Юрій Старостенко «Хто це такий», «І трапиться ж таке…»

Тема: Юрій Старостенко «Хто це такий», «І трапиться ж таке…»

Мета: ознайомити учнів із творчістю Юрія Старостенка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність співпереживати; виховувати любов до природи.

Обладнання:кросворд, малюнки з зображенням горобця, ведмедя.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Гра «Що як звучить?»

Жук літає угорі і дзижчить... (жу-жу-жу).

Вуж сховався у норі і шипить... (шу-шу-шу).

Шелестить трава... (ша-ша-ша).

Пилка дзенькає... (дза-дза-дза).

Краплі падають... (дзень-дзень-дзень).

Повний звуків день.

2. Кросворд.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

• Сірі крильця в нього є,

          Дзьобом зернятка клює,

          Проспівав нам «чив-чив-чив»,

          З’їв зерно — і полетів.

— З творчістю якого письменника ми ознайомились на попередньому уроці?

— Про що розповідав у своїх творах для дітей Олександр Копиленко?

Читання оповідання «Розбишака Чив»

— Чому автор назвав горобчика Чивом?

— Де оселилася пташка?

— Чому письменник називає Чива розбишакою?

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з оповіданнями українських письменників.

Наш урок присвячений творчості Юрія Семеновича Старостенка.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Біографічна довідка с.132

— Народився Юрій Семенович Старостенко 13 червня 1923 р. в місті Забєлишине в Білорусії. Батько його був фельдшером, а мати — медсестрою. Юрко мало не щодня навідувався до лісу, милувався його красою і непомітно для себе переймався глибокою любов’ю до рідної природи.

     Твори письменника добрі та щирі. Автор часто надає явищам природи, тваринам та рослинам людських властивостей. Письменник любив повторювати: «Коли я пишу для дітей про нашу прекрасну природу, я відчуваю, що знайшов своє місце в житті».

    Фізкультхвилинка

2. Опрацювання оповідання Юрія Старостенка «Хто це такий?» (с. 132)

   Жвакати — пережовувати їжу, створюючи відповідні звуки.

— Що трапилося з ведмедем?

— Знайдіть і прочитайте рядки з тексту, які доводять що:

    ...Ведмідь багато їсть восени.

    ...Звіру важко дістати ягоди.

- Чи важко звірам і птахам узимку?

- Як ми можемо їм допомогти?

  Люди, бережіть ліси —

  Джерело добра й краси!

 Щоб росли по всіх долинах

 Сосни, в'язи та ялини.   

 Бережіть ліси!

 Білці, куниці та ведмежаті

 Ліс — це родина й житло.

 Кожній родині хочеться мати

 Дім, де є мир і тепло.

3. Робота за варіантаи.

1-й варіант— дібрати з тексту 5 дієслів; 2-й варіант— дібрати з тексту 5 іменників.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— З творчістю якого письменника ознайомилися на сьогоднішньому уроці?

— Чи хотіли б ви прочитати інші його твори?

Вправа «Доповни речення»

Піднялося вище... (сонечко).

Повіває теплий... (вітерець).

На деревах набубнявіли... (бруньки).

На лісових галявинах зацвіли... (перші весняні квіти).

Зеленіє молода... (травичка).

Прокидаються від зимового сну... (комахи, їжаки, ведмеді).

Прилітають з теплих країв... (птахи).

 Яка чудова пора! Це настала... (весна).

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Переказати зміст оповідання від імені Мишка.