встановити причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини; формувати історичні компетентності; на прикладі історичних джерел, вихову

Повсякденне життя. Опіка над здоров'ям і медичні служби. Дозвілля, розваги й задоволення культурних запитів. Полатайко Світлана Михайлівна,вчитель історії КЗ «Полтавський ліцей»Лозівської міської ради. Харківської області

Мета. Створити систему знань про особливості розвитку повсякденного життя мешканців України наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій.

Завдання урокувстановити причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини;формувати історичні компетентності;на прикладі історичних джерел, виховувати почуття національної ідентичності.

Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть:пояснити зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної культури;  підготувати міні-проект про повсякденне життя мешканців України (селян, міщан, торговців, поміщиків) в першій половині ХІХ ст.; створити текст-розповідь про людину, яку вважає взірцем інтелігентності з поясненням, які чесноти цієї особи є найціннішими для суспільства.

Актуалізація навчальної діяльності До складу яких держав входили українські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.?

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Прочитати текст. Вибрати характерні риси розвитку українських земель у складі Російської та Австрійської імперій. Найвищі власті розглядали українські землі як колоніальний сировинний додаток до промислово розвинутих центральних і західних провінцій імперії. 2. З ліквідацією політичної автономії України наприкінці ХVІІІ ст. уряд посилив колоніальний наступ на її землях, запровадив загальноімперську державно-політичну систему з її уніфікаційними методами управління. 3. Уряд постійно підкреслював, що землі Наддніпрянщини є давньою і невідємною частиною, яку було раніше у неї відібрано, а тепер повернуто. 4. Уряд ніколи не намагався стверджувати, що українські землі є корінними імперськими землями. 5. Внаслідок цього питання збереження народної культури, історії та мови стало, без перебільшення, питанням виживання українців як етносу. Російська імперія Австрійська імперія

Мотивація навчальної діяльності Які риси суспільного життя українців схарактеризовані на ілюстраціях?

Проблемне питання. Яким чином зміни в політичному та економічному житті українських земель вплинули на повсякденне життя українського населення наприкінці ХVIII - у першій половині ХІХ ст.?

План вивчення нового матеріалу. Повсякденне життя мешканців України наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст.; Опіка над здоров'ям і медичні служби;3. Дозвілля, розваги і задоволення культурних запитів.

Побут мешканців України наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. очима художників. С. Васильківський. Весна на Україні

Побут. У повсякденному житті мешканці України дотримувались давніх традицій, патріаршого укладу;молодше покоління зберегло повагу до старших;сільські жителі допомагали один-одному (збирались на толоки), зберігали давні звичаї та обряди;міста переважно були невеликими, кількість жителів не перевищувала 20 тис.;побут городян мало чим відрізнявся від сільського;розвитку міст сприяли ярмарки.

Заняття. М. Пимоненко. Жнива

«Селянські житла скрізь збудовані з дерева, вони теплі взимку. Їх зовнішнє й внутрішнє планування всюди майже однакове... всі хати вкриті соломою, вони часто побілені всередині і ззовні. Загалом у селах будинки невеликі, у них рідко буває більше однієї кімнати, перед якою є сіни, з другого боку від сіней комо-ра без вікон. У кімнаті завжди є піч. Внутрішнє впорядкування кож-ної хати майже скрізь однакове. У їхніх помешканнях зовсім немає меблів,хіба що іноді шафа і декілька стільців. Хати заможніших селян часом просторіші, кімнати не такі тісні, у них більше поряд-ку і чистоти. (Опис. Д. Де ля Фліз.) С. Васильківський. Козацький двір. села

Міста у кожному губернському й повітовому місті з’явився адміністративний центр із площею; центральні вулиці й площі деяких міст вимощувалися бруківкою та освітлювалися гасовими ліхтарями;однак більшість вулиць залишалася незабрукованою й майже непрохідною в дощову пору року; у XIX ст. на місці давніх фортець поставали нові вулиці й місця для прогулянок; передмістя поступово об’єднувалися з містами, а давні шляхи ставали міськими вулицями;центрами міського життя були церкви і, звичайно, базари.  Є. Крендовський. Площа провенційного міста.

Інтер'єр житла в селі в містіМ. Пимоненко. СватиІ. Репін. Не чекали

1. 2. 3. До якого стану належать особи зображені на ілюстраціях?Робота в парах. Одяг

Регіональні відмінності в одязіК. Устинович. Бойківська пара. М. Пимоненко. Ідилія. Наддніпрянщина

Шлюб. Основним регулятором сімейних відносин залишалося давнє звичаєве право — неписані народні традиційні норми, якими у багатьох випадках змушені були рахуватися церква й державні установи; традиціями звичаєвого права освячувалася підлеглість жінки чоловікові, але заперечувалися нерівноправність, зловживання, передбачалося право на майно сім’ї тощо. Т. Шевченко. Сім'я.

М. Пимоненко. К. Трутовський. Весілля Весільний викуп

Опіка над здоров'ям і медичні служби. Процеси модернізації сприяли доступу широких слоїв населення до медичного обслуговування;медичним обслуговуванням на Наддніпрянщині займались земські лікарні;у 1910 р. на Україні працювало близько 1000 земських лікарень. Земська лікарня в м. Ромни. Сучасний вигляд.

Будинок лікарні для чорноробів (нині — Охматдит)М. Терещенко. На початку ХІХ ст. лікарнями відав губернський Приказ громадського піклування;лікування коштувало 7 руб. 20 коп. на місяць. але у статутах лікарень передбачались і безкоштовні ліжка;невеликі лікарні для робітників відкривались на заводах, фабриках, поміщицьких економіях;значний вклад у розвиток медецини робили меценати, зокрема М. Терещенко на свої кошти спорудив «Чорноробну лікарню» у Києві.

«Народна лічниця» –сучасний вигляд. У 1903 р. у Львові на кошти громадськості було відкрито шпиталь для бідних «Народна лічниця»;на опікуна лічниці засновники запросили А. Шептицького, який виділяв кошти на утримання закладу;директором «Народної лічниці до 1916 р. був Євген Озаркевич. Є. Озаркевич А. Шептицький

Дозвілля, розваги і задоволення культурних запитів. Дозвілля та відпочинок мешканців України підпорядковувались традиціям та релігійним святам;поширеними були обжинки, колядування, щедрування, Масниця, Трійця (Зелені свята) тощо;молодь проводила дозвілля влітку на «вулиці», взимку на вечорницях та досвітках. М. Пимоненко. Великодня утреня. К. Трутовський. Коляда в Малоросії

Джерелаhttps://sverediuk.com.ua/tag/ukrayinskiy-pobut/