ЯРОСЛАВ МУДРИЙДорога до великого лежить через мале, до вселюдського через національне, до вічного – через земне. Однак, щоби не піти манівцями, а досягти того великого – важливим є наше духовне життя, внутрішня сила і благодіяння. Про це промовисто свідчить приклад святого благовірного князя Ярослава Мудрого, пам’ять якого ми з вами сьогодні вшановуємо. Він – зразок мудрого й успішного державного управлінця, реформатора, будівничого, просвітителя, пам’ять про якого живе вже майже тисячу років, і, цілком переконаний, житиме ще дуже довго.
ЯРОСЛАВ МУДРИЙСвята Софія – мовчазний свідок багатьох славних подій, нашої історії та й сучасності, і вона підказує нам «ключ» успішності святого Ярослава Мудрого: любити Бога більше за земні статки і блага земного світу, творити закони людські за християнською мораллю і жити за ними.
ЯРОСЛАВ МУДРИЙСьогодні Софіївський собор знаменитий своїми унікальними фресками (понад 3000 метрів квадратних) та мозаїками (на площі у 260 метрів квадратних) XI століття. Храм має такі розміри:довжину – 41,7 метра,ширину – 54,6 метра,висоту до зеніту головного куполу – 28,6 метра. Грандіозні розміри, інтер'єр та ускладнена структура – середньовічна модель Всесвіту, а вигляд ззовні відтворює образ Небесного Єрусалиму. Стіни викладені з природного каменю – рожевого кварциту та граніту.
ЯРОСЛАВ МУДРИЙБудували собор давньоруські майстри під керівництвом архітекторів з Візантії. Матеріалом для будівництва була рожева плінфа. Колони клали з цегли. Карнизи, огорожі, підлоги виконали з місцевого сланцю, так званого червоного шиферу, який має красивий малиново-фіолетовий колір. Підлоги покривали мозаїкою. Зовні собор прикрашали ніші і вікна, викладені з плінфи хрести і меандри - геометричні орнаменти, кладка з прихованим поруч і смуги шорсткого, необробленого каменю. У ХVІІ-ХVШ ст. собор піддався переробкам. У наш час древня кладка видна лише на ділянках, де спеціально знята штукатурка.
ЯРОСЛАВ МУДРИЙІнтер’єр собору майже без змін зберігається з XI ст. Ледве переступивши поріг Софії, опиняємось у світі гармонії, де довершеність форм і чарівна краса фарб символізують Рай, Премудрість, що перебуває у храмі. Архітектуру інтер’єра вирішено так, щоби відправу добре бачили і чули всі присутні, аби людина, де б вона не стояла, була введена у храмове дійство. Архітектура і живопис створюють зримий образ соборності, народжуючи радісне чуття єднання всіх у Христі. В інтер’єрі Софії немає нічого випадкового, все вражає продуманістю і ясністю замислу.
ЯРОСЛАВ МУДРИЙВід часу свого заснування як печерного монастиря у 1051 році. Києво-Печерська обитель була центром православ'я у Київській Русі. Ставропігія Константинопольського патріарха (1592—1688); 1688 року монастир отримав статус лаври. Разом із Софійським собором внесена до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.
ЯРОСЛАВ МУДРИЙ1. Троїцька надбрамна церква. Вхід на територію лаври.2 – Велика Лаврська дзвіниця.3 – Успенський собор.4 – Церква Всіх Святих.5 – Церква Спаса на Берестові.6 – Трапезна палата з церквою.7 – Хрестовоздвиженська церква. Вхід у Ближні печери.8 – Аннозачатіївська церква. Вхід у Дальні печери.9 – Церква Різдва Богородиці. А – Музей мікромініатюр. В – Національний музей українського народного декоративного мистецтва. С – Музей книги і друкарства України. D – Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України. Е – Музей історичних коштовностей України. S – Сувенірні магазини. V – Виставкові зали.
ЯРОСЛАВ МУДРИЙЯк і Софія Київська, Золоті ворота належать до найдавніших споруд Східної Європи. Пам’ятка згадується у відомій літописній статті 1037 року, що розповідає про будівничу діяльність князя Ярослава Мудрого: “Заложив Ярослав город – великий Київ, а в города сього ворота є Золоті.
ЯРОСЛАВ МУДРИЙЦя споруда була не лише найпотужнішою ланкою в системі укріплень стародавнього міста, але й головним парадним в’їздом до Києва. Саме цими воротами в’їжджали посли з Візантії та інших держав Європи й Сходу, які намагалися встановити дружні зв’язки з Руссю. Під цими склепіннями входили до міста учасники воєнних походів зі славою й здобиччю. Мабуть, через Золоті ворота урочисто в’їжджало посольство французького короля Генріха I Капетінга сватати дочку Ярослава Мудрого – Анну.
ЯРОСЛАВ МУДРИЙБібліотека Ярослава Мудрого. Ярослав Мудрий, як ніхто інший, розумів значення навчання і читання для розвитку людини та держави загалом. Він був першим правителем Європи, який надавав значення освіті. За роки правління князя було написано книг більше, ніж за весь час існування Київської Русі.
ЯРОСЛАВ МУДРИЙУ «Повісті минулих літ» заснування бібліотеки датується 1037 роком. Літописець говорить, що «Ярославъ же сей, якоже рекохом, любил бе книги, много написав и положи в святей Софии церкви»."У тому ж році, коли була заснована і бібліотека, в соборі організували першу школу, заснували майстерні перекладачів і переписувачів книг.Із 1054 року, на превеликий жаль, сліди бібліотеки губляться. Ряд дослідників вважає, що книжкові скарби Софіївсього собору не загинули і зберігаються десь в київських підземеллях. Оскільки печерних лабіринтів в Києві багато - більше 50, то і версій де захована бібліотека Ярослава Мудрого, теж багато. Вчені цілком допускають версію, за якою історичні книги досі зберігаються у надрах київських земель. Катакомби стародавніх храмів, глибинні печери та підземелля із цілковитою вірогідністю могли слугувати надійною схованкою колекції.