Якобінська диктатура. Максиміліан Робесп’єр.

Дата __________      Номер  уроку ___________               Всесвітня  історія   9  клас

Тема: Якобінська диктатура. Максиміліан Робесп’єр.  Практична робота: 

робота з історичними документами

Мета: навчити учнів характеризувати соціально-економічну політику якобінців;

аналізувати суспільно-політичне життя Франції після Термі­доріанського перевороту; давати оцінку якобінській диктатурі, політиці Директорії; давати характеристику історичним особам — Е. Ж. Сійєсу, Ж. Дантону, М. Робесп'єру; застосовувати та пояснювати терміни та поняття, виховувати почуття патріотизму та пацифізму..

Формувати групи компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості

вивчення світової історії; толерантного ставлення до інших народів; виховувати

патріотизм на прикладах історичних осіб;

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;

Тип  уроку: Комбінований.

Обладнання:  Зошити, ілюстративний  матеріал  з підручника, хрестоматія,

історична  карта, атласи, контурні карти, картки, роздатковий матеріал.

Хід  уроку:

І. Організація  навчальної  діяльності.

ІІ. Актуалізація  опорних  знань.

Робота з поняттями

За допомогою методу «Мікрофон» учні дають визначення по­няттям: «Генеральні штати», «Установчі збори», «Бастилія», «Дек­ларація прав людини і громадянина», «Конституція», «Установчі збори», «Національний Конвент», «республіка», «коаліція», «фельяни», «роялісти».

Робота з хронологією

Розташуйте події в хронологічній послідовності:

1. Взяття Бастилії;
2. проголошення Національних зборів;
3. затримання королівської сім'ї під час втечі;
4. похід на Версаль;
5. ухвалення Декларації прав людини і громадянина;
6. розстріл на Марсовому полі. Відповідь: 2, 1, 5,4,3,6.

Мотивація навчальної діяльності

Французька революція відкрила нову епоху, зруйну­вавши старий порядок: були скасовані стани, традиційні повинності селян, власність дворян на землю. Франція стала республікою. Цей прогрес дорого коштував Франції, оскільки республіканський лад затверджувався через насильство та кров. Виникає питання: чи мож­на виправдати насильство, навіть якщо воно ставить на меті прогрес суспільства?

ІІІ. Вивчення  нової  теми.

1. Організація влади якобінців. Якобінські конституції

Становище революційної Франції погіршується навесні 1793 р. Після страти короля до антифранцузької коа­ліції приєднуються Англія та Іспанія. Революційні війська знову  почали зазнавати поразки. Для протидії коаліції Конвент оголошує про призов до армії ще 300 тис. чол., що послужило поштовхом до роялістського (монархічного) селянського повстання у Вандеї. Так до війни із зовнішніми ворогами додалася ще й громадянська війна.

Зіткнувшись із кризою, депутати Конвенту розділяються. У Кон­венті вирізнялася радикальна група, яку жирондисти назвали «ска­жені» . їхнім лідером був «червоний священик» Жак Ру, який вимагав ліквідації великої власності, контролю за цінами на товари першої необхідності і, наприклад, страти за спекуляцію. Популярність «ска­жених» серед простих парижан неухильно зростала.

2 червня 1793 р. «скажені» і монтаньяри домоглися від Конвен­ту ухвалення рішення про виключення з числа депутатів всіх жи­рондистів. Значна частина їх незабаром була заарештована, а потім, після формального судового процесу, страчена. Вся повнота влади у країні перейшла до якобінців. Якобінці проголосили своєю метою порятунок революції за будь-яку ціну. Вони вважали, що необхід­но встановити надзвичайний режим революційної диктатури — «червоний» терор. Прихід до влади якобінців супроводжувався централізацією державної влади.

Робота з поняттями

Терор — політика залякування, розправа і фізичне знищення політичних супротивників.

Диктатура — необмежена влада, яка спирається на силові ме­тоди.

Робота зі схемою

Для пояснення організації влади якобінців учитель може викорис­товувати схему «Якобінська диктатура у Французькій республіці».

2. Якобінська диктатура

Самостійна робота з підручником

Учитель пропонує учням самостійно ознайомитися з відповідним розділом підручника і записати в зошитах заходи якобінців:    

ліквідація феодальних повинностей;

скасування боргів селян;

розпродане земельних володінь емігрантів;

встановлено максимум цін;

запроваджено новий революційний календар;

замість християнства було проголошено культ розуму;

масові страти.

Робота з документами

Учитель пропонує учням ознайомитися з документами, відповісти на питання і визначити суть якобінської диктатури.

Текст 1. З декрету Конвенту про підозрілих від 17 вересня 1793 р.

«2. Оголошуються підозрілими:

1) ті, хто своєю поведінкою, зв'язками, промовами або творами виявили себе як прихильники тиранії, феодалізму і вороги свободи...

4) державні службовці, усунуті або зміщені з їхніх посад Націо­нальним Конвентом його комісарами;.. .колишні дворяни, які є чо­ловіками, дружинами, батьками, матерями, синами або дочками, братами, сестрами або колишніми службовцями емігрантів, якщо вони не виявляли своєї постійної прихильності до Республіки...»

Текст 2. З декрету Конвенту про реорганізацію  Революційного трибуналу (10 червня 1794 р.)

«...Революційний трибунал був створений для покарання воро­гів народу... Ворогами народу є ті, хто робить замах силою або хитрістю на суспільну свободу... Покаранням за злочини, що під­лягають веденню Революційного трибуналу, є смерть. ...Доказом, необхідним для ухвалення вироків над ворогами народу, є будь-який речовий або моральний доказ в усній або письмовій формі...»

Запитання та завдання

1. Що спричинило ухвалу цих документів?
2. Які наслідки мало ухвалення цих документів?

3. Чи можна стверджувати, що якобінці відстоювали інтереси простого народу?

4. Оцініть зміст цих документів з точки зору права.

Текст 3. З промов лідерів якобінців

«Якщо в мирний час знаряддям народного правління є чеснота, то під час революції знаряддям його є й чеснота, і терор водночас: чеснота, без якої терор згубний, терор, без якого чеснота безсила. Терор є не що інше, як швидка, сувора, непохитна справедливість; отже, він є проявом чесноти, він не стільки особливий принцип, скільки висновок із загального принципу демократії, використано­го вітчизною у крайній потребі» (Робесп'єр у Конвенті 5 лютого (18 плювіоза) 1794 року).

«Чи хочете ви займатися своїми справами? Гільйотинуйте! Чи хочете ви оплачувати неосяжні витрати ваших армій? Гільйо­тинуйте! Чи хочете ви витримати неоплатні борги? Гільйотинуй­те! Гільйотинуйте!» (Член Комітету суспільного порятунку П. Ж. Камбон)

Запитання

1. Якими  методами  якобінці  підтримували революційний  по­рядок?
2. Як ви вважаєте, чи відповідала політика якобінців інтересам народу?

Групова робота

Учитель пропонує учням утворити дві групи й виконати зав­дання.

1-а група. Прихильники диктатури.

Доведіть, що диктатура і терор — єдиний спосіб порятунку дер­жави за умов інтервенції та громадянської війни.

2-а група. Противники диктатури.

Доведіть, що не можна використовувати терор як засіб розв'я­зання державних проблем.

Проте надзвичайні заходи, вжиті якобінцями, по­чали приносити результати. Мобілізація всіх ресурсів Франції на потреби війни і натхнення солдатів — вчорашніх селян, що отри­мали нарешті землю, — зробили свою справу: революційна армія в весни 1794 р. починає здобувати перемоги. Революція витрима­ла. Коли загроза для держави втратила актуальність, буржуазія, що нажила за роки революції значні капітали, почала прагнути припинення терору й виступати з критикою влади якобінців. За та­ких обставин у Конвенті була влаштована змова проти Робесп'єра. 9 термідора II року (27 липня 1794 р.) Робесп'єр та його найближ­чі прихильники були звинувачені у намірі встановити тиранію, оголошені Конвентом поза законом і наступного дня страчені. Яко­бінську диктатуру було повалено. її заступив «термідоріанський режим.

3. Термідоріанський режим

Відсторонення і страта Робесп'єра поклали край те­рору. Від управління країною були усунені не тільки прихильники Робесп'єра, але й усі якобінці. Термідоріанці відстоювали ідею рес­публіки, в якій би було знято всі обмеження для підприємництва.

Самостійна робота з підручником

Учитель пропонує учням самостійно ознайомитися з відповід­ним розділом підручника, виписати в зошит заходи термідоріанців і зробити висновок про те, інтереси яких верств суспільства пред­ставляли термідоріанці.             
  Терор проти якобінців;  розпуск Паризької Комуни; придушення виступів народних мас; продаж землі великими ділянками за високу ціну;  свобода торгівлі.

Учні роблять висновок про те, що термідоріанський режим відсто­ював інтереси буржуазії і сприяв розвитку капіталізму у Франції.

Робота зі схемою

Учитель розповідає про прийняття Конвентом 22 серпня 1795 р. нової Конституції і пропонує учням розглянути схему «Організа­ція влади у Французькій республіці 1795 р.»:.

Робота з поняттями

Директорія — спеціальна колегія з 5 чоловік, яка виконувала функції вищої законодавчої влади за часів термідоріанського ре­жиму (1795-1799 рр.), найвпливовішими членами Директорії бу­ли Поль Баррас і Лазар Карно.

Визначення учні записують у зошит.

Робота з таблицею

Учитель пропонує учням на основі схеми «Організація влади у Французькій республіці 1795 р.» і документа заповнити таблицю «Конституція 1795 р.» і порівняти її з Конституцією 1793 р.

Текст 4. Конституція Французької республіки 5 фрюктидора 3-го року (22 серпня 1795 року)

 «...Носієм суверенітету є весь французький народ.

З Розділу І

...6. Французькі колонії є додатковою частиною республіки, во­ни підкоряються тим же конституційним законам...

З Розділу II

...8. Кожна людина, що народилася у Франції, якій виповнився двадцять один рік, що записана у цивільний реєстр, проживає на території республіки і сплачує прямий, земельний або професійний податок, є французьким громадянином.

9. Громадянами є також ті французи, що не володіють податко­вим цензом, які брали участь у встановленні республіки.

...11. Тільки французькі громадяни можуть голосувати на з 'їзді виборців для обрання вибірників і бути покликані до виконання конституційних функцій...»

Учні роблять висновок про те, що Конституція 1795 р. обмежувала права простого народу.

4. Внутрішня і зовнішня політика Директорії

Групова робота

Учитель пропонує учням на основі матеріалу підручника, доку­мента та історичного атласу виконати завдання.

1-а група. Внутрішня політика Директорії (за підручником).

2-а група. Змова Бабефа.

Текст 5. З «Маніфесту рівних»

«Ми прагнемо... суспільної власності або спільного майна! Не­має більше приватної власності на землю, земля не становить ні­чиєї власності. Ми вимагаємо, ми хочемо загального користування  плодами землі: плоди належать всім.

Ми заявляємо, що не потерпимо більше, щоб переважна біль­шість людей у поті чола працювали... заради насолоди нікчемної   меншини...

Нехай буде покладено край цьому ганебному становищу, яке вважалося неможливим нашим нащадкам. Нехай зникнуть, наре­шті, обурливі відмінності між багатими і бідними, великими і ма­лими, панами і слугами..

Народе Франції! Розплющ очі свої і серце своє відкрий назустріч повноті щастя».

Запитання

1. Яким шляхом Бабеф намагався досягти «рівності» людей?
2. Що вкладав Бабеф у поняття «рівність»?
3. З ідеями якого діяча французького Просвітництва переклика­ються ідеї Бабефа?

3-я група. Війни Директорії

Учні, використовуючи карту історичного атласу «Європа у 1794-1815 рр. Війни наполеонівської Франції», виконують завдання.

1. Назвіть держави, що межували з Францією.
2. Укажіть напрями завойовницьких походів французької армії.
3. Назвіть території, які були приєднані до Франції протягом 1794-1799 рр.

5. Переворот 18 брюмера (9 листопада) 1799 р.

До 1799р. виникає загроза нових соціальних по­трясінь: у країні панувала економічна розруха, зростало невдово­лення народу рекрутськими наборами в армію. Французькі армії почали відступати, знову взялися за зброю роялісти. Австрія, Ту­реччина та Росія об'єдналися з Англією у нову коаліцію. У складі керівників держави виникає змова, внаслідок якої 9 листопада 1799 р. у Франції був встановлений новий режим— Консульство. Консулами стали Наполеон Бонапарт, Сійєс та Роже Дюко.

ІV. Висновки  та  узагальнення.

Учитель пропонує учням, узагальнивши знання, отримані на уроці, відповісти на проблемне питання уроку, використовуючи метод «Прес».

— Чи можна виправдати насильство, навіть якщо воно веде до встановлення більш прогресивного ладу?

Я вважаю, що...

Тому що...

Наприклад,...

Таким чином,...

Учитель може на вибір заслухати декілька відповідей.

V. Домашнє  завдання.

1. Вивчити  параграф  з  підручника.
2. Закінчити складання хронологічної таблиці.
3. Продовжити заповнення таблиці  «Етапи Французької рево­люції».

4. Підготувати повідомлення про Наполеона Бонапарта.