявлення емоцій тощо;
•                 урахування особливих потреб дитини (вад розвитку);

• формування мотивації на досягнення успіху в навчанні (пояснення виконання завдань, підтримка зацікавленості, успіхів учнів учителем, організація інтерактивного навчання та надання взаємодопомоги);

• раціональне використання завдань, спрямованих на розвиток пам’яті, уваги, уяви, мислення, мови;

• оцінювання навчальної діяльності дітей шляхом порівняння навчальних досягнень учня не з іншими, а з самим собою;

• створення емоційно-позитивного клімату навчання (суб’єкт-суб’єктна взаємодія, наявність емоційних розрядок, добрих жартів, посмішок, використання гумористичних картинок, афоризмів, музичного супроводу тощо);

• кваліфіковане застосування елементів музикотерапії, рухотерапії, аромотерапії, кольоротерапії, арттерапії, тощо;

• вигляд учнів у кінці уроку:

•                
•  
•  відсутність стомлення, висока працездатність, активність, здоровий колір обличчя тощо;
•                 урівноваженість психічного стану;
•                 усвідомлене ставлення до себе, адекватна оцінка своїх здібностей і можливостей інших людей;
•                 віра у свої сили, настанова на успіх у житті;

навчально-методичні:

• зв’язок теми, мети, змісту уроку з життям і здоров’ям людини, наявність акцентів на здоров’язбереження;

• особистісна зорієнтованість уроку;

• спрямування уроку на розвиток життєвих навичок, компетентностей, цінностей;

• формування в учнів життєвої мотивації на здоров’я, ведення здорового способу життя;

• методи педагогічного впливу на учнів (оптимально – не менше 3 видів за урок: словесний, наочний, аудіовізуальний, самостійної, активної, інтерактивної діяльності тощо);

• наявність можливості вільного вибору в учнів (виду навчальної діяльності, способу діяльності, рівня складності завдань, способу взаємодії, доведення особистісної думки, самооцінки і взаємної оцінки результатів діяльності, самопізнання);

• наявність і застосування завдань різної складності з урахуванням особистісних можливостей учнів;

• гармонійне поєднання навчання, виховання і розвитку учнів у навчальній діяльності;

• домашнє завдання з можливістю вибору різних рівнів його складності, коментування правильності його виконання.