Вживання м'якого знака

ВЖИВАННЯ М’ЯКОГО ЗНАКА

Завдання 1.  Запишіть текст. Букви, що позначають м’які приголосні звуки, підкресліть однією лінією, букви, що позначають пом’якшені звуки, - двома.

     Багато є таємниць у світі, і одна з найбільших з-поміж них – мова. З раннього дитинства і до глибокої старості людина невіддільно пов’язана з мовою. Це – знаряддя, що вивищує людину над світом, робить її нездоланною в пошуках істини. Розпочинається прилучення дитини до краси рідної мови з милих бабусиних казок і материнської колискової пісні. Кожен день дає нам урок пізнання, і завжди і скрізь наш учитель – мова (За І. Вихованцем). 

•    Перевірте правильність виконання завдання за поданими нижче відомостями.

Завдання 2. Прочитайте текст. Випишіть слова, у яких я, ю, єстоять після м’яких приголосних.

Мова народу – вічний, що ніколи не в’яней вічно знову розпускається, цвіт усього його духовного життя. В ній втілюється небо Вітчизни, її повітря, її клімат, її поля, гори й долини, її ліси й ріки, її бурі й грози.

Покоління народу проходять одне за одним, але результати життя кожного покоління залишаються в мові – в спадщину нащадкам. У скарбницю рідного слова складає одне покоління за другим плоди історичних подій, вірування, погляди, сліди пережитого горя й радості                              (За К. Ушинським).

• Сформулюйте правила, за якими  пишеться чи не пишеться м’який знак у словах тексту. 

• Перевірте свої висновки за поданим теоретичним матеріалом.

Завдання3. Прочитайте слова, дотримуючись орфоепічних норм. Порівняйте їх вимову з  правописом. Поясніть наявність чи відсутність м’якого знака.

 Вісімнадцять, воротар, гіркий, досвітній, шістнадцять,Горький, свіжість, свято, тонший, сільський, радістю, тьмяний, Уманщина, змагання, жменьці, будуються, Тетянці, чотирма, більшість.

Завдання 4. Спишіть текст. У виділених словах, де потрібно, вставте м’який знак. Обґрунтуйте  свій вибір.

З рідною мовою пов’язані найдорож..чі спогади про перше слово, почуте в колис..ці з материних уст, затишок бат..ківс..кої хати, веселий гомін дитяч..ого товариства й тихий шелест лис..тя старої верби…

Є мови біл..ше й мен..шерозвинені, є мови, що своїм чарівним звучан..нямздобули світовуславу,та наймилішайнайдорожча для людини її рідна мова. Бо рідна мова не тіл..ки зберігає світлі спогади з жит..тялюдини й зв’язує її з сучасниками, - у рідній мові чуєт..ся  голос предків, у ній відлунюют..  перегорнені сторінки історії свого народу.

Кожна мова має свій шлях розвитку, на якому позначились історич..ні події, пережиті її народом, географіч..ні умови, серед яких живе цей народ, кліматич..ніособливос..ті його території (Б. Антоненко – Давидович).

Орфографічний практикум

Вправа 1.  Випишіть слова у дві колонки: у ліву – з м’яким знаком, у праву – без нього.

Низ..кий, шіст..сот,Хар..ків, л..лється, повіс..тю,люд..с..кіс..ть,яс..ніс..ть, бат..ківс..кий, різ..блен..ня, куз..ня, граєш..ся, Гет..ман..чук, зозул..чин, Дарин..чин, кринич..ка, мен..шіст.., посміхаєш...ся, л..одяник, француз..кий, Натал..чин, громадян..с..кий, жен..шен.., секретар.., Луц..кий.

• Поділіть виділені слова горизонтальними рисками для переносу.

Вправа 2.  Від поданих іменників утворіть форми давального відмінка. Запишіть новоутворені слова.Поясніть орфограми.

Зіронька, поразка, кулька, книжечка, веселка, стежка, смужечка, долонька, серветка, вишиванка, подружка, бджілка, веселка, ліщинонька, ніченька.

• Зробіть фонетичний розбір виділених слів.

Вправа 3.Прочитайте текст. Знайдіть помилки у написанні слів. Запишіть їх правильний варіант.Обґрунтуйте свій вибір.

Україньский народ творив свою мову впродовж віків, заносячи до мовної скарбницідобірний нектар слова, невтомно запалював у слові незгасний вогонь думки і почутьтя, вічьнісьть праці і мрії. Колективна памьять народу-творця береже слово, а в ньому - і своє безсмерьтя. У слові рідної мови захована немовби якась таємнича сила, що в неповторному поєднаньні звуків несе чарівну мелодію мови і називає щось зрозуміле всім. І не тільки називає, а й  передає найтоньшівідьтінки переживань і мислі. Мова – дивосьвіт, духовна планета, на якій живе виплекана людиною незліченнакількісьть слів (За І. Вихованцем).

Україньска мова в багатстві, витоньченості і гнучькості форм не поступаєтся ані жодній із сучасних літературних мов словьянства і не бідна аж ніяк на понятьтя, аби нею заважко було перекладати глибину філософских думок і змальовувати високохудожні образи. Це мова цілої нації, політичьнемайбутьнє якої ще попереду, але чиє місце на право самосьтійного розвитку в ряду цивілізованих народів уже завойоване й не може бути зайняте ніким іншим (За М. Драгомановим).

У слова свої закони вічно мінливого руху,

У слова свої ознаки світла, тепла, ваги.

Слово – клітина мислі, артерія сили духу,

Тільки воно єднає різні людськібереги.

      (П. Воронько)

Слово – це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним – велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її (За В. Сухомлинським).

Слово ввібрало в себе найтонші порухи наших почуттів. У ньому закарбувалися душа, звичаї, традиції народу, створені століттями(За В. Сухомлинським).

•    Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією.

Коментований диктант