25 червня о 17:00Вебінар: Онлайн-тести: цікава форма роботи на інтегрованому уроці

"Я ніде не нудьгую..."Активізація розумової діяльності учнів

Про матеріал

У статті формулюються основні принципи активізації розумової діяльності учнів засобами предмету "Зарубіжна література" та наводяться приклади завдань для різних класів, що стимулюють школярів до виконання навчальних завдань.

Перегляд файлу

„Я ніде не нудьгую, бо вважаю, що нудьгувати — це ображати самого себе.,, Перифразуючи відомого французького письменника Ж. Ренара, можна сказати : „ Я не нудьгую на своєму уроці; бо вважаю, що нудьгувати на своєму уроці — це ображати самого себе. „ Що треба робити щоб на твоєму уроці не нудьгував ніхто: а ні сам учитель, а ні діти, а ні перевіряючи? Відповідь залишається актуальною вже кілька 10-літь: активізовувати пізнавальні інтереси та розумову діяльність учнів різноманітними засобами. Але спочатку про сам термін.

Поняття „ активізація пізнавальної діяльності,, — психологічне, оскільки мова йде про особливості психічної діяльності людини, а саме про особливості її пізнавальності: Дослідженням цієї проблеми у процесі навчання займаються, крім психології, і дидактика, й методики викладання окремих предметів.

Зупинимося на активізації пізнавальних інтересів учнів на етапі вироблення вмінь і навичок.

Етап осмислення навчального матеріалу на уроках літературі неможливо уявити без роботи з текстом. Як же її організувати, щоб, спираючись на знання теорії літри, формувати творчу мислячу людину, здатна працювати й індивідуально, і в інтерактивному режимі?

„ Підтримувати розмозу — це ще й найкращий спосіб не помічати що інші — дурні,, ( Ж. Ренар) Але просто підтримувати розмову, вести бесіду вже замало для сучасного уроку. Для того щоб довести цінність кожної думки кожного учасника уроку, необхідно організувати взаємодію учнів й тим самим реалізувати принцип полілога (багато голосся ), в якому можна почути голос кожного, і діалогу, у якому в учнів формується уміння слухати й чути один одного. Але щоб нова форма не стала самоціллю, треба ловити і зміст питань, що обговорюються, і прийоми роботи.

„ Недописаний рукопись,, — написати продовження твору, зберігаючи стиль автора та розв'язуючи основні ідейно-тематичні проблеми твору.

„ Психоаналіз,, — визначити , які можливості ідеї, про котрі у творі могли б бути рушійною силою вчинків чи переконань героя. (Чехов „ Товстий і тонкий,,).

„Може бути й інакше ,, — змінити фінал розповіді. Обґрунтувати хід своїх думок („Злочин і кара„Достоєвського;,, Майстер і Маргарита „Булгакова.)

 

„ Не той герой є героєм,. — внести такі зміни у зміст твору, щоб другорядний персонаж став головним ( зробити головною героїнею. „Євгенія Онєгіна Ольгу Ларіну.)

„ Нездійснене,, -— що не встиг здійснити герой? На що він буде здатний? Яким чином він досягнув би того чи іншого жесту? (Стендаль „ Червоне і чорне,,)

Такі прийоми надають можливість створювати в начальних умовах ситуації взаємодії й взаємовпливу учасників навчального процесу. Актуальним и сучасним прийомом активізації творчих можливостей учнів залишається проблемне питання. Вміло сформульоване, воно дає можливість пов'язувати всі етапи уроку в єдине ціле, отже, прозвучавши на початку уроку, примушує учнів до активної розумової діяльності, як на етапі приймання нового матеріалу, так і під час його осмислення. Наприклад, як сталось, що прізвище Л. Толстого стало за своїм значенням більшим, ніж само слово ягодина? Або : чим схожі у своїй діяльності митець і гончар? Цікаво порівняти відповіді учнів із словами Плутона: у обох в голові „зразок., — ідеал, який треба втішити. Доречно обговорити й розуміння учнями самого поняття „ідеал,,

Цікаві й корисні дискусії виникають під час роману„Майстер і Маргарита,, при обговорюванні питання: чи є синоніми слова „правда,, і „істина,,? Це необхідно для того, щоб учні зрозуміли породоксальну відповідь Єшуа Пілатові: — ,,. Истина в том, что у тебя болит голова,, — і поміркували над іншим: чому Єшуа в романі письменника 20-го ст. і Ісус на картині художника 19 ст. Ге „ Що є істиною?,, замислюються над однаковими питаннями?

Проблемне питання може бути сформульоване з опорою на наочність. Наприклад: розгляньте ілюстрацію до роману „Злочин і кара,, і визначте мотиви і причини злочину Раскольникова.

Цікавим прийомом, що можна використовувати на етапі формування умінь, знань та навичок, є прийом епіграф,, його теж можна урізноманітнити. Наприклад, не тільки запропонувати учням розшифрувати заявлену в епіграфі до уроку ідею,а й залучати їх до самого процесу творення уроку: самостійно добрати епіграф після проведеного заняття, який відбивав би головну думку уроку (твору)або відбивав би протилежний письменникові ( чи герою ) світогляд. Це дуже важливо при вивчанні творів модерністів яким дуже часто властиві песимізм, егоцентризм п мізантропство.

 

Свідоцтвом того, що учень зрозумів вивчений матеріал і здатний його осмислити, є уміння формулювати питання. Так, до уроку тематичної атестації який проводиться вданій формі, можна запропонувати поставити до твору таке питання, на яке учень сам не знає відповіді. Також школярі можуть сформулювати запитання до кількох ілюстрацій так, щоб було зрозуміло, за яким принципом вони об'єднані. Дуже корисними для практичного впливу на свідомість читача, осмисленість його діяльності є різноманітні за жанром і формою твори і творчі роботи. Так, п'ятикласники залюбки готують до уроку позакласного читання власноруч укладену збірку своїх улюблених віршів із передмовою — зверненням до тих своїх однолітків, які не люблять або не розуміють поезії. Враховуючи вікові особливості молодших підлітків, шестикласникам, безпосередньо та щиро, доречно запропонувати після вивчення „Різдвяної пісні,, у прозі „Ч.Діккенса написати твір свято Різдва у моєму серці та оздобити його ілюстраціями.

Робота над ілюстраціями до твору не повинна перетворюватися на просте ілюстрування. Треба формулювати завдання так, щоб учні могли не тільки виявити свої художні здібності, а й результат осмисленої роботи читача. Наприклад, проілюструйте новелу Кафки „Перевтілення,, так , щоб виконати умову автора: на малюнку не повинно бути головного героя у вигляді комахи, адже це— тільки метафора, а її не можливо намалювати.

Один із уроків розвитку мовлення за поезією в 10 класі можна провести у формі захисту групою літературної газети, у якій відбилося б не тільки знання програмових творів, уміння їх аналізувати, а й художнє бачення учнями поезії митця в цілому.

Цікавою і сучасного формою роботи на уроці є також „підсилене,, лекція. Учні вчаться не тільки здобувати певні знання, але й розвивають свою здатність до складних логічних операцій.

На етапі актуалізації знань вони заповнюють першу колонку таблиці: „ Що я знаю про... „ Після лекції вчителя — другу колонку: „ Що нового я дізнався на уроці про... „ Така форма роботи допомагає не тільки учням, а й вчителю, а осмислити ряд своєї діяльності.

„Страх перед нудьгою - це єдина причина для того, щоб працювати.,, Пояснюймо це дітям, щоб вони розуміли: цікаво на уроці тільки тим, хто працює. „ Мрій про велике: це допоможе тобі здійснити принаймні

 

найменше. Це вже заклик до вчителів — словесників: мрій, щоб твої учні стали поетами, тоді вони точно стануть кваліфікованими, вдумливими читачами.

„Будь — яка думка стає власною відтоді; як ти вже не пригадуєш, у якого її позичив,, Не засмучуйтесь, коли учні привласнюють думки великих або сусідів по парті і не зізнаються в цьому. Як бачимо, французький мислитель вважає, що це результат тривалого осмислення.

„ Я живу тільки тим, що ставлю неясні знаки запитання і не наполягаю на відповідях.,, На уроці літератури теж повинні інколи звучати запитання без відповіді. Вони дороговказ для подальшої наполегливої і творчої роботи думки.

„Який тріумф розуму: знати, що неможливо пізнати те, що перебуває за межами знань! „ Стільки таких,, тріумфаторів,, у кожного з нас! И не забувайте про головне:,, Кінець кінцем ми завжди починаємо зневажати тих, хто легко з нами погоджується.,, Не допускайте, щоб учні вас зневажали.

 

Завдання уроку літератури - сформувати не тільки певний рівень знань, умінь, навичок учнів, а й розвинути їхні особистісні характеристики, творчі здібності, увагу, уяву, здатність критично мислити. Як занурити учня в навчальний процес, зробити його особистісним? Вчитель має не уміло повідомляти, а уміло збуджувати думку учня, ставити його в умови, які б спонукали до творчості, пошуку власних рішень. Багато чого в навчанні вирішує стимуляція пізнавальної діяльності тих, які вчаться. Шляхів до активізації цієї діяльності багато. Один із них - комунікативно-діалогічне навчання, інакше кажучи, інтерактивне навчання, яке побудоване на принципах взаємодії учня з усіма учасниками та об'єктами педагогічного процесу.

Таким чином, у вивченні літератури можуть відбуватися так звані мікро -та макродіалоги, коли початкове сприйняття читачем художнього твору під час обговорення, обміну думок між усіма учасниками навчального процесу коригується та поглиблюється, що веде до створення у свідомості школяра свого «власного тексту», збагаченого особистісним «Я». Тобто діалог як форма життя в сучасному світі має стати основним психологічним та етико-культурним принципом вивчення літератури в школі.

Суттєвий діалог під час вивчення літератури може бути реалізований тільки за умов діалогічних стосунків між учителем та учнями.

Діалогічні стосунки виникають, коли два чи більше учасників навчального процесу обмінюються інформацією оціночного характеру з приводу прочитаного.

Зайняти діалогічну позицію - означає не тільки висловити певну думку, а й виявити своє ставлення до неї.

Отже, сама природа словесно-художньої творчості має діалогічний характер, і учень-читач - це активний учасник літературного процесу, який вступає у діалогічні стосунки з літературним твором, читаючи його.

Звернімо увагу на методичні умови створення діалогу на всіх етапах вивчення художнього твору. На відміну від поширеної думки, що діалог виникає під час обговорення прочитаного ( тобто на етапах підготовки до аналізу і безпосереднього аналізу) та на підсумковому етапі вивчення художнього твору, вважаємо, що й на інших етапах мають бути забезпечені умови для виникнення діалогу між літературним текстом та його реципієнтом. Обґрунтуємо це твердження.

Отже, перший етап вивчення художнього твору - підготовка до сприйняття. Його мета - зацікавити учнів, пробудити в них бажання прочитати певний твір. Важливо, щоб інформація, яка презентується на цьому етапі ( відомості про письменника, історія створення літературного тексту тощо), була особистісно значущою для учнів, спонукала їх до створення власних думок. На цьому етапі важливо подбати про те, щоб учні стали активними учасниками навчального процесу. І тут можна запропонувати різні творчі завдання. Ознайомившись з біографією письменника, учні обирають один найцікавіший факт з його життя, повідомляють його однокласникам, завершуючи свій виступ певною фразою. Наприклад , «В. Скотт - це...»

. . . письменник, ... фольклорист

Також можна запропонувати учням створення асоціативного ряду або ланцюжка тих фактів і подій, які презентуються на цьому етапі вивчення твору.

Наступний етап - читання тексту. Крім традиційних, добре знайомих видів читання, звернімо увагу на роль прогнозованого ( або перерваного) виду читання, коли робота починається з прочитання назви твору : «Про що, на вашу думку, може розповідатися у творі під назвою «Золотий жук?», «До кого, як ви думаєте, звертається ліричний герой вірша Ш.Бодлера «Падло»?

А потім, працюючи над окремими частинами тексту, варто запропонувати школярам такі запитання : «Як ви гадаєте, що далі відбуватиметься? Обґрунтуйте, на чому основані ваші передбачення». Читаючи далі твір, цікавимося : «Чи збігалися ваші передбачення з текстом?»

На інших етапах вивчення художнього твору хотілося б звернути увагу на роль різноманітних творчих завдань, здатних активізувати діалогічні стосунки учня з літературним твором, метою яких є корекція читацьких умінь та навичок школярів під час інтерпретації тексту, внаслідок чого створюється необхідна цілісність у сприйняті творів мистецтва відповідно до їхнього власного розуміння читачем. Сьогодні доцільно звернути увагу на ширші можливості використання групових та парних видів навчальної діяльності, в основі яких лежить само діалог. Ось приклади подібних завдань : «Укладіть мирну угоду між країнами Ліліпутією та Блефуску» , «Один в парі Остап, другий - Андрій. Спробуйте порозумітися після того, як Андрій перейшов на бік поляків» тощо.

Останнім часом на уроках літератури все більше уваги приділяється таким видам роботи, як взаємне опитування, співбесіда, дискусія (її різновид -«павутиння дискусії»), інсценізація окремих епізодів, створення різноманітних проектів за прочитаним. Це сприяє розвитку гарної пам'яті, кмітливості, охайності, уважності, винахідливості, уміння логічно мислити, комбінувати. Причому робиться це ненав'язливо, а у захоплюючий формі.

Отже, діалогові види робіт мають бути запроваджені на всіх етапах вивчення художнього твору. Вони активізують розумову діяльність школярів, сприяють зацікавленню навчальним предметом, розвивають логіку та критичність мислення, мовленнєві уміння та навички, допомагають виявити особистісне «Я» учня.

 

docx
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Додано
15 січня 2018
Переглядів
287
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку