"Як Робін Гуд став розбійником". Ідеї свободи і служіння народові. Образ народного захисника Робіна Гуда

Тема. «Як Робін Гуд став розбійником». Ідеї свободи і служіння народові. Образ народного захисника Робіна Гуда

Мета: поглиблювати знання учнів про фольклорну баладу, розкривати зміст балади «Як Робін Гуд став розбійником», визначити її культурно-історичне тло; розвивати уміння аналізувати художній твір, характеризувати героїв; збагачувати словниковий запас; виховувати повагу до культурних надбань давніх народів, патріотичні почуття.

Обладнання: фото пам’ятника Робін Гуду в Ноттінгемі, ілюстрації, портрети У. Кармалюка та О. Довбуша.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка Д/З.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

На минулому уроці ми розпочали мандрівку Англією. Сьогодні ми її продовжимо, але опинимось не в столиці чи великому місті, а в лісі.

Хто щастя зичить бідакам

І волелюбний сам,

Сідайте в коло – розповім

Про Робін Гуда вам.

Він за найкращих друзів мав

Знедолених усіх,

а багачів на смерть лякав

Його мисливський ріг.

Тринадцять літ Роб славно жив

У лісовій глуші.

Розбійник долею він був

І лицар – у душі.

ІV. Оголошення теми й мети уроку

Краще померти з честю,

як жити з ганьбою.

Свобода дорожча від золота.

Безстрашна людина сама собі порятунок.

Доброго лучника не за стрілою пізнають,

а за ціллю.

Англійські прислів’я

V. Основний зміст уроку

1. Розповідь вчителя з елементами бесіди

Кожен народ має у своїй фольклорній спадщині героїв, які були захисниками скривджених, пригноблених, поневолених. Англiйцi також втілили свої мрії про захист від несправедливості й деспотії в образі шляхетного розбійника Робін Гуда. І сьогодні важко знайти людину, яка б ніколи не чула про легендарного розбійника, котрий грабував жорстоких ненаситних багатіїв і роздавав гроші біднякам. Ім’я його давно стало загальновживаним, про нього складали пісні, писали книжки, знімали фільми. За його образом та подобою і тепер пишуться характери героїв фентезі та комп’ютерних ігор, які мають лук, стріли, хоробре серце і добру душу. Цей персонаж уже давно вийшов за межі англійського фольклору чи літератури і став для всього світу уособленням захисника знедолених і скривджених.

– Що вам відомо про Робін Гуда?

– Чи є в фольклорі інших народів образ такого героя?

– Кого український народ може назвати героєм-захисником, шляхетним розбійником?

2. Робота з художнім текстом і складання плану характеристики героя

Орієнтовний план

1. Робін Гуд – народний улюбленець, герой фольклору.

2. Риси характеру Робіна Гуда.

3. Вчинки героя, що підтверджують його благородство.

4. Робін Гуд – ідеалізований образ захисника від несправедливості.

5. Пам’ять про Робіна Гуда.

Розповідь-характеристика персонажа

Бандит і розбійник з погляду тогочасних законів Робін Гуд у художньому світі фольклорних балад змальований непримиренним ворогом завойовників-норманів і можновладців, які грабували простолюд. Мужній поборник усякої неправди й лицемірства, він не прощав їх навіть особам духовного сану, не милував Робін Гуд ні хабарників-урядовців, ні криводушних суддів, але захищав бідняків, сиріт і вдів, був близьким кожному, хто потребував його допомоги. Водночас Робін Гуд добрий, великодушний, щедрий, щирий і незрадливий товариш. Він невтомний, дотепний, кмітливий, спритно вислизає з усіх пасток, які на нього чатують на кожному кроці, вміє викрутитися з будь-якої халепи. Тому він став улюбленцем народу. Невгамовний бунтівник Робін Гуд разом зі своєю ватагою покірливо схиляється лише перед королем Річардом Левове Серце і виявляє готовність служити йому вірою і правдою. За десять років правління цей король більшість часу провів у хрестових походах, лише на кілька місяців повертався до Англії, де встигав покарати найбільш нахабних та свавільних феодалів. Тому простий люд жив вірою, що полегшення йому дасть лише король, повернувшись до Англії. Так образ короля став омріяним, наділеним ідеальними рисами. Ідеалізований він і в народних баладах: безмежно хоробрий, розумний, вправний у бою і водночас непохитно справедливий.

Саме такими ці образи пройшли крізь століття.

3. Гра «Продовж речення»

1. Приз Робіна на турнірі лучників – … (золота стріла).

2. Робін Гуд і його «лісові брати» переховувалися… (у Шервудському лісі).

3. Ім’я Робін Гуд означає… (Англ. «rob» – грабувати, «hood» – ковпак, капюшон).

4. Друзі Робіна Гуда… (Тук, Вілл, Маленький Джон).

5. Наречену Робіна звали… (Маріан).

6. Вороги Робіна – … (шериф, Гай Гісборн, єпископ).

7. Щоб Робін міг покликати друзів на допомогу, вони дали йому… (ріжок).

6. Проблемне питання. Чи міг би Робін Гуд інакше, крім розбою, захищати народ від несправедливості в той час, коли він жив?

7. Порівняльний аналіз. Чим балади про Робіна Гуда відрізняються від давньоруських билин? Що у них спільного?

8. Робота з епіграфами

– Як англійські прислів’я перегукуються з баладами про Робіна Гуда?

VІ. Д/З.  Опрацювати статтю підручника, дати усні відповіді на запитання.

Т/З. Складання сенкана про Робіна Гуда. Підготувати повідомлення про Ф. Шиллера та баладу «Рукавичка».

VІІ. Підсумок уроку

В одній з балад розповідається, як герой зустрів свою смерть:

Під каменем важким отут

Спочив навіки Робін Гуд.

Він доблесно і чесно жив,

Він кривди серцем не любив.

Із ним гуляли молодці –

Безстрашні вольнії стрільці,

Серед яких він першим був,

Чим славу Англії здобув.

Та чи згинув Робін Гуд, чи розвіється його слава? Певно, що ні. Проблеми соціальної справедливості, рівності людей, обстоювання своїх прав не зникають з часом. Тому образ Робіна Гуда вічно житиме в піснях, фільмах, картинах, легендах. І ми ніколи не перестанемо захоплюватися його відвагою і почуттям гідності, вболівати за нього під час читання книжок та перегляду кінофільмів. А вам побажаю наживо побачити місця, де прославився Робін Гуд.

Повідомлення «Українські Робін Гуди»

Устим Кармелюк (1787-1835). Протягом 23 років боротьби повстанські загони на чолі з Кармелюком здійснили понад тисячу нападів на поміщицькі маєтки. Захоплені гроші та майно роздавали селянській бідноті. Устим Кармелюк був роботящий, але непокірний, не захотів коритись ні панській

сваволі, ні царській муштрі. Коли пан віддав непокірного кріпака до війська на 25 років, Устим утік і згодом очолив ватагу кріпаків та військових-дезертирів, що нападала на маєтки панів, згодом очолив повстанський рух проти російської царської адміністрації. Багато разів Устима арештовували, але він знову тікав. У 1817 році засудили до страти, замінивши її в останню

мить 25 ударами батогом і 10 роками каторги в Сибіру. Але Кармелюк знову втік. Ув’язнили у Кам’янець-Подільській фортеці, але він організував чергову втечу. Прикували до кам’яного стовпа у вежі Юлія II; знову арешт, знову Сибір, знову втеча… У 1830 році – черговий арешт. Через два роки Кармелюк розібрав стелю в своїй камері та знову втік із в’язниці … У 1835 році Кармелюк був убитий із засідки шляхтичем Рутковським. Цар Микола I запросив убивцю до Санкт-Петербурга і особисто нагородив золотим перснем із діамантом. Похований Кармелюк у Летичеві (тепер Хмельницька область).

Олекса Довбуш (1700-1745). На західноукраїнських землях жилось людям важко, пани забирали усе, наживаючись на стражданнях простих селян, та були серед них ті, які не хотіли миритись з несправедливістю. Їх називали опришками – вільними людьми, розбійниками і захисниками бідних. Один із загонів, що налічував десяток-півтора хлопців, очолював Олекса Довбуш. Головною зброєю була бартка – сокира, без якої гуцул у гори не йде. Загін Довбуша діяв вісім років – аж до смерті ватажка. Про його силу свідчить промовистий факт: головнокомандувач усієї Польщі Йосиф Потоцький вирушив сам на чолі двох із половиною тисяч вояків на придушення повстанського руху. Регулярна професійна армія проти кількох десятків наймитів, пастухів та зубожілих селян. Горами також постійно нишпорив спеціальний загін полковника Пшелуського зі ста п’ятдесятьма людьми, роками висліджував Довбуша. За лицарство й чесність народ високо цінував Олексу, одразу ж повірив йому і допомагав, чим міг. Селяни часто навіть шукали захисту в Довбуша, оборони перед кривдниками. Головні удари Довбуш спрямовує на найбільш ненависних народові панів. Загін Довбуша діяв на Івано-Франківщині, Буковині, Закарпатті, Львівщині, Тернопільщині. Опришки вночі долали великі відстані, а вдень відсипались у безлюдних місцях. Збиралася ватага навесні, коли в лісі можна було ховатися. А на зиму всі розходилися і наймалися до господарів, як звичайні селяни. Довбуш навіть ночував завжди окремо від ватаги. Така обережність не раз рятувала

його, коли загін потрапляв у засідку. Загинув карпатський Робін Гуд від руки зрадника, такого самого гуцула, як і він. Не спроможна впіймати опришка,

шляхта оголосила, що убивця Довбуша на все життя позбавлявся усіляких повинностей, а панська земля, яку він обробляв, дарувалася у власність. Дізнавшись про замисел зради, Олекса вирішив покарати відступників. Уночі опришки прийшли до Стефана Дзвінчука. Але той замкнувся у хаті, Довбуш почав на двері тиснути, а Стефан упритул вистрілив, і опришки відійшли. До ранку вбивця з родиною ховалися по кущах, боячись розплати. А вдень разом із панськими людьми за допомогою собаки знайшли пораненого Довбуша недалеко в лісі. Олекса не захотів висповідатися, кажучи, що причастився ще перед тим, як став на розбійничу стежку. Тримався Довбуш із гідністю і невдовзі помер. Це сталося 24 серпня 1745 р.