"Йде Святий Миколай, ти добром його стрічай!"(виховний захід)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: Показати учням велич світу, який для нас створив Господь, вчити жити у злагоді із собою, оточуючими та природою; розуміти добро, розрізняти добро і зло; виховувати бажання робити добрі вчинки на прикладі життя і милосердя Св. Миколая. Викликати в дітей позитивний емоційний настрій і поглиблювати знання про свято Миколая; ознайомити із традиціями й обрядами рідного народу; пригадати пісні про Св. Миколая; виховувати любов і повагу до традицій та обрядів рідної України; створити атмосферу добра і дружби, виховувати у дітей чуйність, доброту, доброзичливість, увагу, милосердя, вдячність, формувати соціальну, полікультурну компетентності, розвивати комунікативну, інформаційну компетентності та компетентність творчої діяльності.

Форма проведення: театралізована вистава.

Обладнання: дитячі малюнки, фонограми до пісень, ялинка, скрипка, листи, різочки, образ Святого Миколая.

Дійові особи: ведуча, 2 Ангела,  Сніжинки, Зима,  Зірочки, Хлопчик, Дівчинка, Чортик, Козачок з Україночкою, Святий Миколай.

                                      

 

                                          ХІД ЗАХОДУ.

(Звучить тиха музика).

          Учитель. Любі діти! Світ, у якому ми живемо, цікавий, незвіданий, казковий. Є в ньому місце дрібним комашкам і великим та малим звірятам, пишним травам і запашним квітам, сонцю ясному і місяцю блідому, а головне – найрозумнішим істотам на землі – людям.

То ж оберігайте, цінуйте і прославляйте Великого Творця цього дива – Господа Бога і живіть за його заповідями. На нашому святі ми поговоримо про добро і милосердя великого чудотворця – Святого Миколая.

Девізом нашого свята будуть слова «Твори добро».

 

   Учень. Людина починається з добра,

З уміння співчувати, захистити.

Це зрозуміти всім давно пора,

Бо ми прийшли у світ добро творити.

 

Учитель. Всі ми знаємо, що протилежність добру – зло. І нажаль, воно трапляється у житті. Як же зробити, щоб тільки добро було в наших серцях, у наших ділах?

Є золоте правило життя: «Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе» (із скарбниці Божого Слова). Воно – ключ у виборі між добром і злом.

 

Пропоную вам гру «Скажи навпаки». Я називаю слова, а ви – протилежні за значенням:

Добро – … (зло),

Щедрість – … (скупість),

Чесність – … (брехня),

Любов – … (ненависть),

Турбота – … (байдужість).

– А тепер використайте слова із гри, щоб продовжити мою думку.

– Як погано, що у житті є … (зло, скупість, брехня, ненависть, байдужість).

– Яким прекрасним стане світ, як буде тільки… (добро, любов, турбота, щедрість, чесність).

Отож, ми зібралися сьогодні, щоб саме про це й поговорити. А приводом до цього послужить свято, яке чекають всі люди, особливо діти.

        Тож сідайте зручно і слухайте уважно:

Вчитель:«То було, діточки, дуже давно. Десь років 500 тому. Жив у однім краю, служив Господу Богу і людям єпископ Миколай. Це була добра і порядна людина. Він помагав усім людям, які вірували в Іісуса Христа. А найперше він помагав тим людям, яких спіткало горе. І любив він свої дари давати так, щоб його при цьому не бачили. Приміром, в однієї жінки помер чоловік. І було тій вдові дуже тяжко жити. Бо сама вона тепер утримувала малих дітей та хворих старих батьків. Одного разу прокидається вона, застилає ліжко, а під подушкою знаходить вузлик, набитий грішми. Здивувалася вона дуже. Помолилася Господу Богу, подякувала щиро за те добро, а сама одразу мала на думці, що то робота Св. Миколая. І відтоді тій вдовиці велося дуже добре, бо Св. Миколай допоміг їй від щирого серця. Тож вона і дітей поставила на ноги, і її батьки одужали.

І було ще багато випадків подібних. Ось ще один випадок. Давно, давно, ще за княжих часів, відбулася ця історія. Пізно ввечері човном по Дніпру поверталася молода родина з гостин. Тато веслував, а мати з немовлям на руках задрімала. Аж тут дитина випала з материних обіймів! Як плакала молода жінка, як страждала! Дніпро, здається, навіки поглинув немовля. Мати, мов чайка-небога, квилила на човні: «Святий Миколай! Врятуй моє дитя!». Тільки диво могло порятувати дитину. Горю батьків не було меж. Аж уранці в соборі Св. Софії знайшли немовля. Воно було живе і чомусь тихенько посміхалося. Ніхто не знає, як воно опинилося в храмі. Батьки ж були понадміру щасливі! Художник із Києво-Печерської Лаври навіть намалював ікону за цією історією. А в Києві та й по всій Україні будували церкви в ім’я Св. Миколая. Отож пішло з того часу і по сьогодні, що ми святкуємо свято Св. Миколая і нині, може дасть Бог, до нас прийде Святий Миколай. Адже ви знаєте, що він приходить до чемних, слухняних, добрих, працьовитих діток.

 

 (Звучить тиха музика. На фоні музичного твору ведучий читає слова. Пісня «Зимонька»).

Ведучий.    Падав сніг,

Падав сніг –

Для усіх, усіх, усіх,

І дорослих і малих,

І веселих і сумних.

Всі річки тепер в обнові,

Біле скло над бережком,

Ходить зима по діброві,

Застеляє все сніжком.

 

 

Зима.Йшла зимонька поміж полями,

Усміхнулася до зір,

Та й зустріла Миколая

І зайшла в шкільний наш двір.

Зима В грудні ніч чарівна,

Бо з небесного човна

Миколай на землю сходить

І дива усюди творить.

 

Ведучий.    Всі радіють, всі співають

Миколая зустрічають.

Ось святий Микола мчиться,

Сяє його колісниця.

Ангели навкруг літають,

Веселитись закликають.

Буде радість, буде сміх,

Свято завіта для всіх!

 

       Танок ангеликів

Зима   Яке прекрасне свято в грудні

Нам вірити дає у будні,

Що ми пізнаєм чудеса,

Що нам послали небеса!

Вчитель.    Дорогі гості! Ми з любов¢ю і задоволенням готувалися до цього свята. І зробили для вас на згадку Ангелочків.

(Вручення Ангелочків).

1 Ангел.      За горами, за лісами

Їдуть-їдуть дивні сани,

І викрешують копита,

Сріблом сонячним підбиті,

В зоряній височині

Метеори вогняні.

2 Ангел.     Зустрічайте Миколая!

Він нас всіх чудово знає,

Разом з нами порадіє,

Подарує нам надію.

Миколай з небес весь час

Бачить кожного із нас.

1 Ангел.     Миколай мандрує світом.

Він дарує чемним дітям

Те, про що їх світлі мрії.

Тут для кожного дари є.

Не забуде він нікого:

Ні хорошого, ні злого.

ЗУСТРІЧ

 

З нетерпінням я чекаю —

Нині свято Миколая.

Як надворі стане темно,

Він приходить потаємно.

Ще ніхто його не бачив,

Та у ліжечка дитячі

Він кладе під подушки

Подарунки і книжки.

Хочу я побачить чудо

І сьогодні спать не буду.

Довго-довго я не спав:

Все чекав, чекав, чекав…

Починаю вже дрімати…

Миколай зайшов в кімнату,

Він схилився наді мною

І лоскоче бородою.

Щось тихесенько шепоче.

Хочу я відкрити очі,

Та не можу, мабуть, сплю.

Миколая я люблю!

 

 

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ

Нічка зорі розсипає,

Тихо-тихо сніг лягає,

Він до кожного віконця

Диво-дивне наближає.

І Андрійко, і Марійка

Кожен з них чудес чекає,

Бо готуються зустріти

Час Святого Миколая.

Знають діти: Миколай

Добрих, чемних поважає,

Гарним дітям у панчішку

Він дарунок укладає.

Хто не слухав – тому різку

Під подушкою ладнає.

1 учень.     То не місяць ясний сходить,

Не цісар гряде,

То до вашого притулку,

Миколай іде!

2 учень.     Все багатство він віддав нам,

Бідним і стражденним,

За життя його всі мали

Святим і блаженним.

3 учень.      І приходить він до нас

Перед Новим Роком

Щедрим, добрим і багатим

Пресвятим Пророком.

4 учень.      Всіх згадає, всім він знайде

Дар свій по заслузі.

За те святий Миколай

Дорогий нам дуже!

Ведучий.    Ніч таємна, повна чарів

Заглядає з-поміж хмар,

У цю ніч — без лиха й чвар

Прийде Святий Миколай.

Бо свято Миколая цілий рік жде дітвора.

Тож йому Зима-красуня

Шлях сріблястий простеля.

Світить місяць, сяють зорі,

Повіває вітерець.

А сніжинки, мов пушинки,

Подались у танець.

(З’являються 3 Сніжинки і виконують танок).

1 Сніжинка.        Ми – сніжинки , ми – сестрички

утворилися з водички

і прямуємо на землю

звісно ,зовсім не даремно.

2 Сніжинка.        Вкриєм ковдрою поля,

Хай прогріється земля,

Щоб не змерзли колоски

Аж до красної весни.

3 Сніжинка.        Ми – сніжиночки біленькі,

Ми крилаті і легенькі.

Ми раненько стали вранці,

Закрутилися у танці.

1 Сніжинка.        Нас багато: не злічити,

Не спіймати, не спинити,

Все навколо, місто ціле

Буде чисте, сніжно – біле.

2 Сніжинка.        Гей, сніжиночки, до мене,

Святкувати вже пора!

Закружляйте – хай радіє

В нашім залі дітвора!

3 Сніжинка.        На подвір’ї випав сніг,

На доріжку тихо ліг.

Знов до нас прийшла вона –

Білогрудонька-Зима!

Зима.          Я давно уже прийшла

І всім радість принесла!

Бо в цю нічку чудотворну,

Через білий-білий гай,

На санках приїде в гості

До нас Святий Миколай!

1 Сніжинка. Миколай прийде! Яка радість!

2 Сніжинка. Веселімося!

3 Сніжинка. Танцюймо! Співаймо!

 

Зима.Мої донечки-сніжинки!

Довго вам було летіти,

Тому вам, мої маленькі,

Треба трішки відпочити.

Ляжте тихо ви на землю

На дорогах, біля гаю,

На дахи в містах і селах,

Ну а я вам заспіваю…

(Співає.)

Ой, ходить Сон коло вікон,

А Дрімота коло плота,

Питає Сон у Дрімоти:

А де ж ми будем ночувати?

Ой, там, де нічка темнесенька.

Там, де матуся ріднесенька.

(Діти виконують пісню «Морозець, морозець, не щипай нам щічки…).

Морозець, морозець!

Не щипай за щічки.

Теплі валянки у нас,

Шубки й рукавички.

Морозець, морозець!

Плещемо в долоні.

У дівчаток і хлоп’ят

Носики червоні.

Ведучий.   Знов затихло

Сяють зорі…

Місяць човником пливе…

Але ліс не спить, дрімає…

І нових подій він жде.

Ведучий.   В чудеса не вірять діти,

Бо відомо всім давно,

Що чудес ніде не стріти,

Крім казок, і крім кіно.

Але раптом так буває

У найкращий день зими,

Казка в гості завітає

І повірим в чудо ми.

Свято на порозі,

Миколай уже в дорозі,

Радість і веселий сміх,

Він несе для нас усіх!

Казку в гості кличуть люди,

Так ведеться споконвік,

Рік, який почнеться з чуда –

Буде щедрим цілий рік.

Учитель.   Сьогодні велике свято – День Святого Миколая, що відчиняє двері в новорічно-різдвяні свята. Від сьогодні скрізь запалює вогні новорічна ялинка. В ніч з 18 на 19 грудня з небес спускається Святий Миколай. Заходить туди, де живуть слухняні діти і кладе під подушку подарунки. Заходить туди, де живуть нужденні люди і їм допомагає. Діти його чекають, кличуть. Отож і ми погукаємо Святого Миколая.

Діти. (всі)   Прийди до нас із Раю

Святий Миколаю!

Ми слухняні були,

З добром в серці жили!

(На мультимедійному екрані з’являється образ Святого Миколая).

Учитель. Це було дуже давно. В одній заможній родині  народився хлопчик. Назвали його Миколаєм. Він мав усе: одяг, взуття, смачну їжу, добротний дім. Але не мав він від цього щастя, бо бачив, як живуть інші люди.

Рано Миколай осиротів, у нього померли батьки. Та зростав він добрим хлопчиком. Дивлячись, як важко живеться його друзям, сусідам, Миколай почав роздавати свої статки тим, хто цього потребував. А коли виріс, то став священиком і все своє життя дбав про нужденних. Коли Миколай помер. Господь забрав його до Раю. І не просто забрав, а дав йому дар чудотворця – спускатися на Землю і продовжувати творити добрі справи. За це його називають добротворцем, милосердним, благодійником.

1 Зірочка. Всі чекають Миколая,

Всі на світі, кожен край,

Та не кожен, мабуть, знає,

Хто ж то, добрий Миколай?

1 Ангел.   Жив колись давно на світі

В Малій Азії юнак…

Роздавав дарунки дітям

Той багатий одинак.

Бідним дітям у потребі

Дарувати він любив,

Аж Господь Вседобрий в небі

Миколая полюбив.

Став єпископом всезнаним

Миколай, і чесно жив,

Особливої пошани

Він у Бога заслужив.

2 Зірочка.    Запитав Господь: “Що хочеш

За свої заслуги ти?”

Хочу, Господи, я хочу

Раз у рік на землю йти.

Завітати в кожну хату,

Всіх вітати знов і знов,

Чемним дітям роздавати

Подарунки та любов.

2 Ангел.     І отак щоразу, діти,

Вам щороку Бог дає.

Миколай мандрує світом –

Подарунки роздає!

Він за них не хоче плати,

Лиш – як то велить Господь –

Батька, матір шанувати,

Рідну Землю і народ!

1 Зірочка.            За горами, за лісами

Їдуть-їдуть дивні сани,

І викрешують копита,

Сріблом сонячним підбиті,

В зоряній височині

Метеори вогняні.

Миколай мандрує світом.

Він дарує чемним дітям

Те, про що їх світлі мрії.

Тут для кожного дари є.

1 Ангел.              Не забуде він нікого:

Ні хорошого, ні злого.

Миколай з небес весь час

Бачить кожного із нас.

Разом з нами він радіє,

І дарує нам надію.

Він всіх вас чудово знає.

З святом всіх ми вас вітаєм!

Ведучий 1.          Є на світі свят багато

Урочистих, визначних,

Але Миколая свято

Найприємніше із них.

Миколай святий — не казка,

Це не Дід Мороз, о ні.

Миколайчику, будь ласка,

Ти приходь до мене в сні.

Ведучий 2.          Під подушку я загляну,

Рано-вранці посміхнусь.

Подаруночки дістану,

Миколаю поклонюсь.

Подаруночки — це свято,

Та я молю не про те,

Бережи матусю й татка,

І хай рідний край цвіте.

 

Виконується пісня «Чарівна нічка» сл. і муз. Миколи Ровенка).

 

 

Всі діти разом    Святий Миколаю!

Ти бачиш нас із Раю,

Провини прощаєш,

Добром про нас дбаєш.

Даєш гостинців багато,

Щоб веселе було в нас свято!.

(Під звуки музики виходить до дітей Святий Миколай).

Святий Миколай.   Діточки любі, кохані, хороші

Я йшов до вас довго крізь сніг та порошу,

Долав гори, ліси і долини.

І радісно знати сьогодні мені,

Що ви з нетерпінням на мене чекали,

Вірші і пісні для мене вивчали.

Я хочу щоб свято було це завжди:

Ні суму, ні сліз ви не знали й біди,

Щоб мами й татусі про вас піклувалися.

Повірте у казку, надію плекайте,

Любов у серцях завжди зберігайте.

У світі багато залежить від вас

І збудуться мрії, коли прийде час.

– Мені казали Янголята, що у цій залі майже всі діти гарні, добрі і слухняні. Я хотів би їх бачити. А ну, дітки, покажіть мені, що ви вмієте, що знаєте. Хто з вас розповість молитви, вірші?

(Дітки читають вірші напам’ять).

 

 

 

Святий Миколай.  Я проїхав далеку дорогу до вас,

І я радий, що зустрілись в цей чудовий час.

Я прибув до вас, друзі, з Неба до Землі,

Бо я знаю, що чекають дорослі й малі.

 

Вбігає Антипко з різками  Бігає та примовляє.

 

Антипко.   Хоч мене не запросили,

Та до вас я біг щосили.

У вас свято, співи, сміх,

Миколай прийшов до всіх,

А я завжди там мандрую,

Де лиш голос дітей чую.

Ангел.        Так, сьогодні у нас свято,

Зійшлось, бач, гостей багато.

Тут дорослі та малі.

Зійшов з Неба до Землі

Миколай  – Преславний, Щедрий

На добро, на гарні справи

Хоче, щоб всі діти світу

Отця Бога прославляли.

Щоб були слухняні, пильні,

До науки були схильні,

Щоб вивчали мову рідну,

Мали душеньку лагідну.

Хоче святий Миколай,

Щоб любили рідний край.

Антипко.   Та я знаю, будьте певні,

Що є діти ще нечемні,

Неслухняні, бешкетливі,

Забіяки та ліниві.

Таких діток треба вчити

І їм різочки вручити.

(Антипко показує різочки)

Святий Миколай.  Я, Антипко, тебе прошу,

Заховати свою ношу,

Бо сьогодні світлий день,

Не для плачу – для пісень.

Хочу, щоб лунав лиш сміх,
Бо я щедрий для усіх.

І я добре про це знаю,

Що всі діти всього краю

Будуть чемні, добре вчитись,

Не забудуть добре митись.

То ж, Антипку, утікай,

Веселитись нам всім дай!

(Антипко знову показує різочки і намагається щось сказати)

Святий Миколай.  Мовчи, Антипко! Більше ані слова, все, що верзеш ти – вітер, полова. Ти вже не в силі мене змилостити, а цю дітвору мушу любити.