Тести від «На Урок»: Організація дистанційної роботи під час карантину

встановити причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини; формувати історичні компетентності; на прикладі історичних джерел, вихову

Про матеріал
мета: встановити причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини; удсконалювати практичні навички роботи із історичними джерелами; формувати історичні компетентності; на прикладі історичних джерел, виховувати почуття національної ідентичності.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Повсякденне життя. Опіка над здоров'ям і медичні служби. Дозвілля, розваги й задоволення культурних запитів. Полатайко Світлана Михайлівна,вчитель історії КЗ «Полтавський ліцей»Лозівської міської ради. Харківської області

Номер слайду 2

Мета. Створити систему знань про особливості розвитку повсякденного життя мешканців України наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій.

Номер слайду 3

Завдання урокувстановити причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини;формувати історичні компетентності;на прикладі історичних джерел, виховувати почуття національної ідентичності.

Номер слайду 4

Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть:пояснити зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної культури;  підготувати міні-проект про повсякденне життя мешканців України (селян, міщан, торговців, поміщиків) в першій половині ХІХ ст.; створити текст-розповідь про людину, яку вважає взірцем інтелігентності з поясненням, які чесноти цієї особи є найціннішими для суспільства.

Номер слайду 5

Актуалізація навчальної діяльності До складу яких держав входили українські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.?

Номер слайду 6

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Прочитати текст. Вибрати характерні риси розвитку українських земель у складі Російської та Австрійської імперій. Найвищі власті розглядали українські землі як колоніальний сировинний додаток до промислово розвинутих центральних і західних провінцій імперії. 2. З ліквідацією політичної автономії України наприкінці ХVІІІ ст. уряд посилив колоніальний наступ на її землях, запровадив загальноімперську державно-політичну систему з її уніфікаційними методами управління. 3. Уряд постійно підкреслював, що землі Наддніпрянщини є давньою і невідємною частиною, яку було раніше у неї відібрано, а тепер повернуто. 4. Уряд ніколи не намагався стверджувати, що українські землі є корінними імперськими землями. 5. Внаслідок цього питання збереження народної культури, історії та мови стало, без перебільшення, питанням виживання українців як етносу. Російська імперія Австрійська імперія

Номер слайду 7

Мотивація навчальної діяльності Які риси суспільного життя українців схарактеризовані на ілюстраціях?

Номер слайду 8

Проблемне питання. Яким чином зміни в політичному та економічному житті українських земель вплинули на повсякденне життя українського населення наприкінці ХVIII - у першій половині ХІХ ст.?

Номер слайду 9

План вивчення нового матеріалу. Повсякденне життя мешканців України наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст.; Опіка над здоров'ям і медичні служби;3. Дозвілля, розваги і задоволення культурних запитів.

Номер слайду 10

Побут мешканців України наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. очима художників. С. Васильківський. Весна на Україні

Номер слайду 11

Побут. У повсякденному житті мешканці України дотримувались давніх традицій, патріаршого укладу;молодше покоління зберегло повагу до старших;сільські жителі допомагали один-одному (збирались на толоки), зберігали давні звичаї та обряди;міста переважно були невеликими, кількість жителів не перевищувала 20 тис.;побут городян мало чим відрізнявся від сільського;розвитку міст сприяли ярмарки.

Номер слайду 12

Заняття. М. Пимоненко. Жнива

Номер слайду 13

«Селянські житла скрізь збудовані з дерева, вони теплі взимку. Їх зовнішнє й внутрішнє планування всюди майже однакове... всі хати вкриті соломою, вони часто побілені всередині і ззовні. Загалом у селах будинки невеликі, у них рідко буває більше однієї кімнати, перед якою є сіни, з другого боку від сіней комо-ра без вікон. У кімнаті завжди є піч. Внутрішнє впорядкування кож-ної хати майже скрізь однакове. У їхніх помешканнях зовсім немає меблів,хіба що іноді шафа і декілька стільців. Хати заможніших селян часом просторіші, кімнати не такі тісні, у них більше поряд-ку і чистоти. (Опис. Д. Де ля Фліз.) С. Васильківський. Козацький двір. села

Номер слайду 14

Міста у кожному губернському й повітовому місті з’явився адміністративний центр із площею; центральні вулиці й площі деяких міст вимощувалися бруківкою та освітлювалися гасовими ліхтарями;однак більшість вулиць залишалася незабрукованою й майже непрохідною в дощову пору року; у XIX ст. на місці давніх фортець поставали нові вулиці й місця для прогулянок; передмістя поступово об’єднувалися з містами, а давні шляхи ставали міськими вулицями;центрами міського життя були церкви і, звичайно, базари.  Є. Крендовський. Площа провенційного міста.

Номер слайду 15

Інтер'єр житла в селі в містіМ. Пимоненко. СватиІ. Репін. Не чекали

Номер слайду 16

1. 2. 3. До якого стану належать особи зображені на ілюстраціях?Робота в парах. Одяг

Номер слайду 17

Регіональні відмінності в одязіК. Устинович. Бойківська пара. М. Пимоненко. Ідилія. Наддніпрянщина

Номер слайду 18

Шлюб. Основним регулятором сімейних відносин залишалося давнє звичаєве право — неписані народні традиційні норми, якими у багатьох випадках змушені були рахуватися церква й державні установи; традиціями звичаєвого права освячувалася підлеглість жінки чоловікові, але заперечувалися нерівноправність, зловживання, передбачалося право на майно сім’ї тощо. Т. Шевченко. Сім'я.

Номер слайду 19

М. Пимоненко. К. Трутовський. Весілля Весільний викуп

Номер слайду 20

Опіка над здоров'ям і медичні служби. Процеси модернізації сприяли доступу широких слоїв населення до медичного обслуговування;медичним обслуговуванням на Наддніпрянщині займались земські лікарні;у 1910 р. на Україні працювало близько 1000 земських лікарень. Земська лікарня в м. Ромни. Сучасний вигляд.

Номер слайду 21

Будинок лікарні для чорноробів (нині — Охматдит)М. Терещенко. На початку ХІХ ст. лікарнями відав губернський Приказ громадського піклування;лікування коштувало 7 руб. 20 коп. на місяць. але у статутах лікарень передбачались і безкоштовні ліжка;невеликі лікарні для робітників відкривались на заводах, фабриках, поміщицьких економіях;значний вклад у розвиток медецини робили меценати, зокрема М. Терещенко на свої кошти спорудив «Чорноробну лікарню» у Києві.

Номер слайду 22

«Народна лічниця» –сучасний вигляд. У 1903 р. у Львові на кошти громадськості було відкрито шпиталь для бідних «Народна лічниця»;на опікуна лічниці засновники запросили А. Шептицького, який виділяв кошти на утримання закладу;директором «Народної лічниці до 1916 р. був Євген Озаркевич. Є. Озаркевич А. Шептицький

Номер слайду 23

Дозвілля, розваги і задоволення культурних запитів. Дозвілля та відпочинок мешканців України підпорядковувались традиціям та релігійним святам;поширеними були обжинки, колядування, щедрування, Масниця, Трійця (Зелені свята) тощо;молодь проводила дозвілля влітку на «вулиці», взимку на вечорницях та досвітках. М. Пимоненко. Великодня утреня. К. Трутовський. Коляда в Малоросії

Номер слайду 24

Джерелаhttps://sverediuk.com.ua/tag/ukrayinskiy-pobut/

pptx
До підручника
Історія України 9 клас (Власов В.С.)
Додано
12 березня 2019
Переглядів
483
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку