2«Наші» або «вже не наші»?Кубань (зараз – у складі Росії). Полісся та Берестейщина (зараз – у складі Білорусі). Слобожанщина та Подоння (зараз – у складі Росії). Придністров’я (зараз – окупована росіянами частини Молдови)Зелений, Жовтий, Сірий Клин (зараз – у складі Росії). Ряшівщина (зараз – у складі Польщі). Лемки, руснаки, русини (зараз – на землях Польщі, Словаччини, Угорщини, Сербії та Хорватії).І декілька інших.Є землі поза межами сучасної України, де 100 років тому розмовляли, і навіть зараз розмовляли українською мовою або діалектами, подібними до української мови, але тамтешні жителі вже не вважають себе українцями. Україна не претендує на чужі землі і поважає державні кордони. Але нам завжди цікава історія та доля людей, які мали українське коріння.
3 Русифікація на окупованих земляхІ у звільненому нині Херсоні, і на ще окупованих землях Донеччини та Луганщини відбувалася активна русифікація, щоб люди забули українську мову та історію. Це дуже небезпечний процес. Щоб зрозуміти, чим він загрожує, згадаємо історію земель на межах України, які колись були українськими, а зараз входять до складу інших країн.
4 Тимчасово окуповані територіїЗараз Луганщина та (частково) Донеччина – тимчасово окуповані, і окупанти намагаються зробити вигляд, нібито тамтешнє населення завжди хотіло «к матери России». Однак Луганщина та Донеччина – батьківщина видатних діячів української історії. Тут жила, наприклад, сім’я просвітників Алчевських (в центрі – Христина Алчевська). Ліворуч – Донецький майдан 2014 р., праворуч – День незалежності України у Луганську, 2013 р.
5 Втрачені українціМи знаємо багато відомих діячів Росії, які пам’ятали про своє українське коріння, навіть створювали книги або картини на українські сюжети, а втім, у світовій пам’яті залишилися діячами переважно російської культури. Серед них – письменники Микола Гоголь, Корній Чуковський, художник Ілля Рєпін та багато інших. В центрі – картина Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», один з героїв якої – Тарас Бульба, персонаж однойменної книги Гоголя.
6 Вороги «нашого» походження. Навіть українське походження – не гарантія того, що людина буде вірною Україні. Під час збройної агресії Росії, що тривала з 2014 р., численні злочини проти українців скоїли російські генерали родом з України – Зусько, Теплинський та дехто інший. За окупацію відповідали поплічники Путіна з українськими прізвищами Козак та Кириєнко.
7 Де жили українці 100 років тому?На світлині – карта Української держави, затверджена Берестейським миром 1918 р. Зверніть увагу, що її кордони не збігаються з сучасними. Сірим кольором позначений сучасний кордон України, зеленим – тодішні претензії до колишньої Росії (схід) та Румунії (південь). Галичина та Закарпаття тоді входили до складу Австро-Угорщини.
8 Кубань. Кубань – ще одна земля, історія якої пов’язана з Україною. Коли російська імператриця Катерина II заборонила Запорізьку Січ, вона дозволила козакам селитися на Кубані (Чорноморське узбережжя Кавказу), де точилася війна з місцевими народами – черкесами (праворуч). Козаки не зрозуміли, що їх використовують, а коли вони перемогли черкесів, Катерина скористалася їхньою перемогою і приєднала землі до імперії.
9 Кубанське козацтво. Коли козаки перемогли черкесів, вони перейняли багато їхніх звичаїв та навіть одяг. Але все 19-те століття і на початку 20 століття на Кубані панувала українська мова. На Кубані з’явилося привітання «Слава Кубані!» – «Героям слава!», яке у наступному столітті запозичив український національний рух.
10 Кубанська народна республіка. У 1918 році козаки на Кубані заснували Кубанську народну республіку. Ліворуч – прапор, в центрі – герб республіки, праворуч – Микола Рябовіл, голова Кубанської військової ради. У 1918 році кубанці проголосили возз'єднання з Українською державою гетьмана Скоропадського, але цього не вдалося зробити, бо Кубань від України відокремлювала лінія фронту. Цим скористалися білогвардійці, які вбили козацьких ватажків та встановили на Кубані свій режим. Але й білих невдовзі перемогли російські комуністи.
11 Кубанський спротив. У 1920-ті та на початку 1930-х років кубанські козаки чинили шалений спротив комуністам, але сили були нерівними. Одним з відомих козацьких ватажків був Мусій Пилюк. Його взяли в полон і катували, після чого він збожеволів. Портрети Пилюка не збереглися – ліворуч зображений невідомий козак. У 1930-ті роки Голодомор призвів до знелюднення багатьох районів Кубані, які згодом заселили росіяни. З кінця 1930-х років почалася тотальна русифікація, і молоді кубанці почали забувати українську мову.
12 Кубанські козаки на боці німців. Під час Другої світової війни кубанські козаки ненавиділи комуністів, і навіть друкували газети українською мовою, але вже втратили віру у те, що Україна може стати незалежною. Багато хто з них воював на боці німців під керівництвом отамана Шкуро. Якщо кубанські козаки потрапляли у радянський полон, їх зазвичай страчували, війну пережило небагато з них.
13 Фільм «Кубанські козаки»У 1940-і роки Кубань знов пережила страшенний голод. Але комуністична пропаганда робила вигляд, ніби жодних проблем на Кубані немає. Саме в цей час зняли фільм-комедію «Кубанські козаки», де актори виглядали добре відгодованими, і зрозуміло, всі розмовляли чистою російською мовою.
14 Кубань у 1990-2000-ті роки. Коли розвалився Радянський Союз, на Кубані почали згадувати про своє українське походження. Кубанські ансамблі співали українські пісні, танцювали українські танці. Ще 2013 р., тобто за рік до російського нападу на сході України, на Кубані відзначали річницю Голодомору(про це навіть передавало ТБ Росії: https://www.youtube.com/watch?v=g. JG8 X0 WUUEI ).
16 Східна Слобожанщина та Подоння. Сучасні Курська, Білгородська та Воронезька області Росії історично були частиною Слобожанщини – краю, де також знаходяться Сумщина та Харківщина. У 17 столітті там проходила межа Московського царства, біля якої селилися козаки, які згодом стали переселятися і за межу. З історією козаків пов’язані такі міста, як Острогозьк (ліворуч), Рильськ (праворуч), Стародуб та кілька інших.
17 Коли Білгород був українським містом. У 1918 р. Білгород увійшов у склад Української держави, але після тривалих боїв комуністи захопили його і 1919 р. проголосили місто першою столицею Української радянської республіки (згодом столиця переїхала до Харкова). Але вже у 1920-ті роки Східну Слобожанщину включили у склад Росії. З іншого боку, південна та Західна Слобожанщина (Харківщина, Сумщина) і досі входять у склад України.
19 Жовтий та Сірий Клин. У 19 столітті багато українців переселися на землі Південного Поволжя (Жовтий Клин) та Південного Сибіру (Сірий Клин). Ліворуч – герб міста Енгельс (віл везе сіль – пам’ять про переселення українських чумаків). Праворуч – фестиваль у Сибіру (початок 1990-х рр.)
20 Зелений Клин. Багато українців заселили землі Далекого Сходу. У 1920 р. місцеві українці утворили Крайовий секретаріат, який очолив Юрій Глушко-Мова, але свою республіку проголосити не вдалося. Українські емігрантські організації існували на півночі Китаю аж до 1945 р. Про події у Зеленому Клину розповідає роман Івана Багряного «Тигролови», за яким був поставлений однойменний фільм.
21 Північне Полісся та Берестейщина. Північне Полісся та Берестейщина зараз знаходяться на півдні Білорусі. Ще з часів Польсько-Литовської держави більшість населення там розмовляла українською мовою. Але у 20 столітті кордони швидко змінювалися. У 1918 р. короткий час місто Берестя (зараз Брест) було у складі Української держави, по тому 20 років у складі Польщі, потім ці землі включили до складу Білорусі. З Берестейщини походить сім’я канадського хокеїста Вейна Грецкі.
22 Придністров’я. Територія вздовж кордону України з Молдовою та Румунією (Буджак, Бессарабія та Буковина) мала змішане населення. Тут з давніх часів українці жили поряд з волохами (які зараз звуться молдавани у Молдові, або румуни у Румунії). У 1920-ті роки в Україні утворили Придністровську автономію, яку у 1940 році передали у склад новоутвореної Молдавської республіки в обмін на міста Ізмаїл та Білгород-Дністровський (на світлині) коло Чорного моря.
23 Придністровська «республіка»У 1990-1992 роках сепаратисти, за підтримки спочатку комуністів, а потім російських військ, влаштували у Придністров’ї кривавий конфлікт і захопили владу. Зараз там знаходиться велике угруповання російської армії. Попри це, у Придністров’ї ще пам’ятають про українську спадщину. На честь Тараса Шевченка названий університет у Тирасполі.
24 Що можна почитати. Багряний І. Тигролови. За романом 1994 р. був поставлений одноіменний фільм: https://youtu.be/YGPa. V4h6 Ps. A Білий Д. Кубань. Остання спроба бути з Україною: https://localhistory.org.ua/texts/statti/ostannia-sproba-buti-z-ukrayinoiu/ Пивоваров С., Спірін Є. 104 роки тому Кубанська Народна Республіка оголосила про незалежність від Росії та кілька разів намагалася обʼєднатися з Україною: https://babel.ua/texts/76760-104-roki-tomu-kubanska-narodna-respublika-ogolosila-pro-nezalezhnist-vid-rosiji-ta-kilka-raziv-namagalasya-ob-yednatisya-z-ukrajinoyu-zreshtoyu-vsih-zahopili-bilshoviki-istoriya-v-arhivnih-foto