Проблема формування інтересу багатогранна і пов’язана з методичними особливостями навчання географії, формування в учнів системи географічних понять в процесі навчання в основній та старшій школі, які досліджують українські педагоги та методисти О. Бабешко, О. Бондар, В. Булгаков, Л. Вішнікіна, С. Коберник, Н. Ковчин, Т. Мартинюк, О. Надтока, Л. Покась, О. Топузов та ін. Аналіз ситуації щодо розробленості та важливості проблеми створює передумови для дослідження можливостей розвитку пізнавального інтересу в учнів до географії. Ми переконані, як засіб забезпечення позитивного емоційного фону уроку, елементи цікавої географії, безумовно, сприяють розвитку інтересу в учнів до вивчення навчальної дисципліни.

Об’єктом дослідження є освітній процес з географії в основній школі.

Предмет дослідження – елементи цікавого у навчанні географії

Мета дослідження полягає у вивченні питання розвитку інтересу учнів до навчання географії засобами нестандартних уроків з використанням елементів цікавого та розробці моделі календарно-тематичного планування вивчення курсу «Географія: материки і океани»

Завдання дослідження:

1.   Здійснити комплексний аналіз досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та шкільній практиці.
2.   На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури визначити та обґрунтувати особливості розвитку в учнів інтересу до навчання географії.
3.   Розробити модель календарно-тематичного планування вивчення курсу «Географія: материки і океани»
4.   Розробити методичні рекомендації для вчителів географії щодо підвищення ефективності уроку.

Для розв’язання поставлених завдань були використані наступні методи дослідження:

- аналіз психолого-педагогічної та науково-методичної літератури з проблеми дослідження, нормативно-правових документів про загальноосвітню школу, фахових періодичних видань, навчальних програм, підручників з курсів географії з метою встановлення рівня змістового й методичного розв’язання проблеми;

- системно-структурний для виявлення зв’язків насамперед між: діяльністю учителя й учнів; метою, змістом, методами й засобами навчання; засвоєнням знань, розвитком і вихованням учнів тощо;

- моделювання – з метою застосування моделі як засобу дослідження.

У першому розділі «Сучасний урок географіїі як педагогічна проблема» проаналізована науковаі література з досліджуваної проблеми, обгрунтовано проблему розвитку інтересу в учнів до навчання в контексті інноваційного підходу.

У другому розділі «Використання і застосування цікавинок» визначено особливості моделювання навчальних тем з курсу «Материки та океани» з елементами цікавого, розроблено модель календарно-тематичного планування вивчення курсу «географія: материки і океани»; представлено методичні рекомендації для учителя до проведення уроку географії з елементами цікавого.

Було проведено експериментальне дослідження, яке проводилося у Опорному закладі освіти «Загальцівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Бородянської селищної ради Київської області та в Опорному закладі освіти «Новозаліський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Бородянської селищної  ради Київської області. В експерименті взяли участь учні. Кількість учнів 70. Кількість вчителів – 36.

Метою експериментальної роботи було виявлення зацікавленості учнів у використанні на уроках географії елементів цікавого.

Після двох уроків ми запропонували семикласникам відповісти на питання анкети.

Ставлення вчителів до використання нестандартних форм проведення уроків географії з елементами цікавого було з'ясовано за допомогою аналізу відповідей учителів на запитання анкети.

Проведене дослідження дало можливість виконати поставлені в магістерській роботі завдання й зробити такі висновки:

1. Аналіз навчально-методичної, наукової та психолого-педагогічної література показав, що саме нетрадиційні види уроку географії дають змогу кожному школяру залучитися до підготовки й проведення уроку та виступити на певному його етапі у ролі вчителя. Такі уроки – один з найефективніших шляхів розвитку інтересу до навчання, формування вміння навчатися, оскільки під час їхнього проведення й організації діяльності учнів відбувається не просто оволодіння знаннями, вміннями й навичками, а й обговорення навчальних дій з учителем і товаришами, що позитивно впливає на процес накопичення досвіду творчого осмислення дійсності. Ми можемо стверджувати, що проведення нетрадиційних уроків, які містять цікаві завдання, цікавий матеріал, елементи цікавої географії є досить ефективним засобом формування та розвитку пізнавальних інтересів учнів і рекомендуємо використовувати їх в освітньому процесі під час вивчення географії.

2. Сутність поняття «інтерес» викликає розбіжності серед психологів та педагогів. Інтерес розглядається як схильність до чого-небудь, як властивість особистості, як її спрямованість, як потреба. Педагогічний підхід до проблеми інтересу пов’язаний із вивченням умов його розвитку в навчальній та позанавчальній діяльності, а також з виявленням методів і прийомів формування інтересу як цінної риси особистості й основи успішної діяльності. Провідною ланкою загального феномена інтересу є пізнавальний інтерес. Поняття «пізнавальний інтерес» трактується в значенні інтересу до опанування будь-якою новою інформацією, у тому числі – до навчання. Сутність пізнавального інтересу розкривається в його спрямованості на процес пізнання. Отже, пізнавальний інтерес – важливий компонент всебічного розвитку особистості. Розвиток пізнавальних інтересів учнів до географії залежить від уміння вчителя створити дидактичні й організаційні умови в процесі навчання географії. Щоб досягти високого рівня викладання географії необхідно постійно перебувати в пошуку ефективних форм і методів навчання. Для цього потрібно враховувати, насамперед, особистість дитини, яка здобуває в школі знання, розвиває здібності, збагачує інтелект, набуває досвіду поведінки у різних життєвих ситуаціях. Це одна з найважливіших умов формування творчої та соціально-адаптованої особистості.

З’ясовано, що одним із універсальних засобів у вирішенні проблеми розвитку інтересу до навчання є елементи цікавої географії, а саме: інноваційні методичні прийоми «дайджест», «інфографіка», «геополітичний коментар подій». Також цікава інформація у вигляді різноманітних фактів, цифр, описів подій, об’єктів та явищ, цікавих історій, особливо при вивченні курсу фізичної географії. Ми переконані, як засіб забезпечення позитивного емоційного фону уроку, елементи цікавої географії, безумовно, сприяють розвитку пізнавального інтересу в учнів до вивчення навчальної дисципліни.

3. Розбудова національної освіти потребує творчого підходу розв’язання проблем педагогічної діяльності. Саме моделювання, застосування якого дозволяє прогнозувати розвиток педагогічного процесу, орієнтує педагогів на досягнення кінцевих результатів навчання, забезпечує засвоєння і ефективне використання нових технологій, розвиває системне бачення розв’язання проблем, служить дійовим фактором поліпшення якості роботи навчального закладу. Моделювання – метод пізнавальної й управлінської діяльності, який дозволяє адекватно і цілісно відобразити в модельних уявленнях сутність, найважливіші якості і компоненти системи (у нашому випадку – навчання географії), одержати інформацію про її минулий, теперішній і майбутній стан, можливості та умови побудови, функціонування і розвитку. Представлена узагальнена модель календарно-тематичного планування вивчення курсу «Географія: материки і океани».

4. Розроблено методичні рекомендації для учителя до проведення уроків географії з елементами цікавого. Наведені приклади географічної дидактичної гри «Мандруємо материками» та компетентнісні завдання з географії. Застосування активних нестандартних форм проведення навчання з елементами цікавого веде до зміни усталених способів спілкування на уроці географії, коли вчитель викладає матеріал, опитує й оцінює учнів, а вони лише відповідають на запитання вчителя. Саме нетрадиційні види уроку географії дають змогу кожному школяру залучитися до підготовки й проведення уроку. Такі уроки – один з найефективніших шляхів формування вміння навчатися, оскільки під час їхнього проведення й організації діяльності учнів відбувається не просто оволодіння знаннями, вміннями й навичками, а й обговорення навчальних дій з учителем і товаришами, що позитивно впливає на процес накопичення досвіду творчого осмислення дійсності.

Метою експериментальної роботи було виявлення зацікавленості учнів у використанні на уроках географії елементів цікавого. Матеріал уроку з географії був зрозумілим для  97,1% учнів та корисним для 98,6%. Цікавим урок видався всім учням, а коротким для   88,6% учнів. Не відчули втоми 95,7% учнів, а задоволених своєю роботою на уроці було 77,2%. 94,3% семикласників вважають себе активними на уроці, а домашнє завдання було цікавим для 92,8% учнів.

Ставлення вчителів до використання нестандартних форм проведення уроків географії з елементами цікавого було з'ясовано за допомогою аналізу відповідей учителів на запитання анкети. Аналіз одержаних результатів свідчить про високий рівень значущості використання нестандартних форм проведення уроків географії з елементами цікавого, що свідчить про усвідомлення вчителями необхідності застосування у своїй роботі таких форм і методів, які б збуджували інтерес учнів до уроків географії, створювали б атмосферу розкутості, емоційного піднесення.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшого вивчення потребують питання застосування завдань творчого характеру та іншими інформаційними джерелами у процесі навчання географії у школі.