Януш Корчак – засновник педагогіки рівних можливостей

  Шавикіна Ю.В.

Януш Корчак – засновник педагогіки рівних можливостей

 Анотація. У статті узагальнено науковий матеріал Януша Корчака щодо педагогіки рівних можливостей. Подано порівняння поглядів Януша Корчака з сучасними освітніми закладами та проблемами з якими стикаються в здобутті освіти діти з особливими освітніми проблемами інклюзивної форми навчання.

 Актуальність проблеми. Актуальність обраної теми зумовлена глибокими якісними змінами у ставленні суспільства до осіб з обмеженими можливостями, що призвели до зростання ролі саме соціально-педагогічної діяльності стосовно підтримки осіб з обмеженими можливостями, що здійснюється соціальними педагогами. Відзначу, що в українській педагогіці поняття «соціально-педагогічна діяльність» з'явилося нещодавно й тільки починає досліджуватися вченими. Однак це поняття вже давно зайняло своє місце в понятійному апараті соціальної педагогіки, а також педагогіки в цілому, і ми це розглянемо на прикладі поглядів на педагогіку рівних можливостей  видатного педагога Януша Корчака.

Метою даного дослідження є аналіз проблеми навчання дітей з особливими освітніми потребами та розкриття педагогічних умов, які сприяють ефективній адаптації та інтеграції їх у суспільство.

 Педагогічним кредом Януша Корчака було - любов до дітей, повага до особистості дитини, тендітне ставлення до її серця.

 Своєю основною педагогічною ідеєю він вважав - пошук прихованих зв’язків між вихованням дітей і нашим майбутнім, між дитинством і зрілим віком.

 В деякій мірі Корчак користувався роботами Калковського, Кшивицького, Давида, Абрамовського. Він в прямому сенсі застсовував діалектику у польській педагогіці і медицині, в чому запевняє суспільна направленість його діяльності. На це не завжди звертали увагу, і тому створювалися різноманітні міфи про Януша Корчака - національні, релігійні, ідеологічні, але всі вони проходили повз головне - до чого прагнув Корчак?, кого і як він хотів виховати?. За його словами він все життя хотів виховати “добру людину”, але ніхто конкретно не знав, що це означало.

 В нашому світі діти з обмеженими можливостями постають перед вирішенням питань, пов'язаних з розширення прав і можливостей людського розвитку, і цей аспект охоплює багато соціальних проблем. Проблема пошуку інноваційних підходів до навчання дітей з обмеженими можливостями та вирішення питання їхньої соціалізації, інклюзії до освітнього простору, впровадження та використання інноваційних технологій в освітньому процесі, створення умов для доступу до освіти.

 Мною розглядається ідея Януша Корчака «педагогіка рівних можливостей» саме для пошуку інноваційних підходів до навчання дітей з обмеженими можливостями та вирішення питання їхньої соціалізації, інклюзії в освітньому просторі, впровадження, використання інноваційних технологій в навчально-виховному процесі, створення доступних умов щодо одержання освіти такими учнями. Діти з обмеженими можливостями потребують вирішення багатьох питань, що пов’язані із розширенням можливостей людського розвитку, вирішенням безлічі соціальних проблем.

 Януш Корчак вчив ніколи не нехтувати повсякденними дрібними справами, незначними зусиллями волі і розуму; вчив прощати. Він відмічав три стадії духовного розвитку: набуття віри, усвідомлення батьківщини, виховання любові до людини - і на його думку при проходженні цих трьох стадій кожною людиною - це є шлях до кращого суспільного ладу.

 У нього взагалі все народжувалось з рефлексії, гарячого почуття реального життя, повної радості і болю, які забезпечували йому живий зв’язок з людьми. Теорія і практика – вільний і постійний зв’язок науки з поезією, творчої уяви з реальним світом.

 Так і сьогодні важливим чинником соціалізації дітей з обмеженими можливостями є одержання ними належної освіти. Адже ефективна адаптація та інтеграція дітей з порушеннями фізичного та розумового розвитку у суспільство неможливі без освіченості та відповідального ставлення держави. Незважаючи на кризові явища в Україні, на військові події на Сході країни, необхідно і надалі робити реальні та значущі кроки щодо підвищення рівня соціального захисту дітей з обмеженими можливостями, створення умов для одержання ними повноцінних знань та працевлаштування.

 Вибір Великолепетиського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів передбачає сьогодні розбудову навчального процесу за кращими зразками педагогічних методів та технологій з урахуванням освітніх потреб дітей з обмеженими освітніми потребами; сприяння розвитку освітніх систем і разом з тим розвиток складової щодо нових підходів у педагогіці, за новою українською школою. А це, у свою чергу, вимагає від нас пошуку ефективних та новітніх технологій для досягнення поставленої освітньої мети з гарантією рівності та доступності можливостей для всіх дітей та дітей з обмеженими можливостями на доступ до освіти. Тенденція до забезпечення політичних, економічних, культурних і громадянських прав є ознакою визнання повноцінності громадян з обмеженими можливостями. Надання права дітям  жити в соціумі, а не в ізоляції, забезпечення їх рівними можливостями в одержанні освітніх послуг, інтеграції в суспільство.

 Нажаль ставлення до Януша Корчака його сучасників було досить таки полярним. Він був одинаком - він знаходився на узбіччі всіх ідеологій і наукових напрямків, які панували в Європі. Для одних він був “масон”, що підривав авторитет церкви, “спокусник» дитячих душ, його звинувачували у буржуазній м’якотілості та відході від ідеологічної боротьби. Але для інших він був прикладом правильного виховання дітей, і його ідеї сприймали як ледь не єдиний спосіб виховання повноцінної особистості. Знавці педагогічної науки звинувачували Корчака в тому. що він відмежовував дітей від реального життя, займав їх різними іграми, створював для дітей фантастичний світ-казку, в якій вони і жили. Офіційну педагогіку називав диктатурою приказів і заборон.

 Проблема дітей з особливими освітніми потребами є проблемою не тільки тих сімей, де є така дитина а й суспільним явищем, характерним для кожної держави, будь-якого суспільства. Деякі народи вважали людей з обмеженими можливостями «дітьми божими», яких торкнулася божа рука. У світі майже кожна десята людина має ті чи інші обмеження. Це підкреслює важливість, масштабність проблеми та пошуку вирішення багатьох проблем реабілітації та соціалізації. Прагнення більшості країн світу і України, зокрема до забезпечення рівних можливостей для дітей з обмеженими можливостями, підтверджує, що кожна людина та її потреби важливі для цивілізованого суспільства.

 В Великолепетиському опорному закладі навчається 6 дітей  інклюзивної форми навчання різних нозологій. Для них створена психологічна атмосфера взаємної підтримки, допомоги та уважного ставлення.

 У нашому закладі викладається «година психолога», яка покликана зламати стереотипи про неповноцінність людей з обмеженими можливостями, ліквідувати перешкоди у спілкуванні, допомогти зрозуміти проблеми цих дітей.               Також розроблено заходи на підтримку та вшанування дітей з обмеженими можливостями, які спрямовано на інтеграцію в суспільство, на толерантне ставлення громадськості до таких дітей. Це робота направлена на їхнє зближення із суспільством, на розуміння проблем, з якими дітям доводиться стикатися щодня, на забезпечення доступних комфортних умов для життя та адаптації в соціумі. Надання освітянських послуг передбачає в першу чергу доступність інформації для дітей з обмеженими можливостями, формування умінь навиків самостійного оволодіння знаннями, використання комп’ютерних технологій. Цей напрямок не має меж вдосконалення, і його не слід відкладати. Від цього залежить наша цивілізованість, уважне доброзичливе ставлення до дітей з обмеженими можливостями. Необхідність щоденної підтримки людей з особливими потребами – це вимога сьогодення, вимога ХХІ ст..

 Для кожної дитини з особливими освітніми потребами розроблено індивідуальну програму психолого-педагогічного, логопедичного супроводу та реабілітації. Програмою передбачено індивідуальні, групові консультації з правових, соціальних питань.  Психолого  -  соціальний супровід дозволяє дітям з особливими освітніми потребами відчувати себе впевненіше, знаходити в собі сили для вирішення нагальних питань, розкрити внутрішні резерви та творчі нахили. Пошук форм та методів педагогами забезпечує педагогічний вплив для досягнення основної мети навчально-виховного процесу: формування умінь, навичок отримання повноцінних знань.

 Януш Корчак теж був у пошуку нових форм та методів і тому ввів  у себе в притулку дитяче самоврядування, як метод педагогічного впливу на кожну дитину, пробудження її суспільної активності. Корчак навчав терпінню; вчив дітей підкоряти собі свої почуття. Основа моральної дисципліни - сім’я, вчитель, суспільство, і кожна з них готує до слідуючого, а результат залежить від попередніх обставин.

 Діти мають право на власну думку, і навіть на протест. У притулку Корчака діти виховували дітей, вчинки оцінювалися однолітками: “ Дитячий суд - Суд без покарань ”. “ Якщо хтось провинився, краще за все його пробачити. Якщо він винний, то за незнанням, а коли дізнається чому винний, то не повторить такого. А як повторить, то тому, що відразу важко  виправитися ”. Повчання тільки заважає, треба терпляче чекати. Дитина те терпить примусу, у наказані дитини - корінь зла!

 Педагог високо цінив колектив, але як результат самодіяльної творчості особистостей. Він говорив “Особистості створюють колектив, а колектив виховує особистості, які перетворюють вигляд колективу. Колектив повинен бути вільним, творчим, духовно об’єднаним, не насильницьким. Колектив - спосіб виховання у дитини почуття любові і співчуття. І саме такі ж погляди як у Януша Корчака висвітленні і в концепції нової української школи.

 Вибір виховання учнів з особливими освітніми проблемами на прикладі Я. Корчака передбачає вивчення найкращих методів і методик, заснованих на освітніх потребах людей з обмеженими можливостями. Просування освітніх систем і розвиток нових підходів до педагогіки вимагає від вчителя знайти ефективні та інноваційні технології для досягнення освітніх цілей, і це гарантує рівні можливості доступу до освіти для всіх людей.

 Великолепетиський опорний заклад має змогу допомогти одержати людям з обмеженими можливостями якісну середню освіту. Колектив педагогів чітко розуміє проблеми цих дітей і знає шляхи їхнього вирішення, враховуючи позитивний досвід вітчизняних та зарубіжних педагогів таких як Януш Корчак. Ця робота потребує врахування індивідуальних особливостей кожної дитини, розробки індивідуальних програм реабілітації, використання технологій та методик навчання дітей з обмеженими освітніми потребами.

 Педагогічна спадщина видатного Януша Корчака вчить використовувати педагогіку рівних можливостей яку ми впроваджуємо в своєму закладі.

 Очевидно, що відповідно до демократичних та гуманістичних світових стандартів, ми повинні приєднатися до світової тенденції соціального інтегрування в єдине суспільство, яке включає людей з різноманітними проблемами та осіб з особливими освітніми потребами. Ми повинні долучитися до формування нової культурної й освітньої норми поваги і допомоги людям з особливими потребами.

 Педагогічний колектив Великолепетиського опорного закладу вважає, що постійний пошук новітніх технологій у навчанні дітей з особливими освітніми можливостями є вимогою часу. Технічні можливості для цього є, бажання і творчий потенціал в наших педагогів наявні. Діти з особливими освітніми потребами мають можливість отримати знання, професію та принести користь державі та суспільству в цілому.

Висновок.

 Дитина з обмеженими можливостями, це особлива людина із своїми поглядами, своїми бажаннями, своїм самопочуттям людської гідності. Діти з обмеженими можливостями, навіть які мають відхилення у психічному розвитку, повинні отримувати повноцінну загальну освіту, а їхнє соціальне життя повинне оптимально наближатися до життя повноцінної людини. Саме такому гуманному напрямку надає перевагу Великолепетиський опорний заклад останні роки.

 Отож підсумовуючи все вищевикладене, можна сказати, що педагогічні ідеї Януша Корчака і сьогодні є дуже актуальними. Його методи виховання, які спрямовані на виховання повноцінної особистостя, на виявлення і розвиток вроджених талантів дитини, на становлення дитини, як повноцінної, соціально-активної одиниці, мають застосовуватися і застосовуються сьогодні. І як же можна дійсно казати про виховання без любові додитини, без уважного і тендітного ставлення до неї, до її душі. Потрібно також відмітити ту увагу, яку Корчак приділяв значенню колективу у вихованні, і також важливість самостійності дітей, яку їм допомагав виховувати колектив, але за умови самоуправління в цьому колективі. Ідею Корчака про створення “Суду без покарань” сьогодні ввважають досить таки перспективною, такою, яка діе, і дає дуже гарні результати.

 Таким чином ми бачимо, що педагогічні надбання Януша Корчака були, є і будуть актуальними. Щодо літературної спадщини Корчака, то нею й до тепер захоплюються у всьому світі.

Література:

1. Конституція України (Основний закон). – К. : Право, 1996. – 25 с.

2. Комарова Н.М. Інвалідність як соціальна проблема сучасного українського суспільства / Н.М.Комарова, О.В.Вакуленко, Р.Я.Левін. – К. : Освіта, 2009. – 236 с.

3. Кравченко М.В. Актуальні проблеми соціального захисту інвалідів в Україні / М. В.Кравченко – К., 2011. – 207 с.

4. Безпалько О.В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях. Навчальний посібник / Безпалько О. В. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. –140 с.

5. Корчак Я. “Как любить детей.” М. 1991

6. Когнов В.Ф. “Януш Корчак: книга для учителя” М. 1991

7. Терюханова І. Інтеграція інвалідів в суспільство через освіту/ І. Терюханова // Соціальний захист. – 2006. – № 1. – С.18.

8. Амонашвили Ш. “Смеяться и плакать вместе с детьми”: [Беседы с педагогом-гуманистом Ш.Амонашвили о педагогике и высших авторитетах в педагогике - Я.Корчаке, В.О.Сухомлинском] /Ш.Амонашвили //Смена. - 1999. - №1. - С. 26-27