Й. В. Гете «Вільшаний король» Міфологічний зміст образів вірша. Переклади балади Гете «Вільшаний король». Порівняльна характеристика балад Гете і Шиллера.

Й. В. Гете «Вільшаний король» Міфологічний зміст образів вірша.  Переклади балади Гете «Вільшаний король». Порівняльна характеристика балад Гете і Шиллера.

Мета: формування предметних компетентностей: поглибити навички компаративного аналізу художніх творів; розвивати словниковий запас учнів, навички зв`яного мовлення, критичного мислення; формувати інтерес до української перекладацької школи; виховувати оптимізм світосприйняття, гармонійного ставлення до природи і світу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: мультимедійна дошка, проектор.

                                       Перебіг урок.

I.Організаційний момент.

II.Актуалізація опорних знань.

Робота в групах. Розповідь від імені Й. В. Гете. (Презентація в слайдах).

I.група. Творчість поета.

II.група. Життя поета.

III.Оголошення теми та мети уроку.

    Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

    У творчому доробку Гете значне місце посідають балади.

    Як стверджують учені-літературознавці, в основі балад Гете обов`язково лежить якась легенда, народне повір`я. особливим є те, що авторська мова майже відсутня. Вона тільки пояснює читачеві репліки персонажів і мають надзвичайно концентрований характер.

     Драматична кульмінація, як правило, настає у розв`язці й обов`язково виражає перелом – у подіях, переживаннях, свідомості тощо.

1. Виступ літературознавців. Історія створення балади «Вільшаний король». (Доповідь учня з I групи).

Балада «Вільшаний король» була спочатку написана як вставна пісня до п`єси «Рибалка» за мотивами однойменної балади, однак згодом набула самостійного значення. На створення балади Гете надихнула датська народна пісня «Дочка короля ельфів», опублікована Й. Г. Гердером у збірці «Голоси народів у їхніх піснях» (1778-1779). У Гердера дочка короля ельфів, яку зустрів Олуф у нічному лісі, наслала на нього смертельну хворобу. Олуф не дожив до свого весілля, наречена побачила його мертвим.

2.Міфологічний зміст балади. (Доповідь учня з II групи).

     У фантастичній формі у баладі знайшов відображення забобоний страх середньовічної людини перед ворожими силами природи, перед таємничими міфічними істотами.

   Ельфи – духи повітря, природи, можуть жити на деревах, люблять танцювати і заворожувати людей. Є ельфи світлі  (добрі) і темні (злі), вони мають своїх королів, свої володіння, межу, яких не можна порушувати. При очевидній схожості (мотив таємничості, фантастичність ситуації, смерть героїв, міфологізм) твори Гердера і Гете відрізняються. У Гете діють не дочка короля ельфів і дорослі люди, а вільшаний король і дитина, окрім того, вводиться образ батька. Використовуючи фантастику, Гете, втім, почасти, долає містичність, даючи реалістичне пояснення нічним страхам дитини. Сюжет подається у формі діалогу, гранично скоротивши описову частину, і таким чином досягає виключної виразності. Велике значення у творі має ритм, балада нагадує стрімкий біг коня. Сюжет розвивається більш динамічно, ніж і Гердера. У баладі природа стає втіленням таємничих сил, ворожих людям. Реалістичний план (повернення батька із сином додому, вічні страхи і смерть дитини) накладається на фантнстично-міфологічний. Таємничий і жахливий вільшаний король кличе до себе дитину, заманює її золотом, розвагами, піснями, прагнучи забрати її душу й життя.

      Гете використовує форму діалогу, що походить від фольклорних балад. Казковість ситуації, алегоризм образів теж пов`язані з усною народною творчістю.

3.Дослідження образів-символів у баладі.

Атмосферу тривоги, страху, лихих сил підкреслюють міфологічні образи-символи: верба, вітер, туман, ніч, за якими закріпились усталені значення. Реальність та ірреальність подій відображають два погляди на одні й ті самі предмети та явища: цар – туман, заманювання вільшаного короля – колихання гілля, дочки лісового царя -  верби. Невипадковим є й фантастичний образ короля. Вільха – дерево, росте біля води, на вологому грунті, тобто в цьому образі поєднується в одне ціле вода і земля. Отже, вільшаний король – втілення самої природи, володар усього, що є в світі, - води, землі, рослин, тварин і людства.

Висновок: «Вільшаний король» - втілення непізнаної сутності природи, її могутніх сил.

4.Переклади балади Гете «Вільшаний король».                                   Групова робота. Виразне читання балади «Вільшаний король». Аналізування перекладу.

             Хто пізно так мчить у час нічний?

             То їде батько, з ним син малий.

             Чогось боїться і мерзне син –

             Малого тулить і гріє він.

             «Чому тремтиш ти, синку, щомить?»

             -Король вільшаний он там стоїть!

              Він у короні, хвостатий пан! –

             «То, сину, сивий нічний туман!»

             « - Любе дитя, до мене мерщій!

              Будемо гратись в оселі моїй,

             Квіти прекрасні знайду тобі я,

             У злото матуся одягне моя».

             « - Мій тату, мій тату, яке страшне!

             Як вабить вільшаний король мене!»

             «Годі, маля, заспокойся, маля!

             То вітер колише в гаю гілля!»

             « - Хлопчику любий, іди ж до нас!

             Дочки мої тебе вийдуть стрічать,

             Вітати, співати, тебе колихать!»

            -Мій тату, мій тату, туди подивись!

            Он королівни вільшані зійшлись! –

            «Не бійся, мій синку! Повір мені6

            То верби сивіють удалині!»

            « - Мені, хлопче, люба краса твоя!

            З неволі чи з волі візьму тебе я!»

           -Мій тату, мій тату, він нас догнав!

           Ой, як боляче мене він обняв!

           Батькові страшно, батько спішить,

           В руках його хлопчик бідний кричить;

           Насилу додому доїхав він,

           В руках його мертвий лежав його син.

                                                   (Переклад М. Рильського).

Очікувані відповіді учнів I групи.

Переклад М. Рильського відзначається особливою поетичністю та естетичною довершеністю, в його основі – літературна українська мова. Автор використовує інверсії, переноси, епітети, метафори, звукові повтори (асонанси, алітерації), але не зловживає ними. Поетові вдалося зберегти німецьку специфіку твору, разом з тим надавши йому риси української балади.

6.Виразне читання балади «Вільшаний цар». Аналізування перекладу.

                  Хто їде під вітер нічною добою,

                  Синка на сідельці везе під полою?

                  Коня острогами раз по раз торкає,

                  Дитину до себе в тепло пригортає.

                  «Чого се ти, синку, очиці ховаєш?»

                  -Вільшаний цар, тату, хіба не вбачаєш?

                   В короні вітластій, кудлатий, патлатий,

                  Сягає рукою, мов хоче піймати.

                  «Коханий мій хлоню, ходімо зо мною,

                  Гулятимем гарно-прегарно з тобою!

                  Квітками в нас пишно лука процвітає,

                  Парчею матуся мене зодягає».

                  -Хіба твоє вухо, татусю не чує,

                  Що цар той вільшаний зо мною жартує? –

                  «Спокійся, дитино, нічого немає,

                  Се вітер у листі сухім завиває».

                  -Вродливий мій хлоню, ходімо зо мною!

                  Гуляти царівни там будуть з тобою,

                  З тобою гуляти, вночі танцювати,

                  На вітті гойдати, коточка співати…

                  «Хіба ти не бачиш, татуню, вільхівен,

                  Танців й гойдання маленьких царівен?»

                  -Я бачу, мій синку, в гаю на майдані

                  Колишуться верби в густому тумані.

                  «Люблю тебе, хлоню, за личко принадне,

                  Не хочеш по волі – неволя притягне!»

                  -Татуню, татуню! Мене він хапає!

                 Вільшаний цар душу мені пориває…

                 Щомога став батько коня з ляку гнати,

                 Маленька дитина – стогнати-конати.

                 В домівці не радість його зустрічала:

                 Дитина мовчала, дитина сконала.

                                                                (Переклад П. Куліша).

Очікувані відповіді учнів II групи.

Переклад П. Куліша вирізняється серед інших найбільшою національною забарвленістю, бо тут, поряд із образами українського фольклору, можна знайти й забуті перлини української народної мови: «хлоню», «се», «вітласта», «стогнати-конати», «на вітті гойдати, коточка співати», «царівни-вільхівни» та ін.

Слово вчителя.

     Найбільше відповідає тексту оригіналу та задуму Гете назва «Вільховий (або вільшаний) король», оскільки прикметник «лісовий» дещо звужує значення узагальнюючого образу володаря природи. Разом з тим більш доречним є іменник «король», а не «цар», бо він ближче до фольклорного джерела і відбиває національну своєрідність німецької балади. Українські перекладачі надали баладі особливого національного звучання.

6.Компаративний аналіз балад Гете та Шиллера.

Спільні риси: зіткнення різних начал; аналогії зі світом природи; в основі якась надзвичайна подія; чітка композиція; напружений сюжет.

Відмінні риси:

У Гете – елементи фантастики; міфологічні істоти діють поряд із реальними, створюють єдиний світ; переважання ліричного начала над епічним та драматичним; виключне значення мелодійності вірша, його музичного малюнка як засобу вираження почуттів; оспівування природи, її зв`язків із людиною.

У Шиллера – майже повна відмова від фантастики; максимальне наближення міфу до реальності; переважання драматичного начала; виключне значення драматичного (сценічного) малюнка балади (розташування образів, жести, слова); ствердження особистої свободи, високих ідеалів; оптимізм, віра в перемогу людського духу, моральне виправлення людства.

IV.Підбиття підсумків уроку.

Інтерактивна гра «Мікрофон».

Прочитавши баладу «Вільшаний король», я…

V. Домашнє завдання.

 Виразно читати баладу «Вільшаний король», виписати художні засоби.

-