Як допомогти дитині пережити горе

Як допомогти дитині пережити горе

     Світ, у якому живуть і діти, й дорослі, надзвичайно строкатий і непростий. Люди, тварини, рослини хворіють і одужують, народжуються і помирають…Загадка смерті рано чи пізно починає турбувати будь-яку дитину, незалежно від того, запитує вона про це чи ні. Украй важливо не уникати цієї теми, а правильно дібрати слова і надати маляті емоційну підтримку. У пригоді стануть подані поради. 

Що говорити дитині?

            У віці 5-6 років малюк ставить безліч різних, часом несподіваних, запитань: « Де я був, коли ще не народився ?», « А я помру?», тощо. Часто дорослі вважають, що дитина занадто мала, аби усвідомити, що життя скінчається, а смерть невідворотна. Така позиція помилкова.  Якщо батьки намагаються відгородити дитину від знань про смерть, вона починаю вбачати приховану загрозу навіть у безпечних ситуаціях.  Розповідайте дітям про те, що життя розвивається за певним законим, зокрема на прикладі рослин.

         Будь – яка рослина, пробивається крізь грунт, росте, цвіте, дає плоди і відходить.  З насіння , яке вона дала, розвиваються нові рослини. Смерть близької людини, чи домашнього улюбленця тяжко вражає всіх членів родини. Щоб уберегти малюка від переживань, іноді родичі вирішують не повідомляти йому про трагічну подію.

        Інший хибний варіант, до якого вдаються дорослі, -  пояснення « Дідусь спить міцно, ми не можемо  його розбудити», « Песик пішов від нас і десь загубився». Найправильніше в трагічній ситуації – сказати правду. Не варто відвозити дітей під час похорон до родичів або знайомих, бо так вони не матимуть змоги переживати ті почуття, які переживають усі. Дайте маляті змогу пережити втрату. Та головне – будьте поруч!

Які емоції можуть виникати та як їх переживати?

          Ставлення дітей до смерті звичайно проявляється хвилеподібно.  Відкрите виражання горя буває в них зовсім несподівано:  здавалося щойно малюк був веселий, і ось уже плаче.  Один за одним змінюються психічний стани : горе, стрес, страх, тривожність тощо. Важкі емоції та психічні стани ще виникатимуть у дітей протягом тривалого часу. Що це може бути?

• Горе
• Страх
• Вина
• Співчуття

Як спілкуватися з дітьми після сумних подій

•         Частіше розмовляйте з дитиною, давайте їй необхідні пояснення в доступній формі, враховуючи її вікові та індивідувальні особливості.
•         Використовуйте адаптивні ресурси ( читайте, малюйте), спонукайте до посильної фізичної активності.
•         Пам’ятайте про того, хто пішов із життя. Він не має бути забутим.
•         У подальших розмовах зміщуйте акценти в розмовах з проблеми смерті на питання, що стосуються життя.