ВЗАЄМОДІЯ ЛОГОПЕДА ТА ОСТЕОПАТА У КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ ПИСЬМА

ВЗАЄМОДІЯ ЛОГОПЕДА ТА ОСТЕОПАТА У КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ писемного мовлення

Корекція важких мовленнєвих розладів передбачає постановку звуковимови, тривалу роботу над поліпшенням зв'язності мовлення, накопичення активного та пасивного словника, формування фонетико-фонематичної компетенції. Щоб успішно впоратися з мовленнєвими порушеннями, потрібна допомога логопеда та остеопата. Варто зазначити, що в умовах дошкільних закладів на сьогоднішній день своєчасно та в індивідуальному порядку встановити порушення пізнавальних здібностей малюка вкрай важко. Через пізню діагностику порушень звуковимови може статися їх трансформація на більш важкі форми, які не піддаються корекції.

Найчастіше корекцію мовленнєвих порушень виконує логопед. Однак далеко не завжди йому вдається самостійно впоратися із проблемою. В результаті досліджень було встановлено, що лише спільна робота логопеда з остеопатом дозволить здебільшого усунути тяжкі порушення письма у дітей. До основних аспектів роботи остеопатів у логопедичній практиці відносяться наслідки енцефалопатій та тяжких пологових травм, затримки фізичного та психо-емоційного розвитку, відставання у навчанні, часті неврози, ортопедичні порушення (проблеми з поставою, дисплазія тазостегнових суглобів, сколіози ).

Доцільність залучення остеопата до лікування порушень мовлення пов'язана з кількома особливостями. Доведено, що всі важкі патології часто спровоковані глобальними причинами. У поодиноких випадках лікарям вдається встановити одну домінуючу причину патології. Однак у більшості випадків таких причин може бути кілька. До того ж, ступінь їхньої взаємної участі у формуванні патології простежити вкрай складно.

В основі всіх причин тяжких розладів мовлення лежать порушення внутрішньоутробного розвитку плода та хвороби перших років життя, пов'язані з ураженням головного мозку. Під час остеопатичного лікування застосовуються спеціальні техніки без використання ліків та пристроїв, завдяки яким лікарю вдається впливати на кістки черепа та хребта.

Усього за кілька сеансів остеопату вдається виправити череп, пошкоджений чи деформований під час пологів. Таким чином, вдається усунути напругу мозкових оболонок, а також створити умови для нормального функціонування мозку. Якщо не зробити це вчасно (у перші роки життя малюка), деформації поступово закріплюються, приводячи надалі до різних труднощів дитини: проблеми з мовленням, погана успішність у школі, складності в навчанні та соціальних контактах. Під час курсу остеопатичної терапії створюються всі необхідні можливості для подальшого розвитку дитини.

Також остеопат дуже щадно усуває наслідки травмування дитини. Що стосується логопеда, то він згодом перетворює всі ці процедури на реальні результати, коли виконання різних вправ у дитини нормалізується мовлення, збільшує здатність до концентрації уваги, підвищує успішність у школі.

Практика показує, що вже після перших тижнів комплексного лікування логопед та остеопат помічають якісні зміни:

• у дітей із різними порушенням моторики спостерігається формування навичок самообслуговування;
• покращення та повне відновлення нормального сну;
• підвищуються можливості організації рухів;

усуваються розлади артикуляторної моторики - девіації язика (незбалансована чи неправильна робота його м'язів), гіперсалівації (надмірне слиновиділення).

Після кількох сеансів у остеопата відбувалася помітна нормалізація функцій: спостерігалося збільшення словника, покращилося розуміння мовлення, зорової та слухової уваги та пам'яті, логічного та просторового мислення. У більшості дітей з порушеннями мовлення під час остеопатичних сеансів діагностували такі патології, як усунення шийних хребців, різні порушення кісток черепа, порушення ліквородинаміки, ВЧТ (внутрішньочерепний тиск), ТНР та дрібної моторики.

Таким чином, під час остеопатичної терапії створюється база для подальшої корекції порушень мовлення логопедом. Отримані під час досліджень результати дозволяють зробити висновок, що після курсу прийомів остеопата у дитини нормалізується нервова система, інтелектуальна і психічна діяльність. Тому надалі логопеду стає набагато простіше усунути дисграфію.